Гощанський районний суд рівненської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" травня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/316/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест-Р"
про відшкодування збитків в розмірі 193 237, 00 грн
Представники сторін в судове засідання не з`явились.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (надалі-позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест-Р" (надалі-відповідач) про відшкодування збитків в розмірі 193 237, 00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з реєстрації податкової накладної, позивач був позбавлений можливості скористатись своїм правом на зменшення податкового зобов`язання на суму податку, що в свою чергу свідчить про завдані позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди.
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.05.2025.
Ухвалою суду від 15.05.2025 розгляд справи по суті відкладено на 27.05.2025.
В судове засідання 27.05.2025 позивач не з`явився, однак 27.05.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.
В судове засідання 27.05.2025 відповідач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Господарський суд зазначає, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.
За приписами ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Відтак, враховуючи неявку учасників справи, суд зазначає, що датою ухвалення рішення є дата складання повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
02 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (Покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест-Р" (Продавцем) укладено договір купівлі-продажу товарів №381/ЗК від 02.04.2021 (надалі "Договір").
Згідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов`язувався систематично передавати (продавати) товар Покупцю у власність відповідно до специфікації та технічних умов, що є невід`ємними частинами цього Договору товар, а Покупець (Позивач) зобов`язувався приймати та оплачувати такий товар.
Відповідно до п. 2.2. Ціна товару, що поставляється за цим Договором, визначається по кожній позиції номенклатури у специфікації, що є невід`ємною частиною договору.
У відповідності до вимог п. п. 1.1., 2.2. Сторонами було укладено додаткові угоди до договору із затвердженими специфікаціями, зокрема Додаткову угоду №7 від 25.08.2022, якою було затверджено Додаток №7 до Договору від 25.08.2022.
Згідно п. 6.1.-6.2. Договору, строк дії Договору до 31.03.2023.
Відповідно до п.2.4. Договору Покупець зобов`язується провести оплату переданого Продавцем товару після сплину 7-ми банківських днів з дати прийняття товару на складі Покупця. Оплата проводиться на підставі рахунку-фактури, виставленого Продавцем. У випадку ненадання належно оформлених документів зазначених у п.п. 1.5 та 3.1. відлік строку оплати починається з моменту надання належно оформлених документів та/або усунення недоліків.
На виконання укладеного Договору та Додатку №7 до нього, відповідачем позивачу були поставлені товари брус сосновий, зокрема, згідно наступних видаткових накладних: №12 від 15.09.2022 на загальну суму 242 573,76 грн (в т.ч. сума ПДВ - 40 428,96); №13 від 19.10.2022 на загальну суму 235 020,24 грн (в т.ч. сума ПДВ - 39 170,04); №14 від 31.10.2022 на загальну суму 232 539,84 грн (в т.ч. сума ПДВ - 38 756,64); №15 від 04.11.2022 на загальну суму 226 156,32 грн (в т.ч. сума ПДВ - 37 692,72); №16 від 22.11.2022 на загальну суму 223 133,04 грн (в т.ч. сума ПДВ - 37 188,84).
Загальна сума податку на додану вартість (ПДВ), включена в вартість товару по вище переліченим видатковим накладним складає 193 237, 20 грн.
Поставлений згідно видаткової накладної товар був повністю оплачений позивачем, з урахуванням ПДВ: - за видатковою накладною №12 від 15.09.2022 року платіжна інструкція кредитового переказу коштів №63947 від 20.09.2022 на суму 242 573,76 грн; - за видатковою накладною №13 від 19.10.2022 року платіжна інструкція кредитового переказу коштів №64889 від 27.10.2022 на суму 235 020,24 грн - за видатковою накладною №14 від 31.10.2022 року платіжна інструкція кредитового переказу коштів №65132 від 07.11.2022 на суму 232 539,84 грн; - за видатковою накладною №15 від 04.11.2022 року платіжна інструкція кредитового переказу коштів №65262 від 10.11.2022 на суму 226 156,32 грн; - за видатковою накладною №16 від 22.11.2022 року платіжна інструкція кредитового переказу коштів №65702 від 28.11.2022 на суму 223 133,04 грн.
Позивач зазначає, що відповідно до витягів з Єдиного реєстру податкових накладних від 03.04.2025 №71406 та №71408, податкові накладні за операціями постачання товарів 15.09.2022, 19.10.2022, 31.10.2022, 04.11.2022, 10.11.2022, 22.11.2022 відповідачем не зареєстровані.
Також позивач вказує, що після спливу граничного терміну реєстрації податкові накладні, по зазначеним поставкам на загальну суму ПДВ 193 237,20 грн не отримані позивачем, у зв`язку із зупиненням їх реєстрації, що унеможливлює включити вказану суму ПДВ до податкового кредиту Покупця за Договором - позивача ТОВ "Барлінек Інвест" та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму.
Таким чином не виконані належним чином вимоги податкового законодавства Продавцем, призвели до виникнення збитків у Покупця на вказану суму, які відповідач відмовляється відшкодувати в добровільному порядку, що стало підставою до звернення до суду з позовом до відповідача про відшкодування збитків в розмірі 193 237, 20 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
Спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, та стосуються відшкодування завданих неправомірними діями відповідача негативних майнових наслідків у формі упущеної вигоди. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними, оскільки відповідач не зареєстрував податкові накладні за операціями постачання товарів на загальну суму 1 159 423, 20 грн, зокрема щодо суми ПДВ в розмірі 193 237, 20 грн, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на загальну суму ПДВ - 193 237, 20 грн. На переконання позивача, вказані понесені витрати є збитками.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, необхідно встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно - наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 року у справі №925/556/21.
Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
У постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21, предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої продавцем податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь покупця штрафних санкцій, Велика Палата Верховного Суду виснувала таке:
"10.1. Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно - правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
10.2. Водночас покупець не є стороною публічно - правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
10.3. Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".
В контексті доказування такої складової цивільного правопорушення, як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства (п. 7.22 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 року у справі №926/3347/22).
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду звертає увагу, що як обов`язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов`язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 ПК, статті 1168, 1192 ЦК України), а тому не можуть встановлюватись договором (див. постанову Верховного Суду від 19.04.2023 у cправі №910/17014/21 (пункт 6.21)).
Отже, відносини сторін врегульовані безпосередньо законом.
Щодо застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків то суд зауважує про наявність у даному випадку усіх елементів складу господарського правопорушення.
Так, має місце протиправна поведінка відповідача у формі бездіяльності, яка порушує імперативні норми права щодо обов`язку платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну.
Наявні збитки виражаються у неможливості включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, відсутністю можливості скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, що в свою чергу спричинило збитки позивачу у розмірі нарахованої суми ПДВ, що становило 193 237,20 грн, тобто 20% від вартості поставки товару згідно договору купівлі-продажу товарів №381/ЗК від 02.04.2021.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії відповідача стали причиною, а збитки, що виражаються у негативних для позивача майнових наслідках, зокрема неможливості отримати податковий кредит на суму 193 237, 20 грн, були наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності. В даному випадку вина відповідача знаходить відображення у його протиправній поведінці, а саме у невчиненні дій із реєстрації податкових накладних на загальну суму 193 237, 20 грн.
Отже, в діях відповідача наявна протиправна поведінка, вина, шкідливий результат такої поведінки, власне збитки та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками в розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України, як втрачена вигода, що могла бути отримана позивачем як податковий кредит, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.
Суд установив, що у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з реєстрації податкової накладної відповідачем, позивач був позбавлений можливості скористатись своїм правом на зменшення податкового зобов`язання на суму податку, що в свою чергу свідчить про завдані позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди.
Суд зокрема встановив, що в діях відповідача наявна протиправна поведінка, вина, шкідливий результат такої поведінки, власне збитки та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8 через підсистему "Електронний суд", згідно платіжної інструкції №83901 від 03.04.2025.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест-Р" (33016, м. Рівне, вул. Фабрична, буд. 1, кв. 55, код ЄДРПОУ 41525277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (21034, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Мазепи Гетьмана, 7-В, код ЄДРПОУ 34004579) збитки в сумі 193 237 (сто дев`яносто три тисячі двісті тридцять сім) грн 20 коп. та 2 422 грн (дві тисячі чотириста двадцять два) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29 травня 2025 року.
Суддя А.М. Горплюк
Суд | Гощанський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2025 |
Оприлюднено | 02.06.2025 |
Номер документу | 127735237 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Інші справи |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Горплюк А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні