Рішення

від 29.05.2025 по справі 400/1660/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 р. справа № 400/1660/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в загальному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівЦентрального районного суду м. Миколаєва, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54020, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. 68 Десантників, 2, м. Миколаїв, 54009,

провизнання протиправним та скасування наказу від 14.01.2025 р. № 3-ос/тр, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася з позовом до Центрального районного суду м. Миколаєва (далі - відповідач 1) та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2025 р. № 3-ос/тр «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі керівнику апарату Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 на 2025р.» в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 р. з 01.01.25 р. ОСОБА_1 в розмірі 28 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 01.01.25 р., становить 14 років 0 місяців 5 днів;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» встановивши розмір надбавки за вислугу років на державній службі 42 відсотка посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 01.01.25 р. становить 14 років 0 місяців 5 днів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що є працівником суду та наказом голови Центрального районного суду м. Миколаєва «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі керівнику апарату Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 на 2025 рік» № 3-ос/тр від 14 січня 2025 р. їй було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 28 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 1 січня 2025 р. становить 14 років 0 місяців 5 днів. З 1 січня 2025 р. набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-ІХ, який продублював, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Тобто, при встановлені надбавки за вислугу років на 2025 р. відповідач у справі Центральний районний суд м. Миколаєва керувався «Прикінцевими положеннями» Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», а не положеннями профільного закону, а саме, Законом України «Про державну службу» та Законом України «Про судоустрій і статус суддів», якими встановлюються організаційні засади забезпечення державної служби і саме норми цих законів мають застосовуватись у випадку виникнення колізії з нормами інших законів. Станом на 2025 рік, у відповідності до існуючих норм закону, мені повинні були встановити надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 42 відсотка посадового окладу. Отже, наказ відповідача 1 позивачка вважає протиправними.

Від відповідачів відзиви до суду не надходили, ухвала про відкриття провадження отримана ними через підсистему «Електронний суд» 07.03.25 р., ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті отримана ними через підсистему «Електронний суд» 12.04.25 р. та ухвала про відмову в зупиненні провадження у справі отримана через підсистему «Електронний суд» 16.04.25 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Позивачка є працівником Центрального районного суду м. Миколаєва та на час розгляду справи займає посаду керівника апарату.

З 1 січня 2025 р. набрав також чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-ІХ, який продублював, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Наказом голови Центрального районного суду м. Миколаєва «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі керівнику апарату Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 на 2025 рік» № 3-ос/тр від 14 січня 2025 р. їй було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 28 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 1 січня 2025 р. становить 14 років 0 місяців 5 днів.

Вважаючи, що їй протиправно зменшено розмір надбавки за вислугу років державного службовця з 42 до 28 відсотків посадового окладу, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики (пункт 12 частини першої статті 92 Конституції України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 5 Закону України Про державну службу відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України Про державну службу державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Частиною першою статті 50 Закону України Про державну службу визначено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону України Про державну службу заробітна плата державного службовця складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

6) премії.

Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки (частина перша статті 46 Закону України Про державну службу).

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України Про державну службу надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

З 1 січня 2025 р. набрав також чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-ІХ, який продублював, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Відповідно до п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» в 2025 р. оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:

1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України;

2) варіативної заробітної плати - премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, законодавством передбачено наявність у 2025 р. двох систем оплати праці державних службовців, кожна з яких передбачає різний розмір надбавки за вислугу років.

Відтак спір у цій справі зводиться до того, що необхідно встановити в якому розмірі в 2025 р. повинні отримувати надбавку за вислугу років державні службовці державного органу, що провів класифікацію посад державної служби, а саме: який встановлений частиною першою статті 52 Закону України Про державну службу чи абзацом другим 12 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абзацах четвертому і п`ятому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12.07.19 р. № 5-р(І)/2019 Конституційний Суд України прийшов до висновку, що за змістом частини першої статті 58 Конституції України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Закон не має зворотної дії в часі, оскільки не поширюється на безстрокові трудові договори, укладені до його прийняття, а передбачає припинення цих договорів з моменту набрання ним чинності та можливість продовження трудових правовідносин на умовах контракту між професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) і державними та комунальними закладами культури. Таким чином, Закон спрямований на регулювання тих правовідносин, які виникнуть після набрання ним чинності, а трудові правовідносини, що виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 43 Закону України Про державну службу зміною істотних умов державної служби вважається зміна умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 43 Закону України Про державну службу про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

З вищевикладеного слідує, що новими актами законодавства можуть змінюватися умови оплати державних службовців (система та розміри), зокрема зменшуватися розміри надбавки за вислугу років на державній службі, а відповідні відносини публічної служби (трудові правовідносини), які виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

Водночас нове нормативне регулювання розмірів надбавок за вислугу років на державній службі застосовується з дня набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Нові умови оплати праці державних службовців в 2025 р. були встановлені Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік, який набрав чинності 01.01.2025.

В рішеннях від 09.07.07 р. № 6-рп/2007, від 22.05.08 р. № 10-рп/2008 та від 30.11.10 р. № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.20 р. № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Таким чином, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають правові норми спеціального Закону України, а саме: частини першої статті 52 Закону України Про державну службу, а не пункту 12 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік.

Відтак, оскаржуваний Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2025 р. №3-ос/тр «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі керівнику апарату Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 на 2025р.» в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 рік з 01.01.25 р. ОСОБА_1 в розмірі 28 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 01.01.25 р., становить 14 років 0 місяців 5 днів, є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України (частина четверта статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 10.05.23 р. № 229, територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні.

Таким чином, повноваження щодо здійснення перерахунку та виплати заробітної плати державним службовцям місцевих загальних судів Миколаївської області належать Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, як розпорядник коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності Центрального районного суду м. Миколаєва.

Відтак, суд вважає належним і достатнім способом захисту порушеного права в даній справі покладання обов`язку на Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі керівнику апарату суду ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України Про державну службу.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивачка сплатила у розмірі 968,96 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.20 р. у справі № 620/1116/20: "... Оскільки позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат колегія суддів визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог".

З урахування зазначеного, судовий збір підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Центрального районного суду м. Миколаєва в сумі 968,96 грн., оскільки права позивачки були порушені саме наказом Центрального районного суду м. Миколаєва, який було скасовано.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального районного суду м. Миколаєва (вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 02892528), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. 68 Десантників, 2, м. Миколаїв, 54009, ЄДРПОУ 26299835), задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Центрального районного суду м. Миколаєва (вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 02892528) від 14 січня 2025 р. № 3-ос/тр «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі керівнику апарату Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 на 2025 рік» в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2025 р. з 01.01.25 р. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 28 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 01.01.25 р., становить 14 років 0 місяців 5 днів.

3. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. 68 Десантників, 2, м. Миколаїв, 54009, ЄДРПОУ 26299835) здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі керівнику апарату суду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 52 Закону України Про державну службу з 1 січня 2025 р.

4. У задоволені інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального районного суду м. Миколаєва (вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 02892528) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз