Рішення від 29.05.2025 по справі 365/130/25

Справа № 365/130/25

Номер провадження: 2/365/186/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 травня 2025 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Кучерявої Л.М.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.

представника позивача Костенка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 Згурівського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Згурівська селищна рада, як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав та зміну розміру стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого уповноваженого представника - адвоката Костенка О.М. звернулася до Згурівського районного суду Київської області з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.06.2013 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, який рішенням Згурівського районного суду від 09.10.2015 був розірваний. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Згурівського районного суду від 07.10.2015 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задоволено повністю та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 13.08.2015 і до досягнення дитиною повноліття.

27 жовтня 2016 року головним державним виконавцем Катюковим В.М. Мелітопольського міськрайонного ВДВС головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження АСВП № НОМЕР_5 про примусове виконання виконавчого листа № 365/687/15-ц від 02.11.2015, виданого Згурівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 800,00 грн, щомісячно, починаючи з 13.08.2015 і до досягнення дитиною повноліття. 10 вересня 2019 року головним державним виконавцем Катюковим В.М. внесено відомості про ОСОБА_2 до Єдиного реєстру боржників у зв`язку з наявною станом на 10.09.2019 заборгованості зі сплати аліментів за період з 01.10.2017 по 01.09.2019 у розмірі 18400 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Також 24.02.2021 державний виконавець Катюков В.М. звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з поданням про оголошення в розшук ОСОБА_2 , яке було задоволено, боржника ОСОБА_2 оголошено в розшук. 06 квітня 2021 року працівниками Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області на підставі ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.03.2021 внесено відомості до Рошукового обліку МВС - Сервіс: особи, які переховуються від органів влади.

З 2015 року відповідач покинув дитину, разом з сином не проживає, не цікавиться його життям, здоров`ям, не бере участі у його вихованні. ОСОБА_3 перебуває на утриманні та вихованні позивача. Батько без поважних причин остаточно перестав відвідувати та припинив будь-які зв`язки з дитиною з 2015 року. Жодного разу до повномасштабного вторгнення, та і після нього, не приїхав до сина, не поцікавився його життям, не приймає участі у його вихованні, не надає будь-якої матеріальної допомоги. Зазначає, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Відповідач ОСОБА_2 взагалі не має бажання виконувати батьківські обов`язки щодо свого сина. Таким чином, через тривалий час окремого проживання між відповідачем та дитиною втрачено родинні зв`язки та розуміння їх вікових психологічних особливостей, тому є підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 . Також вказує на те, раніше визначений рішенням суду розмір аліментів - 800,00 грн, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття - жодним чином не сприяє матеріальному забезпеченню дитини, є меншим встановленого ч. 2 ст. 182 СК України мінімального розміру аліментів. Відповідач є працездатною особою, але позивачу не відомо де працевлаштований відповідач і яку заробітну плату він отримує. Станом на січень 2022 року заробітна плата по Запорізькій області становить 14510,00 грн, з яких частка аліментів буде становити 3627,50 грн. Оскільки, змінився мінімальний розмір аліментів на дитину та збільшився прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, а інших стягнень, окрім аліментів на утримання малолітнього сина з відповідача не здійснюється, тому є всі підстави для зміни способу стягування аліментів з твердої грошової суми в розмірі 800,00 грн на частку заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області Кучерявої Л.М. від 24.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, учасникам справи визначено строки для подання заяв по суті справи, задоволено клопотання позивача. Постановлено виклик ОСОБА_2 здійснювати шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

01 квітня 2025 року на виконання ухвали суду від 24.02.2025 Згурівська селищна рада надала суду Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , затверджений рішенням виконавчого комітету Згурівської селищної ради від 28.03.2025.

Ухвалою Згурівського районного суду від 05.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася у встановленому законодавством порядку, про причини неявки суд не повідомила, заяв на відкладення розгляду справи до суду не подала.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костенко О.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове зсідання повторно не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив, заяв на відкладення розгляду справи до суду не подав.

У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 відсутність відзиву на позов не є визнанням позовних вимог та не означає доведеність позовних вимог.

Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Згурівська селищна рада, як орган опіки і піклування, ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд без участі представника Згурівської селищної ради, позовні вимоги Згурівська селищна рада підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, заслухавши пояснення представника позивача, врахувавши позицію третьої особи, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмета спору, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

З досліджених письмових доказів у справі встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_5 (мати) (а.с. 22 - копія свідоцтва про народження).

Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 21.06.2013 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1249, розірвано на підставі заочного рішення Згурівського районного суду від 09.10.2015 у справі № 365/686/15-ц, яке набрало законної сили 03.11.2015. Згідно з рішенням суду неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на утриманні та вихованні ОСОБА_5 (а.с. 23 - копія рішення).

Заочним рішенням Згурівського районного суду Київської області від 07.10.2015 у справі № 365/687/15-ц вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер суду невідомий, на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 13 серпня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, та допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць. Рішення суду набрало законної сили 31.10.2015 (а.с. 24 - копія рішення).

З копії свідоцтва про зміну імені від 26.03.2019 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 87 - копія свідоцтва). 30 травня ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували свій шлюб у Згурівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 9 (а.с. 86 - копія свідоцтва).

Позивач ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 зареєстровані з 2013 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 . Також за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_8 (2019 року народження), ОСОБА_9 (1965 року народження), ОСОБА_10 (1990 року народження) та ОСОБА_11 (1967 року народження) (а.с. 21 - довідка № 16 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб).

Згідно з актом обстеження № 808 від 27.12.2024 щодо фактичного проживання в житловому будинку АДРЕСА_3 встановлено, що фактично за даною адресою проживають: ОСОБА_1 , 1994 року народження, ОСОБА_9 , 1965 року народження, ОСОБА_10 , 1990 року народження, ОСОБА_11 , 1967 року народження, ОСОБА_7 , 1991 року народження, ОСОБА_3 , 2013 року народження, ОСОБА_8 , 2019 року народження (а.с. 39).

Згідно з довідкою № 68 виданою ОСОБА_1 . Згурівським ліцеєм Згурівської селищної ради Броварського району від 17.12.2024, її син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається в 5 класі Згурівського ліцею Згурівської селищної ради (а.с. 40). Із психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_3 вбачається, що хлопчик зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, уважний учень. Мати приділяє належну увагу навчанню та вихованню сина, систематично відвідує батьківські збори (а.с. 41).

Позивач ОСОБА_1 07.01.2025 звернулася до Згурівської селищної ради про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього ОСОБА_3 . На вказане звернення Згурівська селищна рада надала роз`яснення, що висновок про доцільність позбавлення батьківських прав орган опіки і піклування надає безпосередньо до суду за ухвалою суду, тому їй рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою про позбавлення батьківських прав (а.с. 42).

Рішенням Виконавчого комітету Згурівської селищної ради від 28.03.2025 № 104 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_3 . У висновку зазначається, що відповідно до довідок ОСОБА_2 , який є батьком малолітнього ОСОБА_3 , не сплачує аліменти з серпня 2015 року, відомості про нього як боржника внесені до Єдиного реєстру боржників, постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06.04.2021 ОСОБА_2 оголошено в розшук як боржник. З 2015 року ОСОБА_2 не проживає разом із сином, не цікавиться його життям, здоров`ям, навчанням, не приймає участі в його вихованні. Батько ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, жодного разу не поцікавився життям, здоров`ям, навчанням сина. Не телефонував, не вітав з днем народження. На засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету ОСОБА_2 був запрошений через оголошення, яке опубліковано на офіційному сайті «Згурівська громада», однак не з`явився та не повідомив про причини неявки. Комісією встановлено факт умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_3 , що є підставою для позбавлення його батьківських прав щодо малолітнього сина (а.с. 68, 69-70 - рішення, висновок).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підкреслював, що тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Вирішуючи питання про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, суд враховує інтереси дитини і вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідає інтересам дитини ОСОБА_3 .

Судом не встановлені поважні причини невиконання батьківських обов`язків відповідачем.

За даних обставин суд не вбачає іншого шляху забезпечення інтересів дитини, окрім як розірвання їхніх сімейних зв`язків з батьком.

Суд вважає за необхідне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що 27.10.2016 головним державним виконавцем Катюковим В.М. Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_5 з виконання виконавчого листа № 3658/687/15-ц, виданого 02.11.2015 Згурівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 800,00 грн, щомісячно, починаючи з 13.08.2015 до досягнення дитиною повноліття. Стан НОМЕР_2 станом на 03.02.2025 згідно даних АСВП: примусове виконання, дата відкриття 27.10.2016 (а.с. 27 - копія постанови, а.с. 28 - результат пошуку у АСВП).

10 вересня 2019 року головним державним виконавцем Катюковим В.М. у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 10.09.2019 за період з 01.10.2017 по 01.09.2019 становить 18400,00 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, відомості про ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру боржників (а.с. 29 - повідомлення, а.с. 30 - Інформація з Єдиного реєстру боржників).

Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 05.03.2021 винесено ухвалу за наслідками розгляду подання державного виконавця про оголошення в розшук ОСОБА_2 . В ухвалі зазначено, що станом на 01.02.2021 заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_5 на сина становить 32000 грн. ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 07.11.2013, однак згідно акту державного виконавця, він там не проживає. Постановлено оголосити в розшук боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 31-32 копія ухвали). Мелітопольським відділом поліції ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до Розшукового обліку МВС - Сервіс: особи, які переховуються від органів влади, а саме відомості щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є відповідачем у справі за позовом про стягнення аліментів, який зник 05.03.2021 (а.с.33-34 - витяг з Розшукового обліку МВС).

Із інформації про виконавче провадження, отриманої 03.02.2025, ВП НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 365/687/15-ц від 02.11.2015, виданого Згурівським районним судом Київської області щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на сина, вбачається, що 27.10.2016 - відкрито виконавче провадження, 06.06.2017 - ВП передано на виконання до підприємства, 10.09.2019 - внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників, 14.01.2020 - передача виконавчого провадження, 26.03.2020 - винесено постанови про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, про тимчасове обмеження у праві користування зброєю, про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (а.с. 35-38 - інформація).

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

В силу ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України (далі - СК) розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 (справа 643/11949/19, провадження № 61-2698св21) суд дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У пунктах 17, 23 Постанови № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Відповідач ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 . Малолітнія дитина ОСОБА_3 перебуває на повному матеріальному утриманні матері - ОСОБА_1 . Крім того, у позивача ОСОБА_1 змінився сімейний стан - ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася донька ОСОБА_8 (а.с. 21).

Відомості щодо стану здоров`я та матеріального становища відповідача ОСОБА_2 , наявності чи відсутності на його утриманні інших осіб у суду відсутні. Будь-яких інших стягнень з ОСОБА_2 окрім аліментів на сина ОСОБА_12 , не здійснюються. Тобто, на думку суду, він може надавати матеріальну допомогу сину.

Відповідно до частини другої статті 182 СК, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З часу ухвалення заочного рішення Згурівського районного суду Київської області від 07.10.2015 змінився мінімальний розмір аліментів на дитину, збільшився прожитковий мінімум на дитину відповідного віку.

Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України та п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 3 ст. 19 ЦПК України).

Таким чином, позивач заявляючи вимогу про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення, а саме з твердої грошової суми в розмірі 800,00 грн на частку заробітку (доходу) ОСОБА_2 , заявила вимогу про стягнення аліментів у розмірі, що визначений законодавцем як безспірний.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Позбавлення батьківських прав, не позбавляє відповідача ОСОБА_2 обов`язку щодо утримання сина ОСОБА_3 . Оскільки відповідач добровільно кошти на утримання дитини не надає, заочним рішенням Згурівського районного суду від 07.10.2015 вирішувалося питання про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн, однак у зв`язку із зміною мінімального розміру аліментів на дитину та збільшенням прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, відсутності інших стягнень у ОСОБА_2 , окрім стягнень аліментів на сина ОСОБА_12 , суд вважає за необхідне змінити розмір аліментів шляхом зміни способу їх стягнення - з твердої грошової суми в розмірі 800, грн. на частку заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В частині розподілу судових витрат суд дійшов наступного висновку.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру про позбавлення батьківських прав у розмірі 1211,20 грн (а.с. 49 - квитанція).

В частині вимоги майнового характеру про зміну розміру аліментів позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Позивач просила стягнути з відповідача на її користь витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір за вимогою майнового характеру про зміну розміру аліментів у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави. Розмір судового збору визначається судом, виходячи із ставок судового збору, що діяли на момент звернення до суду з позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 155, 164, 165, 166, 167, 180-184 СК України, ст. 2, 19, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 280-289, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) батьківських прав відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заочного рішення Згурівського районного суду Київської області від 07.10.2015 у справі № 365/687/15-ц на користь ОСОБА_13 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом зміни способу їх стягнення.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за вимогою немайнового характеру про позбавлення батьківських прав в розмірі судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави за вимогою майнового характеру про зміну розміру аліментів у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Згурівська селищна рада, як орган опіки та піклування, адреса: вул. Українська, буд. 10, смт Згурівка Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 04360296.

Головуюча суддя Л.М. Кучерява