Постанова від 28.05.2025 по справі 520/4789/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року

м. Київ

справа №520/4789/22

адміністративне провадження № К/990/11555/24, К/990/11798/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року (головуючий суддя Бегунц А.О., судді Мельникова Л.В., Рєзнікова С.С.) у справі № 520/4789/22 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області до Головного управління Держпраці у Харківській області про стягнення грошових коштів,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 задоволено позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області до Головного управління Держпраці у Харківській області про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду 26.04.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 по справі № 520/4789/22 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України до Головного управління Держпраці у Харківській області про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду 10.07.2023 замінено стягувача у виконавчому листі № 520/4789/22, а саме Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної служби України з питань праці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 по справі № 520/4789/22, апеляційна скарга сформована в системі "Електронний суд" - 08.12.2023, судом зареєстровано апеляційну скаргу - 12.12.2023.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 по справі № 520/4789/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з питань праці та зупинено дію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 по справі № 520/4789/22.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з питань праці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 у справі № 520/4789/22 на підставі пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25.03.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Державної служби України з питань праці, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі № 520/4789/22.

26.03.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Харківській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №520/4789/22.

Позивач правом надання відзиву на касаційні скарги не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Закриваючи апеляційне провадження, суд зазначив, що Державна служба України з питань праці не є учасником справи (стороною або третьою особою), а отже вправі оскаржити судове рішення лише у тому випадку, якщо суд своїм рішенням вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні правовідносини у цій справі виникли між позивачем - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківській області та відповідачем - Головним управлінням Держпраці у Харківській області.

Водночас зауважено, що за змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Держпраці у Харківській області з 21.01.2022 знаходиться в стані припинення, тобто на даний час не є ліквідованим.

За позицією суду апеляційної інстанції, доводи апелянта про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 впливає на права та обов`язки Державної служби України з питань праці як розпорядника коштів вищого рівня та яка не залучалася до участі у справі, не може бути підставою для апеляційного оскарження вказаного судового рішення, оскільки визначальним для визнання за особою, яка не брала участі у справі, права на апеляційне оскарження є безпосередній та прямий вплив прийнятого рішення на права чи обов`язки такої особи.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

Державна служба України з питань праці в обґрунтування вимог касаційної скарги зазначила про те, що не була залучена як учасник справи (стороною чи третьою особою), а отже вправі оскаржити судове рішення у тому випадку, якщо суд своїм рішенням вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки.

З покликанням на вимоги Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 року № 96, зазначає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача та рішення судів першої та апеляційної інстанції прямо порушують права та свободи Держпраці та підпорядкованих органів.

Наполягає на тому, що Держпраця є зацікавленою особою у справі, проте судом помилково не була залучена під час провадження у справі як орган виконавчої влади вищого рівня (розпорядник бюджетних коштів вищого рівня).

Щодо підстав оскарження ухвали суду від 21 лютого 2024 року касаційна скарга Головного управління Держпраці у Харківській області містить тотожні доводи.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційних скаргах, Верховний Суд виходить з такого.

Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції від 21 лютого 2024 року про закриття апеляційного провадження, ініційованого особою, яка не брала участі у справі.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізацію права особи на судовий захист може бути здійснено також шляхом апеляційного оскарження актів судів першої інстанції, оскільки їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина. Право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону (Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2010 № 18-рп/2010).

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено в КАС України, у частині першій статті 5 якого зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

Одним із процесуальних засобів, установлених нормами КАС України, які забезпечують право на звернення до адміністративного суду (право на судовий захист у сфері публічно-правових відносин), є право на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Право на оскарження судових рішень особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, передбачено також положеннями статей 13, 14 КАС України.

Щодо учасників справи, то їх коло визначено частинами першою та другою статті 42 КАС, якими передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Норма частини першої статті 293 КАС України розширює коло осіб, які мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, але не є учасниками справи, оскільки особи, про яких ідеться в цій нормі, є суб`єктами матеріально-правових відносин, яких стосується спір, що отримав вирішення в судовому рішенні. Та обставина, що вони не брали участі у справі, була зумовлена застосуванням щодо них незаконних процесуальних обмежень.

Судове рішення, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Особа, яка не була учасником справи, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки. Такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Аналогічного по суті висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2024 у справі № 440/14216/23.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 826/3508/17.

Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права на касаційне оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.

Охоронюваний законом інтерес (відповідно до того, як це поняття розкрито в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004) - зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись з урахуванням конкретних обставин справи та змісту судового рішення.

Отже, під час вирішення питання, чи прийнято оскаржуване рішення про права, обов`язки, свободи чи інтереси особи, яка не брала участі в справі, суд має з`ясувати, чи буде в зв`язку із прийняттям судового рішення в цій справі таку особу наділено новими правами, чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав, свобод та/або обов`язків у майбутньому.

Відтак, КАС України передбачено право особи подати апеляційну/касаційну скаргу на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду спору у правовідносинах, учасником яких є заявник, або у якому містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державна служба України з питань праці не є учасником справи (стороною або третьою особою), а отже вправі оскаржити судове рішення лише у тому випадку, якщо суд своїм рішенням вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки.

Так, предметом спору в цій справі є стягнення капіталізованих платежів з Головного управління Держпраці у Харківській області у розмірі 3216433,06 грн.

Тобто спірні правовідносини у цій справі виникли між позивачем - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківській області та відповідачем - Головним управлінням Держпраці у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 задоволено позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області до Головного управління Держпраці у Харківській області про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 замінено стягувача у виконавчому листі № 520/4749/22 а саме: Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Держпраці у Харківській області з 21.01.2022 знаходиться в стані припинення, тобто на даний час не є ліквідованим.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду 26.04.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 по справі № 520/4789/22.

Відповідно до Положення Головного управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Держпраці № 84 від 03.08.2018 (далі також Положення № 84), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відтак, відповідач у справі - Головне управління Держпраці у Харківській області, яке є територіальним органом Державної служби з питань праці, що їй підпорядковується, скористалося правом на апеляційне оскарження.

За змістом Положення № 84 штатний розпис та кошторис Головного управління затверджує голова Держпраці.

Відтак, Головне управління Держпраці у Харківській області має власний затверджений кошторис.

Державна служба України з питань праці наполягає на тому, що є зацікавленою особою у справі як орган виконавчої влади вищого рівня (розпорядник бюджетних коштів вищого рівня).

Проте колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що зазначені доводи є безпідставними, оскільки рішення суду першої інстанції, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, безпосередньо не стосується її прав та обов`язків.

Водночас Суд констатує, що статус особи, яка не брала участі у справі, як розпорядника коштів вищого рівня не може бути підставою для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та фактично ініціює повторне звернення з апеляційною скаргою, оскільки Головному управлінню Держпраці у Харківській області було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів також зауважує, що встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи.

Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права і такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності (res judicata).

Застосування принципу юридичної визначеності докладно розроблено у практиці Європейського суду з прав людини. Міркування ЄСПЛ щодо принципу юридичної визначеності сформульовані у багатьох справах, але ґрунтуються на однакових підходах, зокрема, у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява №24465/04, пункти 33,34 рішення від 19.02.2009).

Так, ЄСПЛ допускає відхід від принципу юридичної визначеності як виняток, якщо для цього є певні обставини. Переліку цих обставин у практиці ЄСПЛ не сформовано - це питання національного законодавства. Кожна держава самостійно визначає які саме обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення. Проте ЄСПЛ дає їх якісну характеристику.

У справі «Христов проти України», рішення в якій перекладено на українську мову офіційно Міністерством юстиції України, з посиланням на пункт 52 рішення у справі «Рябих проти Росії» заява № 52854/99 ці обставини зазначені як «вагомі й непереборні». Обставини, за яких допускається перегляд судового рішення, у практиці ЄСПЛ не мають чітко окреслених меж, однак повинні бути істотними та переконливими.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з питань праці .

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Касаційні скарги Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 520/4789/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа