Постанова від 29.05.2025 по справі 420/29369/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/29369/24

Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «БЕСТА» до Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення

,

В С Т А Н О В И Л А:

22 липня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.08.2024 №UА500370/2024/000053/1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Агропромислова компанія «БЕСТА» надало всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару. Подані декларантом документи для митного оформлення товару за ціною контракту відповідають вимогам ст.53 Митного кодексу України, є належними, допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що в документах, які надані декларантом, наявні розбіжності, з огляду на які неможливо підтвердити задекларовану вартість товару. У зв`язку з вищевикладеним Одеською митницею обґрунтована прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 14 березня 2025 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «БЕСТА» задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю. Апелянт вказує, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних, та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України.

Аргументуючи свою позицію, апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів встановлено, що в поданих документах містились розбіжності, а також декларантом не надано витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Додатково апелянт вказує, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо фактичного розміру вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у наданій копії декларації країни відправлення від 19.08.2024 року №24351900EX00143595 наявна інформація щодо реквізитів комерційних документів, які не подані до митного оформлення, але можуть вплинути на правильність визначення митної вартості самого товару;

3) сертифікат про походження від 22.08.2024 року № В1784264 та сертифікат про походження від 25.01.2024 року №214 не містить посилання на інвойс або контракт, що не дає змогу однозначно ідентифікувати дану партію товару;

4) у рахунку-фактурі (інвойсі) від 21.08.2024 року № BRI2024000000126, в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу товарів від 26.07.2024 року №BRIMEX24-014, в пакувальному листі та в рахунок-фактурі (інвойсі) від 21.08.2024 року №BRI2024000000126 підпис відправника BRIMSTONE KIMYA SANАYI TICARET.A.S візуально є відмінними;

5) до оформлення надані сертифікат якості від виробника від 22.01.2024 року №б/н та сертифікат про походження 25.01.2024 року №214, вага товару за якими не відповідає задекларованій вазі вантажу та вазі вантажу за сертифікатом про походження від 22.08.2024 року № В1784264, а також вазі вантажу за коносаментом та рахунком-фактурою.»

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить суд залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. Також позивач проссить стягнути з відповідача 10 000 грн понесених витрат на правову допомогу в суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.3 п.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Одеської митниці задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 26.07.2024 року між компанією BRIMSTONE KIMYA SAN. TIC. A.S. (Туреччина) (далі продавець) та покупцем товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «БЕСТА» (Україна) (далі покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № BRIMEX24-014, згідно з яким продавець продає, а покупець купує фосфорити, код УКТЗЕД 251020001011.

На виконання вказаного контракту до порта Ізмаїл (Україна) на адресу позивача на підставі коносаменту (Bill of lading) від 21.08.2024 № 1 надійшла партія товару: фосфати кальцію природні-фосфорити вагою нетто 1 500 000 кг.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) від 21.08.2024 № BRI2024000000126 вартість товару становила 285 000 доларів США.

З метою митного оформлення імпортованого товару 30.08.2024 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію №24UA500370004885U6 на товар №1: Фосфати кальцію природні-фосфорити, розмелені, тонко подрібнені в порошок темно сірого кольору, без запаху, використовується у сільському господарстві, масова доля фосфатів в перерахунку на (Р2О5)- 29% MIN. Спаковано в 1 500 біг-беги по 1000 кг (+/- 5%). Вага нетто 1 500 000 кг. Виробник: JORDAN PHOSPHATE MINES CO. Країна виробник: JO Торговельна марка: відсутня.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи: сертифікат якості від виробника від 22.01.2024 року; сертифікат якості (від відправника від 21.08.2024 року; пакувальний лист б/н від 21.08.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) BRI2024000000126 від 21.08.2024 року; коносамент №1 від 21.08.2024 року; вантажна відомість б/н від 21.08.2024 року; сертифікат про походження товару В1784264 від 22.08.2024 року; сертифікат про походження товару від 25.01.2024 року; загальна декларація прибуття №24UA141000900845Z9 від 27.08.2024 року; комерційна пропозиція №2024071 від 19.07.2024 року; документ, що підтверджує вартість страхування №8486 від 21.08.2024 року; документ, що підтверджує вартість страхування №8492 від 23.08.2024 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДЗІ №3-2/470 від 23.08.2024 року; додаток до висновка ДЗІ №3-2/4 від 23.08.2024 року; страховий поліс 23176592-08-10-00 від 22.07.2024 року; страховий поліс №2 від 19.08.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №BRIMEX24-014 від 26.07.2024 року; договір про надання послуг митного брокера 44-А від 12.09.2022 року; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні Закон України №86/95-ВР від 02.03.1995 року; довідка №472 від 26.08.2024 року; лист продавця №20240801-01 від 01.08.2024 року; сертифікат безпеки від 27.12.2022 року; копія митної декларації країни відправлення № 24351900EX00143595 від 19.08.2024 року.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.4 зовнішньоекономічного контракту та рахунку-фактурі, товар доставляється в упаковці, ціна якої включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у наданій копії декларації країни відправлення від 19.08.2024 №24351900EX00143595 наявна інформація щодо реквізитів комерційних документів, які не подані до митного оформлення, але можуть вплинути на правильність визначення митної вартості самого товару;

3) сертифікат про походження від 22.08.2024 № В 1784264 та сертифікат про походження від 25.01.2024 № 214 не містить посилання на інвойс або контракт, що не дає змогу однозначно ідентифікувати дану партію товару;

4) у рахунку-фактурі (інвойсі) від 21.08.2024 № BRI2024000000126, в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу товарів від 26.07.2024 № BRIMEX24-014,в пакувальному листі та в рахунок-фактурі (інвойсі) від 21.08.2024 № BRI2024000000126 підпис відправника BRIMSTONE KIMYA SANАYI TICARET.A.S візуально є відмінними;

5) відповідно до пункту 9-32 прикінцевих положень МКУ, крім документів, передбачених частиною першою статті 42 цього Кодексу, декларант, уповноважена ним особа або перевізник зобов`язані надати митному органу в паперовій або електронній формі документи, що підтверджують якісні характеристики товару, надані виробником товару. До оформлення надані сертифікат якості від виробника від 22.01.2024 №б/н та сертифікат про походження 25.01.2024 № 214, вага товару за якими не відповідає задекларованій вазі вантажу та вазі вантажу за сертифікатом про походження від 22.08.2024 № В 1784264, а також вазі вантажу за коносаментом та рахунком-фактурою.»

