Рішення від 20.05.2025 по справі 922/4854/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4854/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерне товариство "Меридіан", м.Харків до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Житлокомсервіс, м.Харків про стягнення 378132,39 грн за участю представників:

позивача - Сенаторов М.В. (адвокат, ордер АХ №1229242 від 30.12.2024);

відповідача - Вінницький М.В. (адвокат, довіреність №01-40/7/1 від 02.01.2025);

3-ої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

31.12.2024 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Меридіан" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відшкодування збитків у розмірі 378132,39 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2025 року позовну заяву залишено без руху.

16.01.2025 року позивач надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№1155).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2025 року відкрито провадження у справі №922/4854/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.02.2025 року.

04.02.2025 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№3114), в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки КП Харківські теплові мережі є неналежним відповідачем по справі.

Протокольною ухвалою суду від 18.02.2025 року відкладено підготовче засідання на 11.03.2025 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2025 року залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Житлокомсервіс. Встановлено 3-й особі строк для надання до суду пояснень по суті спору. Постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днівдо 21.04.2025 включно та відкладено підготовче засідання на 01.04.2025 року.

19.03.2025 року позивач надав до суду докази направлення позовної заяви з додатками в електронний кабінет КП "Житлокомсервіс" (вх.№7094).

Протокольною ухвалою суду від 01.04.2025 року відкладено підготовче засідання на 15.04.2025 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2025 року виправлено описку в ухвалі Господарського суду Харківської області від 11.03.2025 року по справі №922/4854/25, зазначивши в описовій та резолютивній частинах ухвали вірну назву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Комунальне підприємство Житлокомсервіс.

15.04.2025 року відповідач надав до суду додаткові пояснення (вх.№9340), в яких зазначає, що з 01.07.2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП Харківські теплові мережі. Відповідач також зазначав, що поточний ремонт це заміна окремих ділянок трубопроводів (до 6%), а капітальний ремонт повна заміна трубопроводів. Отже, КП Харківські теплові мережі здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання та виконує роботи з локалізації аварій в цих системах. Згідно акта готовності підписаним начальником дільниці КП «Жилкомсервіс» внутрішньобудинкова централізована система опалення та гарячого водопостачання житлового будинку № 126 по вул. Сумській в м. Харкові, готова до експлуатації в опалювальний осінньо-зимовий період 2023-2024.

Таким чином, на думку відповідача, КП Харківські теплові мережі виконало весь обсяг робіт передбачений публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності.

15.04.2025 року позивач надав до суду клопотання про долучення доказів (вх.№9344), а саме копії публічних договорів. За твердженнями позивача, КП «ХТМ» також є надавачем послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання у будинку, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 126, на підставі публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності від 01.07.2022.

Всі надані сторонами документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 15.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2025 року, яке було відкладено на 20.05.2025 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2025 року позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.05.2025 року проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Представник 3-ої особи у судове засідання 20.05.2025 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, наявна в матеріалах справи (а.с.235).

Третя особа свої правом не скористалась, пояснень по суті спору до суду не надала.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки явка в судове засідання представника третьої особи обов`язковою не визнавалася, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Приватному акціонерному товариству «Меридіан» (далі - Позивач) належить нежитлове приміщення підвалу № 1-2 літ. А-5, загальною площею 75,3 кв. м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 126, на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1522-В-С від 13.08.1999, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною С.В. за реєстровим № 1381, акту прийму-передачі № 1522-В-С від 16.08.1999 та свідоцтва про право власності № 1522-В-С від 12.10.1999. Право власності зареєстроване у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується реєстраційним посвідченням на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 01.12.1999.

Згідно з технічним паспортом, складеним 26.11.1996, зазначені нежитлові приміщення мають складське призначення.

Позивач зазначає, що ПрАТ «Меридіан» використовує ці приміщення у своїй господарській діяльності за призначенням, як склад для зберігання стоматологічного устаткування, стоматологічних та лікарняних матеріалів.

За твердженнями позивача, 23.10.2023 року о 02 год. 00 хв. оператор ТОВ «Охорона та безпека плюс», яке надає послуги з охорони складських приміщень, зателефонувало до працівників ПрАТ «Меридіан» з повідомленням про спрацювання сигналізації. Приблизно о 02 год. 30 хв. працівники охоронної фірми та керівник ПрАТ «Меридіан» прибули до зазначеного приміщення, але не мали можливості потрапити до нього, у зв`язку з тим, що воно було заповнено гарячою водою, висота залиття якою складала 80 см. Про це був складений акт від 23.10.2023 року.

В позовній заяві зазначено, що у 02 год. 57 хв. керівник ПрАТ «Меридіан» викликав аварійну службу за тел. 15-62. В 03 год.02 хв. йому зателефонував диспетчер КП «ХТМ», а в 03 год. 42 хв. прибули працівники КП «ХТМ» без належного обладнання. В 05 год. 16 хв. було доставлено обладнання для усунення причин та наслідків залиття.

Щодо факту залиття КП «ХТМ» склало акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання від 08.11.2023 року.

Відповідно до висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 24442/26186, складеного 01.02.2024, причиною виникнення 23.10.2023 року залиття технічного поверху та цокольного поверху житлового будинку, в якому розташоване складське приміщення ПрАТ «Меридіан», стала аварійна втрата цілісності трубопроводу теплової мережі в технічному поверху житлового будинку до вул. Сумській, 126. Технічною причиною втрати цілісності цього трубопроводу є невідповідне до нормативних вимог п. 6.6.8. та п. 4.4.5 ДБН В.2.5.-67:2013 («Опалення, вентиляція та кондиціонування») прокладання трубопроводу без встановлення гільзи у внутрішній стіновій перегородці технічного приміщення теплового пункту житлового будинку по вул. Сумській, 126 та прокладання зазначеної ділянки трубопроводу без теплоізоляції в межах довжини гільзи, а також не усунення зазначених вимог КП «ХТМ» з наданням дозволу (допуску) на експлуатацію в опалювальний період 2023-2024 років, що є порушенням вимог розділу 7.9. «Підготовка до опалювального періоду» Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Позивачем також зазначено, що висота залиття склала 80 см. Термін залиття склав більш 14 годин. Відповідно до Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого Постановою КМУ № 753 від 02.10.2023 пошкоджені медичні вироби заборонено використовувати в медичних цілях. Зазначені обставини викликали необхідність інвентаризації медичних виробів, зі встановленням їх непридатності для подальшого використання для лікування пацієнтів та подальшого їх списання.

В результаті інвентаризації виявлено та списано зіпсоване устаткування для стоматологічних потреб, стоматологічні та лікарняні матеріали на суму 378132,39 грн, що підтверджується актом списання № 000001 від 11.01.2024 року.

Крім того, згідно з висновком експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 24442/26186, складеного 01.02.2024, причиною втрати цілісності устаткування для стоматологічних потреб, а також псування стоматологічних та лікарняних матеріалів, які зберігалися у складському приміщенні ПрАТ «Меридіан» є невідповідні до вимог п.п. 6.3.75, 5.4.14, 5.4.15 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж та п. 6.2.12 ГКД 34.20.504-94 («Теплові мережі. Інструкція з експлуатації») дії оперативного (чергового) персоналу КП «ХТМ» щодо фіксації значного витоку (втрати) теплоносія, а також щодо своєчасної локалізації і ліквідації втрати цілісності теплової мережі та порушення її нормальної роботи, наслідком чого стало тривале автоматичне підживлення теплової мережі, що в свою чергу спричинило залиття технічного та цокольного поверху житлового будинку по вул. Сумській, 126.

Позивач стверджує, що КП «ХТМ» також є надавачем послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання у будинку, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 126, на підставі публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності від 01.07.2022, який розміщений на вебсайті виконавця www.hts.kharkov.ua. Технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи теплопостачання та поточний ремонт здійснюється КП «ХТМ» відповідно до переліку адресів будинків, що містяться у додатку 1 до Договору, в тому числі: вул.Сумська, 126.

Отже, на думку позивача, КП «ХТМ» відповідальне за безпечне постачання теплової енергії до приміщень споживачів у будинку за адресою: м. Харків, вул.Сумська, 126.

Отже збитки ПрАТ «Меридіан» на суму 378132,39 грн, що виникли внаслідок порушення КП «ХТМ» нормативно-правових актів щодо експлуатації теплових мереж підлягають відшкодуванню.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За приписами пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника; наявності збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками (що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов`язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб); вини боржника.

Відсутність будь-якої із зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а тому важливим є встановлення того, що протиправна дія чи бездіяльність особи є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Виконавець - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частин 1,2 статті 6 вказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Перелік житлово-комунальних послуг визначено статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Так, до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; 3) без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством; 4) своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; 5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг; 6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; 7) виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством; 8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини; 10) у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку; 11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства; 12)контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку; 13) у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки; 14) направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п`яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов`язків управителя або інших виконавців послуг.

З 01.07.2022 набрали чинності публічні договори з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем, які оприлюднені на вебсайті КП «ХТМ».

Так, з 01.07.2022 Технічне обслуговування систем гарячого водопостачання та Технічне обслуговування систем центрального опалення згідно з постановами №1023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1182» та №1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №830» здійснюються виконавцем послуг - КП «Харківські теплові мережі».

Відповідно до Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної власності на інших форм власності від 01.07.2022 зазначено виконавцем - КП «Харківські теплові мережі».

Відповідно до п.1 вказаного договору він є публічним договором, що укладається з метою надання послуг з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання споживачу у багатоквартирному будинку.

Пунктом 6 Публічного Договору від 01.07.2022 технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1 та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150.

Додатком 1 до Публічного договору від 01.07.2022, де міститься Перелік адрес будинків, в яких проводиться технічне обслуговування та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, (який є публічному доступі https://hts.kharkov.ua/info_for_public_contract.php) в п. 832 передбачена адреса: вул.Сумська,126.

Відповідно до п.7 Публічного Договору від 01.07.2022 Технічне обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання житлового будинку та аварійне обслуговування здійснюється Виконавцем (КП «ХТМ») на ділянці мереж внутрішньобудинкової системи від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового приміщення).

Згідно з п.8 Публічного Договору від 01.07.2022 технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи теплопостачання та поточний ремонт здійснюється Виконавцем відповідно до переліку адрес будинків (додаток 1) та включає в себе перелік послуг, зокрема, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання; усунення пошкоджень внутрішньобудинкових систем, усунення течії на трубопроводах, приладах та арматурі (при виявленні недоліків); укріплення теплової ізоляцій трубопроводів (за потребою); часткова заміна ділянок трубопроводу (до 10 п.м.) ( при виявленні недоліків); усунення пошкоджень ізоляції на трубах теплопостачання після заміни невеликих ділянок трубопроводу (за потребою); проведення робіт по відновленню конструктивних елементів житлового будинку при їх порушенні під час виконання робіт Виконавцем (при порушенні під час надання послуг); проведення аварійно-відновлювальних робіт на внутрішньобудинкових системах теплопостачання (при виявленні недоліків); проведення робіт по відновленню герметизації вводів внутрішньобудинкових систем при її порушенні під час виконання робіт виконавцем (при порушенні під час надання послуг); вчасне усунення виявлених несправностей та відхилення в роботі системи теплопостачання (постійно), а також забезпечення регулярного проведення технічного огляду внутрішньобудинкових систем теплопостачання, складання опису несправностей систем, що підлягають усуненню. Необхідність регулярного здійснення опису є основою для складання переліків ремонтних робіт капітального характеру, профілактики і підготовки систем до наступного експлуатаційного періоду (2 рази на рік, навесні та восени); аварійне обслуговування включає в себе послуги, пов`язані з негайним усуненням несправностей та пошкоджень внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а також ліквідацію аварійних ситуацій на внутрішньобудинкових системах теплопостачання і здійснюється відповідно до заявок споживача (при виявленні недоліків, у випадку аварійних ситуацій).

Відповідно до п.9 Публічного Договору від 01.07.2022 проведення робіт з поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання включає: заміна ділянок трубопроводу теплопостачання з засувками, кульовими кранами та іншою запірною арматурою в обсязі більше 10 м.п. (за потребою).

З огляду на вищевикладене, на відповідача, як виконавця послуг, покладено обов`язок щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та поточного ремонту, вчасне усунення виявлених несправностей та відхилення в роботі системи теплопостачання, а також регулярного проведення технічного огляду внутрішньобудинкових систем теплопостачання, складання опису несправностей систем.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Акта від 08.11.2023 року про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання 23.10.2023 року у будинку №126 по вул.Сумській сталося залиття складського приміщення нежитлового, яке знаходиться у техпідпіллі. Підтоплення приміщення було локалізовано шляхом закриття подачі теплоносія з МК 2356/17, дефект виник внаслідок довготривалого використання трубопроводів без капітального ремонту та заміни.

У висновках зазначено, що, 25.10.2023 року дефект було усунуто шляхом заміни ділянки частини трубопроводу.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 (далі - Правила № 76), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

За умовами пункту 2 Правил № 76 технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Відповідно до пункту 2.3.6 Правил № 76 у разі залиття, аварії квартир, приміщень складається відповідний акт (додаток 4 до Правил).

Акт про залиття є основним доказом причин залиття приміщення, а тому його зміст та форма мають відповідати Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207 (надалі-Правила), де передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Відповідно до роз`яснення, наданого Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у листі від 29.12.2009 № 12/20-11-1975, відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Окрім забезпечення присутності осіб, визначених у зазначених Правилах, зацікавленим особам слід домогтися належного оформлення акта. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: чітко зазначити причини.

Крім того, присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені і мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: чітко зазначити причини.

Також комісія повинна взяти покази свідків, сусідів, які мешкають в цьому будинку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.07.2017 у справі №6-2125цс16, в який зазначено, що позивачі не надали комісійного акта, складеного за участю представників обслуговуючої організації, яким би було зафіксовано сам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження, а суди попередніх інстанцій, установивши факт залиття квартири, не з`ясували причини залиття квартири позивачів та не установили особу, відповідальну за завдану шкоду.

Акт списання майна №000001 від 11.01.2024 року та Акт про залиття від 08.11.2023 року, на які посилається позивач, складені з порушенням вимог вказаних Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, зокрема, не містять жодної конкретизації події, внаслідок якої сталося залиття, як конкретних обставин щодо порушення саме відповідачем своїх зобов`язань, як і наявності дій відповідача або ж бездіяльності, внаслідок яких відбулось залиття приміщення.

Акт №000001 від 11.01.2024 року про списання майна складено без участі відповідача та ним не підписаний.

Акт про залиття від 08.11.2023 року складений лише представником відповідача та позивача, без присутності балансоутримувача, відсутній перелік пошкодженого майна, яке знаходилося в приміщенні.

В актах не зазначено характер залиття та його причини: яка завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість, не вказано причину залиття із зазначенням дії або бездіяльності заподіювача шкоди, не вказано, які саме норми технічної експлуатації будівель і приміщень порушені або недотримані відповідачем.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 № 12/20-11-1975 зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винного є обов`язковою.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної сторони не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи - прізвище, ім`я, по батькові - підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

З наведеного слідує, що на підтвердження позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивач повинен надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття приміщення з вини відповідача, зокрема, комісійний акт, який складено із додержанням вищевказаних вимог Правил, у якому містяться відомості про факт залиття, винну особу, причини залиття, завдані пошкодження та обсяг робіт для їх усунення.

Суд зауважує, що наданий позивачем Акт від 08.11.2023 не містить висновків про винну особу та обсяги робіт, необхідні для усунення наслідків залиття. Не вказано в акті і про присутність під час його складання заінтересованих осіб з боку винної сторони. Крім того в цьому акті відсутні висновки комісії про особу, що заподіяла шкоду, обсяг робіт, необхідний для усунення наслідків залиття.

Акт залиття квартири (приміщення), який не містить вищезазначених реквізитів, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди (судова практика-постанова КЦС ВС по справі №2-1974/11 від 21.02.2018, постанова КЦС ВС по справі №465/2120/14-ц від 10.05.2018, постанова Харківського апеляційного суду № 644/5522/17 від 06.07.2020).

З викладеного вбачається, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.

Отже суд дійшов висновку, що Акт списання майна №000001 від 11.01.2024 року та Акт про залиття від 08.11.2023 року складені з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, тому не можуть бути прийняті судом до уваги, як належні, допустимі, достовірні докази, оскільки не містять належних доказів неправомірних дій щодо залиття приміщення ПрАТ "Меридіан" з вини відповідача, оскільки ґрунтується на припущеннях, а відтак, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями та шкодою.

Відповідно до висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 24442/26186, складеного 01.02.2024, причиною виникнення 23.10.2023 залиття технічного поверху та цокольного поверху житлового будинку, в якому розташоване складське приміщення ПрАТ «Меридіан», стала аварійна втрата цілісності трубопроводу теплової мережі в технічному поверху житлового будинку до вул. Сумській, 126. Технічною причиною втрати цілісності цього трубопроводу є невідповідне до нормативних вимог п. 6.6.8. та п. 4.4.5 ДБН В.2.5.-67:2013 («Опалення, вентиляція та кондиціонування») прокладання трубопроводу без встановлення гільзи у внутрішній стіновій перегородці технічного приміщення теплового пункту житлового будинку по вул. Сумській, 126 та прокладання зазначеної ділянки трубопроводу без теплоізоляції в межах довжини гільзи, а також не усунення зазначених вимог КП «ХТМ» з наданням дозволу (допуску) на експлуатацію в опалювальний період 2023-2024 років, що є порушенням вимог розділу 7.9. «Підготовка до опалювального періоду» Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Крім того, згідно з висновком експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 24442/26186, складеного 01.02.2024, причиною втрати цілісності устаткування для стоматологічних потреб, а також псування стоматологічних та лікарняних матеріалів, які зберігалися у складському приміщенні АТ «Меридіан» є невідповідні до вимог п.п. 6.3.75, 5.4.14, 5.4.15 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж та п. 6.2.12 ГКД 34.20.504-94 («Теплові мережі. Інструкція з експлуатації») дії оперативного (чергового) персоналу КП «ХТМ» щодо фіксації значного витоку (втрати) теплоносія, а також щодо своєчасної локалізації і ліквідації втрати цілісності теплової мережі та порушення її нормальної роботи, наслідком чого стало тривале автоматичне підживлення теплової мережі, що в свою чергу спричинило залиття технічного та цокольного поверху житлового будинку по вул. Сумській, 126.

Суд зауважує, що з наданого позивачем до позовної заяви висновку експертів не вбачається розміру шкоди, яка заподіяна позивачу.

Статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд з цього приводу зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених в постанові від 27.12.2019 року по справі №686/11256/16-ц (провадження № 61-28098св18), акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20).

При цьому суд зазначає, що позивачем не заявляло клопотання про призначення у справі експертизи з метою визначення розміру завданих збитків та не надано інших належним та допустимих доказів на підтвердження розміру завданих збитків.

Суд зауважує, що Акт списання, складений підприємством, є внутрішнім документом і не може вважатися належним доказом розміру збитків сам по собі, без підтвердження незалежними джерелами (експертизою, звітом про оцінку майна, бухгалтерськими документами, ринковою ціною, тощо).

Позивачем не надано до суду первинних документів на придбання цього майна, накладних, договорів купівлі-продажу товару, жодних документів, які б підтверджували ринкову вартість пошкодженого майна.

Так, посилання позивача лише на Акт списання, складений працівниками підприємства, викликає сумнів щодо об`єктивності проведеного списання та оцінки майна, тому його не можна вважати належним, допустимим, достовірним та вірогідним доказом.

Інші докази на підтвердження понесених збитків (переліку пошкодженого майна та його вартості) в матеріалах справи відсутні.

Позивачем не надано до позовної заяви Акт обстеження за участю обох сторін або уповноважених органів (КП "ХТМ" чи КП "Житлокомсервіс").

Суд також наголошує, що в акті про залиття повинно бути відображено зокрема завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

В наданому акті про залиття не відображено перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість.

Разом з тим, зазначений акт не містить висновків про особу, яка заподіяла шкоду та обсяг робіт, необхідних для усунення наслідків залиття (а.с.19).

Так, на переконання суду, вимоги позивача по стягненню збитків, зокрема факт їх понесення та сума збитків не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Тягар доказування передбачає обов`язок сторони довести її вимоги або заперечення (обов`язок переконання суду) та подати докази на їх підтвердження (обов`язок представлення доказів) в межах всієї справи.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Так, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про те, що позивачем не витримано тягар доказування та не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх чотирьох складових збитків, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків в сумі 378132,39 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Згідно із чч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними належними і допустимими доказами, отже, не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких судові витрати покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "29" травня 2025 р.

СуддяК.В. Аріт