Вирок від 26.05.2025 по справі 755/6604/25

Справа № 755/6604/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд)

у складі головуючого судді ОСОБА_1 одноособово,

за участю

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2025 року за № 12025100040000386, № 12025100040001451, № 12025100040001452, № 12025100040001453, № 12025100040001454, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, не працює, з середньою освітою, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частинами першою, другою статті 308 Кримінального кодексу (далі КК) України,

у с т а н о в и в :

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення

ОСОБА_4 01 листопада 2023 року страждаючи на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, звернувся до ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» (код ЄДРПОУ: 41623926, яке зареєстровано та знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Гетьмана Івана Полуботка (Попудренка), 46/2), 2/35), де йому, згідно висновку ЛКК було встановлено діагноз «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності в даний час під клінічним спостереженням на підтримуючій або замісній терапії(F.11.22)», у зв`язку із чим він був прийнятий на програму замісної підтримувальної терапії, уклавши із вказаним медичним закладом заяву щодо початку програми замісної підтримуючої терапії та заяву щодо початку програми лікування, засвідчивши тим самим, що не перебуває в інших програмах замісної підтримуючої терапії в закладах будь якої форми власності, в тому числі в інших областях України, не вживає та отримує за рецептом інших наркотичних або психотропних засобів, зобов`язується повідомляти про призначення наркотичних або психотропних засобів, навіть якщо вони будуть призначатися з інших медичних підстав, ніж лікування залежності, підписавши інформаційний лист для хворого про правила поводження з препаратами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, недопущення їх використання не за медичним призначенням, розпочав лікування в даному закладі на програмі ЗПТ та отримувати за призначенням лікаря лікарський препарат «Methadoni», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, для його прийому в домашніх умовах.

22 січня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ТОВ Медичний центр ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» за адресою: м. Київ, вул.Гетьмана Івана Полуботка (Попудренка), 46/2, отримав лікарський препарат, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів по 5 пігулок на добу (за схемою з 22.01.2025 до 31.01.2025), а саме у виді таблеток в загальній кількості 50 шт..

В подальшому ОСОБА_4 , дізнавшись про спрощений порядок функціонування програми замісної підтримуючої терапії та відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, не маючи реального наміру лікування від наркотичної залежності внаслідок вживання опіоїдів, а також всупереч підписаним зобов`язанням щодо не перебування на програмах ЗПТ в інших медичних закладах, в останнього у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці виник злочинний умисел на незаконне заволодіння наркотичного засобу - метадон (фенадон) шляхом шахрайства з метою його подальшого неконтрольованого використання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , продовжуючи отримувати в ТОВ «Київський міський центр лікування залежності», лікарський препарат «Methadoni», діючи умисно всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, №60/95-ВР, ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, №62/95-ВР, достовірно знаючи про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на програмі замісної підтримувальної терапії, маючи умисел на незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, не подавши заяви до ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» щодо забезпечення безперервності ЗПТ в іншому закладі охорони здоров`я, 25 січня 2025 року прибув до іншого суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Медичний центр «ГАРМОНІЯ» (ЄДРПОУ 43881461, яке знаходиться за адресою: м. Київ, ПР. Леоніда Каденюка, буд. 2/35), де ввів в оману та приховав від медпрацівників даного закладу інформацію про отримання ним замісної підтримувальної терапії в іншому закладі охорони здоров`я, уклав Договір про надання медичних послуг № 667, де засвідчив своїм підписом те, що на момент підписання цього Договору не перебуває на програмі ЗПТ в іншій клініці такого ж профілю, та зобов`язується під час проходження лікування в ТОВ не вступати на програму ЗПТ до інших закладів охорони здоров`я такого ж профілю, повідомлений про відповідальність за порушення (п.1.4 Договору), а також підписавши Звернення про участь у ЗПТ про те, що не перебуває на обліку та лікуванні в інших закладах охорони здоров`я такого ж профілю, а також підписавши Розписку про те, що попереджений що не має отримувати препарати ЗПТ на інших програмах та підтвердження що не отримує препарати на інших програмах, не купляє у приватних осіб та не продає, підписавши інформаційний лист для хворого про правила поводження з препаратами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, недопущення їх використання не за медичним призначенням, розпочав лікування в даному закладі на програмі ЗПТ та отримувати за призначенням лікаря лікарський препарат «Methadoni», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України №200 від 27 березня 2012 року.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на придбання наркотичного засобу шахрайським шляхом, 25 січня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ТОВ «Медичний центр «ГАРМОНІЯ», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Леоніда Каденюка (Юрія Гагаріна), буд. 2/35,та шляхом обману лікаря, який не володіє повною та достовірною інформацією про пацієнта, який при зверненні за медичними послугами повідомив письмово в своїй заяві, під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, що він не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де йому вже призначені наркотичні засоби, не з корисливих мотивів для власного вживання, не маючи реального наміру лікування від наркотичної залежності, отримав лікарський препарат, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів по 5 пігулок на добу (за схемою з 25.01.2025 до 03.02.2025), а саме у виді таблеток в загальній кількості 50 шт, тим самим заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Метадон (фенадон), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами), «Список № 1 наркотичні засоби, обіг яких обмежено в «Таблиці II » є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на придбання наркотичного засобу шахрайським шляхом, 04 лютого 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» за адресою: м. Київ, вул.Гетьмана Івана Полуботка (Попудренка), 46/2, діючи повторно, шляхом обману лікаря, який не володіє повною та достовірною інформацією про пацієнта, а також довіряв ОСОБА_4 , який при зверненні за медичними послугами повідомив письмово в своїй заяві, під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, що він не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де йому вже призначені наркотичні засоби, не з корисливих мотивів для власного вживання, не маючи реального наміру лікування від наркотичної залежності, отримав лікарський препарат, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів по 5 пігулок на добу (за схемою з 04.02.2025 до 13.02.2025), а саме у виді таблеток в загальній кількості 50 шт.

Того ж дня 04 лютого 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ТОВ «Медичний центр «ГАРМОНІЯ» , що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Леоніда Каденюка (Юрія Гагаріна), буд. 2/35, діючи повторно, шляхом обману лікаря, який не володів повною та достовірною інформацією про пацієнта, який при зверненні за медичними послугами повідомив письмово в своїй заяві, під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, що він не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де йому вже призначені наркотичні засоби, не з корисливих мотивів для власного вживання, не маючи реального наміру лікування від наркотичної залежності, отримав лікарський препарат, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів по 5 пігулок на добу (за схемою з 04.02.2025 до 13.02.2025), а саме у виді таблеток в загальній кількості 50 шт., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

11 лютого 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ТОВ Медичний центр ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» за адресою: м. Київ, вул.Гетьмана Івана Полуботка (Попудренка), 46/2, діючи повторно, шляхом обману лікаря, який не володіє повною та достовірною інформацією про пацієнта, який при зверненні за медичними послугами повідомив письмово в своїй заяві, під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, що він не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де йому вже призначені наркотичні засоби, не з корисливих мотивів для власного вживання, не маючи реального наміру лікування від наркотичної залежності, отримав лікарський препарат, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 8 днів по 5 пігулок на добу (за схемою з 14.02.2025 до 21.02.2025), а саме у виді таблеток в загальній кількості 40 шт., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

03 березня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ТОВ «Медичний центр «ГАРМОНІЯ» , що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Леоніда Каденюка (Юрія Гагаріна), буд. 2/35, діючи повторно, шляхом обману лікаря, який не володів повною та достовірною інформацією про пацієнта, який при зверненні за медичними послугами повідомив письмово в своїй заяві, під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, що він не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де йому вже призначені наркотичні засоби, не з корисливих мотивів для власного вживання, не маючи реального наміру лікування від наркотичної залежності, отримав лікарський препарат, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів по 5 пігулок на добу (за схемою з 03.03.2025 до 12.03.2025), а саме у виді таблеток в загальній кількості 50 шт., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

03 березня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ТОВ Медичний центр ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» за адресою: м. Київ, вул.Гетьмана Івана Полуботка (Попудренка), 46/2, діючи повторно, шляхом обману лікаря, який не володіє повною та достовірною інформацією про пацієнта, який при зверненні за медичними послугами повідомив письмово в своїй заяві, під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, що він не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де йому вже призначені наркотичні засоби, не з корисливих мотивів для власного вживання, не маючи реального наміру лікування від наркотичної залежності, отримав лікарський препарат, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 8 днів по 5 пігулок на добу (за схемою з 06.03.2025 до 13.03.2025), а саме у виді таблеток в загальній кількості 40 шт., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

10 березня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ТОВ Медичний центр ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» за адресою: м. Київ, вул.Гетьмана Івана Полуботка (Попудренка), 46/2, діючи повторно, шляхом обману лікаря, який не володіє повною та достовірною інформацією про пацієнта, який при зверненні за медичними послугами повідомив письмово в своїй заяві, під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, що він не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де йому вже призначені наркотичні засоби, не з корисливих мотивів для власного вживання, не маючи реального наміру лікування від наркотичної залежності, отримав лікарський препарат, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 6 днів по 5 пігулок на добу (за схемою з 14.03.2025 до 19.03.2025), а саме у виді таблеток в загальній кількості 30 шт., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Окрім цього, 04 лютого 2025 року приблизно о 17:30 год. за адресою: м. Київ, пр. Леоніда Каденюка, буд. 2/35, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_4 , який повідомив, що зберігає при собі 5 (п`ять) блістерів в яких 48 (сорок вісім) таблеток «Метафин-ІС», платикову колбу, шприц з наркотичним засобом та медичну документацію.

В подальшому, того ж дня за наведено адресою в період часу з 17:39 год. по 17:50 год. співробітниками поліції проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції 5 (п`ять) блістерів в яких 48 (сорок вісім) таблеток «Метафин-ІС», платикову колбу, шприц з наркотичним засобом.

Також, в ході зазначеного огляду місця події ОСОБА_4 добровільно надав працівникам поліції окремі листки призначень препаратів наркотичних засобів з різних медичних закладів - ТОВ «Медичний центр «ГАРМОНІЯ» та ТОВ «Київський міський центр лікування залежності», згідно яких він отримував замісну терапію метадоном одночасно в різних медичних закладах.

Згідно висновків експерта, за результатами проведених у кримінальному провадженні судових експертиз матеріалів, речовин і виробів, які вилучено 04 лютого 2025 року працівниками поліції у ОСОБА_4 під час проведення огляду місця події: а саме:

- в 48 (сорока восьми) таблетках білого кольору виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Загальна масса метадону (фенадону) складає 1,056 г.;

- в нашаруваннях порошкоподібної речовини білого кольору, яка знаходить на внутрішній поверхні ємності з прозорого безбарвного полімерного матеріалу міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол). Загальна масса метадону (фенадону) в нашаруваннях складає 0,0008 г, дифенгідраміну (димедролу) в нашаруваннях речовини - 0,0011г.;

- в нашаруваннях порошкоподібної речовини білого кольору, на волокнистому матеріалі в медичному шприці міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол). Загальна масса метадону (фенадону) в нашаруваннях складає 0,003 г, дифенгідраміну (димедролу) в нашаруваннях речовини - 0,004г.

Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання наркотичного засобу метадону (фенадону), у великих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме - 1,6 г, та не перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини для особливо великого розміру, а саме - 20,0 г.

ІІ. Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Згідно з положеннями ст. 308 КК йдеться про

[… 1. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства […].

2. Ті самі дії, вчинені повторно […] …].

При заволодінні наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами наслідки у вигляді матеріальної шкоди, як правило, не настають чи є незначними і тому не визначають суспільної небезпечності посягання. Відтак, для викрадення наркотичних засобів (психотропних речовин) не є обов`язковою ознака безоплатності їх вилучення. Грошова чи інша компенсація вартості цих предметів не змінює соціальної суті даного злочину. Протиправні дії винного, який хоча й сплатив вартість наркотиків чи психотропних речовин і тому не заподіяв шкоди власності, однак охоплюються ст. 308 КК.

Заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами шляхом шахрайства вважається закінченим злочином з моменту заволодіння цими предметами і реальної можливості хоча би первісно розпорядитися ними (сховати, передати іншій особі тощо).

ІІІ. Мотиви суду

Суд провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходив з наступного в своїх висновках.

ІІІ.І. Докази на підтвердження встановлених судом обставин та процедура розгляду

Згідно положень ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ВС від 28 березня 2019 року в справі № 154/3213/16).

В цьому випадку, будучи допитаним, у порядку ст. 351 КПК, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні зазначених діянь визнав повністю, надав покази, в яких підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу, щиро розкаявся у вчиненому.

Вказав, що дійсно за наведеного у вироку алгоритму дій вчинив заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, а саме обману лікарів ТОВ «Медичний центр «ГАРМОНІЯ», ТОВ «Київський міський центр лікування залежності».

Останній також виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини. Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень обвинувачений просив визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення, оскільки повністю погоджується з встановленими обставинами.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В цьому випадку, повне визнання вини, не заперечення обвинуваченим фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин діянь, в яких обвинувачується, правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення останнім цих обставин є передумовами для здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно, Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 308 КК України, за обставин встановлених судом.

IІІ.ІI. Кваліфікація дій

Згідно ст. 2, 11 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 05 квітня 2018 року в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.

Обов`язковими (універсальними) елементами складу будь-якого кримінального правопорушення є: 1) об`єкт кримінального правопорушення; 2) об`єктивна сторона кримінального правопорушення; 3) суб`єктивна сторона кримінального правопорушення; 4) суб`єкт кримінального правопорушення.

Об`єкт кримінального правопорушення - це те, на що завжди посягає кримінальне правопорушення і чому воно завжди заподіює певної шкоди. Це ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.

Об`єктивна сторона - зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об`єкту кримінального правопорушення.

Суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність (ч. 1 ст. 18 КК, див. постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січня 2023 року в справі №761/37225/20).

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 308 КК, оскільки він вчинив заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства та за ч. 2 ст. 308 КК, позаяк він здійснив повторно заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, Суд, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

IІІ.ІІI. Покарання

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому Суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує

(1) ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання;

(2) те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами;

(3) юридична відповідальність особи, за ч. 2 ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) .

В рішенні від 15 червня 2022 № 4-р(II)/2022 року Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […] має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].

Отже, принцип домірності зобов`язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 року № 1-р/2022)

Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.

Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).

В цій ситуації, обставинами, що пом`якшують покарання є

? щире каяття, яке полягає у визнанні у суді обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. час, місце, спосіб учинення.

Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (див. постанову ВС від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к).

Обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених дій та осуд своєї поведінки;

? активне сприяння розкриттю злочину, що виразилось у активному сприянні у встановленні обставин регламентованих ст. 91 КПК України та розгляду провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК, не установлено .

Також, Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікарня-нарколога не перебуває, має місце проживання, стан здоров`я (згідно виписки №1299), спосіб життя (див. дані установочної частині цього рішення), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає прийнятні соціальні зв`язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: класифікацію за ст. 12 КК, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1, 2 ст. 308 КК у виді позбавлення волі та додатковим покаранням за частиною другою вказаної статті у виді конфіскації майна та позбавлення права займатися діяльністю. Із визначенням остаточного покарання у порядку ч. 1 ст. 70 КК.

Щодо «позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю», то слід зауважити, що Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2023 року в справі №404/2081/22 зазначила, що згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

Власне, враховуючи дані про особу винного та характер обвинувачення за ст. 308 КК (див. п. ІІ вироку) Суд вбачає необхідним застосування додаткового покарання саме у виді позбавлення права займатися діяльністю пов`язаною з доступом до наркотичних засобів та психотропних речовин на строк 3 (три) роки.

Щодо конфіскації майна, то слід враховувати, що згідно положень ч. 2 ст. 59 КК покарання у виді конфіскації майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначене лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.

Кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 308 КК України є тяжким злочином, за який передбачене обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Під користю (корисливими спонуканнями, корисливим мотивом) у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Щодо такого застосування положень ст. 59 КК зазначено і у постановах Верховного Суду від 09 травня 2024 року у справі №754/8773/22, від 02 липня 2024 року в справа №686/12120/22.

Наведені обставини (користь) є дійсним в цьому провадженні, а тому судом визначається дане додаткове покарання. Висновки Верховного Суду відображені у постановах від 07 грудня 2022 року (справа № 180/620/20) та від 21 лютого 2024 року (справа № 686/11385/21) є нерелевантними, оскільки обставини, які були встановлені судами у цих справах, відмінні від тих, які встановлені у даному кримінальному провадженні. У вищезазначених кримінальних провадженнях у діях засуджених осіб не було встановлено корисливого мотиву вчинення злочинів, у зв`язку із чим суд касаційної інстанції, посилаючись на вимоги ст. 59 КК України, змінив оскаржувані судові рішення, а у цьому кримінальному провадженні такий мотив («заволодіння») був та не заперечувався сторонами кримінального провадження.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК, або ж застосування ст. 69-1 КК до обвинуваченого, Суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, в той час, як покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з урахуванням того, що оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого (див. постанову ВС від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18), що власне і має місце, в цій ситуації, при застосуванні наведеного судом покарання щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення.

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання, в цій ситуації, в ключі характеристик особи, характеру вчинюваного кримінального правопорушення, Суд сприймає, як діяння, яке б указувало на не можливість досягнення мети регламентованої ст. 50, 65 КК України.

Тому Суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

IІІ.ІV. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом

Строк відбуття покарання слід обчислювати з моменту затримання в порядку виконання вироку.

Процесуальні витрати розподілено у порядку ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 368-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1, 2 ст. 308 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

? за ч. 1 ст. 308 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

? за ч. 2 ст. 308 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з доступом до наркотичних засобів та психотропних речовин на строк 3 (три) роки та з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з доступом до наркотичних засобів та психотропних речовин на строк 3 (три) роки та з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання в порядку виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 9550, 80 грн.

Речові докази: метадон (фенадон) масою 1,056 г - знищити; ємність з прозорого безбарвного полімерного матеріалу заритою кришкою-закруткою з полімерного матеріалу червоного кольору, що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено та сильнодіючий лікарський засіб, а саме метадон (фенадон) в нашаруваннях речовини масою 0,0008г, дифенгідрамін (димедрол) в нашаруваннях речовини масою 0,0011 г - знищити; медичний шприц, в якому міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) - знищити; шприц 10 куб. зеленого кольору - знищити; листки призначень препаратів ТОВ «МЦ «Гармонія» та ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ЗАЛЕЖНОСТІ» - знищити; медичні картки амбулаторного хворого №3676 від 01.11.2023 з ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ЗАЛЕЖНОСТІ» та № 667 від 25.01.2025 з ТОВ «МЦ «Гармонія» - повернути вказаним товариствам.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

С у д д я ОСОБА_1