Постанова

від 21.05.2025 по справі 925/1577/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2025 р. Справа№ 925/1577/20(925/663/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

представники учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 21.05.2025 не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Іріда"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024

у справі №925/1577/20(925/663/23) (суддя Боровик С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" в особі арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни

до Приватного підприємства "Іріда"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп",

2) Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича

про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

в межах справи №925/1577/20

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Колос14"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20(925/663/23) заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14", арбітражного керуючого Носань Н.С. про зміну способу виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024 задоволено; змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024 у справі №925/1577/20 (925/663/23) шляхом стягнення з Приватного підприємства "Іріда" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" 527391,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство "Іріда" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іріда" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20 (925/663/23) та відкрити апеляційне провадження; невідкладно зупинити дію ухвали Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20 (925/663/23) до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Іріда"; ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20 (925/663/23) скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" арбітражного керуючого Носань Н.С. про зміну способу виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024; судові витрати покласти на Позивача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іріда" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Остапенко О,М.; Пантелієнко В.О.

Крім цього, разом з апеляційною скаргою 22.11.2024 надійшла її копія з доказами направлення її копій іншим учасникам справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1577/20(925/663/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" в особі арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни до Приватного підприємства "Іріда" про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину; відкладено розгляд питання про зупинення чи відмову в зупиненні дії оскаржуваної ухвали, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Приватного підприємства "Іріда" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20(925/663/23) до надходження матеріалів справи №925/1577/20(925/663/23) до Північного апеляційного господарського суду.

02.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1577/20(925/663/23) в 2-х томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Іріда" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20(925/663/23); відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваної ухвали; розгляд апеляційної скарги призначено на 26.02.2025; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 15.01.2025; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 22.01.2025.

18.12.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому ліквідатор банкрута просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилання Апелянта на не отримання документів виконавчого провадження не може свідчити про неналежність дій приватного виконавця, оскільки отримання поштової кореспонденції, направленої на юридичну адресу підприємства належить до сфери контролю виключно такого підприємства, а тому отримання будь-яких документів виконавчого провадження боржником в цій ситуації не входить до відповідальності приватного виконавця. Досліджуючи доводи ПП «Іріда» в контексті відсутності належних доказів неможливості виконання судового рішення у встановлений судом спосіб (передача ПП «Іріда» відповідного майна ТОВ «Колос 14») потрібно враховувати, що неможливість виконання судового рішення перш за все зумовлена діями ПП «Іріда». Посилання на відсутність належних доказів неможливості виконання рішення боржником, який своїми же діями ухиляється від виконання судового рішення не являється добросовісною поведінкою. Оскільки ТОВ «Колос 14» посилається на те, що рішення суду виконати неможливо через відсутність майна, яке підлягає передачі, у зв`язку із ухиленням ПП «Іріда» від його передачі та вжиття заходів для його приховування, то об`єктивним доказом можливості виконання рішення було б будь-яке підтвердження існування техніки, яка підлягає передачі, та її перебування у володінні ПП «Іріда», чи інформація про місце знаходження цієї техніки. Апелянтом не надано до матеріалів справи ні під час розгляду заяви судом першої інстанції, ні разом з апеляційною скаргою доказів, які б свідчили про існування в матеріальному світі техніки, яка підлягає передачі ТОВ «Колос 14», інформації про її місце знаходження, як і не не вказано про наявність чи відсутність наміру передати цю техніку ТОВ «Колос 14» та виконати судове рішення. Таким чином, доводи ПП «Іріда» в частині відсутності належних доказів неможливості виконання судового рішення являються необґрунтованими та безпідставними. Також ліквідатор боржника зазначає, що ні в матеріалах справи про банкрутство ТОВ «Колос 14», ні в матеріалах справи № 925/1577/20 (925/663/23) не міститься будь-яких документів, які б надавали можливість визначити технічний стан спірного майна на момент його відчуження на користь ПП «Іріда». Доводи ПП «Іріда» про те, що воно було амортизоване повністю та перебувало в незадовільному технічному стані не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами. За відсутності документального підтвердження технічного стану майна, визначення його ринкової вартості в ретроспективі станом на дату вчинення правочину 16.09.2020 - неможливо. Крім того, зміст Договору застави свідчить про те, що зазначена в Договорі заставна вартість предмету застави мала відповідати реальній ринковій вартості цього майна, у разі зміни якої Банк мав право на проведення переоцінки цього майна залученими суб`єктами оціночної діяльності, або обов`язок проведення оцінки міг бути покладений на заставодавця на вимогу банку, предмет застави мав підтримуватися в належному технічному стані, а заставодавець не допускати погіршення його стану та зменшення вартості понад норми звичайної амортизації цього майна. Зміни до Договору застави вносилися Договором про зміну від 04.06.2020 № 4, в якому у тому числі визначено перелік заставного майна із його заставною вартістю. Враховуючи викладене, для визначення реальної ринкової вартості спірної сільськогосподарської техніки станом на дату укладення правочину слід брати до уваги його заставну вартість, згідно з Договором про зміну від 04.06.2020 № 4 до Договору застави, згідної з якою вартість спірної техніки складала 527391,00 грн. Разом із тим, посилання Апелянта на договірну вартість майна за визнаним недійсним договором купівлі-продажу трактора колісного між ТОВ «Колос 14» та ПП «Іріда» від 16.09.2020 у розмірі 18000,00 грн, як дійсної вартості цього майна є безпідставними, оскільки беручи до уваги фраудаторний характер вчиненого правочину, заінтересованість сторін правочину та протиправний характер поведінки ПП «Іріда» в межах даних правовідносин, ця ціна могла бути свідомо заниженою сторонами. Документальних доказів, які б обґрунтовували договірну ціну майна у розмірі 18000,00 грн., матеріали справи не містять. Тому наближеною до реальної ринкової вартості спірного майна являється саме його заставна вартість, яка ґрунтувалась на його ринковій вартості, заставодавець мав обов`язок не допускати погіршення його стану та зменшення його вартості.

26.12.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій останнє просить допустити його представника - адвоката Назаренко Сергія Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до участі у судовому засіданні у справі №925/1577/20(925/663/23), призначеному на 26.02.2025 о 12:00, та допустити у судове засідання в режимі відоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів за допомогою ВКЗ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; ухвалено, що розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Іріда" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20(925/663/23), призначений на 26.02.2025 о 12 год. 00 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у розгляді апеляційної скарги Приватного підприємства "Іріда" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20(925/663/23) оголошено перерву на 23.04.2025.

У судове засідання 23.04.2025 учасники справи не з`явились.

У судовому засіданні колегією суддів встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.04.2025 у справі №925/1577/20 змінено ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну на арбітражного керуючого Каплю Анатолія Валентиновича, у зв`язку з чим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 оголошено перерву до 21.05.2025 до 12:35 для повідомлення арбітражного керуючого Каплю Анатолія Валентиновича про розгляд справи.

21.05.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" арбітражного керуючого Каплі Анатолія Валентиновича надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності ліквідатора боржника.

У судове засідання 21.05.2025 представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе задовольнити заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" арбітражного керуючого Каплі Анатолія Валентиновича про розгляд апеляційної скарги за відсутності ліквідатора боржника та здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що ПП «Іріда» - боржник за наказом від 21.06.2024 не отримувало постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про закінчення виконавчого провадження, тому можна дійти висновку, що в ході виконавчого провадження № 75571813 заходи щодо примусового виконання судового рішення вживалися виконавцем без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів встановлення судом ринкової вартості майна на момент вчинення правочину. На думку апелянта, ліквідатор банкрута безпідставно послалась на заставну вартість спірного майна, яка вказана в Договорі про зміну від 04.06.2020 № 4 до Договору застави від 09.02.2017 № 215/2897853-2, який укладено між ТОВ "Колос 14" та АТ «Креді Агріколь Банк» в сумі 527391,00 грн, місцевий суд протиправно та необґрунтовано погодився із зазначеними ліквідатором доводами, що вказана сума 527391,00 грн є ринковою вартістю спірного майна станом на 16.09.2020, узгоджена сторонами такого договору вартість майна не може створювати для ПП «Іріда» будь-яких правових наслідків, зокрема, наслідку про зобов`язання сплатити визначену в такому договорі вартість майна.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іріда" слід залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20(925/663/23) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024 у справі № 925/1577/20(925/663/23) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу трактора колісного від 16.09.2020 №1609/2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос 14" та Приватним підприємством "Іріда". Зобов`язано Приватне підприємство "Іріда" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Колос 14" трактор колісний марки MASSEY FERGUSON MF8480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 .

Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний договір купівлі-продажу від 16.09.2020 № 1609/2020 укладений у підозрілий період (протягом трьох років до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Колос 14»). При цьому суд звертає увагу на те, що на момент укладення договору діяв Кодекс України з процедур банкрутства, а тому до даних правовідносин можуть бути застосовані положення ст. 42 Кодексу; договір купівлі-продажу від 16.09.2020 № 1609/2020 укладений між пов`язаними особами, оскільки керівником ПП «Іріда», покупцем за договором, був ОСОБА_1 , який одночасно із цим досі є засновником ТОВ «Колос 14» та представником, уповноваженим діяти від імені цього товариства, та згідно з приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства був заінтересованою особою стосовно ТОВ «Колос 14»; станом на дату укладення договору купівлі-продажу від 16.09.2020 № 1609/2020 ТОВ «Колос 14» мало кредиторську заборгованість перед ТОВ «Олімп», стосовно примусового стягнення якої ТОВ «Олімп» подано до Господарського суду Черкаської області позовні заяви, провадження за якими відкрите до укладення оспорюваного договору купівлі-продажу; не зважаючи на отримання коштів від ПП «Іріда» в рахунок оплати за трактор, ТОВ «Колос 14» не здійснено погашення заборгованості перед ТОВ «Олімп», а погашено заборгованість перед АТ «Креді Агріколь Банк» за договором про надання банківських послуг від 09.02.2017 № 215/2897853, граничний строк погашення якої станом на дату укладення договору купівлі-продажу встановлений цим договором щонайменше до 08.02.2024, та, при цьому, зобов`язання ТОВ «Колос 14» були забезпечені як заставою рухомого майна, так і покладено на ПП «Іріда» солідарний обов`язок щодо виконання зобов`язань ТОВ «Колос 14», в разі ухилення останнього від їх виконання; спірний трактор колісний на момент укладення договору купівлі-продажу від 16.09.2020 №1609/2020 перебував в заставі АТ «Креді Агріколь Банк», що є порушенням ст. 17 Закону України «Про заставу». Судом визнано недійсним договір купівлі-продажу трактора колісного від 16.09.2020 №1609/2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос 14" та Приватним підприємством "Іріда". Зобов`язано Приватне підприємство "Іріда" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Колос 14" трактор колісний марки MASSEY FERGUSON MF8480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 .

21.06.2024 на примусове виконання судового рішення видано наказ.

30.09.2024 через систему "Електронний суд" Господарського суду Черкаської області від ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" арбітражного керуючого Носань Н.С. надійшла заява, в якій вона просила суд: 1) змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024 у справі № 925/1577/20 (925/663/23) з зобов`язання Приватного підприємства "Іріда" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Колос 14" трактор колісний марки MASSEY FERGUSON MF8480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 на стягнення з Приватного підприємства "Іріда" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" 527391,00 грн.; 2) видати наказ про примусове виконання ухвали господарського суду.

Заява ліквідатора банкрута обгрунтована тим, що наказ Господарського суду Черкаської області від 21.06.2024 пред`явлено ТОВ "Колос 14" для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Плесюку Олексію Степановичу; 21.06.2024 відкрито виконавче провадження №75571813 щодо примусового виконання вищевказаного наказу господарського суду; ПП "Іріда" судове рішення в межах виконавчого провадження не виконало, майно ТОВ "Колос 14" - не передавало; 22.08.2024 актом приватного виконавця встановлено, що за результатами виїзду за місцем знаходження належного ПП "Іріда" майнового комплексу за адресою: вул. Шевченка, буд. 80, с. Стара Осота, Олександрівський район, Кіровоградська область, та за юридичною адресою: бул. Шевченка, буд. 200, м. Черкаси, було встановлено відсутність майна, яке підлягає передачі стягувачу; 17.09.2024 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 75571813 на підставі безрезультатності вжитих заходів щодо розшуку майна боржника, встановлення його місцезнаходження та ухилення ПП "Іріда" від виконання рішення суду, що набрало законної сили. Враховуючи, що судом встановлено фраудаторний характер укладеного між ТОВ «Колос 14» та ПП «Іріда» правочину щодо відчуження майна на користь ПП «Іріда», а зазначена в договорі ціна є заниженною та становить лише 18000,00 грн, для об`єктивного визначення вартості цього майна ліквідатор банкрута просила застосувати його заставну вартість, яка визначена у Договорі про зміну від 04.06.2020 № 4 до Договору застави від 09.02.2017 № 215/2897853-2, положення якого свідчать про те, що зазначена в Договорі заставна вартість предмету застави мала відповідати реальній ринковій вартості цього майна, у разі зміни якої Банк мав право на проведення переоцінки цього майна залученими суб`єктами оціночної діяльності, або обов`язок проведення оцінки міг бути покладений на заставодавця на вимогу банку, предмет застави мав підтримуватися в належному технічному стані, а заставодавець не допускати погіршення його стану та зменшення вартості понад норми звичайної амортизації цього майна. Зміни до Договору застави вносилися Договором про зміну від 04.06.2020 № 4, в якому у тому числі визначено перелік заставного майна із його заставною вартістю, згідно з якою вартість спірної техніки складала 527391,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20(925/663/23) заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14", арбітражного керуючого Носань Н.С. про зміну способу виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024 задоволено; змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024 у справі №925/1577/20 (925/663/23) шляхом стягнення з Приватного підприємства "Іріда" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" 527391,00 грн.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України

Згідно із статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Усталеним у процесуальному праві є розуміння понять "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення як категорій, що мають спеціальне значення і реалізуються у виконавчому провадженні. Вони означають послідовність і зміст виконавчих дій, які підлягають вчиненню державним / приватним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це, по суті, спосіб здійснення того способу захисту, який реалізовано судом у своєму рішенні. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 201/9127/21, подібний висновок у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17).

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статей 73-79, 86 Господарського процесуального кодексу України (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17).

Суд першої інстанції, враховуючи, що в межах виконавчого провадження приватним виконавцем встановлено, що за адресою місцезнаходження та юридичною адресою ПП "Іріда" трактор колісний марки MASSEY FERGUSON MF8480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 - відсутній, що унеможливлює примусове вилучення цього майна у ПП "Іріда" та його передачу на користь ТОВ "Колос 14", дійшов вірного висновку, що виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024 у справі № 925/1577/20(925/663/23) у встановлений попередньо судом спосіб є неможливим.

Судом першої інстанції вірно взято до уваги протиправну поведінку ПП "Іріда", яке ухиляється від виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що додатково ускладнює його виконання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.09.2024 у справі № 201/9127/21, досліджуючи питання щодо можливості стягнення вартості майна із протилежної сторони у випадках, коли майно набуте такою стороною без належних правових підстав, не повернуте власнику та не може бути повернуте, досліджувала питання щодо можливості зміни способу виконання рішення суду, за яким відповідач зобов`язаний повернути позивачу майно на виконання судового рішення, на стягнення вартості такого майна у випадках, коли майно повернути неможливо.

На переконання Великої Палати Верховного Суду застосування на підставі частини третьої статті 1212 ЦК України правового механізму, передбаченого частиною другою статті 1213 ЦК України, у зв`язку з неможливістю повернення відповідачем майна в натурі на виконання судового рішення у зв`язку з обставинами, які виникли після ухвалення цього рішення, не є зміною способу захисту. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що відшкодування вартості безпідставно збереженого відповідачем майна дійсно могло бути реалізовано через зміну способу та/або порядку виконання судового рішення у справі № 201/12569/16 (п. 121-122 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 201/9127/21).

Досліджуючи правовідносини, що виникли в межах справи № 925/1577/20 (925/663/23) між сторонами та встановлені судом обставини, вбачається, що в межах цієї справи було визнано правочин боржника недійсним на підставі ч.2 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства та застосовано ч.3 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, якою зобов`язано ПП "Іріда" повернути спірне майно ТОВ "Колос 14".

Згідно з ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Таким чином, ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість застосування альтернативного наслідку визнання правочину недійсним в тому разі, якщо майно не можливо повернути в натурі - відшкодування його вартості за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.1212 Цивільного кодексу України: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Беручи до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 25.09.2024 у справі № 201/9127/21, положення ч.3 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, ч.3 ст.1212, ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції вірно погодився з доводами заявника про те, що зміна способу виконання в даній справі не є зміною способу захисту та не змінює рішення суду по суті, тому вимоги про зміну способу виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024 із покладення на відповідача обов`язку повернути майно на стягнення вартості такого майна є законними та обґрунтованими.

Щодо визначення вартості, яка підлягає стягненню з відповідача, у своїй заяві ліквідатор банкрута слушно посилалась на те, що спірне майно перебувало в заставі АТ «Креді Агріколь Банк» у відповідності до Договору застави від 09.02.2017 № 215/2897853-2 (далі - Договір застави).

У розділі «Оцінка» пункту 7 «Обов`язки заставодавця» Договору застави вказано, що протягом строку дії Договору застави на вимогу Банку, Заставодавець зобов`язаний проводити оцінку Предмета застави для цілей визначення його ринкової вартості; така оцінка має бути проведена узгодженим з Банком методом (ами) погодженим (и) (рекомендованим (и)) Банком суб`єктом (ами) оціночної діяльності (перелік таких суб`єктів розміщений на сайті Банку). У разі порушення Заставодавцем обов`язку щодо проведення оцінки Предмету застави, Банк має право вжити заходів для оцінки Предмета застави за власний кошт без попереднього повідомлення Заставодавця. Банк має право вимагати від Заставодавця відшкодування всіх витрат, понесених у зв`язку з вжиттям заходів щодо оцінки Предмета застави.

Розділом «Переоцінка вартості Предмету застави» пункту 4 «Права банку» Договору застави передбачено, що з метою обліку Предмета застави, Банк має право в односторонньому порядку, без внесення змін та доповнень до Договору застави, самостійно змінювати та/або самостійно переоцінювати вартість Предмету застави, зазначену в Договорі застави, на підставі акту оцінки (звіту про оцінку), іншого внутрішнього документу, який складений визначеною/уповноваженою особою Банку. Така переоцінка Предмету застави може здійснюватися Банком із дотримання термінів, передбачених чинним законодавством України.

Розділом «Амортизація» пункту 7 «Обов`язки заставодавця» Договору застави передбачено, що заставодавець не повинен припускати погіршення стану Предмета застави та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу) згідно з чинним законодавством України. Розділом «Збереження Предмета застави» пункту 7 «Обов`язки заставодавця» Договору застави визначено, що заставодавець зобов`язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження Предмета застави, включаючи раціональну експлуатацію та захист Предмета застави від незаконних посягань та вимог інших осіб.

Зазначені вище положення Договору застави дають підстави для висновку, що зазначена в Договорі заставна вартість предмету застави відповідала реальній ринковій вартості цього майна, у разі зміни якої Банк мав право на проведення переоцінки цього майна залученими суб`єктами оціночної діяльності, або обов`язок проведення оцінки міг бути покладений на заставодавця на вимогу банку, предмет застави мав підтримуватися в належному технічному стані, а заставодавець не допускати погіршення його стану та зменшення вартості понад норми звичайної амортизації цього майна.

Згідно з наявним у матеріалах справи Договором про зміну від 04.06.2020 № 4 до вказаного Договору застави заставна вартість спірного трактора колісного MASSEY FERGUSON, заводський номер НОМЕР_2 становила 527391,00 грн станом на 04.06.2020.

В подальшому нових додаткових угод чи договорів про зміну до Договору застави не укладалося, в тому числі щодо вартості вищевказаного трактора колісного.

Оскільки умовами Договору застави передбачалося, що оцінка предмета застави здійснюється на рівні його ринкової вартості, то суд першої інстанції вірно погодився із доводами заявника, що правильним є стягнення заставної вартості, зазначеної в Договорі застави, що відповідатиме вимогам ч.3 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства та ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України.

Водночас, враховуючи, що у рішенні Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024 у даній справі встановлено фраудаторний характер укладеного між ТОВ «Колос 14» та ПП «Іріда» договору купівлі-продажу трактора колісного від 16.09.2020 №1609/2020, у вказаному договорі зазначено ціну транспортного засобу 18000,00 грн, суд першої інтанції дійшов вірного висновку, що для об`єктивного визначення вартості цього майна можна застосовувати його заставну вартість, зазначену у Договорі застави від 09.02.2017 № 215/2897853-2 (із врахуванням Договору про зміну від 04.06.2020 № 4). Будь-якої іншої можливості визначити вартість цього майна не вбачається за можливе, оскільки виконавцем у виконавчому провадженні № 75571813 було встановлено відсутність майна, яке підлягає передачі стягувачу. Судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання (ст. 18 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" арбітражного керуючого Носань Н.С. про зміну способу виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.05.2024 у справі № 925/1577/20(925/663/23) слід задовольнити.

Посилання апелянта на неотримання документів виконавчого провадження не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Аргументи скаржника про те, що виконавець не вжив всіх необхідних дій, відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» не знайшли свого підтвердження у суді.

Колегія суддів враховує, що Приватне підприємство "Іріда" не подано до суду першої інстанції, а також до суду апеляційної інстанції доказів про об`єктивну можливість виконання судового рішення, підтвердження існування цієї техніки у відповідному стані, перебування техніки у володінні ПП «Іріда» чи інформації про місцезнаходження вказаної техніки, як і не не вказано про наявність чи відсутність наміру передати цю техніку ТОВ «Колос 14» та виконати судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Таким чином, доводи ПП «Іріда» в частині відсутності належних доказів неможливості виконання судового рішення є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20(925/663/23) прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іріда"- без задоволення.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваної ухвали.

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іріда" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.11.2024 у справі №925/1577/20(925/663/23) залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1577/20(925/663/23) повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 27.05.2025

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко