Рішення від 28.05.2025 по справі 488/3955/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3955/24

Провадження № 2/488/377/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2025 року м. Миколаїв

Суддя Корабельногорайонного судум.Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовом до відповідача ОСОБА_2 пропозбавлення йогобатьківських праввідносно синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 10.08.2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження видане Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції 30.01.2014 р., відповідний актовий запис № 64; сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження видане Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції 23.10.2015 р., відповідний актовий запис № 639.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва по цивільній справі №487/5190/16-ц, провадження №2/487/2561/16 від 13.12.2016 року, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Позивач зазначила, що після розірвання шлюбу відповідач не проявляв інтересу до дітей, діти з ним та його батьками взагалі не спілкуються, його місцезнаходження та засіб зв`язку їй невідомі. Відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не проявляє жодного інтересу до життя синів, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не приймає участі в їх утриманні, не цікавився, як вони ходили до дитячого садочка та зараз не цікавиться навчанням, тощо.

Відповідно дорішення Заводськогорайонного судуміста Миколаєвавід 01.09.2016року посправі №487/4260/16-цстягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,на користь ОСОБА_6 аліментина утриманнямалолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у розмірі2000(двітисячі)гривень щомісячно,починаючи здати поданняпозову досуду,тобто з26.08.2016року ідо досягненнястаршою дитиною- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повноліття,проте позивач зазначила, що відповідач аліментів не сплачує.

Позивач вказала, що 15.06.2019 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про шлюб видане 15.06.2019 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, відповідний актовий запис № 298.

Від даного шлюбу позивачка ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживають з позивачкою ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , у житлі, що належить ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 покладених на нього законом батьківських обов`язків не виконує.

Діти знаходяться на повному утриманні позивача та її чоловіка ОСОБА_3 , які повністю здійснюють виховання малолітніх дітей, слідкують за їх розвитком та здоров`ям, матеріально та морально забезпечують. Чоловік позивачки взяв на себе обов`язки батька, він турбується, піклується про дітей та створює всі належні умови для розвитку, утримує та виховує і ставиться до них, як до своїх рідних дітей.

Позивач зауважила, що у липні 2019 року востаннє звернулася до відповідача з проханням надати їй посвідчену нотаріально заяву-згоду на реєстрацію одного з малолітніх синів, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з нею, за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрована вона та інші діти. Відповідач повідомив позивачу про те, що не потрібно більше його турбувати за дрібницями, порекомендував вирішувати усі питання відносно малолітніх дітей самостійно, без його участі, тобто самоусунувся.

Також зазначила, що відповідач по справі після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, жодного разу не поцікавився життям та безпекою дітей.

З урахуванням наведеного позивач звернулася до суду з позовом щодо позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно спільних малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 06.09.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач ОСОБА_2 , своїм правом на надання відзиву до суду проти задоволення позовних вимог не скористався, про слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини їх неявки суду не відомі. У поштових повідомленнях про виклик у судові засідання відповідача листоношею проставлена відмітка про відсутність останньої за місцем проживання. Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, ухвалу суду від 06.09.2024 року про відкриття провадження у даній справі було відразу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення відповідачу.

В судове засідання, призначене 14.05.2025 року, позивач та її представник не з`явилися, від представника позивача - Малиновської Н.С. надійшла заява про слухання справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Представник третьої особи, Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради в судове засідання, призначене 14.05.2025 року, не з`явився, подавав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін по справі та ухвалити заочне рішення відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 з 10.08.2013 року, який був розірваний 13.12.2016 року рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва, справа № 487/5190/16-ц.

У вказаному шлюбі у сторін народилася діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження видане Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції 30.01.2014 року, відповідний актовий запис № 64); син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження видане Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції 23.10.2015 року відповідний актовий запис № 639) .

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 01.09.2016 року по справі № 487/4260/16-ц на користь ОСОБА_6 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду, тобто з 26.08.2016 року і до досягнення старшою дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

Однак, відповідач аліментів не сплачує, що підтверджується довідкою про неотримання аліментів від 10.12.2024 року №18128, виданою Корабельним ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , виданим Корабельним ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

З 15.06.2019 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про шлюб видане 15.06.2019 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, відповідний актовий запис № 298.

Від даного шлюбу позивачка ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про народження від 24.09.2020 року, видане Заводським районним у місті Миколаєві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Діти, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживають з позивачкою ОСОБА_1 , її чоловіком ОСОБА_3 та молодшою сестрою за адресою: АДРЕСА_1 , у житлі, що належить ОСОБА_3 , та знаходяться на повному їх утриманні, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Про відсутність участі у вихованні дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх батька - відповідача ОСОБА_2 свідчать: Акт проживання сім`ї без реєстрації; характеристики-довідки закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №20 комбінованого типу Миколаївської міської ради від 05.08.2024 року, довідки Миколаївської гімназії №16 Миколаївської міської ради від 03.06.2024 року, довідки Миколаївської СДЮСШОР з легкої атлетики Миколаївської міської ради від 30.07.2024 року, довідки Миколаївського ліцею №34 Миколаївської міської ради від 01.11.2024 року тощо.

Крім того, у судовому засіданні, яке відбулося 06.03.2025 року, були допитані свідки: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які пояснили, що вихованням дітей займаються позивач разом з її чоловіком ОСОБА_3 , діти спілкуються та сприймають ОСОБА_3 , як батька, про біологічного батька їм нічого не відомо, ніколи його не бачили та від дітей нічого про нього не чули. Характеризували родину як порядну, зазначили, що ОСОБА_3 піклується про дітей та створює всі належні умови для розвитку, утримує та виховує і ставиться до них, як до своїх рідних дітей.

При цьому Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

У контексті віку дитини при її опитуванні ВС у Постанові від 25.03.2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18) зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.

З оглядуна викладенувище правовупозицію,у судовомузасіданні,яке відбулося06.03.2025року було заслухано думку дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в присутності представника Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, діти підтвердили, що біологічного батька - ОСОБА_2 не пам`ятають, вважають ОСОБА_3 , своїм батьком.

Третя особа ОСОБА_3 , у судовому засіданні, яке відбулося 06.03.2025 року, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник третьої особи, Служби усправах дітейадміністрації Заводськогорайону Миколаївськоїміської ради Гомола Г.О., у судовому засіданні, яке відбулося 06.03.2025 року, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 р. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини вказав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У своєму висновку Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради зазначив, що громадянин ОСОБА_2 є батьком малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Діти, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зареєстровані по АДРЕСА_2 , фактично проживають по АДРЕСА_1 , у житлі, що належить вітчиму. Згідно копії акта проживання сім`ї без реєстрації, діти, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з матір`ю, вітчимом та молодшою сестрою мешкають за вказаною адресою з 29.01.2018 року.

Службою у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради перевірено умови проживання дітей та встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , мають окрему кімнату, забезпечені окремими спальними місцями та місцями для навчання, діти мають речі забезпечені продуктами харчування, мають гаджети для навчання.

В ході бесіди спеціаліста служби у справах дітей з дітьми, встановлено, діти не пам`ятають свого рідного батька, ОСОБА_2 .

Згідно довідок із закладів освіти, де проходили навчання діти, батько контакту з адміністрацією жодного закладу не підтримував, успіхами дітей не цікавився.

Аліменти на утримання дітей батько не сплачує, має заборгованість у розмірі 235 166 грн.

З метою з`ясування ставлення дітей до батька організовано проведення з ними психодіагностичного дослідження. Відповідно до висновків Миколаївського міського центру соціальних служб, відношення у дітей до батька не визначене, оскільки тривалий час з ним не спілкуються та не сприймають його як свою родину, не мають про нього позитивних спогадів.

Згідно з матеріалами справи, відповідач, ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до інформації служби у справах дітей адміністрації Корабельного району від 27.11.2024 року № 621/05.05.01- 16, спеціалісти служби тричі здійснювали виходи за вказаною адресою, проте поспілкуватися з батьком не вдалося, сусіди відмовилися надавати будь-яку інформацію.

Питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 розглядалося двічі, 29.11.2024 року та 16.12.2024 року, на комісії з питань захисту прав дитини Миколаївської міської ради за присутності матері.

Таким чином, на підставі Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради наданого до суду, вбачається доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Виходячи зі змісту частини першої ст. 12 Закону України Про охорону дитинства, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно частиною другою ст. 155 названого Кодексу батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При вирішенні справи суд приходить до висновку, що таким негативним впливом з боку відповідача на розвиток дітей є зразок байдужого, зневажливого ставлення до поняття сім`ї та людей, з якими вони перебувають у родинному зв`язку, зокрема.

Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, не намагається забезпечити дітей необхідним, не виявляє турботу, навіть цікавість щодо своїх синів, тому позов щодо позбавлення відповідача батьківських прав підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн., а тому він підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Керуючись Законом України Про охорону дитинства, ст.ст. 150, 155, 164-166, 170 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 14, 259, 263-265, 268, 273, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Служба усправах дітейадміністрації Заводськогорайону Миколаївськоїміської ради, ОСОБА_3 ,про позбавленнябатьківських правпо відношеннюдо малолітніхдітей задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), батьківськихправ відносномалолітніх дітей:сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;адреса проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_5 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ;

Третя особа Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ: 24060001, адреса: вул. Погранична, буд. 9;

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Суддя Яна Анатоліївна Чернявська