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МК України зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

30.08.2024 року декларантом ТОВ «АЛЕКСАНДРИЯ И К» наданий лист №30-08/АІК, в якому зазначено, що всі документи були надані та інших документів надано не буде.

30.08.2024 року Одеською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500370/2024/000053/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим та становить по товару № 1 0,201 дол. США/кг (МД від 10.02.2024 №UA500370/2024/001059).

Не погоджуючись з правомірністю рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Згідно ч.1ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару, Одеська митниця зазначила про відсутність відомостей про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 4 контракту № BRIMEX20-014 від 26.07.2024 року передбачено, що товар упаковується у мішок типу біг-бег по 1000 кг у кожному ± 5%. Упаковка повинна забезпечувати повну цілісність товарів при транспортуванні усіма видами транспорту, перевантаженні та зберіганні у відповідності з діючими нормами та правилами. Біг-юеги поверненню не підлягають. Вартість пакування включено у вартість контракту.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено, в той час як у вказаній графі митної декларації №24UA500370004885U6 від 30.08.2024 року, позивачем зазначено (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим класифікатором.

Отже позивач не поніс додаткових витрат на пакування чи пакувальні роботи, які мають бути окремо підтверджені митному органу.

Щодо посилань митного органу, що у наданій копії декларації країни відправлення від 19.08.2024 року №24351900EX00143595 наявна інформація щодо реквізитів комерційних документів, які не подані до митного оформлення, але можуть вплинути на правильність визначення митної вартості самого товару, колегія суддів зазначає, що митний орган жодним чином не конкретизує інформацію про які саме основні комерційні документи має на увазі та який вплив неподання додаткових документів матиме на визначення митної вартості товару.

Таким чином, відповідачем не доведено існування комерційних документів, які мають вплив на формування митної вартості, однак не надані позивачем під час процедури митного оформлення товару.

Стосовно того, що сертифікат про походження від 22.08.2024 року № В 1784264 та сертифікат про походження від 25.01.2024 року № 214 не містить посилання на інвойс або контракт, що не дає змогу однозначно ідентифікувати дану партію товару, колегія суддів звертає увагу, що сертифікати походження не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до вичерпного переліку визначеного ст. 53 МКУ та законодавством не встановлено вимог щодо обов`язкового посилання на договір, інвойс чи специфікацію. Отже наведені відповідачем посилання не вказують на заниження позивачем митної вартості товару.

Щодо не співпадіння підписів у рахунку-фактурі (інвойсі) від 21.08.2024 року № BRI2024000000126, в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу товарів від 26.07.2024 року № BRIMEX24-014, в пакувальному листі та в рахунок-фактурі (інвойсі) від 21.08.2024 року № BRI2024000000126, з цього приводу судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановлення фальсифікації документа.

Висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах можуть прийматися лише акредитованими відповідно до чинного законодавства експертами на підставі призначеної почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції "про захист прав людини та основоположних свобод" кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 358 Кримінального кодексу України за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів передбачено кримінальну відповідальність, проте будь-яких доказів порушення кримінальної справи за фактом підробки документів стосовно декларанта митним органом не наведено.

Таким чином, зазначені твердження митного органу є лише припущеннями, та останнім ніяк не обґрунтовано, яким чином зазначені припущення митного органу впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за наданими документами.

Також відповідач звернув увагу, що надані позивачем сертифікат якості від виробника від 22.01.2024 року №б/н та сертифікат про походження 25.01.2024 року № 214 містять відомості про вагу товару, яка не відповідає задекларованій вазі вантажу.

Колегія суддів даного приводу зазначає, що сертифікат якості від 22.01.2024 року б/н та сертифікат про походження 25.01.2024 року № 214, отримані йорданським виробником фосфатів кальцію на обсяг 13 686,370 тон продукції. Вказаний товар в подальшому реалізовано на користь контрагента позивача. Отже копії вказаних сертифікатів надані продавцем товару виключно з метою підтвердження його якості та походження товару та не містять дані про вагу товару.

В той же час, документи, які надані декларантом на підтвердження митної вартості партії оцінюваного товару, що поставлявся обсягом 1 500 000 кг, а саме коносамент, пакувальний лист та рахунок-фактура не мають жодних розбіжностей з сертифікатом про походження від 22.08.2024 року № В 1784264 не містять.

Таким чином, надані документи на підтвердження митної вартості не містили будь-яких розбіжностей, які вказують на заниження заявленої митної вартості, а відповідач не обґрунтував підстав для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей. Тому вимога протягом 10 календарних днів надати додаткові документи на підтвердження вартості товару: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;.

Цей висновок підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року по справі №815/329/17, де суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або ж відмови у їх наданні за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, судова колегія вважає вірними висновки суду, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню. Отже, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за методом за ціною договору подібних (аналогічних) товарів.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 12 серпня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко