Постанова від 27.05.2025 по справі 420/2831/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2831/20

Категорія: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:31.03.2025 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

при секретарі Потомському А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства "ПРОМІНЬ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року за позовом фермерського господарства "ПРОМІНЬ" до відділу державного нагляду(контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2020 року ФГ "ПРОМІНЬ" звернулось до суду з позовом до відділу державного нагляду(контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16 березня 2020 року №191232 про стягнення з ФГ "ПОРОМІНЬ" 34 000 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки: не надав на вимогу водію довідку про здійснення габаритно-вагового контролю, акт або інший документ, який підтверджує порушення правил перевезення вантажу. Відсутні докази повірки вагів, на яких проводилось зважування. Також, відповідач не дотримався порядку розгляду матеріалів та прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом марки VOLVO FH 13 440/FRUEHAUF XXT 34T, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 встановлено, що перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. Представник зазначає, що чек зважування, акт проведення перевірки №205182, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №039634 та акт перевищення №041415 складені у належній формі з достатніми реквізитами, які дозволяють ідентифікувати як автомобіль, так і час перевірки.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ФГ "ПРОМІНЬ" до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 16 березня 2020 року №191232.

В апеляційній скарзі ФГ "ПРОМІНЬ" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-апелянт вказує, що в акті №205182 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт не вказано, в чому саме полягає суть порушення;

-апелянт зазначає, що у акті від 24 січня 2020 року не заповнена графа "Відстані між осями, метрів".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ФГ "ПРОМІНЬ", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

24 січня 2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено перевірку транспортного засобу VOLVO FH 13 440/FRUEHAUF XXT 34T, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та складено Акт №205182 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

З акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів вбачається, що під час перевірки виявлено перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм, а саме: загальна маса 58,055 т, допустима 40,0 т, осьові навантаження: нормативно-допустимі 11,00 т, 11,00 т, 22,00 т, а фактичні: 7,84 т, 15945 т., 34,27 т, що є порушенням габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 16 березня 2020 року №191232 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту перевірки №205182 від 24 січня 2020 року притягнуто ФГ ПРОМІНЬ до відповідальності за порушення абз.16 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт та застосовано до нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн. (зворотній бік арк. с. 140).

Позивач, вважаючи протиправною оскаржувану постанову звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що загальна маса транспортного засобу VOLVO FH 13 440/FRUEHAUF XXT 34T, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під час перевірки складала 58,055 т, що перевищує граничну масу, передбачену п.22.5 ПДР.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 9, ч.1 ст. 14-3, ч.2 ст. 132-1, ст. 251 КУпАП, ч.ч.1, 2 ст. 319, ч.1 ст. 761, ч.1 ст. 798, ст. 799 ЦК України, п.п.п.1.10, 22.5 ПДР України, пп.3 п.2, п.3, п.24 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року №1197.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України, визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека).

Відповідно до п.1 вказаного Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з п.п.3, 4 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Згідно з п.п.14, 15 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених ст.ст. 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Приписами п.п.20, 21 Порядку №1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Положеннями п.16 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе:

-використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека;

-використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;

-здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів;

-використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;

-використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення;

-здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт визначені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, зокрема автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

-для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

-для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі Порядок №879).

Згідно пп.пп.2, 3, 4 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

-вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

-великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., №41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

-габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно п.12 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно п.15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Абзацом 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд першої інстанції правильно встановив, що оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративно-господарський штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу, а саме перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, а саме: загальна маса 58,055 т, допустима 40,0 т, осьові навантаження: нормативно-допустимі 11,00 т, 11,00 т, 22,00 т, а фактичні: 7,84 т, 15945 т., 34,27 т, що є порушенням габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України Про дорожній рух, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, шагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 затверджені Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила проїзду №30).

Ці Правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цими Правилами, застосовуються правила міжнародного договору.

Пунктом 2 Правил проїзду №30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Пунктом 2 Правил проїзду №30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м, за висотою від поверхні дороги 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах 4,35м), за довжиною 22м (для маршрутних транспортних засобів 25м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів понад 44т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах до 46т), навантаження на одиночну вісь 11т (для автобусів, тролейбусів 11,5т), здвоєні осі 16т, строєні 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11т, здвоєні осі 18т, строєні 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м.

Так, відповідно до п.4 Правил проїзду №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п.22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в п.п.9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу (п.5 Правил проїзду №30).

Згідно п.6 Правил проїзду №30, дозвіл видається: уповноваженим підрозділом Національної поліції - у разі виїзду за межі України або в`їзду на територію України виключно великогабаритними транспортними засобами; уповноваженими підрозділами Національної поліції в областях, м. Києві, а також Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, - якщо маршрут пролягає в межах Автономної Республіки Крим, області, між областями або між Автономною Республікою Крим, мм. Києвом і Севастополем та іншими адміністративно-територіальними одиницями.

Пунктом 7 Правил проїзду №30 передбачено, що дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.

Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у п.4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб (п.25 Правил проїзду №30).

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, колегія суддів робить висновок, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Як передбачено ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, у т.ч. дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суд першої інстанції правильно встановив, що зазначений дозвіл у позивача відсутній, а тому відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт.

Відносно доводів апелянта стосовно того, що акт перевірки складений з порушеннями вимог до змісту цього документа, а відтак, оскаржувана постанова не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.п.20-24 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. №1567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Акти, зазначені у п.п.20, 21 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Суд першої інстанції правильно встановив, що за результатами заходів габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки в Одеській області складений Акт №205182 від 24 січня 2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в якому зафіксовано порушення перевезення вантажу з перевищенням габаритних параметрів, що описані судом вище та посилання на абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт (за якою позивача притягнуто до відповідальності).

Апелянт вказує, що акт перевірки не відповідає п.20 Порядку №1567, оскільки не містить посиланням на порушену норму, однак, норма абз. 16 ч. 1 ст.60 закону містить опис порушення, наслідки такого порушення та вид відповідальності за вчинення такого порушення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає такі обґрунтування позивача безпідставними, адже Акт №205182 від 24 січня 2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в якому зафіксовано порушення позивачем перевезення вантажу з перевищенням габаритних параметрів містить посилання на абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, яким, в свою чергу, визначено опис порушення, наслідки такого порушення та вид відповідальності за вчинення такого порушення.

Підсумовуючи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятої Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16 березня 2020 року №191232.

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу фермерського господарства "ПРОМІНЬ" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.