Ухвала

від 28.05.2025 по справі 160/15390/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2025 рокуСправа № 160/15390/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: Адміністрації державної прикордонної служби України, відповідача 3: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача 4: Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, відповідача 5: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: Адміністрації державної прикордонної служби України, відповідача 3: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача 4: Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, відповідача 5: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Згідно пункту 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 2 статті 160 КАС України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто або її законний представник подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Частиною 1 статті 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

В розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина 1 статті 172 КАС України).

Отже, з аналізу вказаних процесуальних норм слідує, що позивач наділений правом об`єднати в позовній заяві декілька пов`язаних між собою вимог, основні та похідні вимоги, що стосуються врегулювання правовідносин, які виникли безпосередньо між ним та відповідачем.

В даному ж випадку, як слідує із змісту прохальної частини позовної заяви, в межах даного позову позивач просить суд:

1.Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 поточної індексації за період з 27.12.2017 по 28.02.2018 включно не на підставі визначення в якості базового місяця «січень 2008 року», нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в липні 2018 в розмірі меншому, ніж визначений законодавством, а також - невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 09.07.2019 р.

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату (з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 27 грудня 2017 по 28 лютого 2018 рр. включно з визначенням в якості «базового місяця» січень 2008 року; перерахувати та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2018 рік; а також нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі (індексацію-різницю) у розмірі 4 247,32 грн на місяць відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

3. Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України стосовно ОСОБА_1 , а саме:

застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті в 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роках місячного грошового забезпечення;

невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 10.07.2019 року по 31.12.2022 р., та за період з 01.01.2024 по 31.05.2024 року;

а також - нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в червні 2019, в січні 2020, січні 2021, липні 2022, березні 2023, в березні 2024 в розмірі меншому, ніж визначений законодавством.

4. Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату (з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 грошового забезпечення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом відповідно, на 1 січня 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 року.

5. Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі (індексацію-різницю) у розмірі 4 247,32 грн на місяць за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно, та за період з 01.01.2024 року по 31.05.2024 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

6.Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, з урахуванням перерахованих посадових окладів, окладів за військовим званням та з врахуванням «індексації-різниці» - здійснити перерахунок та виплату (з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 рр.

7. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) стосовно ОСОБА_1 , а саме:

застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті в червні та липні 2024 року місячного грошового забезпечення;

а також - невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення в червні та липні 2024 року.

8. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату (з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 :

грошового забезпечення за червень та липень 2024 року шляхом застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року;

а також - нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі (індексацію-різницю) у розмірі 4 247,32 грн на місяць за червень та липень 2024 року, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

9. Визнати протиправними дії Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України стосовно ОСОБА_1 , а саме:

застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті в серпні та вересні 2024 року місячного грошового забезпечення;

нарахуванні та виплаті в розмірі меншому, ніж визначений законодавством підйомної допомоги в серпні 2024 р;

а також - невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення в серпні та вересні 2024 року.

10. Зобов`язати Регіональне управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату (з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 :

грошового забезпечення за серпень та вересень 2024 року;

нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі (індексацію-різницю) у розмірі 4 247,32 грн на місяць за серпень та вересень 2024 року, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

а також перерахувати та виплатити (з врахуванням раніше здійснених виплат) підйомну допомогу.

11. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_1 , а саме:

застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні та виплаті в 2024 та 2025 роках місячного грошового забезпечення;

невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 01.10.2024 року по 15.03.2025 року;

нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в березні 2025 в розмірі меншому, ніж визначений законодавством;

нарахування та виплати при звільненні компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових відпусток в розмірі меншому, ніж визначений законодавством;

а також нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі меншому, ніж визначений законодавством.

12. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату (з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 :

грошового забезпечення за 2024 та 2025 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом відповідно, на 1 січня 2024 та 2025 року;

нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі (індексацію-різницю) у розмірі 4 247,32 грн на місяць за період з 01 жовтня 2024 р., і по 15 березня 2025 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

13. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 з урахуванням перерахованих посадових окладів, окладів за військовим званням та з врахуванням індексації-різниці - здійснити перерахунок та виплату (з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 :

матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік;

компенсації за 82 невикористаних нею календарних днів щорічних основних відпусток за 2022, 2023 та 2024 рр., та за 126 невикористаних нею календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2025 рр.;

одноразової грошової допомоги при звільненні.

14. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Адміністрацію Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 при здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 усіх належних їй коштів - одночасно компенсувати утриманий з останньої податок на доходи фізичних осіб, згідно з Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Таким чином, із наведеного вище слідує, що в даному адміністративному позові, позивачем самостійно об`єднано в межах одного позову вимоги одного позивача до різних відповідачів.

При цьому, частина 2 статті 172 КАС України визначає, що суд з урахуванням положень частини 1 цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

В даному ж випадку, не дивлячись на те, що вимоги даного позову заявлені одним позивачем до різних відповідачів, однак такі вимоги не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами. Крім того, відповідні вимоги не можуть вважатись похідними.

Суд зазначає, що вимоги даного позову стосуються різних періодів проходження позивачем служби в різних установах, а перелічені позивачем виплати є різними за своїм призначенням, підставами набуття права на них.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги є самостійними, хоча й стосуються одного позивача, але скеровані до різни суб`єктів з різних підстав для звернення до суду, тобто обґрунтовуються різними доказами та підставами виникнення, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 КАС України.

Таким чином, об`єднання в одній позовній заяві самостійних вимог, які не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами та не є похідними, є порушенням правила об`єднання позовних вимог і, відповідно, свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам КАС України.

При цьому, пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що наведене вище порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами, а тому повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин.

Така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п. 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22.10.1996; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, серія A, № 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985).

У п. 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява №49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, а також зважаючи на те, що суду необхідно буде дослідити правомірність дій відповідачів, прийнятих ними наказів, які прийняті на підставі різних за своєю суттю та складністю документів, що відповідно до ч. 1ст. 171 КАС України виключає можливість об`єднання таких вимог в одній позовній заяві, суд дійшов висновку, що спільний розгляд позовних вимог суттєво ускладнить та сповільнить вирішення спору по суті, з огляду на що, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню.

Одночасно, слід роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до суду із окремими позовними заявами.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: Адміністрації державної прикордонної служби України, відповідача 3: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача 4: Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, відповідача 5: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська