Рішення

від 29.05.2025 по справі 160/8732/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 рокуСправа №160/8732/25

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

установив:

Позивач 24 березня 2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративногосподарського штрафу № 077842 від 05.03.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що під час перевірки вантажного транспортного засобу марки КАМАЗ, який належить позивачу, встановлено, що водієм здійснювалося надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень за відсутності на момент перевірки документів, передбаченихст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", саме протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу. Позивач зазначає, що за приписами пункту 6.3 Положення № 340 водій веде індивідуальну контрольну книжку водія, яка надавалася інспектору під час перевірки. Таким чином, у водія були всі необхідні документи, наявність яких вимагається діючим законодавством.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у заяві Акціонерного товариства «ІНЕТРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» про забезпечення позову в адміністративній справі №160/8732/25 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою суду залучено в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті до участі у справі №160/8732/25, у якості другого відповідача.

09 квітня 2025 року від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначив, що стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює перелік документів, які мають бути у перевізника й водія під час внутрішніх вантажних перевезень, але наголошує, що цей перелік не є вичерпним: слід мати й інші документи, прямо передбачені законодавством. До таких «інших» закон відносить усю тахографічну документацію, визначену наказами Мінінфраструктури № 385 і № 340 (протокол перевірки й адаптації тахографа, заповнені тахокарти або картку водія / роздруківку даних цифрового тахографа). Наказ № 340 також встановлює обов`язкове оснащення діючим і повіреним тахографом вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 т. Альтернатива у вигляді ведення індивідуальної контрольної книжки водія допускається лише для легших машин (до 3,5 т) або автобусів на маршрутах до 50 км, що чітко закріплено в оновленій редакції п. 6.3, затвердженій наприкінці 2024 р.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив таке.

Суд встановив, що Акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» у власній господарській діяльності має вантажний автомобіль марки КАМАЗ, 2004 року випуску, н.з. НОМЕР_1 , масою без навантаження 7040 кг; повна маса 19350 кг, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Суд встановив, що 06.02.2025 року співробітниками Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було зупинено автотранспортний засіб КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1

06.02.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби з безпеки на транспорті складено акт про порушення законодавства про автомобільний транспорт вчинене на т/з КАМАЗ р.н. НОМЕР_1 , що відображено в акті № 064496 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону у сфері перевезення вантажів, а саме: вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тонн не обладнаний діючим та повіреним тахографом, чим порушено вимоги п. 6.1 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010.

У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу КАМАЗ н.з. НОМЕР_1 .

Пояснення водія про причини порушень: Не згоден з порушенням, так як даний транспортний засіб не був обладнаний тахографом заводом-виробником, мною була пред`явлена індивідуальна книга обліку робочого часу водія. Копію Акту отримав. Акт підписав.».

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову від 05.03.2025 р. № 077842 про застосування до Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - Положення № 103).

Згідно з пунктом 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

За приписами пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктами 2, 54, 58, 62 пункту 5 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначеніЗаконом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 р. (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до ч.1ст.5 Закону № 2344-ІІІосновним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 12статті 6 Закону № 2344-ІІІпередбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно ч.ч.14, 17ст.6 Закону № 2344-IIIдержавний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567(далі - Порядок № 1567).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).

За змістом пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В силу вимог пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями39і48 Законудокументів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

За приписамист.48 Закону № 2344-ІІІавтомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положеньЗакону № 2344-ІІІдає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте вказано на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 р. у справі № 820/4624/17.

Отже,Законом № 2344-IIIвизначено обов`язок для автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти контролюючому органу в момент проведення перевірки документи, визначені законодавством документи.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджененаказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 р. за № 811/18106 (далі - Положення № 340).

Відповідно до пункту 4 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (07.06.2010), крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для:

- нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів з 01.06.2012;

- перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тон, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км з 01.06.2013;

- перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тон до 12 тон з 01.06.2015.

Згідно з пунктом 6.1 Положення з 01.06.2015 р. автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Тобто перевізникам, які здійснюють перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тон до 12 тон, законодавством було установлено адаптаційний період для забезпечення обладнання транспортних засобів діючими тахографами з 07.06.2010 р. по 01.06.2015 р.

Пунктом 1.1 Положення № 340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР),Кодексу законів про працю УкраїнитаЗаконів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 1.4 Положення № 340 встановлено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Облік робочого часу регламентовано розділом VI Положення № 340.

Так, згідно з пунктом 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктом 7.1 Положення № 340 визначено, що органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Відтак суд приходить до висновку, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яку розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а такожЗаконів України "Про автомобільний транспорт", затвердженонаказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 р. за № 946/18241 (далі -Інструкція № 385).

