Рішення від 28.05.2025 по справі 280/3594/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року Справа № 280/3594/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Приходська, буд, 58, м. Запоріжжя, 69095; пр. Яворницького Дмитра, буд.21-А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49619, код ЄДРПОУ 43315529)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - третя особа), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича від 31.03.2025 про закінчення виконавчого провадження № 74867115.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного від 04 грудня 2023 року у справі №280/7574/23 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, зобов`язано Головне управління ДФС у Запорізькій області розглянути питання видачі ОСОБА_1 , посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран податкової міліції» з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного рішення. Зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі №280/7574/23 набрало законної сили 05 січня 2024 року та на виконання зазначеного рішення суду Запорізьким окружним адміністративним судом 16.01.2024 виданий виконавчий лист. Вказує, що 05.02.2024 звертався до Головного управління ДФС у Запорізькій області з заявою про вчинення дій щодо виконання рішення суду з долученням копій рішення суду та виконавчого листа у справі № 280/7574/23. Однак, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області був наданий лист від 16.02.2024 №27/6/08-01-01-01-ЛК, яким позивача повідомили про те, що на його заяву Комісією з реорганізації ГУ ДФС у Запорізькій області був направлений лист Голові комісії з реорганізації ДФС України для вирішення питання щодо виконання рішення суду. Вважає такі дії Головного управління ДФС у Запорізькій області, як відповідача у справі №280/7574/23 та боржника у виконавчому провадженні не є обґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві вх. №24275 від 16.05.2025 вказує, що у виконавчому листі № 280/7574/23, який видав 16.01.2024 Запорізьким окружним адміністративним судом, відсутні вимоги щодо зобов`язання фактично видати ОСОБА_1 посвідчення та нагрудний знак Ветеран податкової міліції, оскільки спосіб та порядок, встановлений судовим рішенням, зобов`язує боржника лише "розглянути питання", тобто вчинити певні дії, спрямовані на видачу ОСОБА_1 посвідчення та нагрудний знак Ветеран податкової міліції. Згідно листа боржника встановлено, що ці дії ним зроблені, а саме: 1) Комісією з реорганізації Головного управління ДФС у Запорізькій області розглянуто питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран податкової міліції» з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні від 04.12.2023 по справі № 280/7574/23; 2) Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області, було направлено лист 22/6/08-01-11-01-ЛК від 08.02.2024 Голові комісії з реорганізації ДФС України Тітарчуку Михайлу про вчинення дій щодо виконання рішення суду у справі №280/7574/23 для розгляду (копії заяви, рішень суду та виконавчого листа для вирішення питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран податкової міліції»). Враховуючи викладене, вважає, що рішення виконано у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом. Просить відмовити у позові.

Третя особа у письмових поясненнях від 21.05.2025 вх.№ 25291 зазначає, що зобов`язання, покладені на ГУ ДФС у Запорізькій області відповідно до рішення суду від 04.12.2023 по справі №280/7574/23, є фактично виконаними, і враховуючи це, вважає правомірною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 31.03.2025 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 280/7574/23, виданого 16.01.2024 року Запорізьким окружним адміністративним судом. Просить відмовити у позові.

Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 21.05.2025. Залучено до участі в справі №280/3594/25, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146).

Протокольною ухвалою суду від 21.05.2025 оголошено перерву до 28.05.2025.

У судове засідання 28.05.2025 учасники справи не прибули.

За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі №280/7574/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області, Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій у видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку Ветеран податкової міліції. Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області розглянути питання видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку Ветеран податкової міліції з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного рішення.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі №280/7574/23 набрало законної сили 05 січня 2024 року та на його виконання Запорізьким окружним адміністративним судом 16.01.2024 виданий виконавчий лист.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.05.2024 відкрито виконавче провадження №74867115 про виконання виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 16.01.2024 у справі №280/7574/23.

Листом від 20.06.2024 Комісією з реорганізації Головного управління ДФС у Запорізькій області повідомлено, що розглянуто питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран податкової міліції» з урахуванням висновків суду викладених у рішенні від 04.12.2023 по справі №280/7574/23, а саме: листом від 08.02.2024 №22/6/08-01-11-31-ЛК боржником надіслано Голові комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України копії заяви, рішень суду та виконавчого листа для вирішення питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран податкової міліції».

31.03.2025 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 74867115

Не погоджуючись із постановою про закінчення виконавчого провадження від 31.03.2025 №74867115 позивач звернувся до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗакону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії визначений статтею 63 Закону №1404-VIII частиною першою якої передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону №1404-VIII, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 39 Закону №1404-VIII закріплено підстави закінчення виконавчого провадження, однією з яких є фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини першої вказаної статті).

Верховним Судом у постанові від 25.11.2020 у справі №554/10283/18 наведений висновок, в якому судом зазначено про те, що розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця органу виконавчої служби, суд має враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, прийняття постанов про накладення на боржника штрафу та надіслання подання про вчинення кримінального правопорушення) є належними заходами виконання судового рішення, однак постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Суд звертає увагу на те, що у силу частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що виконавчим листом у справі №280/7574/23, на виконання якого було відкрито виконавче провадження №74867115, зобов`язано боржника (Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області) розглянути питання видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку Ветеран податкової міліції з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного рішення.

При цьому, як на підставу винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідач покликається на лист боржника від 20.06.2024, де вказано, що Комісією з реорганізації Головного управління ДФС у Запорізькій області розглянуто питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран податкової міліції» з урахуванням висновків суду викладених у рішенні від 04.12.2023 по справі №280/7574/23 та листом від 08.02.2024 №22/6/08-01-11-31-ЛК боржником надіслано Голові комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України копії заяви, рішень суду та виконавчого листа для вирішення питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран податкової міліції».

Водночас, до матеріалів справи ані відповідачем, ані третьою особою не надано докази розгляду боржником по суті питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран податкової міліції» з урахуванням висновків суду викладених у рішенні від 04.12.2023 по справі №280/7574/23, зокрема, відповідного рішення або листа, в якому, за результатами розгляду встановлено або спростовано право позивача на отримання посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран податкової міліції», з урахуванням висновків суду викладених у рішенні від 04.12.2023 по справі №280/7574/23.

Фактично, як свідчить лист Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.02.2025, адресований Голові комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України, боржник передав обов`язок розгляду по суті відповідного питання іншому суб`єкту владних повноважень, в той час, коли рішенням суду по справі №280/7574/23 було зобов`язано саме Головне управління ДФС у Запорізькій області вчинити дії щодо розгляду питання щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран податкової міліції» з урахуванням висновків суду викладених у рішенні від 04.12.2023 по справі №280/7574/23.

Тобто, боржником не надано державному виконавцю належних та достатніх доказів виконання рішення суду від 04.12.2023 по справі №280/7574/23, відповідно до його резолютивної частини.

З огляду на встановлені обставини, суд висновує, що в межах спірних правовідносин виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження не перевіривши факт його реального виконання і, відповідно, більше не вживав заходів примусового виконання.

Таким чином, суд вважає, що відповідач формально підійшов до виконання обов`язків та наданих йому законом повноважень в частині досягнення мети виконавчого провадження - виконання рішення суду та відновлення прав позивача, що потягло за собою прийняття протиправної постанови про закінчення виконавчого провадження та порушення прав стягувача, який є позивачем у цій справі.

Також, необхідно зазначити, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Так, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Також ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу № 1 Конвенції (справи «Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).

У справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (Рішення у справа «Сук проти України» та інші).

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №1404-VІІІ, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту прав позивача буде саме визнання спірної постанови протиправною та скасування її.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, суд дійшов висновку про протиправність постанови про закінчення виконавчого провадження від 31.03.2025 №74867115 як такої, що винесена передчасно, за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати у розмірі 1211,20 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Керуючись статтями2,77,139, 241,243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Приходська, буд, 58, м. Запоріжжя, 69095; пр. Яворницького Дмитра, буд.21-А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49619, код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича від 31.03.2025 про закінчення виконавчого провадження № 74867115.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.05.2025.

Суддя Л.Я. Максименко