Вирок

від 29.05.2025 по справі 201/6498/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6498/25

Провадження № 1-кп/201/975/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62024170030003414, внесеного у ЄРДР 17.10.2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Нікополя, Дніпропетровської області, громадянки України, з вищою освітою, яка має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює на посаді лікаря-терапевта КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради, на час вчинення кримінального правопорушення обіймала посаду в.о. директора Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-санітарної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_5

обвинувачена ОСОБА_3

захисник ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

1.Обставини, які встановлені судом

29.03.2024 суб`єкт декларування - в.о. директора Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-санітарної експертизи» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-санітарної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, розташованого за адресою м. Дніпро, площа Соборна, 14, використовуючи електронно-обчислювальну машину з ІР-адреси НОМЕР_2 заповнила на офіційному сайті НАЗК (https://nazk.gov.ua/), підписала та о 09 год. 19 хв. подала, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, отриманого в АЦСК АТ КБ «Приватбанк» (сертифікат 5E984D526F82F38F04000000D5675001ED44E504), щорічну декларацію за 2023 рік, якій присвоєно ідентифікаційний номер 2301d13e-cdbd-43e9-b361-e5c3bfd9429f, в яку умисно, внесла завідомо недостовірні відомості.

Відповідно до декларації ОСОБА_3 членами сім`ї суб`єкта декларування зазначені ОСОБА_7 (чоловік) та ОСОБА_4 (син).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_7 перебуває квартира АДРЕСА_2 , з 01.12.2005 (реєстраційний номер 12084262), вартістю 34 610 грн; квартира АДРЕСА_3 , з 21.05.2021 (реєстраційний номер 2369179712101), вартістю 1 199308 грн; квартира АДРЕСА_4 , з 12.12.2019 (реєстраційний номер 122645712101), вартістю 484 306,20 грн.

Суб`єкт декларування ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» щорічної декларації за 2023 рік, внесла інформацію про перебування в її власності квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер 2368872812101), земельної ділянки з кадастровим номером 5125081600:01:001:0352 та земельної ділянки з кадастровим номером 5125081600:01:001:0002. При цьому, з метою приховування від контролюючих, правоохоронних та інших державних органів і громадськості даних про фінансовий стан членів своєї сім`ї, які підлягали декларуванню, достовірно знаючи про перебуванні у власності чоловіка ОСОБА_7 нерухомого майна, ОСОБА_3 , діючи умисно, не відобразила у декларації відомості щодо об`єктів нерухомості чоловіка загальною вартістю 1718224,20 грн, чим внесла завідомо недостовірні відомості до щорічної декларації за 2023 рік.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів у власності ОСОБА_7 перебуває автомобіль HUNDAI TUCSON д/н НОМЕР_3 2016 року випуску (VIN: НОМЕР_4 ), ВМД 155130013/2016/550537 з 21.07.2016, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 29.09.2016, вартістю 853 000 грн.

Суб`єкт декларування ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою приховування від контролюючих, правоохоронних та інших державних органів і громадськості даних про фінансовий стан членів своєї сім`ї, які підлягали декларуванню, достовірно знаючи про перебування у власності чоловіка ОСОБА_7 цінного рухомого майна, діючи умисно, не відобразила в розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» щорічної декларації за 2023 рік відомості щодо транспортного засобу чоловіка вартістю 853000 грн, чим внесла завідомо недостовірні відомості до щорічної декларації за 2023 рік.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_7 у 2023 році працював у Комунальному підприємстві «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради (ЄДРПОУ 02007265) та отримав доходи у вигляді заробітної плати на суму 282 226,20 грн.

Суб`єкт декларування ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації за 2023 рік, внесла інформацію про доходи у вигляді заробітної плати в сумі 477192 грн. отримані нею за основним місцем роботи Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-санітарної експертизи» Дніпропетровської обласної ради. При цьому, з метою приховування від контролюючих, правоохоронних та інших державних органів і громадськості даних про фінансовий стан членів своєї сім`ї, які підлягали декларуванню, достовірно знаючи, що чоловік ОСОБА_7 отримав дохід у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи КП «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_3 , діючи умисно, не відобразила у декларації відомості доходи у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи 282 226,20 грн. чим внесла завідомо недостовірні відомості до щорічної декларації за 2023 рік.

Суб`єкт декларування ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у розділі 12 «Грошові активи» щорічної декларації за 2023 рік, внесла інформацію про наявні в неї грошові активи, а саме готівкові кошти в сумі 8000 USD (доларів США) та 2000 EUR (Євро). При цьому, з метою приховування від контролюючих, правоохоронних та інших державних органів і громадськості даних про свій фінансовий стан, який підлягає декларуванню, достовірно знаючи про наявність в неї грошових активів у банківській

установі АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299), а саме 8 102,98 USD на рахунку НОМЕР_6 та 105 852,77 грн на рахунку НОМЕР_7 , діючи умисно, не відобразила у декларації відомості щодо власних грошових активів на загальну суму 413623,40 грн (відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.12.2023 (1 USD - 37,9824 грн), чим внесла завідомо недостовірні відомості до щорічної декларації за 2023 рік.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи суб`єктом декларування, 29.03.2024, перебуваючи у приміщенні КЗ «Обласний клінічний центр медико-санітарної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, розташованого за адресою м. Дніпро, площа Соборна, 14, о 09 год. 19 хв., умисно, внесла завідомо недостовірні відомості до щорічної декларації за 2023 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 3267073 гривні 80 копійок, що у понад 1 140 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, який на 2023 рік складав 2864 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366-2 КК України - умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України"Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

2. Позиція обвинуваченої

Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_3 визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю та підтвердила його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаялася у вчиненому, негативно оцінила свої дії, запевнила, що у майбутньому таке не буде повторювати, продемонструвала готовність понести заслужене покарання.

4. Докази, які досліджені судом

Прокурорнадав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачена і її захисник не заперечували.

На підставі ч. 3ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини, а також те, що вона не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності її позиції немає. Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідив документи, які характеризують її особу та документи, які підтверджують процесуальні витрати.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

5.Висновок суду про винуватість

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366-2КК України, повністю та об`єктивно доведена.

Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразились в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України"Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, вірно.

6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Загальні положення

При призначенні покарання обвинуваченій, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, щокожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну метупокарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Щодо обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання

Обставиною, яка, відповідно дост. 66 КК України, пом`якшує покарання ОСОБА_3 ,суд визнаєщире каяття,оскільки вона критично оцінила вчинене нею кримінальне правопорушення, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнула зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, що проявилось в осуді вчиненого, демонструванні готовності понести заслужене покарання.

Обставин, які, відповідно дост. 67 КК України, обтяжують покарання, не встановлено.

Призначаючи основне покарання суд виходить із наступного.

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, ОСОБА_3 була осудна у розумінніст. 19 КК України.

Санкція ч. 1 ст. 366-2 КК України передбачає основне покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеження волі на строк до двох років.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, виходячи з положень ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Відповідно до вимогст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, визначаючи вид та міру покарання, яке слід застосувати до обвинуваченої, суд враховує її особу, яка має вищу освіту, на утриманні перебуває малолітній син, працює на посаді лікаря-терапевта, раніше не судима, характер та ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, наслідків вчинення, соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, стать та вік, рівень культури та освіти, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, і відсутність його обтяжуючої, думки прокурора, який в судових дебатах просив призначити покарання у виді штрафу, а, отже, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, встановленого санкцією інкримінованої статті.

При цьому підстави для застосуванняст. 69, 75 КК Українивідсутні.

Призначаючи додаткове покарання суд виходить із наступного.

Санкція ч. 1 ст. 366-2 КК України передбачає додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При призначенні виду додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 02 лютого 2022 року у справі №344/16025/18, в якій він зазначив, що рішення суду про позбавлення такого права має бути чітко і ясно сформульоване в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час його виконання. Якщо в санкції статті Особливої частини КК визначено характер посади або вид (рід) діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Якщо ж покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст. 55 КК), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. Більше того, покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.

Тому суд призначає додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади директора комунальних закладів та комунальних підприємств в області медицини на мінімальний строк.

Підсумок.

Призначаючи обвинуваченій зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для її виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає її особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2ст. 50 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи винної, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

7.Вирішення питання щодо цивільного позову

Цивільнийпозов не пред`явлений.

8.Вирішення питання про долю речових доказів

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченомустаттею 100 КПК України.

9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжнийзахід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченій не застосовувався. Клопотань про його застосування не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст.131,132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.

Керуючисьст.ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнативинуватою увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.366-2КК України,і призначитиїй покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає51000 грн 00 коп з позбавленням права обіймати посади директора комунальних закладів та комунальних підприємств в області медицини на строк 1 (один) рік.

Строк додаткового покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Речові докази та витрати на залучення експертів відсутні.

Запобіжний захід не застосовувався.

Цивільний позов не пред`явлений.

Роз`яснити засудженій, що вона зобов`язана сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально - виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженою штрафу у вказаний строк, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати не сплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Роз`яснити учасникамсудового провадженняправо податиклопотання пропомилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2ст. 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1