Постанова від 22.05.2025 по справі 344/1091/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року

м. Київ

справа № 344/1091/24

провадження № 51-3154км24

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року про повернення апеляційної скарги в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 , засудженого за ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 1102 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Рух справи та короткий зміст оскарженого судового рішення

За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 квітня 2024 року було затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 , якого було засуджено за ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 1102 КК (у редакції Закону № 1533-VII від 19 червня 2014 року).

Діючи в інтересах ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_5 оскаржила вказаний вирок у порядку апеляційної процедури.

Ухвалою від 23 травня 2024 року Івано-Франківський апеляційний суд, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), повернув авторці апеляційну скаргу у зв`язку з її поданням особою, яка не має на це права.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів зводиться до того, що апеляційний суд істотно порушив вимоги статей 24, 370, 393, 394, 399, 418 указаного Кодексу і неправомірно повернув апеляційну скаргу. На переконання авторки скарги, вирок стосується прав особи, інтереси котрої вона представляє, адже в тексті зазначено відомості, що дозволяють визначити бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія "Спорт-Тур"» (далі - ТОВ) і виснувати про вчинення такою особою в співучасті кримінального правопорушення. Акцентує, що з упевненістю ідентифікувати особу можливо також шляхом порівняння змісту вироку з повідомленням про підозру останній. Заперечуючи законність вироку, скаржниця вважає, що в юридичній ситуації в цій справі апеляційний суд був зобов`язаний здійснити провадження за поданою скаргою, чого всупереч приписам КПК не зробив. На підтвердження позиції ОСОБА_5 надає, серед іншого, копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від: 23 грудня 2022 року щодо згаданого ТОВ (ідентифікаційний код ЄДР 33447980).

На касаційну скаргу засуджений ОСОБА_8 подав заперечення, в яких, наводячи доводи на обґрунтування законності згаданої ухвали, просить залишити її без зміни, а заявлені ОСОБА_5 вимоги - без задоволення.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду; крім того, розміщено оголошення на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Клопотань про відкладення розгляду не надходило. Засуджений та його захисник поінформували про те, що не бажають брати участі в судовому засіданні.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції ОСОБА_5 підтримала подану скаргу, прокурор ОСОБА_6 заперечила обґрунтованість заявлених касаційних вимог.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, викладені в касаційній скарзі та поданих запереченнях, колегія суддів дійшла такого висновку.

За правилами ч. 1 ст. 424 КПК вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку лише після його апеляційного перегляду. Ураховуючи зазначене та положення ч. 6 ст. 399 вказаного Кодексу в цій справі предметом касаційної перевірки є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Тому, наведені в касаційній скарзі доводи про незаконність вироку суд касаційної інстанції не уповноважений ревізувати.

Аргументи скаржниці щодо недодержання при постановленні ухвали від 23 травня 2024 року норм, які регламентують оскарження судових рішень, є слушними.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи гарантується ст. 129 Конституції України і включає можливість особи оскаржити судове рішення, яке стосується її прав, свобод чи законних інтересів, та обов`язок суду прийняти й розглянути подану скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником та прокурором. Доступ до суду апеляційної інстанції інших осіб, права, свободи та законні інтереси яких зачіпає такий вирок, забезпечується на підставі ч. 2 ст. 24 цього Кодексу, котра гарантує право на перегляд судового рішення судом вищого рівня незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

За висновком об`єднаної палати Суду, умовою для відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок на підставі угоди, що подана іншою особою, ніж зазначені в ст. 394 КПК, є відображення у вироку даних, які прямо вказують на таку особу, чи обставин, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з упевненістю її ідентифікувати, а зміст судового рішення стосується прав, свобод та інтересів скаржника (постанова від 18 травня 2020 року в справі № 639/2837/19).

Водночас згідно з позицією Європейського суду з прав людини, яка в силу ст. 8 КПК має пріоритет, будь-які обмеження, що містяться в національному законодавстві щодо права на перегляд судового рішення повинні переслідувати законну мету й не порушувати саму суть цього права (наприклад, рішення у справах «Хасер проти Швейцарії», заява № 330508/96,«Кромбах проти Франції», заява № 29731/96, ).

Отже, для правильного застосування приписів п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК у випадку оскарження вироку іншою, ніж зазначено в ст. 394 цього Кодексу особою, визначальним є забезпечення реалізації права на справедливий суд, виходячи із загальних засад кримінального провадження.

Окреслених законодавчих приписів апеляційний суд не додержав.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погодившись із ухваленим стосовно ОСОБА_8 вироком, ОСОБА_5 оскаржила це рішення в апеляційному порядку. У поданій скарзі, наводячи конкретні доводи з посиланням на норми права та фактичні дані, авторка звернення наполягала на тому, що вирок незаконний, зачіпає права особи, інтереси якої вона представляє.

Однак апеляційний суд (в особі судді-доповідача) усупереч ст. 398 КПК замість перевірки скарги на її відповідність ст. 396 цього Кодексу вдався до аналізу змісту оспорюваного вироку. Оцінивши відображені в ньому фактичні дані, у постановленій ухвалі виснував, що твердження скаржниці є припущеннями.

Таким чином суддя-доповідач на стадії прийняття скарги одноособово визнав необґрунтованими викладені в ній доводи, що законом не передбачено. Натомість питання прийнятності заявлених апеляційних вимог вирішується за наслідками апеляційного розгляду скарги судом, визначеним за правилами ст. 31 КПК.

До того ж при поверненні скарги було залишено поза увагою практику застосування ст. 399 КПК у подібній юридичній ситуації, зокрема в справі № 344/12716/23. Між тим у ній суд апеляційної інстанції відкрив провадження за поданою ОСОБА_5 апеляційною скаргою і 30 листопада 2023 року розглянув її по суті.

Отже, у цьому кримінальному провадженні, повертаючи апеляційну скаргу апеляційний суд застосував підхід, що йде в розріз із законодавчими приписами та судовою практикою.

Тому оскаржену ухвалу не можна залишити в силі, це рішення підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене касаційну скаргу належить задовольнити частково.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведене і прийняти рішення, яке відповідатиме ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року про повернення апеляційної скарги в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9