Рішення від 29.05.2025 по справі 345/1953/25

Справа №345/1953/25

Провадження № 2/345/1038/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2025 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Онушканича В.В.

за участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,

розглянувшиу відкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мама ОСОБА_4 . Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та житловий будинок з господарськими спорудами.

За життя, а саме 11.08.2000 року, батько позивачки ОСОБА_3 склав заповіт, яким усе своє майно заповів позивачці. Коли позивачка звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, нотаріус видала їй свідоцтво про на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Щодо земельних ділянок, які надані для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с.Томашівці Калуського району, то у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Позивачка зазначає, що спадкодавцю ОСОБА_3 належало дві земельні ділянки: площею 0,5000 га, кадастровий номер 2622887801:01:004:0390 та площею 0,1469 га, кадастровий номер 2622887801:01:004:0389, для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_3 всі документи на земельні ділянки оформив, подав на реєстрацію в ЦНАП Калуської міської ради, але не встиг зареєструвати. За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_3 , а саме на: земельну ділянку, площею 0,5000 га, кадастровий номер 2622887801:01:004:0390, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована в с.Томашівці, Калуського району, Івано-Франківської області, земельну ділянку, площею 0,1469 га, кадастровий номер 2622887801:01:004:0389, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована в с.Томашівці, Калуського району, Івано-Франківської області.

Позивачка подав заяву про розгляд справи без його участі, просить суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без її участі, щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, подала заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечує щодо визнання за позивачкою права власності на спадкове майно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишив заповіт, згідно якого все своє майно заповів позивачці ОСОБА_1 .

Як видно з матеріалів справи, листом від 11.04.2025 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на майно.

З витягу з рішення Томашівської сільської Ради народних депутатів Калуського району Івано-Франківської області від 20.12.1993 року «Про стан приватизації земельних ділянок, встановлення норми земельних ділянок, розгляд заяв на виділення землі» вбачається, що ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку, площею 0,85 га, в с.Томашівці Калуського району.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6300373382024 від 13.05.2024 року у Державному земельному кадастрі наявні відомості про сформовану земельну ділянку із кадастровим номером 2622887801:01:004:0390, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5000 га, яка розташована у с.Томашівці Калуського району Івано-Франківської області.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0700302412024 від 10.05.2024 року у Державному земельному кадастрі наявні відомості про сформовану земельну ділянку 2622887801:01:004:0389, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1469 га, яка розташована у с.Томашівці Калуського району Івано-Франківської області.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно з ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно із ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка, як спадкоємець за заповітом, відповідно до ст.1269 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , звернувшись із заявою про прийняття спадкового майна.

Суд звертає увагу, що відповідно до довідки від 31.07.2024 року, яка видана виконавчим комітетом Войнилівської селищної ради Калуського району, на день смерті ОСОБА_3 разом із ним, окрім позивачки, проживала його дочка ОСОБА_2 .

За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

ОСОБА_2 подала досуду заяву,в якійвизнала,що фактичнопонад трироки проживаєза кордоном.Вказала,що начас смертібатька ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,вона разоміз нимв АДРЕСА_1 фактично непроживала,а лишебула зареєстрована. Згідно із ч.1ст.82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 була зареєстрована, проте не проживала разом зі спадкодавцем на час його смерті, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_2 не набула права на спадкове майно. Крім того ОСОБА_2 на спадкове майно не претендує, про що свідчить подана нею до суду заява.

Отже, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачкою права власності на спадкове майно.

На підставі викладеного, ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- земельну ділянку, площею 0,5000 га, кадастровий номер 2622887801:01:004:0390, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована в с. Томашівці, Калуського району, Івано-Франківської області;

- земельну ділянку, площею 0,1469 га, кадастровий номер 2622887801:01:004:0389, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована в с. Томашівці, Калуського району, Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарганарішеннясуду подаєтьсядоІвано-Франківськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів,здняйого проголошення. Якщовсудовомузасіданні булооголошено лишевступнутарезолютивну частинисудовогорішенняабо уразірозгляду справибезповідомлення (виклику)учасниківсправи,зазначенийстрок обчислюєтьсяздня складенняповногосудовогорішення. Учасниксправи,якомуповне рішеннясудуне буловрученеудень йогопроголошенняабоскладення,маєправона поновленняпропущеного строкунаапеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 29.05.2025 року.

Головуючий