Рішення від 29.05.2025 по справі 380/8101/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 рокусправа № 380/8101/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:

визнати протиправними дії щодо відмови у наданні відстрочки від мобілізації на підставі абзацу (за наявності) - пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

зобов`язати надати відстрочку від мобілізації на підставі абзацу (за наявності) - пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

В обґрунтування позову зазначає, що є студентом першого курсу (бакалаврат) денної форми навчання у Старопольській Академії Прикладних наук (Польща). У зв`язку із цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказав, що за результатами розгляду цієї заяви та підтвердних документів комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки, оскільки подано не весь пакет документів, зокрема відсутня довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Позивач уважає дії відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протиправними та такими, що порушують.

Ухвалою суду від 29.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.

Позивачем засобами поштового зв`язку ТОВ «Укрпошта» (опис вкладення у цінний лит з описом) було направлено відповідачу заяву від 19.03.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На підставі розгляду отриманих документів ІНФОРМАЦІЯ_4 своїм повідомленням від 28.03.2025 року повідомив позивача, що Комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом №12 від 28.03.2025 року, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови подано не весь пакет документів.

Змістом спірних правовідносин є відмова у наданні відстрочки від мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною першою ст.1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою ст.1 цього Закону передбачено, що військовий обов`язок, серед іншого, включає: дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ).

Згідно ч.1 ст.39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до визначення, наведеного у ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3543-XII), мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Положеннями ст.22 вказаного законодавчого акту визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Поряд з цим, у ст.23 Закону №3543-XII передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури (п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно підп.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №560), який, серед іншого, визначає: процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до абзацу першого п.58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Абзацом четвертим цієї ж норми передбачено, що відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.

Згідно абзацу десятого п.60 Порядку №560 для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому, суд враховує, що розділом «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» Постанови №560 законодавець чітко розмежував такі дії, як «особисто подають», «надсилають», «подають (надсилають)».

Власне, для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5 такі особи надсилають) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою та визначені законом документи.

Втім, позивач вказаного порядку не дотримав, вважаючи, що «надіслання засобами поштового зв`язку «Укрпошта» ототожнюється з «особистим поданням».

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов`язком призовників, військовозобов`язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку. При цьому, право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом.

Таким чином, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає, що позивач звернувся до відповідача із згаданою заявою не у спосіб встановлений згаданими правовими нормами.

Як наслідок, відповідач розглядаючи заяву позивача, без дослідження обставин звернення у спосіб визначений законодавством, діяв не у спосіб та не у порядку визначених законодавством.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з приводу визнання протиправними дій з приводу відмови у наданні відстрочки від мобілізації є підставними та обгрунтованими, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги з приводу зобов`язання прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

З урахуванням встановлених раніше обставин щодо невірного порядку звернення із відповідною заявою про надання відстрочки, суд вважає, що у спірних правовідносинах право особи не може бути захищено у визначений останнім спосіб.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними.

Суд не надає правову оцінку іншим аргументам сторін з урахуванням порушення позивачем процедури реалізації його права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки всі наступні рішення та дії не можуть уважатись правомірними.

За таких обставин, дії відповідача щодо відмови позивачу у наданні відстрочки від мобілізації не відповідають критеріям правомірності передбаченим п.1 ч.2 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню.

В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи наявні копія довідки про отримання оплати за професійну правничу допомогу, договір про надання правничої допомоги від 19.11.2024 року.

Представник просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн. 00 коп.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.

Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 2000 грн. 00 коп.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від мобілізації на підставі абзацу (за наявності) - пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович