Вирок

від 29.05.2025 по справі 683/1363/25

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/1363/25

1-кп/683/271/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Старокостянтинові кримінальне провадження №12024243100000505 від 10 вересня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, Чернігівської обл., громадянина України, командира 1 відділення радіоелектронної боротьби взводу радіоелектронної боротьби, військової частини НОМЕР_1 у звані «молодший сержант», з вищою освітою, не одруженого, має на утримані одну малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого тапроживаючого по

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 178 Цивільного кодексу України, п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-12 від 17.06.1992, а також в порушення вимог п.п. 9, 11, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та п. 8.1, 8.9, 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також бойових припасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу бойових припасів, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, придбав та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , під час перебування у зоні бойових дій на сході України (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено), знайшов та забрав собі трофейні бойові припаси, а саме 1 (один) корпус ручної осколкової комбінованої (оборонно-наступальної) гранати «DM51A2»; 1 (один) корпус осколкової наступальної гранати «РГД-5»; 1 (один) підривач (запал) типу «УЗРГМ», які зберігав в особистих речах.

В подальшому, перебуваючи поза межами місця виконання бойового завдання та місця служби (точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 виявив в особистих речах трофейні бойові припаси, а саме 1 (один) корпус ручної осколкової комбінованої (оборонно-наступальної) гранати «DM51A2»; 1 (один) корпус осколкової наступальної гранати «РГД-5»; 1 (один) підривач (запал) типу «УЗРГМ», та залишив при собі, чим незаконно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх передбачаючи можливість настання, придбав вказані боєприпаси без передбаченого законом дозволу.

В подальшому, там же ОСОБА_4 , знайдені (придбані) ним вищевказані боєприпаси помістив до свого рюкзаку, де розпочав їх незаконно зберігати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свої дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, та у невстановлений досудовим розслідуванням час, переніс їх у рюкзаку до військового госпіталю, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжив незаконно зберігати вищевказані боєприпаси до 09 вересня

2024 року, чим вчинив незаконні придбання та зберігання вказаних боєприпасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання.

Своїми умисними діями, що виразилися у придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 , в судовому засіданні щиро розкаявся, свою вину повністю визнав, ствердив, що зробив для себе правильні висновки, і щиро шкодує про вчинене. Просив врахувати, що він брав участь в бойових діях та буде проходити військову службу в подальшому для захисту територіальної цілісності України. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст. 349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винними у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене обвинуваченим обвинувачення.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1ст. 263 КК Українияк незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Згідно висновку судово психіатричної експертизи № 304 від 18 квітня 2025 року ОСОБА_4 на період інкримінованого йому кримінального правопорушення виявляв розлад адаптації, змішану тривожно-депресивну реакцію з проявами емоційно-вольової нестійкості, інсомнічним компонентом, періодичними панічними атаками. ОСОБА_4 на період інкримінованого йому злочину усвідомлював свої дії та міг керувати ними. ОСОБА_4 на даний час виявляє розлад адаптації, змішану тривожно-депресивну реакцію з проявами емоційно-волової нестійкості інсомнічним компонентом, періодичними панічними атаками. У ОСОБА_4 будь яких інших відхилень у нервово-психічному стані не виявлено. ОСОБА_4 на теперішній час усвідомлює свої дії та може керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Даючи оцінку такому висновку, суд знаходить його науково обґрунтованим та достатньо аргументованим, таким, що відповідає об`єктивній поведінці обвинуваченого під час судового розгляду, а тому, погоджуючись з зазначеним висновком, а також у сукупності зі всіма дослідженими судом доказами, суд визнає ОСОБА_4 осудним і відповідальним за скоєне.

При цьому суд враховує роз`яснення, викладені у п.п. 5,7,11,12постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», згідно яких незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо. Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.

Відповідно до вимог ст. ст.50,65 КК Українита п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, який критично оцінює свою поведінку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, не одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, військовослужбовець.

Обставиною, яка згідност. 66 КК Українипом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття.

При цьому суд враховує практику Верховного Суду, згідно з якою щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди (постанова Верховного Суду від 15.11.2021р. у справі № 199/6365/19).

Обставин, які згідност. 67 КК Україниобтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлені.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ч. 2ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на особу обвинуваченого, конкретні обставини вчинення злочину, відсутність спричинення тяжких наслідків, наявність по справі обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який в судовому засіданні запевнив, що в подальшому не допускатиме протиправної поведінки та просив надати йому можливість стати на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим призначає покарання в межах санкції статті за якою він визнається винуватим у виді позбавлення волі, звільнивши на підставіст.75 КК Українивід відбування покарання з випробуванням та покладенням передбаченихст.76 КК Україниобов`язків.

Враховуючи прийнятесудом рішенняпрозвільнення ОСОБА_4 від відбуванняпокарання звипробуванням тавстановленням іспитовогостроку,а відтакприпиненням існуванняризиків напідставі яких,останньому вході судовогорозглядубуло обранозапобіжний західу видітримання підвартою,суд вважаєза можливевказаний запобіжнийзахід донабрання вироком законної силизмінити на особисте зобов`язання для забезпечення належної поведінки обвинуваченого до вступу вироку в законну силу.

Враховуючи положення ч. 1ст. 377 КПК України, ОСОБА_4 , який звільняється від відбування покарання з випробуванням, підлягає звільненню з-під варти.

В строк відбування покарання ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5ст. 72 КК Українитаст.1Закону України«Про попереднєув`язнення» слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 11 квітня 2025 року (з моменту затримання) до 29 травня 2025 року (дня звільнення з-під варти) із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлений.

Питання щодо долі речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язанні із залученням експерта у кримінальному провадженні (висновок № СЕ-19/123-24/11089-ВТХ від 26.09.2024) в розмірі 9550, 80 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого за правиламист. 124 КПК України.

Керуючись ст. ч.1 ст.263, ст.ст.50,65- 67,75,76 КК України, ст.ст.369-371,373- 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обов`язки органу пробації згідно ч.4ст.76 КК Українипокласти на командира військової частини, де засуджений ОСОБА_4 проходитиме військову службу.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 11квітня 2025року до29травня 2025року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.

Змінити ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладенням на нього наступних обов`язків:1)не відлучатися із населеного пункту м. Чернігів, без дозволу прокурора або суду; 2)повідомляти суд або прокурора про зміну свого місця проживання, роботи, навчання; 3)прибувати за викликами до суду або прокурора.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення судової вибухотехнічної експертизи № СЕ-19/123-24/11089-ВТХ від 26.09.2024 у сумі 9550 (дев`ятьтисяч п`ятсотп`ятдесят)грн. 80 коп.

Речові докази по справі :

-уламки корпусів гранат «DM51А2» та «РГД-5», залишки підривачів (запалів) «DM82A3» та «УРГЗМ», які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, знищити.

-

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: