Ухвала від 29.05.2025 по справі 361/4563/25

Справа № 361/4563/25

Провадження № 2/288/455/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року. селище Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області - Поліщук Р. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області про зняття арешту з майна.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статтях 175, 177 ЦПК Українита має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі за таких підстав.

В порушення пунктів 6 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, позивачем не надано: - відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; - відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, позивачем при зверненні до суду не зазначено повну назву відповідача.

Також, суд зазначає, що в поданому позові ОСОБА_1 просить зняти арешт, накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 , Броварським відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ): реєстраційний номер запису про обтяження 1281396, тип обтяження арешт (архівний запис), підстава обтяження постанова б/н 28.11.2001, державна виконавча служба Броварського району вх.2177.

Відповідно достатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За нормоюстатті 5 ЦПК Українивизначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульованийЦивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Статтями175, 177 ЦПК Українивстановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно пункту 5 частини першої статті 175 ЦПК України,позовна заява повинна міститивиклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивач мотивуючи позовні вимоги вказує, що є власником земельної ділянки, площею 3,3810 га, кадастровий номер 1824780600:05:000:0086, на який накладено арешт, на підставі постанови б/н від 28.11.2001 року Державної виконавчої служби Броварського району.

Однак позивач не зазначає та не додає доказів, які вказували б, що саме таке обтяження (арешт/заборона відчуження) має місце на об`єкт належного йому нерухомого майна, та додає копію державного акту на земельну ділянку та копію витягу з державного реєстру речових прав в якому відсутні відомості про накладення на вказану земельну ділянку обтяження Державною виконавчою службою Броварського району, крім того зміст даного державного акту та витягу доданого до позову, не є читабельним.

Також, суд звертає увагу, що позовною вимогою є скасування арешту всього належного майна ОСОБА_1 однак з позову вбачається що арешт накладено лише на земельну ділянку, а тому позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог.

Позивачем не надано доказів, які вказували б на наявне обтяження усього майна, зокрема, відповідної інформаційної довідки зДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, позивач, заявляючи вимоги про зняття заборони відчуження нерухомого майна не зазначає правових підстав заявленого способу захисту порушеного права.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати конкретне майно, з якого знімається арешт, його вартість, на користь кого знято арешт і за ким визнається право власності чи кому це майно передається у володіння.

Таким чином, позивачу слід зазначити в позові про перелік усього нерухомого майна, на яке накладено арешт, його місцезнаходження, його вартість та зазначити докази якими підтверджуються вказані обставини.

Крім того, слід зазначити, що порядок зняття арешту з майна регулюєтьсястаттею 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в частині четвертій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: - на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного); - особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Позивач вказує на те, що ніколи не була боржником по виконавчому провадженні.

Натомість, з відповіді Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області від 03 квітня 2025 року вбачається, що відносно ОСОБА_1 ,як боржника, у Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області перебувало виконавче провадження, згідно запису про обтяження № 1281396, однак виконавче провадження було знищено.

Звертаючись до суду з позовом про зняття арешту з майна, накладеного в межах виконавчого провадження, відкритогоБроварським відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), позивач не пред`явила їх до особи, від прав та обов`язків яких залежить обсяг, зміна чи припинення її прав, тобто, в даному випадку відповідачем повинен бути стягувач, в інтересах якого накладено арешт і який у зв`язку з накладенням арешту набуває певні права щодо арештованого майна боржника.

Враховуючи вищевикладене, позивачу належить виправити зазначені недоліки позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведених обставин, позивачу слід надати термін для виправлення зазначених недоліків у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області про зняття арешту з майна залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук