Ухвала

від 29.05.2025 по справі 440/14763/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 травня 2025 року

м. Київ

справа №440/14763/21

адміністративне провадження №К/990/22624/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрогрес плюс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропрогрес плюс» звернулось до суду з позовом, у якому просило (з урахуванням уточнення позову): визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зменшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті; зобов`язати Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Полтавській області здійснити відповідні дії щодо збільшення суми реєстраційного ліміту на суму 1 305 670,37 грн в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ, відновлення/збільшення суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропрогрес плюс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1 305 670,37 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року, адміністративний позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 7 вересня 2023 року касаційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року, позов задоволено.

26 травня 2025 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена Другим апеляційним адміністративним судом у відкритому судовому засіданні 26 вересня 2024 року, повний її текст складено у той же день, відповідно, останнім днем на її оскарження було 28 жовтня 2024 року (з урахуванням вихідних днів), проте, касаційну скаргу подано лише 26 травня 2025 року, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.

Головне управління ДПС у Полтавській області заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому, посилаючись на положення Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та КАС України, вказує, що ним вперше, касаційну скаргу подано в межах передбаченого КАС України строку, зазначає, що ним вчинені всі залежні від нього дії для вчасного подання касаційної скарги у розумний строк для реалізації свого права на касаційне оскарження, а повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з касаційною скаргою. Посилається також рішення Європейського суду з прав людини і вважає, що такі обставини є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого.

Суд встановив, що 25 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду вперше надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року, у якій скаржник просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки вона не містила передбачених КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Вказану ухвалу скаржник отримав через систему «Електронний суд» 29 жовтня 2024 року о 21:24.

Вдруге касаційну скаргу скаржником подано до суду через систему «Електронний суд» 17 січня 2025 року. Верховний Суд ухвалою від 21 січня 2025 року її повернув, оскільки у касаційній скарзі не було викладено передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Електронний примірник цієї ухвали скаржником отримано через систему «Електронний суд» 22 січня 2025 року о 00:40.

Втретє касаційну скаргу подано через систему «Електронний суд» 26 травня 2025 року. При цьому, проаналізувавши зміст учергове поданої касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що Головне управління ДПС у Полтавській області усунуло недоліки, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено умотивованих доводів щодо поновлення такого строку.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

Заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до моменту подачі касаційної скарги втретє становить 8 місяців, що виходить за межі встановленого КАС України строку для оскарження судового рішення. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, однак, втретє подана касаційна скарга їм так і не відповідає.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрогрес плюс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: О.О. Шишов

М.М. Яковенко