Рішення від 29.05.2025 по справі 640/1710/20

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 травня 2025 р. справа № 640/1710/20

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капуцин" (вул. Валерія Лобановського, буд. 115, м. Київ, 03118, код ЄДРПОУ 39528808) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування індивідуальних актів суб`єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капуцин" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.11.2019 №00002650502 (форма «Р») про збільшення TOB «КАПУЦИН» (код ЄДРПОУ 39528808) суми грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 21 136,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.11.2019 №00002660502 (форма «Р») про збільшення TOB «КАПУЦИН» (код ЄДРПОУ 39528808) суми грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на 38 651,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.11.2019 №00002670502 (форма «П») про зменшення TOB «КАПУЦИН» (код ЄДРПОУ 39528808) суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 36 544,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2020 по справі №640/1710/20 відкрито провадження в адміністративній справі.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа №01-19/1430/25 від 31.01.2025 передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема, адміністративну справу №640/1710/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана адміністративна справа надійшла в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Біленського О.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду справу №640/1710/20 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.11.2019 №00002650502, №00002660502 та №00002670502 є протиправними, оскільки відображені ТОВ "КАПУЦИН" дані податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ та показники фінансової звітності у деклараціях з додатку на прибуток підприємства щодо взаємовідносин з ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39929641), ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код ЄДРПОУ 40993542), ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 39140922, до 29.12.2016 - ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТОР"), ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41324730) є достовірними та документально обґрунтованими, по всім операціям здійснені фактичні оплати.

Головне управління ДПС у м. Києві у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатом проведеної перевірки ТОВ "КАПУЦИН", в ході якої встановлено взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки нереальності здійснення господарської діяльності. Перевіркою не підтверджено легального джерела походження товару, придбаного ТОВ "КАПУЦИН" у ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542), ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) та ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730). Наявна податкова інформація свідчить про неможливість реальної поставки товарно-матеріальних цінностей від вказаних контрагентів. Також, наданими на перевірку документами та податковою інформацією не підтверджується надання ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" послуг на адресу ТОВ "КАПУЦИН". За сукупністю встановлених фактів перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій ТОВ «КАПУЦИН» з ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС", ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542), ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) та ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730) та перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності. В результаті Товариством у 2016 - 2017 роках занижено податок на прибуток на загальну суму 30921 грн., завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 36544 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 16909 грн., занижено показники у рядку 01 Декларацій «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку», що стало підставою для винесення Головним управління ДПС у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 06.11.2019 №00002650502, №00002660502 та №00002670502.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначено про те, що відображені ТОВ "КАПУЦИН" дані податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ та показники фінансової звітності у деклараціях з податку на прибуток підприємства щодо взаємовідносин з ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС", ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542), ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) та ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730) є достовірними та документально обґрунтованими, по всім операціям здійснені фактичні оплати, що підтверджується доданими до адміністративного позову документами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "КАПУЦИН", ідентифікаційний код юридичної особи - 39528808, місцезнаходження юридичної особи: вул. Валерія Лобановського, буд. 115, м. Київ, 03118, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ "КАПУЦИН" здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін (основний); 23.69 Виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; 43.91 Покрівельні роботи; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі наказу від 06.09.2019 №336 Головним управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "КАПУЦИН", код 39528808 з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" (код 39929641) за жовтень 2016 року, з ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542) за січень 2017 року, з ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730) за жовтень 2017 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2016, 2017 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, а також з ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) за 2016 - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 25.09.2019 №48/26-15-05-02-05/39528808, у висновку якого вказано, що перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ "КАПУЦИН":

1. Пунктів 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 30921 грн., в тому числі по періодам: 2016 рік - 2282 грн., 2017 рік - 28639 грн.; та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 36544 грн., в тому числі по періодах: 2017 рік - 36544 грн.

2.Пункту 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 16909 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2016 року у сумі 5273 грн., січень 2017 року у сумі 2538 грн., жовтень 2017 року у сумі 9098 гривень.

Позивач не погоджуючись із вищезазначеним Актом перевірки подав до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення на Акт перевірки від 25.09.2019 №48/26-15-14-02-05/39528808.

За результатом розгляду заперечень Головним управлінням ДПС у м. Києві Акт перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі Акту від 25.09.2019 №48/26-15-14-02-05/39528808 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №00002650502 від 06.11.2019, Форма «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 21 136,00 грн., з яких 16 909,00 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 4 227,00 грн. - штрафні санкції.

На підставі Акту від 25.09.2019 №48/26-15-14-02-05/39528808 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №00002660502 від 06.11.2019, Форма «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на суму 38 651,00 грн., з яких 30 921,00 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 7 730,00 грн. - штрафні санкції.

На підставі Акту від 25.09.2019 №48/26-15-14-02-05/39528808 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №00002670502 від 06.11.2019, Форма «П», яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 36 544,00 грн.

15.11.2019 ТОВ "КАПУЦИН" звернулось до ДПС України зі скаргою за №4 на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.11.2019 №00002650502, №00002660502 та №00002670502.

Рішенням від 15.01.2020 №1752/6/99-00-08-05-02-06 за результатами розгляду скарги ДПС України податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.11.2019 №00002650502, №00002660502 та №00002670502 протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у відповідності до вимог законодавства, чинного станом на час виникнення спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленню пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.

Так, згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно із частиною другою статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону №996-XIV передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема (але не виключно):

- повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

У частині першій та другій статті 9 Закону №996-XIV зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Водночас порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі - Положення №88).

За вимогами п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 Положення №88 передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2.4 Положення №88).

Відповідно до п.2.5 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно із п.2.13 Положення №88 керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки, звіти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського, а також податкового обліків навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

За змістом підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладені норми, первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Фактичною підставою для проведення ТОВ "КАПУЦИН" зазначених вище донарахувань та зменшення сум від`ємного значення, став висновок контролюючого органу про не дотримання вимог податкового законодавства показників декларації з податку на додану вартість та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства за результатом господарських операцій з постачання позивачу товарів його контрагентами - ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС", ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ", ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС", ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ", з огляду на відсутність належних доказів фактичного виконання контрагентами умов договорів.

Отже, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту, прибутку та витрат позивача.

В ході проведення перевірки контролюючим органом проаналізовано отриману податкову інформацію та встановлено наступне.

1) За період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ТОВ "КАПУЦИН" задекларовано в рядку 01 декларації(й) «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 3 394 058 грн.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ "КАПУЦИН" показників у рядку 01 Декларацій «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 встановлено їх заниження на загальну суму 157 242 грн., в тому числі по періодам: 2016 - 87428 грн., 2017 - 69814 грн.

Згідно Акту перевірки, в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з наступними контрагентами:

1. Інформація по контрагенту - постачальнику ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 409935421): на обліку в ГУ ДФС у м. Києві (Голосіївський р-н м. Києва). Вид діяльності за КВЕД інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Стан - 0, платник податків за основним місцем обліку. Засновник - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Засновник - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Директор, головний бухгалтер - Биков Олексій Володимирович (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.12.2016 року по дату підписання акта.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" в 2017 році не подавався, що свідчить про відсутність в складі активів основних фондів.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, суб`єктом господарювання, чисельність працюючих станом на 19.02.2017 - 0 осіб.

Згідно ЄРПН ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" у січні 2017 року декларував придбання у ТОВ "ТЕХПРОТЕКТ ПЛЮС" (код 39850074) наступних ТМЦ: моб/тел Samsung В105 Е ABA (Blue), форми для кексів з пластмаси, набір для спецій зміц.скло 2 шт., кастрюля з алюм., виделки десертні, чистящий засіб "555, кисті кондитерські, ваги товарні (понад 30кг), чайник для заварювання, шампунь д/волосся, бреф 50г, глейд, мило для тіла і волосся, beyond, БАЛЬЗАМ для миття посуду 0,5л, З/щітка Аквафреш, термос, зубна паста Новий Жемчуг, Zettoc EGF RE-CEPT Піна д/очищення шкіри обличча, моб/тел Prestigio тощо.

За результатами аналізу наявної податкової інформації встановлено, що ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" не декларувало придбання товарів, які в подальшому продані ТОВ "КАПУЦИН".

При аналізі інформації із загальнодоступних джерел, а саме «» (Вирок від 17.08.2017 по справі №757/33900/17-к), встановлено:

Печерським районним судом м. Києва розглянуто у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБИ_2 уродженки м. Києва, українки, громадянки України у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального Кодексу України. Встановлено, що ОСОБА_2 домовилась з іншою особою про підписання документів для створення ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542) та надання цих документів державному реєстратору для державної реєстрації змін до установник документів юридичних осіб, та про те що до діяльності ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542) не буде мати ніякого відношення.

Крім того, листом оперативного управління ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві до ГУ ДПС у м. Києві направлено пояснення допитаного директора ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542) ОСОБА_1 , який зазначив, що не мав відношення до реєстрації та здійснена фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542).

Крім того, згідно даних ІС "Податковий блок" відносно господарської діяльності ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542) заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва 228/8/26-55-21-03 від 31.01.2017, згідно якої, ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" зареєстровано у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею у володіння чи управління підставним (неіснуючим) особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Встановлені дані і факти доводять неможливість господарських операцій між ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" та ТОВ "КАПУЦИН", а саме:

-від імені підприємства постачальника діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, які крім того не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств;

-реалізація товарів та надання послуг на адресу ТОВ «КАПУЦИН» не підтверджується наданими на перевірку документами.

ТОВ " КАЛІСТО ІНТЕЛ " має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

-відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

-відсутні основні фонди, трудові та виробничі ресурси тощо;

-наявність допиту засновника, директора, головного бухгалтера, щодо не причетності до фінансово-господарської діяльності підприємства.

2. Інформація по контрагенту - постачальнику ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (стара назва ТОВ "Будівельна Компанія "Альтор") (код 39140922):

На обліку в ГУ ДПС у Сумській області (м. Суми). Вид діяльності за КВЕД Організація Будівництва Будівель. Стан - 0, платник податків за основним місцем обліку. Засновник - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 20.03.2014 по 01.03.2016. Засновник - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з 01.03.2016 по 24.05.2016. Засновник - ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) з 29.12.2016 по дату підписання акта. Директор - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 20.03.2014 по 01.03.2016. Директор, головний бухгалтер - Коваленко Наталія Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_4 ) з 01.03.2016 по 29.12.2016. Директор, головний бухгалтер - Біц Дмитро Веніамінович (РНОКПП НОМЕР_5 ) з 29.12.2016 по дату підписання акта.

Останній фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" було подано за І півріччя 2016, що свідчить про відсутність в складі активів основних фондів.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, суб`єктом господарювання, чисельність працюючих станом на 29.07.2016 - 0 осіб.

Остання декларація з податку на додану вартість подана за липень 2016 року.

Згідно ЄРПН ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" у травні, липні та серпні 2016 року декларував придбання наступних ТМЦ: лічильник гарячої води ЛК-15Г, черевики чоловіч, чоботи жіночі, підошва з гуми, газ скраплений, дверне полотно, футболка чол., планка добірна Прімарі, смартфон Lenovo, будівельно-монтажні роботи, жувальні гумки в цукровій оболонці, тканина поф. з синт вол, UA-MGSWA156B Шафа тощо.

За результатами аналізу наявної податкової інформації встановлено, що ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" не декларувало придбання товарів, які в подальшому продані ТОВ "КАПУЦИН".

ГУ ДПС у м. Києві отримано пояснення допитаного директора ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) ОСОБА_4 , яка зазначила, що на її ім`я створено ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (стара назва ТОВ "Будівельна Компанія "Альтор") (код 39140922) за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність та з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Крім того, згідно даних ІС "Податковий блок" відносно господарської діяльності ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва 286/10-36-21-07від 24.01.2018, згідно якої, ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) зареєстровано у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею у володіння чи управління підставним (неіснуючим) особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Встановлені дані і факти доводять неможливість господарських операцій між ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) та ТОВ "КАПУЦИН", а саме:

- від імені підприємства постачальника діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, які крім того не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств;

-реалізація товарів та надання послуг на адресу ТОВ "КАПУЦИН" не підтверджується наданими на перевірку документами.

ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

-відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

-відсутні основні фонди, трудові та виробничі ресурси тощо;

-наявність допиту засновника, директора, головного бухгалтера, щодо не причетності до фінансово-господарської діяльності підприємства.

3. Інформація по контрагенту - постачальнику ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 413247301):

На обліку в ГУ ДПС у Донецькій області (Центральний р-н м. Маріуполь). Вид діяльності за КВЕД Неспеціалізована Оптова Торгівля. Стан - 0, платник податків за основним місцем обліку. Засновник - ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) з 27.11.2017 по дату підписання акта. Директор, головний бухгалтер - Година Юрій Михайлович (РНОКПП НОМЕР_7 ) з 11.05.2017 по 27.11.2017. Директор, головний бухгалтер - Кобиленков Дмитро Герольдович (РНОКПП НОМЕР_6 ) з 27.11.2017 по дату підписання акта.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік не подавався, що свідчить про відсутність в складі активів основних фондів.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2017 рік суб`єктом господарювання не подавався, що свідчить про відсутність працюючих.

Остання декларація з податку на додану вартість подана за жовтень 2017 року.

Згідно ЄРПН ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730) у жовтні 2017 року декларував придбання наступних ТМЦ: кава натуральна розчинна, рукавички текстильні, ліхтарик електричний, ножі кухонні з фіксованим лезом з недорогоцінних металів, пиво чернігівське, пиво хугарден, гіпсофіла зрізана, пиво "львівське світле", сиг. харвест цибулини гіанціінту, прима, зубна щітка reach interdental тощо.

За результатами аналізу наявної податкової інформації встановлено, що ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" не декларувало придбання товарів, які в подальшому продані ТОВ "КАПУЦИН".

ТУ ДПС у м. Києві отримано пояснення допитаного директора ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730) ОСОБА_7 , який зазначив, що жодного відношення до створення, реєстрації та господарсько-фінансової діяльності ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730) не має, нічого не реєстрував і не являвся директором даного підприємства.

Крім того, згідно даних ІС "Податковий блок" відносно господарської діяльності ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730) заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва 1422/8/26-56-21-0307 від 22.11.2017, згідно якої ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730) зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку.

Встановлені дані і факти доводять неможливість вищезгаданих господарських операцій між TOB "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730) та ТОВ "КАПУЦИН", а саме:

-від імені підприємства постачальника діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, які крім того не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств;

-реалізація товарів та надання послуг на адресу ТОВ "КАПУЦИН" не підтверджується наданими на перевірку документами.

ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

-відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

- відсутні основні фонди, трудові та виробничі ресурси тощо;

- наявність допиту засновника, директора, головного бухгалтера, щодо не причетності до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таким чином, перевіркою не підтверджено легального джерела походження товару, придбаного ТОВ "КАПУЦИН" у ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542), ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) та ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730).

Наявна податкова інформація свідчить про неможливість реальної поставки ТМЦ від ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542), ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) та ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730).

Таким чином, товарно-матеріальні цінності, документальне оформлення придбання яких відображено у ТОВ "КАЛІСТО ІНТЕЛ" (код 40993542), ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) та ТОВ "ФЕЛОРІС ПЛЮС" (код 41324730), вважаються такими, що отримані безоплатно.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Також, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (далі - П(с)БО №11), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153 (далі - П(с)БО №15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно п. 7 П(с)БО №15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 ст.44 Кодексу передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок розрахунку об`єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в ст.134 Кодексу, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу (підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату).

Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, ст. 134 Кодексу, п. 5 П(с)БО №11, п.5 П(с)БО №15, підприємством занижено показники, задекларовані у рядку 2160 Звіту «Інші доходи» на 157 242 грн., в тому числі по періодам: 2016 - 87428 грн., 2017 - 69814 грн.

2) Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» показників за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у загальній сумі - 36 544 гривень.

Перевіркою повноти декларування ТОВ "КАПУЦИН" показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено заниження на загальну суму 51 087 грн., у тому числі: 2016 - 51087 грн.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з наступним контрагентом:

1. Інформація по контрагенту - постачальнику ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" (код 399296411:

На обліку в ГУ ДПС У Киіївській області (м. Обухів). Вид діяльності за КВЕД надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. Стан - 0, платник податків за основним місцем обліку. Директор, головний бухгалтер - Штефко Віталій Васильович (РНОКПП НОМЕР_8 ), керівник з 04.08.2015 по 10.05.2016. Директор, головний бухгалтер - Завадська Ганна Юріївна (РНОКПП НОМЕР_9 ), керівник з 10.05.2016 по дату підписання акта. Засновник - ОСОБА_8 з 04.08.2015 по 10.05.2016. Засновник - ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_8 ) з 04.08.2015 по 10.05.2016. Засновник - ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_9 ) з 10.05.2016 по дату підписання акта.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2016 та 2017 рік не подавався, що свідчить про відсутність в складі активів основних фондів.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, суб`єктом господарювання, чисельність працюючих станом на 20.10.2016 - 0 осіб.

Остання декларація з податку на додану вартість подана за жовтень 2016 року.

При аналізі інформації із загальнодоступних джерел, а саме «» (Вирок від 12.04.2017 по справі №757/4734/17), встановлено:

Дніпровським районним судом м. Києва розглянуто у відкритому судовому засіданні про визнання винуватості, укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_11 та обвинуваченою ОСАБА_3 у кримінальному провадженні №32017100040000017 від 07.03.2017 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2015 Кримінального Кодексу України.

Встановлено ОСОБА_3, реалізуючи злочинний намір, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для надала копії паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на підставі цих документів виготовила Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС", в якому ОСОБА _3 зазначена як покупець частки у розмірі 50% у статутному капіталі.

Від оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві отримано протокол допиту свідка від 20.01.2017. Згідно протоколу о/у ВРВЕЗ ОУ ОПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено допит ОСОБА_10 , яка засвідчила, що за грошову винагороду на її ім`я було зареєстровано ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" (код 39929641), жодного відношення до господарсько-фінансової діяльності ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" (код 39929641) не має, мети займатися підприємницькою діяльністю не мала, нічого не підписувала та не реєструвала.

Також, згідно даних ІС "Податковий блок" відносно господарської діяльності ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва №86/8/26-58-21-04 від 03.02.2017, щодо к/п №32016100090000097 від 14.12.16, допитано гр. ОСОБА_10 , яка надала покази про непричетність до реєстрації та діяльності підприємства.

Встановлені дані і факти доводять неможливість вищезгаданих господарських операцій між ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" та ТОВ "КАПУЦИН", а саме:

-від імені підприємства постачальника діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, які крім того не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств;

-надання послуг на адресу ТОВ "КАПУЦИН" не підтверджується наданими на перевірку документами;

-наявність допиту засновника, директора, головного бухгалтера щодо не причетності до фінансово-господарської діяльності підприємства.

2. Детальна інформація по контрагенту ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (стара назва ТОВ "Будівельна Компанія "Альтор") (код 39140922) зазначена в п. 3.1.1. акта.

Враховуючи норми ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 за №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі - Закон України №996-XIV), будь-який документ щодо ідентифікованого товару (послуги) має силу первинного документу лише в разі фактичного здійснення господарської операції, що в свою чергу має підтверджуватися, в тому числі, реальним джерелом походження (виробництва) певної послуги.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України №996-XIV «... фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції».

Таким чином, складено первинні документи всупереч нормам частини першої ст. 9 Закону України №996-XIV та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88). Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України №996-XIV відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України №996-XIV, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Таким чином, за сукупністю вищевикладених фактів, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій ТОВ "КАПУЦИН" з ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" (код 39929641) та ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" (код 39140922) та перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності (з урахуванням ст. 4 "Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності" Закону України №996-XIV, якою встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

При перенесенні ТОВ "КАПУЦИН" інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів та до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, по взаємовідносинам з ТОВ "КАЛАБРІЯ ПЛЮС" та ТОВ "ЖИТЛОБУДМОНТАЖ" порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону України №996-XIV, п. 1.2 Положення №88, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення №88, первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Елемент витрат - сукупність економічно однорідних витрат.

Прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об`єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Нормальна потужність - очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визнання пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

При перенесенні підприємством неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п. 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за №336/22868.

Вищезазначені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов`язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений в первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Відповідно до П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" затвердженого наказом Міністерства Фінансів України 07.02.2013 №73 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 за №336/22868 зі змінами та доповненнями:

Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);

Зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;

Згідно п. 6 П(С)БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно пункту 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

-зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

-збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Так, ст.ст. 138 - 140 ПК України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов`язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, що мають ознаки нереальності.

Таким чином, в порушення підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України, статті 9 Закону України №996-XIV, п.6 П(С)БО 16 "Витрати", ТОВ "КАПУЦИН" завищено витрати на загальну суму 51 087 грн., у тому числі: 2016 - 51087 грн.

Суд зазначає, що право платника податку на формування податкового кредиту виникає лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас у разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми валових витрат та/або податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року справа №826/10711/14.

Таким чином, у ході судового розгляду платник податків повинен надати належні та допустимі докази в противагу наданим податковим органом доказам, що спростовують достовірність даних податкового обліку платника податків, які стали підставою для висновку про фіктивність господарських операцій.

Згідно з доктриною «ділової мети», сутність якої полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди (у т.ч. зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, зменшення податкових зобов`язань на суму податкового кредиту, відшкодування ПДВ з державного бюджету) поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Концепція «наявності ділової мети» передбачає, що господарська операція має містити економічний сенс для підприємства і бути доцільною з погляду її проведення. Тобто навіть якщо операцію оформлено належним чином і є докази реальності її здійснення, проте причина здійснення такої операції не є економічно обґрунтованою для господарської діяльності, платник податків не має права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат та права на зменшення податкових зобов`язань на суму податкового кредиту.

Суд зазначає, що лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин можуть вважаться такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару/послуг.

Водночас згідно із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27.03.2012 (справа №21-737во10), про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Факт реальності характеру вчинення відповідних господарських операцій може мати місце лише при дослідженні усіх доказів як кожного окремо, так і в сукупності, з метою встановлення дійсних обставин.

Відсутність в матеріалах справи відповідних доказів, які свідчили б про рух коштів, доказів придбаних матеріалів та їх подальшої реалізації, доказів отриманих від контрагентів послуг в іншому ланцюгу постачання свідчить про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарських операцій.

Суд вважає, що при виборі контрагентів саме позивач несе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що досліджені в процесі розгляду справи первинні документи не підтверджують фактичне придбання позивачем у контрагентів товару та свідчать про безтоварність проведених операцій. За спірними операціями позивача з указаними контрагентами лише оформлялися окремі первинні документи без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів.

Усе зазначене у своїй сукупності підтверджує висновки податкового органу про правомірність прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про їхнє скасування.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Капуцин" (вул. Валерія Лобановського, буд. 115, м. Київ, 03118, код ЄДРПОУ 39528808) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування індивідуальних актів суб`єкта владних повноважень відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.