Рішення від 22.04.2025 по справі 911/3081/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3081/24

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА»доПриватного акціонерного товариства «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ»простягнення 1439420,97 грн.за участю представників:

позивача:Варшамян Т.Г. адвокат, ордер від 11.11.2024 серія ВА № 1096145відповідача:не з`явилися суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» (далі позивач) до Приватного акціонерного товариства «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» (далі відповідач) про стягнення 1369125,27 грн., з яких 1272076,04 основний борг, 9882,65 грн. 3% річних, 87166,58 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу від 20.05.2024 № УС 5333 щодо здійснення розрахунку за поставлений позивачем товар згідно видаткової накладної від 28.05.2024 № 75948 у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2024 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу від 20.05.2024№ УС 5333 щодо здійснення розрахунку за поставлений позивачем товар згідно видаткової накладної від 28.05.2024 № 75948 у встановлений договором строк; контррозрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та пені.

Сторони у справі повідомлені про відкриття провадження у справі в порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.

Через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог від 20.01.2025 (вх. № суду 640 від 20.01.2025), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1439420,97 грн., з яких 1272076,04 грн. заборгованість, 16245,37 грн. 3% річних, 151099,56 грн. пеня.

За таких обставин, на розгляді суду є вимоги позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» 1439420,97 грн., з яких 1272076,04 грн. заборгованість, 16245,37 грн. 3% річних, 151099,56 грн. пеня.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2025 у даній справі запропоновано відповідачу надати суду письмові пояснення чи заперечення щодо поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.01.2025 (вх. № суду 640 від 20.01.2025).

Через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» надійшов відзив на позовну заяву від 31.01.2025 (вх. № суду 1388/25 від 31.01.2025), в якому відповідач зазначає, що після підписання договору на підприємстві виникла складна фінансова ситуація, для стабілізації якої відповідач був вимушений зупинити всі договірні платежі, про що було проінформовано директора позивача засобами мобільного зв`язку. Крім того, в усному порядку позивачу повідомлено про те, що до 31.12.2024 заборгованість буде сплачено у повному обсязі, та у зв`язку з наведеним озвучено прохання не подавати позов до суду та не нараховувати штрафні санкції. Відповідач вказує, що пунктами 45, 46 договору передбачено урегулювання спорів шляхом переговорів, проте ТОВ «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» подано до суду позов без попереднього направлення на адресу ПРАТ «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» претензії. Відповідач зазначає, що з позовними вимогами погоджується лише із залишком основної суми боргу по договору та не погоджується з будь-якими нарахованими санкціями, а також вказує про незгоду з оплатою судового збору у розмірі 21591,31 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 69000,00 гривень. Відповідач також не погоджується із заявою про збільшення розміру позовних вимог від 20.01.2025 та вказує, що розрахунок пені та 3% річних здійснено невірно та підлягає перевірці у встановленому порядку.

Через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» надійшло клопотання від 26.02.2025 (вх. № суду 2598/25 від 26.02.2025) про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що відповідач не може забезпечити присутність свого представника.

Згідно ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

З наведи положень ГПК України вбачається, що юридична особа може брати участь в судовому процесі не лише через представника (адвоката), а особисто (самопредставництво) (керівник, директор юридичної особи та ін.).

Таким чином, представник відповідача, який на час розгляду даної справи не може бути присутнім у судому засіданні, не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.04.2025 о 11:00.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.01.2025 (вх. № суду 640 від 20.01.2025) та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі продажу від 20.05.2024 № УС 5333 (далі договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором та специфікацією до договору (далі специфікація), що є невід`ємною частиною договору, продавець позивач зобов`язався передати у власність покупця відповідача товар, вказаний у специфікації, а покупець зобов`язався прийняти у власність цей товар та оплатити обумовлену у специфікації суму (п. 1 договору).

Відповідно до п. 3 договору ціна товару визначена у п. 2 Специфікації у гривні, що еквівалентна певному фіксованому грошовому розміру у євро. Гривневий еквівалент ціна товару розраховується у відповідності до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України станом на дату та час вказаних у відповідній Специфікації, згідно даних, оприлюднених на веб-сайті «Мінфін» за посиланням https://minfin.com.ua/ у мережі Інтернет. Сторони домовились, що ціна товару, визначена сторонами, вважається звичайною та відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Пунктом 4 договору передбачено, що кінцева вартість товару у гривні визначається шляхом складання суми всіх платежів за товар згідно даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 5 договору оплата товару здійснюється покупцем у наступному порядку: (a) покупець згідно п. 3(1) специфікації здійснює оплату ціни товару, що підлягає сплаті у гривнях, протягом строку, вказаного у тому ж пункті Специфікації. Гривневий еквівалент ціни товару розраховується у відповідності до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України станом на 11:00 дня здійснення оплати, згідно даних, оприлюднених на веб-сайті «Мінфін» за посиланням https://minfin.com.ua/ у мережі Інтернет; (b) покупець згідно п. 3(2) специфікації здійснює оплату ціни товару, що підлягає сплаті у гривнях, протягом строку, вказаного у тому ж пункті Специфікації. Гривневий еквівалент ціни товару розраховується у відповідності до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України станом на 11:00 дня здійснення оплати, згідно даних, оприлюднених на веб-сайті «Мінфін» за посиланням https://minfin.com.ua/ у мережі Інтернет; (c) покупець згідно п. 3(3) специфікації здійснює оплату ціни товару, що підлягає сплаті у гривнях, протягом строку, вказаного у тому ж пункті Специфікації. Гривневий еквівалент ціни товару розраховується у відповідності до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України станом на 11:00 дня здійснення оплати, згідно даних, оприлюднених на веб-сайті «Мінфін» за посиланням https://minfin.com.ua/ у мережі Інтернет; (d) покупець згідно п. 3(4) специфікації здійснює оплату ціни товару, що підлягає сплаті у гривнях, протягом строку, вказаного у тому ж пункті Специфікації. Гривневий еквівалент ціни товару розраховується у відповідності до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України станом на 11:00 дня здійснення оплати, згідно даних, оприлюднених на веб-сайті «Мінфін» за посиланням https://minfin.com.ua/ у мережі Інтернет; (e) покупець згідно п. 3(5) специфікації здійснює оплату ціни товару, що підлягає сплаті у гривнях, протягом строку, вказаного у тому ж пункті Специфікації. Гривневий еквівалент ціни товару розраховується у відповідності до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України станом на 11:00 дня здійснення оплати, згідно даних, оприлюднених на веб-сайті «Мінфін» за посиланням https://minfin.com.ua/ у мережі Інтернет; (f) покупець згідно п. 3(6) специфікації здійснює оплату ціни товару, що підлягає сплаті у гривнях, протягом строку, вказаного у тому ж пункті Специфікації. Гривневий еквівалент ціни товару розраховується у відповідності до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України станом на 11:00 дня здійснення оплати, згідно даних, оприлюднених на веб-сайті «Мінфін» за посиланням https://minfin.com.ua/ у мережі Інтернет.

У пункті 6 договору сторони досягли згоди про те, що у випадку, якщо покупець не здійснює оплату у розмірах та у строки, передбачені пунктом 5 договору, то в подальшому під час здійснення наступних оплат гривневий еквівалент ціни товару, що підлягає сплаті, розраховується кожного разу у відповідності до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України станом на 11:00 дня здійснення оплати, згідно даних, оприлюднених на веб-сайті «Мінфін» за посиланням https://minfin.com.ua/ у мережі Інтернет.

У відповідності до п. 7 договору сторони дійшли згоди, що збільшення курсу іноземної валюти, що вказана у відповідній Специфікації, до гривні не вважається істотною зміною обставин і не є підставною для розірвання або внесення змін до договору. Сторони погодили, що належним та достатнім підтвердженням курсу євро на міжбанківському валютному ринку України є інформація, що розміщена на веб-сайті «Мінфін» за посиланням https://minfin.com.ua/ (п. 8 договорy).

Договір набирає чинності з дня його укладення і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за ним (п. 47 договору).

Відповідно до п. 1 Специфікації № 1 товаром є: навантажувач TDC 1201 зі стандартним ковшем, 2024 року випуску, у кількості 1 (одна) одиниця; щітка з бункером у кількості 1 (одна) одиниця; вила палетні у кількості 1 (одна) одиниця.

Згідно п. 2 Специфікації загальна вартість товару (розраховано керуючись п. 3 договору) складає 2155192,65 грн., в тому числі ПДВ 20% - 359198,78 грн., що еквівалентні 49950 євро. При цьому вартість навантажувача TDC 1201 зі стандартним ковшем становить 1898468 грн., в тому числі ПДВ 20% - 316411,33 грн., що еквівалентні 44000 євро. При цьому вартість щітки з бункером становить 185532,10 грн., в тому числі ПДВ 20% - 30922,02 грн., що еквівалентні 4300 євро. При цьому вартість вил палетних становить 71192,55 грн., в тому числі ПДВ 20% - 11865,43 грн., що еквівалентні 1650 євро. Курс продажу євро на міжбанківському валютному ринку України станом на 11:00 20 травня 2024 становить: 1 євро = 43,147 грн.

У п. 3 Специфікації визначений наступний порядок оплати товару, що визначений на підставі пунктів 5, 6 Договору: (1) 9950,00 євро сплачуються у гривневому еквіваленті по 24.05.2024; (2) 8000,00 євро сплачуються у гривневому еквіваленті по 24.06.2024; (3) 8000,00 євро сплачуються у гривневому еквіваленті по 24.07.2024; (4) 8000,00 євро сплачуються у гривневому еквіваленті по 24.08.2024; (5) 8000,00 євро сплачуються у гривневому еквіваленті по 24.09.2024; (6) 8000,00 євро сплачуються у гривневому еквіваленті по 24.10.2024.

Позивачем було виставлено рахунок на оплату по замовленню № 130205 від 22.05.2024 на суму 2162520,31 грн. На підставі платіжної інструкції від 24.05.2024 № 3184 відповідачем було сплачено на користь позивача 435312,50 грн., що еквіваленті 10043,97 євро.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар: навантажувач TDC 1201 (серійний номер TDCL1201NR0100039, номер двигуна 24023866) у кількості 1 одиниця; щітку з бункером TDC.2.ЩБ.01.00.000 у кількості 1 одиниця; вила для піддонів SSL TDC.2.ВЛП.02.00.000 у кількості 1 одиниця загальною вартістю 2162520,31 грн., що підтверджується видатковою накладною від 28.05.2024 № 75948 на суму 2162520,31 грн., яка підписана в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін договору та підпис представника відповідача скріплений печаткою відповідача, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

На підставі платіжної інструкції від 07.10.2024 № 5196 відповідачем було сплачено на користь позивача 500000 грн., що еквівалентні 11071,23 євро.

Враховуючи, що відповідач своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар згідно видатковою накладною від 28.05.2024 № 75948 в повному обсязі не виконав, сплативши на користь позивача 935312,50 грн., то за ним рахується заборгованість в розмірі 28834,80 євро різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару, що станом на день звернення до суду у гривневому еквіваленті становить 1272076,04 грн.

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов`язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між постачальником та відповідачем у справі договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 28834,80 євро, що станом на день звернення до суду у гривневому еквіваленті становить 1272076,04 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1272076,04 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 25.06.2024 по 19.01.2025 складають 374,59 євро, що в гривневому еквіваленті становить 16245,37 грн.

Відповідач власний контррозрахунок суду не надав.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Позивач на підставі п. 28 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків оплати за поставлений товар, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов`язання, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 25.06.2024 по 19.01.2025 складає 151099,56 грн.

Згідно з п. 28 договору у тому випадку, якщо покупець не здійснює оплату/здійснює її частково відповідно до п. 5(а) договору, він сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення починаючи з дня наступного за граничним днем, вказаним у п. 5(а) договору, до дня здійснення оплати у повному розмірі. Те саме положення стосується нездійснення оплати/здійснення її частково відповідно до підпунктів 5(b)-5(f) договору.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що погоджений у п. 28 договору розмір пені 0,5% в заявлений позивачем період прострочення був більший ніж подвійна облікова ставка НБУ, позивачем розрахована пеня виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20 вказано, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Проаналізувати умови договору щодо нарахування штрафних санкцій, судом встановлено, що його умови, а саме п. 28 договору встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме, містить вказівку на подію, яка має неминуче настати (до дня здійснення оплати у повному розмірі).

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною та обґрунтованою.

Посилання відповідача на те, що пунктами 45, 46 договору передбачено урегулювання спорів шляхом переговорів, проте ТОВ «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» подано до суду позов без попереднього направлення на адресу ПРАТ «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» претензії не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду на таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про погашення заборгованості та нарахованих сум 3% річних та пені, є правом, а не обов`язком сторони та не позбавляє особу права звернутися до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості та нарахованих за час прострочення сум, процентів річних та пені.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1272076,04 грн. заборгованості, 16245,37 грн. 3% річних, 151099,56 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» до Приватного акціонерного товариства «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» про стягнення 1439420,97 грн., з яких 1272076,04 грн. заборгованість, 16245,37 грн. 3% річних, 151099,56 грн. пеня задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» (вул. Запорізька, 16, м. Бориспіль, Київська обл., 08300, ідентифікаційний код 05408059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УКРСПЕЦТЕХНІКА» (вул. Металургів, 17, офіс 105, м. Бровари, Київська обл., 07400, ідентифікаційний код 37001696) 1272076 (один мільйон двісті сімдесят дві тисячі сімдесят шість) грн. 04 коп. заборгованості, 16245 (шістнадцять тисяч двісті сорок п`ять) грн. 37 коп. 3% річних, 151099 (сто п`ятдесят одну тисячу дев`яносто дев`ять) грн. 56 коп. пені, 21591 (двадцять одну тисячу п`ятсот дев`яносто одну) грн. 31 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 29.05.2025.

Суддя Ю.В. Подоляк