У пунктах 1.2, 1.3розділу І Інструкції № 385визначена сфера її застосування, а саме зазначено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, та ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі), тобто без відокремлення видів перевезень.

Відповідно до пункту 1.4розділу І Інструкції № 385контрольний пристрій (тахограф) це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

При цьому тахокарта це бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Умови використання тахографів регламентовані розділом IIIІнструкції № 385.

Відповідно до пункту 3.1 розділу IIIІнструкції № 385виробники транспортних засобів, перевізники, водії та пункти сервісів тахографів використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно з пунктом 3.2 розділу IIIІнструкції № 385Мінінфраструктури забезпечує відповідно до вимог ЄУТР обіг (облік, видачу, скасування, призупинення дії, поновлення, перевірку чинності) карток чотирьох типів для цифрових тахографів: водія (картка водія); ПСТ (картка майстерні); особи, уповноваженої здійснювати контроль (картка контролера); перевізника (картка підприємства).

Пунктом 3.3 розділу IIIІнструкції № 385визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

20.12.2010 р. набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди 5 щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Із наведених вище положень вбачається, що водії зобов`язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт.

Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІІнструкції № 385виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР.

У відповідності до положеньІнструкції № 385, ПСТ це пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції "майстерні або механіка" та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

За правилами пункту 2.2 розділу ІІ Інструкції ПСТ установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР, а також виробників тахографів та транспортних засобів.

Відповідно до вимогІнструкції № 385адаптація тахографа до транспортного засобу це оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VI№-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, VR№) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).

Згідно з пунктом 2.6 розділу ІІІнструкції № 385ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Пунктом 2.7 розділу ІІІнструкції № 385передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210 х 297 мм) щільністю 100 г/м2 або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

При цьому відповідно до пункту 3.5 розділу IIIІнструкції № 385перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно з пунктом 3.6 розділу IIIІнструкції № 385перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Суд враховує, що актом перевірки зафіксовано відсутність у водія на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Позивач не заперечує тієї обставини, що водій вказаного транспортного засобу в момент перевірки виконував перевезення вантажів. Однак, на думку позивача, оскільки транспортний засіб не обладнаний тахографом, то облік робочого часу водія можливий шляхом ведення індивідуальної книжки, яка була наявна у водія під час проведення перевірки.

Втім, суд зауважує, що законодавством встановлений обов`язок обладнання автомобіля діючими та повіреними тахографами вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон.

Суд встановив, що Акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» у власній господарській діяльності має вантажний автомобіль марки КАМАЗ, 2004 року випуску, н.з. НОМЕР_1 , масою без навантаження 7040 кг; повна маса 19350 кг, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Крім того, як слідує зі змісту пункту 2.2 розділу ІІІнструкції № 385ПСТ установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР, а також виробників тахографів та транспортних засобів.

Суд звертає увагу на те, що протокол перевірки та адаптації тахографа є документом, який відповідно дост.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", повинен знаходитись у водія під час здійснення перевезення. Ці вимоги є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) на договірних умовах із замовником послуги за плату незалежно від виду перевезення: внутрішнього чи міжнародного.

Суд відхиляє посилання позивача на п.6.3 Положення № 340, яким передбачена можливість використання індивідуальної книжки водія у разі не обладнання транспортного засобу тахографом, оскільки законодавцем передбачена обов`язковість обладнання тахографом деяких категорій транспортних засобів, зокрема, обладнання вантажних автомобілів з масою понад 3,5 т, про що свідчить пункт 6.1 Положення № 340.

З огляду на викладене, суд вважає, що у випадку, передбаченому пунктом 6.1 Положення № 340, ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов`язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія мати відповідні документи, які підтверджують його використання, а, враховуючи імперативні вимоги пункту 6.1.Положення № 340, саме для обладнання вантажних автомобілів з масою понад 3,5 т, встановлення тахографів є обов`язком, а не правом.

Таким чином, оскільки водій автомобільного перевізника під час здійснення перевезення вантажів не мав при собі документів, передбачених законодавством, зокрема Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженоюнаказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385, вважається, що перевезення здійснювалося за відсутності документів, передбаченихст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Матеріалами справи підтверджено, а позивачем не спростовано, що під час рейдової перевірки у водія транспортного засобу був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

Відтак, за встановлених обставин, оскаржувана постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є такою, що прийнята відповідачем обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та в спосіб, передбаченим чинним законодавством.

Отже, суд приходить до висновку, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.03.2025 р. № 077842 прийнята у відповідності до вимог законодавства та з урахуванням обставин, що мали значення для її прийняття.

Відповідно до ч.1ст.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному ьа об`єктивному дослідженні.

Частиною 1статті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

вирішив:

У позові Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко