Рішення від 23.05.2025 по справі 910/3372/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2025Справа № 910/3372/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН" (02094, місто Київ, вул. Хоткевича Гната, будинок 5) до Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, місто Київ, вулиця Федора Максименка, будинок 26) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА СТАЙЛ" (04074, місто Київ, вулиця Коноплянська, будинок 18) про визнання договору недійсним,

За участю представників:

від позивача - Кіклієвська М.М.;

від відповідача 1 - Лушкін М.Ю.;

від відповідача 2 - Левчук А. С. (поза межами приміщення суду).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.03.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН" сформовано позовну заяву до Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА СТАЙЛ" про визнання Договору підряду № 21 від 23.01.2025 року, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мега Стайл», недійсним та була передана 19.03.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовна заява мотивована тим, що замовник уклав договір з учасником, тендерна пропозиція якого не відповідає вимогам Тендерної документації, Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.04.2025

15.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА СТАЙЛ", надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 17.04.2025 заяву задоволено. Ухвалено провести судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

18.04.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 сформовано відзив на позовну заяву, у якому він просить поновити строк на подання відзиву та відмовити у задоволенні позову. Вказує, що Тендерна пропозиція відповідача-2 відповідає умовам Тендерної документації та чинного законодавства України.

Також 18.04.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відповіді на поставлені позивачем у позовній заяві запитання.

23.04.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача 1 сформовано відзив на позовну заяву, у якому він просить поновити строк на подання відзиву та відмовити у задоволенні позову. Вказує, що відповідачем 2 було надано усі необхідні згідно з вимогами тендерної документації документи задля підтвердження наявності відповідних одиниць матеріально-технічної бази, що зазначені в довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази №19122024/1 від 19.12.2024, що додатково підтверджується відсутністю зауважень до тендерної пропозиції відповідача 2 зі сторони Державної аудиторської служби України, яка проводила моніторинг даної процедури закупівлі.

У судовому засіданні 24.04.2025 оголошено перерву до 08.05.2025.

29.04.2025 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано відповідь на відзиви відповідачів 1, 2.

04.05.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 сформовано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 08.05.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі №910/3372/25 та призначено справу до розгляду по суті на 23.05.25 о 11:00 год.

23.05.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про долучення доказів понесених судових витрат.

У судове засідання 23.05.2025 прибув представник позивача та відповідача 1, представник відповідача 2 приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 23.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

13.12.2024 Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель опублікував оголошення про проведення публічної закупівлі за процедурою «Відкриті торги з особливостями» по предмету: « 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Капітальний ремонт будівлі ЦО КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» за адресою: вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі м. Києва. Коригування (далі - закупівля), ідентифікатор закупівлі: UA-2024-12-13-013065-а.

Очікувана вартість закупівлі: 29 569 789,00 грн з ПДВ

Місце виконання робіт: 04075, Україна, Київська область, Київ, Федора Максименка, 26.

Строк виконання робіт: 31 грудня 2025 рік.

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 28.12.2024, 12:00.

Також замовник оприлюднив Тендерну документацію, затверджену Протоколом Уповноваженої особи від 13.12.2024 №174.

За результатами розкриття тендерних пропозицій учасником процедури закупівлі стали: ТОВ «Альфа Індастріал Констракшн» з остаточною ціновою пропозицією 27 658 030,00 грн з ПДВ; ТОВ «Будівельна компанія «Мега Стайл», з остаточною ціновою пропозицією 28 515 422,55 грн з ПДВ.

Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою №5 від 06.01.2025 тендерну пропозицію учасника ТОВ «Альфа Індастріал Констракшн» було відхилено.

Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою №15 від 13.01.2025 за результатами розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Будівельна компанія «Мега Стайл» замовник прийняв рішення визнати відповідача 2 переможцем процедури закупівлі та укласти договір про закупівлю.

За результатами процедури закупівлі між Комунальним некомерційним підприємством "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як замовником та ТОВ «Будівельна компанія «Мега Стайл» як генпідрядником укладено договір підряду №21 від 23.01.2025, відповідно до п. 1.1 якого генпідрядник зобов`язується на свій ризик виконати: «Капітальний ремонт будівлі ЦО КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» за адресою: вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі м. Києва». Коригування (код ДК 021:2015 - 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи) за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.4 договору визначено строки виконання робіт до 31.12.2025.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору тверда, розрахована відповідно до правил застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві, і становить 28 515 422,55 грн, у тому числі ПДВ 20% - 4 243 530,40 грн, з них: кошти місцевого бюджету - 28 515 422,55 грн, у тому числі ПДВ 4 243 530,40 грн.

Додатковою угодою №1 до договору від 23.0.2025 продовжено строки виконання робіт на об`єкті до 31.12.2026 та внесено зміни до ціни договору, а саме зазначено, що ціна договору тверда, розрахована відповідно до правил застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві, і становить 28 515 422,55 грн, у тому числі ПДВ 20% - 4 243 530,40 грн, з них: кошти місцевого бюджету - 28 515 422,55 грн, у тому числі ПДВ 4 243 530,40 грн. З них: на 2025 рік - 2 800 000,00 грн, у тому числі ПДВ 466 666,67 грн; на 2026 рік - 25 715 422,55 грн, у тому числі ПДВ 3 776 863,73 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що замовник уклав договір з учасником, тендерна пропозиція якого не відповідає вимогам Тендерної документації, Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Зокрема вказує, що у складі тендерної пропозиції відповідач 2 надав Локальний кошторис №02-01-08 на Електровиміри і випробування живлячих та розподільчих мереж із застосуванням коефіцієнту для врахування впливу умов виконання будівельних робіт = 1,2, чим фактично безпідставно завищив вартість робіт по об`єкту.

Відповідач 2 при розрахунку договірної ціни безпідставно врахував трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні кранів на автомобільному ходу, які залучаються по договору разом з такими водіями, та витрати на паливно-мастильні матеріали, які забезпечує надавач послуг за відповідним договором (а отже подвоїв відповідні витрати), а також у зв`язку із збільшенням трудовитрат, завищив загальновиробничі та адміністративні витрати та розмір прибутку в цілому по будові, що істотно впливає на розрахунок ціни тендерної пропозиції учасника та призводить до її безпідставного збільшення суми договірної ціни. Тобто учасником ТОВ «Будівельна компанія «Мега Стайл» при подачі тендерної пропозиції грубо порушено вимоги пунктів5.4 та 5.8 Настанови з визначення вартості будівництва.

Крім того, локальні кошториси №02-01-013, №02-01-019, №02-01-022, №02-01-025, №02-01-029, які відповідач-2 включив до розрахунку ціни тендерної пропозиції, відсутні у відомості обсягів робіт замовника, а також у Тендерній документації або Технічній специфікації до закупівлі.

ТОВ «Будівельна компанія «Мега Стайл» у складі тендерної пропозиції надав договір №02-2/24 на лабораторне забезпечення від 02.01.2024 та Сертифікат визнання вимірювальних можливостей №ПТ-326/23 від 5.09.2023. Водночас замовник на підтвердження відповідності лабораторії вимогам чинного законодавства України просить надати саме Свідоцтво про атестацію (сертифікацію) або Рішення про атестацію (сертифікацію) лабораторії. У тендерній пропозиції відповідача 2 такі документи відсутні. Сертифікат визнання вимірювальних можливостей не є Свідоцтвом про атестацію (сертифікацію) щодо такої лабораторії або Рішенням про атестацію (сертифікацію) лабораторії щодо такої лабораторії.

Відповідач 2 не надав Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази з повною інформацією про наявність транспорту, який планується використовувати під час виконання робіт, не підтвердив кваліфікаційний критерій «Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», що визначений частиною 1 Таблиці 1 Додатку №1 до Тендерної документації.

З огляду на вказане позивач вважає, що тендерна пропозиція відповідача 2 не відповідає кваліфікаційному критерію, установленого п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», однак замовник не розмістив в електронній системі відповідачу 2 повідомлення з вимогою усунення вищезазначеної невідповідності та не відхилив зазначену тендерну пропозицію, натомість, безпідставно визнав відповідача 2 переможцем процедури закупівлі, чим порушив вимоги законодавства у сфері публічних закупівель.

Тендерна пропозиція відповідача не відповідала технічним, якісним та кількісним характеристикам до предмета закупівлі, наведених у ч. 3 Таблиці 2 Додатку №1 до Тендерної документації. На підставі цього тендерна документація відповідача 2 підлягала відхиленню відповідно до пп. 2 п. 44 Особливостей, однак замовник не відхилив зазначену тендерну пропозицію, натомість, безпідставно визнав відповідача 2 переможцем процедури закупівлі, чим порушив вимоги законодавства у сфері публічних закупівель.

Зазначає, що за результатами об`єктивної перевірки тендерної пропозиції учасника ТОВ «Будівельна компанія «Мега Стайл» замовник мав би відхилити її як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а закупівля за процедурою відкриті торги автоматично відмінитися на підставі пп. 1 п. 51 Особливостей. У випадку автоматичної відміни процедури закупівлі замовник мав би призначити нову закупівлю.

Натомість, замовник порушив вимоги чинного законодавства України в частині публічних закупівель, а укладений оспорюваний договір порушує охоронюваний законом інтерес позивача, оскільки позбавляє його можливості взяти участь у повторній процедурі закупівлі.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення частини другої статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами першою і третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) у встановленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України «Про публічні закупівлі», та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 зі справи №904/1907/15).

Проте згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За положеннями статей 215 і 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80 - 82 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 зі справі №904/1907/15 та в постанові від 09.09.2021 зі справи №925/1276/19).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 зі справи №916/1415/19 [пункт 6.13], від 26.01.2021 зі справи №522/1528/15-ц [пункт 82], від 08.02.2022 зі справи №209/3085/20 [пункт 24]). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 зі справи №910/3009/18 [пункт 63]).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 зі справи №338/180/17 [пункт 57], від 11.09.2018 зі справи №905/1926/16 [пункт 40], від 30.01.2019 зі справи №569/17272/15-ц, від 16.06.2020 зі справи №145/2047/16-ц [пункт 7.23], від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11.09.2019 зі справи №487/10132/14-ц [пункт 89]).

Слід зазначити, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України.

Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5 - 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 зі справи №908/976/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої та третьої статті 1212 ЦК України).

Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 104 постанови від 15.09.2022 зі справи №910/12525/20 виснувала про те, що торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи сторін, суд дійшов висновку, що в даному випадку Локальний кошторис № 02-01-08 містить відомості виключно про пусконалагоджувальні роботи (електровиміри і випробування живлячих та розподільчих мереж), та не включає дані про ремонтно-будівельні роботи, щодо яких у відповідності до Ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтнобудівельні роботи», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 15.06.2021 № 156, дозволяється застосування коефіцієнту у розмірі 1,2 за умови виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях будинків,будівель, що експлуатуються, звільнених від меблів, устаткування та інших предметів.

Разом з тим, Локальний кошторис № 02-01-08 розрахований без урахування зазначеного коефіцієнту у розмірі 1,2, що можна перевірити шляхом порівняння нормативного значення витрат труда робітників, які встановлені у Збірнику 1 «Електротехнічні пристрої» Ресурсних елементних кошторисних норм на пусконалагоджувальні роботи (доступний за посиланням: https://e-construction.gov.ua/laws/doc_type=6 ), з значенням витрат труда робітників вказані в Локальному кошторисі № 02-01-08, які є ідентичними.

У випадку, якщо у Локальному кошторисі № 02-01-08, що було надано в складі тендерної пропозиції відповідача 2 по процедурі закупівлі при розрахунку був врахований коефіцієнт у розмірі 1,2 нормативне значення витрат труда робітників, яке наразі відображене в Локальному кошторисі № 02-01-08, було б помножене на 1,2.

З огляду на вказане, суд погоджується з доводами відповідачів, що зазначення відповідачем 2 в Локальному кошторисі № 02-01-08 коефіцієнта для врахування впливу умов виконання будівельних робіт=1,2 є формальною (несуттєвою) помилкою, що не впливає на ціну тендерної пропозиції відповідача 2 як учасника процедури закупівлі та не призводить до її відхилення відповідно до положень чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 1.1. Таблиці 1 Додатку 1 до Тендерної документації встановлено вимогу щодо необхідності надання в складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі довідки у формі, викладеній у Таблиці 4 Додатку № 5 Тендерної документації на фірмовому бланку (у разі наявності такого бланку) за підписом керівника або уповноваженої особи, де учасник зазначає інформацію про наявність необхідного обладнання та інструменту, в тому числі зазначається інформація про наявність електроінструменту, транспорту, що планує використовувати учасник під час проведення робіт, адресу офісу та складських, або виробничих приміщень учасника, контактні телефони офісу учасника.

Відповідно до пункту 3.2.1.1. Таблиці 2 Додатку 1 до Тендерної документації, у складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі має бути надана кошторисна документація, складена відповідно до настанови з визначення вартості будівництва (пропечатана та підписана організацією учасником і підписом та печаткою сертифікованого інженера-проектувальника) Кошторисна документація повинна бути розроблена в Програмному комплексі АВК-5 (останньої версії) у складі, зокрема, відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва.

Умовами Тендерної документації не було встановлено вимоги щодо того, щоб інформація з довідки, що вимагалась до надання в складі тендерної пропозиції учасника Процедури закупівлі згідно з пунктом 1.1. таблиці 1 додатку 1 до Тендерної документації відповідала інформації з відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, що міститься в складі тендерної пропозиції цього ж учасника. Вимогами чинного законодавства України також не встановлено такої вимоги.

На момент складання відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, що відбулось пізніше аніж складання довідки у формі, викладеній у Таблиці 4 Додатку № 5 Тендерної документації на фірмовому бланку (у разі наявності такого бланку) за підписом керівника або уповноваженої особи, де Учасник зазначає інформацію про наявність необхідного обладнання та інструменту, Відповідач 2 відобразив нові відомості, на підставі яких було розраховано відповідну цінову пропозицію відповідача 2, яка була запропонована відповідачем 2 під час проведення процедури закупівлі.

Відповідно до відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, що надана в складі тендерної пропозиції відповідача 2, під час розрахунку договірної ціни враховувались витрати на залучення, зокрема, наступних машин: крани на автомобільному ходу вантажопідйомністю 10 т; крани на автомобільному ходу вантажопідйомністю 6,3 т.

До розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат при визначенні цінової пропозиції (договірної ціни) відповідача 2 не включалися трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні кранів на автомобільному ходу та витрати на паливно-мастильні матеріали згідно з договором про надання послуг від 02.01.2024 № 2, оскільки згідно з вказаним договором, відповідні послуги надаються з використанням кранів на автомобільному ходу вантажопідйомністю 15 т., які не були передбачені відповідачем 2 при формуванні договірної ціни.

Усі інші витрати, які відповідач 2 мав врахувати у відповідності до вимог чинного законодавства України були ним враховані.

Отже, тендерна пропозиція відповідача 2 відповідала умовам Тендерної документації та чинному законодавству України.

Відповідно до вимог Тендерної документації учасник у складі пропозиції надає скановану копію договору з лабораторією на лабораторні випробовування контролю якості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій а також документ (-и) про відповідність лабораторії вимогам чинного законодавства України (свідоцтво, рішення тощо про атестацію (сертифікацію), що видане компетентним органом та дійсне (чинне) на дату його подання Учасником.

Вказана вимога Тендерної документації не містить вичерпного (закритого) переліку документів про відповідність вказаної лабораторії вимогам чинного законодавства України, які мають бути надані в складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі.

Отже, учасник Процедури закупівлі задля виконання вказаної вимоги Тендерної документації може надати будь-який документ про відповідність лабораторії вимогам чинного законодавства України, а не тільки відповідне свідоцтво або рішення про атестацію (сертифікацію), що видане компетентним органом.

Відповідачем 2 у складі власної тендерної пропозиції було надано чинний (дійсний) Сертифікат визнання вимірювальних можливостей, виданий ДП «Укрметртестстандарт» від 15.09.2023 №ПТ-326/23 з додатком №1 «Перелік вимірювальних можливостей», а тому відповідач 2 повністю виконав вимогу тендерної документації.

Відповідно до пункту 1.1. Таблиці 1 Додатку 1 до Тендерної документації встановлено вимогу щодо необхідності надання в складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі довідки у формі, викладеній у Таблиці 4 Додатку № 5 Тендерної документації на фірмовому бланку (у разі наявності такого бланку) за підписом керівника або уповноваженої особи, де Учасник зазначає інформацію про наявність необхідного обладнання та інструменту, в тому числі зазначається інформація про наявність електроінструменту, транспорту, що планує використовувати учасник під час проведення робіт, адресу офісу та складських, або виробничих приміщень учасника, контактні телефони офісу учасника.

Відповідно до пункту 3.2.1.1. Таблиці 2 Додатку 1 до Тендерної документації, у складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі має бути надана кошторисна документація, складена відповідно до настанови звизначення вартості будівництва (пропечатана та підписана організацією учасником і підписом та печаткою сертифікованого інженера-проектувальника). Кошторисна документація повинна бути розроблена в Програмному комплексі АВК-5 (останньої версії) у складі, зокрема, відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва.

Суд погоджується з доводами відповідачів, що умовами Тендерної документації не було встановлено вимоги щодо того, щоб інформація з довідки, що вимагалась до надання в складі тендерної пропозиції учасника Процедури закупівлі згідно з пунктом 1.1. таблиці 1 додатку 1 до Тендерної документації відповідала інформації з відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, що міститься в складі тендерної пропозиції цього ж учасника. Вимогами чинного законодавства України також не встановлено такої вимоги.

Відповідачем 2 було надано усі необхідні згідно з вимогами Тендерної документації документи для підтвердження наявності відповідних одиниць матеріально-технічної бази, що зазначені в довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази № 19122024/1 від 19.12.2024.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання Договору підряду № 21 від 23.01.2025 року, укладеного між КНП «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ «Будівельна компанія «Мега Стайл», недійсним.

Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2025.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