Рішення

від 30.01.2025 по справі 752/17442/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/17442/24

Провадження №2/752/2178/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кокошка О.Б.,

за участю секретаря Матяш В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Кучерука Максима Васильовича, поданою в інтересах ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», Товариства з обмеженою відповідальністю «АБ-Транс Євро», третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кучерук Максим Васильович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (далі - ПрАТ «СК «Перша»), Товариства з обмеженою відповідальністю «АБ-Транс Євро» (далі - ТОВ «АБ-Транс Євро»), третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.12.2023 о 13-40 год. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «DAF XF 105.460», НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Ак.Заболотного, 14 у м. Києві, під час зміни руху - перестроюванні, не надав перевагу у русі транспортному засобу «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, та скоїв з ним зіткнення, після чого транспортний засіб «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , скоїв наїзд на відбійник, який поділяє транспортні потоки, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів та відбійника, чим порушив п. 10.3 ПДР України.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №752/7769/24 ОСОБА_3 було визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення.

Водій ОСОБА_3 працює у ТОВ «АБ-Транс Євро», який є власником автомобілем «DAF XF 105.460», НОМЕР_1 .

Транспортний засіб «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , а позивач є належним користувачем вказаного транспортного засобу за довіреністю.

На час настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «DAF XF 105.460», НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «СК «Перша» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР 6483258 з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну 160000 грн, договору добровільного страхування відповідальності власника наземного транспортного засобу №12-14.08.23.00004 з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну 400000 грн.

Позивач для отримання страхового відшкодування звернувся до ПрАТ «СК «Перша», яким було здійснено виплату у розмірі 188826,55 грн (210451,72 грн вартості відновлювального ремонту - 18425,17 грн ПДВ - 3200 грн франшизи) відповідно до звіту про оцінку автомобіля №488.

Проте, відповідно до висновку експерта від 12.01.2024 №010/24 вартість відновлювального ремонту автомобіля, користувачем якого є позивач, становить 594447,14 грн.

Розмір матеріального збитку (вартість відновлювального ремонт) є більшим, ніж визначено оцінювачем, якого залучило ПрАТ «СК «Перша», та враховуючи ліміти відповідальності за договорами страхування, розмір страхового відшкодування має становити 556800,00 грн (560000,00 грн -3200 грн франшизи).

Внаслідок вказаних обставин позивач звернувся за доплатою страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Перша», яким було відмовлено у перегляді розміру страхового відшкодування.

ПрАТ «СК «Перша» визнало випадок страховим, але здійснило виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі меншому від реальних збитків, завданих позивачеві внаслідок пошкодження транспортного засобу.

Позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом про стягнення страхового відшкодування у розмірі 367973,45 грн (560000 грн ліміт відшкодування страховика - 188826,55 грн виплачений розмір страхового відшкодування - 3200 грн франшизи).

Вартість послуг за проведення транспортно-товарознавчої експертиз автомобіля становить 6000,00 грн.

Отже, вартість реального збитку, завданого позивачеві, становить 600447,14 грн.

Оскільки розмір завданої матеріальної шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, то різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а також франшизу має виплатити ТОВ «АБ-Транс Євро» у розмірі 43647,14 грн (594447,14 розмір завданої шкоди + 6000 грн вартість експертних послуг - 556800,00 грн ліміт страхового відшкодування).

Крім того, позивачу було заподіяно моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн внаслідок винних та неправомірних дій ОСОБА_3 , яку просить стягнути з ТОВ «АБ-Транс Євро». В результаті спричиненої ОСОБА_3 ДТП було значно пошкоджено автомобіль, яким користувався позивач, внаслідок чого йому було спричинено моральні страждання, які виразилися у психічних переживаннях, а саме: стресі, отриманому безпосередньо під час ДТП, коли великий вантажний автомобіль здійснив зіткнення з легковим автомобілем, від якого його відкинуло на відбійник; порушенні звичного для позивача стану життя, викликаного дискомфортом через відсутність можливості користування автомобілем за його цільовим призначенням; неможливістю тривалий час використовувати автомобіль та необхідністю організовувати його життя без наявності автомобіля; порушенні життєвих зв`язків через неможливість використовувати автомобіль для поїздки до родичів. Водночас позивач вимушений нераціонально використовувати його час, звертатися до суду за захистом його прав через неправомірні дії ОСОБА_3 .

Судові витрати складаються із 5327,41 грн розміру судового збору та 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач просив:

- стягнути з ПрАТ «СК «Перша» на його користь страхове відшкодування у розмірі 367973,45 грн;

- стягнути з ТОВ «АБ-Транс Євро» на його користь матеріальну шкоду у розмірі 43647,14 грн, з яких 37647,14 грн різниця між фактичним розміром шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і страховою виплатою, та 6000,00 грн вартість за проведення експертизи;

- стягнути з ТОВ «АБ-Транс Євро» на його користь моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн;

- стягнути з ПрАТ «СК «Перша» та з ТОВ «АБ-Транс Євро» на його користь судові витрати.

12.09.2024 судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, якою справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.10.2024 судом постановлена ухвала про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «АБ-Транс Євро».

31.10.2024 судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача адвокат Кучерук В.В. надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, в якій підтримав позов у повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ПрАТ «СК «Перша» у відзиві просив розглянути справу без участі його представника.

Відповідач ПрАТ «СК «Перша» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що постановою суду від 22.02.2024 у справі №752/769/24 було встановлено вину ОСОБА_3 у ДТП, яка сталася 27.12.2023, та в результаті якої пошкоджено автомобіль, яким користувався позивач. На момент вказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у відповідача ПрАТ «СК «Перша» за полісом з лімітом за шкоду завдану майну у розмірі 160000,00 грн, франшизою у розмірі 3200,00 грн та договором добровільного страхування відповідальності власника наземного транспортного засобу з лімітом страхової суми у розмірі 40000,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача 29.12.2023 з повідомленням про настання події, після отримання якого відповідач у встановленні ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строки, здійснив огляд пошкодженого автомобіля та склав відповідний протокол. Позивач був присутній при огляді, підписав вказаний протокол, внаслідок чого погодився з характером вказаних пошкоджень та необхідності здійснення додаткового огляду автомобіля в умовах СТО. За наслідками огляду на підставі протоколу огляду вказаного автомобіля оцінювачем складено звіт про оцінку від 30.04.2024 №488, згідно з яким ринкова вартість автомобіля становить 848867,76 грн, вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу - 399334,62 грн. Вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого відповідно до методики, становить 210451,72 грн. Позивач написав заяву про сплату страхового відшкодування на його рахунок, то розмір відшкодування був зменшений на суму ПДВ на запасні частини, розмір франшизи та становить 188826,55 грн. Відповідач в повному обсязі врегулював з позивачем питання щодо виплати страхового відшкодування, оскільки сплатив позивачу страхове відшкодування у сумі 188826,55 грн.

Проте, позивач звернувся до суду із позовною заявою щодо виплати страхового відшкодування на підставі висновку експерта від 12.01.2024 №010/24. На думку відповідача, вказаний висновок експерта не підлягає врахуванню, оскільки огляд автомобіля був здійснений експертом за відсутності представника відповідача, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості перевірити відповідність реальних пошкоджень, завданих автомобілю, тим які вказано у протоколі огляду, складеному раніше. Отже, огляд автомобіля здійснений на замовлення позивача був вчинений всупереч вимог п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На думку відповідача, висновок експерта, здійсненого на замовлення позивача, містить ремонтну калькуляцію, яка відображає перелік запасних частин, які потребують заміни та вартість послуг. Проте, у вказаній калькуляції зазначено ціни на запасні частини станом на 11.01.2024, а не на дату ДТП. Також у позовній заяві позивачем не враховано коефіцієнту фізичного зносу до вартості запасних частин при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля. Відповідно до врахування вказаного фізичного зносу, ПДВ на запчастини, франшизи, то вартість відновлювального ремонту повинна складати 288573,42 грн. Страхове відшкодування, що підлягає відшкодуванню позивачу, повинно було становити 99746,87 грн (288573,42 грн - 188826,55 грн розмір сплаченого страхового відшкодування = 99746,87 грн).

Проте, враховуючи вказані обставини, відповідач правомірно здійснив виплату позивачу у розмірі 188826,55 грн, оскільки позивач був проінформований про додатковий огляд автомобіля.

Відсутні підстави для відшкодування позивачу судових витрат, оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник позивача адвокат Кучерук В.В. надав до суду відповідь на відзив, в якій просив відхилити доводи, викладені у відзиві відповідачем, та задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування відповіді на відзив представник позивача зазначив, що заперечення відповідача проти позовної заяви, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими. Відповідач 27.03.2024 направив позивачу лист, в якому повідомив про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 156800 грн, які виплатило 28.03.2024. Відповідач приховав інформацію від позивача про договір від 06.07.2023 №12-14.08.23.00004, яким визначено ліміт страхової суми у розмірі 400000 грн, чим створив спірну ситуацію через те, що розмір завданих збитків позивачу відповідно до висновку експерта, залученого позивачем, був більшим, ніж визначене відповідачем страхове відшкодування. 02.04.2024 представник позивача звертався до ТОВ «Аб-Транс Євро» із претензією про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Відповіді на претензію ТОВ «АБ-Транс Євро» не надало, але 07.05.2024 позивач отримав додаткову виплату від страхової компанії у розмірі 32026,55 грн. Після отриманої виплати позивач зрозумів, що існує ще договір, яким збільшено ліміт відповідальності страховика, зокрема в частині шкоди, завданої майну потерпілого. Враховуючи вказані обставини, 31.05.2024 до відповідача було направлено адвокатський запит, на який надійшов лист від 05.06.2024, зі змісту якого дізналися про наявність добровільного страхування цивільно-правової відповідальності на суму 400000 грн. Отже, відповідач його одноосібними діями, які виразилися в приховуванні ліміті відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого, що встановлений договором від 06.07.2023 №12-14.08.23.00004, призвів до спірної ситуації, яка виникла та яка знаходиться на розгляді суду.

Відповідач ПрАТ «СК «Перша» надав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що твердження позивача, викладені у відповіді на відзив, про виникнення спірної ситуації та приховування інформації щодо наявності договору не відповідають дійсності та є виключно домислами позивача. Відповідач не приховував інформацію, діяв виключно в рамках закону та норм договору страхування. Заявою від 22.04.2024 ТОВ «АБ-Транс Євро» звернулось до відповідача з проханням здійснити виплату страхового відшкодування позивачу за договором страхування. До вказаної заяви було додано претензію позивача від 02.04.2024. Розглянувши вказану заяву, відповідач 07.05.2024 здійснив виплату позивачу у розмірі 32026,55 грн, що підтверджується позивачем. Загальний розмірі страхового відшкодування, сплаченого відповідачем, становить 188826,55 грн. Розмір страхового відшкодування на підставі звіту про оцінку від 30.04.2024 №488 відповідно до вимог Закону та Методики від 24.11.2003 №142/5/2092. Детальний розрахунок розміру страхового відшкодування надано відповідачем у відзиві. Водночас, на думку відповідача, розмір страхового відшкодування, який намагається стягнути позивач, здійснено з порушенням норм законодавства України. Огляд пошкодженого автомобіля здійснений експертом за відсутності представника відповідача, на підставі якого в подальшому складено висновок. Вказана обставина підтверджується відсутністю підпису представника відповідача в протоколі огляду від 11.01.2024. Здійснюючи самостійний додатковий огляд 11.01.2024 позивач не повідомив відповідача про здійснення огляду автомобіля, чим позбавив його змоги перевірити відповідність реальних пошкоджень, завданих автомобілю.

Відповідач ТОВ «АБ-Транс Євро» своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини, внаслідок чого позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Транспортний засіб «Toyota Highlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 26.06.2020 НОМЕР_3 .

Відповідно до копії довіреності, посвідченої нотаріально, від 31.01.2024 ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 бути її представником у відповідних органах з усіх без винятку питань, пов`язаних з експлуатацією та розпорядженням (продавати, міняти, здавати в оренду), належного їй автомобіля Toyota Highlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в тому числі керувати вказаним автомобілем, а також у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди чи заподіяння шкоди повіреною особою іншим транспортним засобом під час керування автомобілем як джерелом підвищеної небезпеки, укладати від її імені угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати за такими угодами грошові кошти в розмірах згідно з калькуляціями, актами, експертними висновками.

Відповідно до копії посвідчення водія, виданого 27.05.2006, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має категорії А, В, С на керування транспортними засобами.

27.12.2023 о 13-40 год. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «DAF XF 105.460», НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Ак.Заболотного, 14 у м. Києві, під час зміни руху - перестроюванні, не надав перевагу у русі транспортному засобу «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, та скоїв з ним зіткнення, після чого транспортний засіб «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , скоїв наїзд на відбійник, який поділяє транспортні потоки, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів та відбійника, чим порушив п. 10.3 ПДР України. Винуватим у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 22.02.2024 було визнано ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Відповідно до копії наказу від 19.04.2022 №196, копії наказу від 20.04.2022 №196/1, копії посадової інструкції водія автотранспортних засобів від 19.04.2022, ОСОБА_3 був прийнятий на роботу на посаду водія автотранспортних засобів (великовантажних автомобілів), а також за ним закріплений транспортний засіб «DAF XF 105.460», НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ, НОМЕР_4 .

Відповідно до копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вказані відомості, а саме: строк дії полісу з 29.07.2023 по 28.07.2024, транспортний засіб «DAF XF 105.460», НОМЕР_1 , страхувальник ТОВ «АБ-Транс Євро», застрахована сума на одного потерпілого 160000 грн, розмір франшизи 3200 грн, страховик ПрАТ «СК «Перша».

Отже, цивільно-правова відповідальність ТОВ «АБ-Транс Євро» була застрахована в ПрАТ «СК «Перша».

06.07.2023 між ПрАТ «СК «Перша» та ТОВ «АБ-Транс Євро» був укладений договір добровільного страхування відповідальності власника наземного транспортного засобу №12-14.08.23.00004 з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну 400000 грн.

29.12.2023 ОСОБА_1 повідомив страховика про настання ДТП, яка сталася 27.12.2023.

29.12.2023 ОСОБА_1 подав заяву про страхове відшкодування.

11.01.2024 ОСОБА_1 та ФОП, судовий експерт ОСОБА_4 уклали договір про надання експертних послуг, предметом якого є проведення експертно транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику внаслідок ДТП, що сталась 27.12.2023, станом на дату проведення дослідження. Вартість послуг за вказаним договором становить 6000 грн.

Згідно з копією акту наданих послуг від 12.01.2024 транспортно-товарознавча експертиза автомобіля «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , згідно договору від 11.01.2024 виконано якісно та в установлений строк, вартість вказаних робіт становить 6000 грн, оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів.

Відповідно до копії квитанції від 11.01.2024 ОСОБА_1 перерахував грошові кошти у сумі 6000 грн судовому експерту Ковалю І.М.

Згідно з копією висновка експерта від 12.01.2024 №010/24 за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого власнику внаслідок ДТП, що сталась 27.12.2023, станом на дату проведення дослідження, становить 326375,27 грн, в тому числі визначена вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля - 594447,14 грн.

Під час складання вказаного висновку було проведено огляд автомобіля «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , та виявлено його пошкодження, перелік яких зазначено у протоколі огляду від 11.01.2024. Вказаний протокол огляду містить підписи ОСОБА_1 та експерта ОСОБА_4 .

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , від 30.04.2024 №488, складеного ФОП ОСОБА_5 , матеріальний збиток, завданий власникові вказаного автомобіля в результаті його пошкодження в ДТП, що сталася 27.12.2023, складає 210451,72 грн в тому числі ПДВ на замінні складові 18425,17 грн.

Під час складання вказаного висновку було проведено огляд автомобіля «Toyota Highlander», НОМЕР_2 , та виявлено його пошкодження, перелік яких зазначено у протоколі огляду від 03.01.2024. Вказаний протокол огляду містить підписи ОСОБА_1 та експерта ОСОБА_5 .

Згідно з платіжною інструкцією від 28.03.2024 №2343 ПрАТ «СК «Перша» перерахувало ОСОБА_1 156800 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 07.05.2024 №3218 ПрАТ «СК «Перша» перерахувало ОСОБА_1 32026,55 грн.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння.

Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, хто його оточує.

Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Відповідно до ст. 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Згідно з ч. 2 статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченою майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відшкодування пошкодженої речі.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Отже, враховуючи викладені норми, при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу),така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Згідно із ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальнимЗаконом № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон №1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

Відповідно до статті 6 Закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

При цьому в Законі №1961-IV визначено порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу.

Так, відповідно до статті 29 Законі №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Такий розрахунок здійснюється згідно з «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Відповідно до п.1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку це та сума, яку за Законом № 1961-IVмає сплатити страховик як страхове відшкодування.

З огляду на зазначене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Страхове відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу це виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми, з урахуванням зносу транспортного засобу та в разі якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Крім того, як передбачено статтею 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою(страховим відшкодуванням). Тобто, з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

В постанові Верховного суду у справі №522/15636/16-ц від 11.12.2019 констатовано правильність висновку про стягнення з особи, винної у ДТП, різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) і страховим відшкодуванням, виплачених страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншим за страхове відшкодування (страхової виплати) (постанова Верховного Суд України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик, в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливо за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також в випадку, коли страховик має право регресу до особи, що застрахувала свою відповідальність.

У відповідності до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до висновків Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №208/4598/21 та від 16.02.2022 у справі № 242/1930/21 цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до частини 1 пункту 2 частини 2 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на отримання відшкодування завданої йому шкоди, оскільки він не є власником транспортного засобу, якому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завдано механічних пошкоджень, але він фактично є користувачем вказаного транспортного засобу.

Встановивши, що ОСОБА_1 управляв вказаним транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, суд дійшов висновку, що він правомірно володів цим майном, а тому має право на відшкодування завданої шкоди.

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.12.2014 у справі №6-183цс14.

Враховуючи особливості правовідносин, які склались між сторонами, суд бере до уваги здійснений ПрАТ «СК «Перша» розрахунок страхового відшкодування, викладений у відзиві, факт сплати страховиком розміру страхового відшкодування позивачу, а також розмір франшизи, внаслідок чого сума залишкового страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 99746,87 грн.

Розрахунок матеріальної шкоди зазначений позивачем, суд не приймає до уваги, оскільки вказаний ним розрахунок був здійснений на підставі висновку експерта, але без врахування положень Методики від 24.11.2003 №142/5/2092. Отже, суд критично ставиться до розрахунку матеріальної шкоди, так як останній зроблений позивачем всупереч положень Методики від 24.11.2003 №142/5/2092. Водночас страхова виплата розраховувалася ПрАТ «СК «Перша» у відзиві на підставі звіту, який позивачем не спростований та не оскаржений. Суд зазначає, що розмір обов`язку страховика має істотне значення для встановлення обсягу відповідальності винної в ДТП особи.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Перша» про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача ПрАТ «СК «Перша» підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 997,21 грн відповідно пропорційному розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з документальним підтвердженням їх понесення позивачем.

Щодо судових витрат на правничу допомогу, суд оцінюючи розмір витрат з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи дійшов висновку про необхідність відшкодувати судові витрати позивачу у розмірі 40000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Кучерука Максима Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 99746 (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот сорок шість) грн 87 коп. та судовий збір в сумі 997 (дев`ятсот дев`яносто сім) грн 21 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн 00 коп.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник позивача: адвокат Кучерук Максим Васильович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Аболмасова, буд. 4-а, оф. 56.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30, код ЄДРПОУ 31681672.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АБ-Транс Євро», місцезнаходження: м. Запоріжжя, б-р Вінтера, буд. 26, код ЄДРПОУ 38563045.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повне рішення складене 30.01.2025.

Суддя О. Б. Кокошко