Ухвала від 29.05.2025 по справі 513/715/25

Справа № 513/715/25

Провадження № 2/513/698/25

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

29 травня 2025 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Кузьменка Михайла Борисовича, до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання факту спільного проживання на час відкриття спадщини та визнання права на спадщину за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Мокогончук Наталя Вікторівна, -

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якій позивач просить: встановити факт постійного спільного проживання позивача разом з матір`ю ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ним право власності на домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну присадибну ділянку, площею 0,1568 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Саратського районного суду Одеської області, 28 травня 2025 року матеріали справи передані для розгляду судді Миргород В.С.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Питання щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви та доказів врегульовані статтями 83, 95, 175-177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї додатки, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Статтею 177 ЦПК України визначений перелік документів, які додаються до позовної заяви.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 211 грн 20 коп.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна як зі спору майнового характеру (частина шістнадцята постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10).

Стосовно заявлених вимог майнового характеру, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.

Згідно з ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22 грудня 1995 року зі змінами та доповненнями від 25 травня 1998 року , а саме п. 12 визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем у позові не визначено взагалі ціни позову, яка повинна в цілому складатись з сукупної дійсної ринкової вартості спірного майна станом на день подання позову до суду та не надано суду документів на підтвердження вартості спірного майна, що позбавляє суд можливості встановити вірну суму судового збору за вказаними пред`явленими вимогами майнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Суд роз`яснює, що у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, у такому разі на підставі ч. 2 ст. 176 ЦПК України слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового характеру у максимальному розмірі 8 052,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору за подання до суду позовної заяви;

- визначити у позові ціну позову, яка повинна в цілому складатись з сукупної дійсної ринкової вартості спірного майна станом на день звернення до суду з позовом, а саме вартості житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну присадибну ділянку, площею 0,1568 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження вартості спірного майна, якими може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна, витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки тощо;

- у разі визначення ціни позову, надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплати у розмірі 1 відсоток від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 1 211,20 грн та не більше 15 140,00 грн.

- у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, у такому разі на підставі ч. 2 ст. 176 ЦПК України слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру у максимальному розмірі, в сумі 15 140,00 грн;

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Саратського районного суду Одеської області: Отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт.Сарата/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA118999980313121206000015722 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Саратський районний суд м. Одеської області(назва суду, де розглядається справа).

- у разі доплати судового збору в належному розмірі надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 177, 185, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання факту спільного проживання на час відкриття спадщини та визнання права на спадщину за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Мокогончук Наталя Вікторівна залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. С. Миргород