Ухвала від 29.05.2025 по справі 910/5483/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.05.2025Справа № 910/5483/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., дослідивши заяву (вх. №07-10/4595/25 від 21.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» про закриття провадження у справі та збільшення розміру позовних вимог у справі №910/5483/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про стягнення грошових коштів, без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про стягнення з відповідача 1 000 963, 62 грн з яких 1000 000,00 грн основного боргу за електроенергію за березень 2025 року та 963,62 грн 3% річних.

Позов пред`явлено 01.05.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

21.05.2025 до суду від позивача надійшла заява з процесуальних питань в якій викладено клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу за березень 2025 року 1 000 000, 00 грн та викладена заява про збільшення розміру позовних вимог шляхом стягнення з відповідача 1 172 564, 68 грн основного боргу за період квітень 2025 року та 1 243, 07 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 23.05.2025 встановлено відповідачу строк до 28.05.2025 на подання письмових пояснень щодо заяви позивача про закриття провадження у справі та збільшення розміру позовних вимог, відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог до 29.05.2025, вирішено здійснювати розгляд клопотання про закриття провадження у справі 29.05.2025, зобов`язано позивача та відповідача у строк до 28.05.2025 надати до суду докази сплати (платіжні інструкції/виписки з рахунку) основного боргу у розмірі 1 000 000, 00 грн за електроенергію за березень 2025 року.

28.05.2025 та 29.05.2025 до суду від сторін надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Частиною 1 ст. 231 ГПК України визначено перелік підстав для закриття провадження у справі.

Суд зазначає, що цей перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Зі змісту п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України вбачається, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття господарським судом провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору не залежить від волевиявлення позивача та не вимагає від нього вчинення обов`язкових процесуальних дій шляхом подання до суду відповідної заяви.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

При цьому закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що після звернення з позовом до суду та відкриття провадження у справі, відповідач перерахував позивачу 800 000, 00 грн за електроенергію за березень 2025 року, що підтверджується (1) платіжною інструкцією №1832 від 02.05.2025 (час виконання 00 год. 00 хв.) на суму 200 000, 00 грн (2) платіжною інструкцією №1840 від 06.05.2025 (час виконання 00 год. 00 хв.) на суму 200 000, 00 грн (3) платіжною інструкцією №1859 від 09.05.2025 (час виконання 00 год. 00 хв.) на суму 400 000, 00 грн.

За таких обставин суд вважає, що предмет спору у даній справі в частині стягнення 800 000, 00 грн основного боргу припинив своє існування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 800 000, 00 грн основного боргу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Водночас, в частині предмету спору про стягнення 200 000, 00 грн, спір буде розглянуто в порядку ст. 252 ГПК України, оскільки відповідно до платіжної інструкції №1821 від 01.05.2025, сплата 200 000 ,00 грн відбулась 01 травня 2025 року о 00 год. 00 хв, тобто, до пред`явлення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Суд звертає увагу позивача, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (ч. 3 ст. 130 ГПК України).

Оскільки позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову суд роз`яснює позивачеві що витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в частині позовних вимог, провадження щодо яких закрито, підлягають розподілу з відповідача за заявою позивача в порядку ч. 3 ст. 130 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією самою вимогою, яку заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Під збільшенням позовних вимог розуміється зміна кількісних показників щодо початково заявлених позовних вимог, які обґрунтовані певними обставинами. Обставини позову, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підстави позову. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

За правовим висновком, викладеним у п. 4.16 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така сама правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач обґрунтовував стягнення заявлених сум за період прострочення березень 2025 року.

Як убачається з поданої заяви про збільшення позовних вимог, розрахунок нових сум основного боргу та 3% річних здійснено за період прострочення квітень 2025 року.

Суд звертає увагу позивача, що подана заява від 20.05.2025 про збільшення позовних вимог спрямована на одночасну зміну предмета та підстав позову.

Суд звертає увагу, що заявлений розмір 1 172 564,68 грн основного боргу за електроенергію за квітень 2025 року та 1 243,07 грн 3% річних, не є збільшенням позовних вимог, оскільки збільшення можливе при здійсненні перерахунку за попередньо заявлений період, а не новий.

Також важливим є той факт, що у справах про стягнення грошових сум період часу, за який позивач просить стягнути певну грошову суму, входить до кола обставин, з якими сторона пов`язує своє порушене право та законний інтерес, які суд має попередньо з`ясувати та, встановивши існування таких, перевіривши правильність здійснення відповідних нарахувань, має прийняти рішення про стягнення заявлених сум чи відмову в такому стягненні.

Отже, виходячи зі змісту позовних вимог та заяви про збільшення позовних вимог, суд вважає заяву про стягнення 1 172 564,68 грн основного боргу за електроенергію за квітень 2025 року та 1 243,07 грн 3% річних, одночасною зміною предмета та підстав позову, оскільки збільшення заявленої до стягнення суми відбулось унаслідок зміни позивачем періоду нарахувань.

Тому в разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 11.11.2021 у справі № 904/6468/20, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17.

Позивач при цьому не позбавлений права звернутись з новим позовом у загальному порядку.

Як з`ясовано судом, подана заява про збільшення позовних вимог спрямована на одночасну зміну предмета та підстав позову, а тому в задоволенні такої заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 46, 177, 182,231, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» про закриття провадження у справі задовольнити частково.

2. Провадження у справі №910/5483/25 в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 800 000, 00 грн закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору. У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

3. Подальший розгляд справи здійснювати за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про стягнення 200 000, 00 грн основного боргу за електроенергію за березень 2025 року та 963,62 грн 3% річних.

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Толк Україна» у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвала набрала законної сили 29.05.2025 та може бути оскаржена безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, в частині закриття провадження у справі.

Повне судове рішення складено 29.05.2025.

Суддя Ігор Курдельчук