Ухвала

від 29.05.2025 по справі 620/14887/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 травня 2025 року

м. Київ

справа №620/14887/24

адміністративне провадження №К/990/20164/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року в справі №620/14887/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, винагороди за бойове чергування (бойову службу), враховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, винагороди за бойове чергування (бойову службу), враховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за весь час такої затримки по день винесення судового рішення, у відповідності до пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, винагороди за бойове чергування (бойову службу) за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, винагороди за бойове чергування (бойову службу) за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

09 травня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року в справі №620/14887/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2025 року визнано неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року в справі №620/14887/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та відповідних доказів на їх підтвердження.

Від ОСОБА_1 до Верховного Суду 19 травня 2025 року надійшла заява про усунення недоліків із доказами дати отримання копії оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року в справі №620/14887/24. Скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримав 09 квітня 2025 року, а тому пропуск строку на її касаційне оскарження пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами та істотними перешкодами.

Згідно із частинами другою та третьою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року в справі №620/14887/24 ОСОБА_1 отримав поштою 09 квітня 2025 року та 09 травня 2025 року подав касаційну скаргу, Суд уважає, що клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги, Верховним Судом установлено, що скаржник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, якою позов залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

У касаційній скарзі скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не врахування усіх обставин справи та наданих документів, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України).

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.

Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328-330, 334 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року в справі №620/14887/24.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року в справі №620/14887/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Витребувати справу №620/14887/24 із Чернігівського окружного адміністративного суду.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: В. М. Соколов

С. А. Уханенко