Ухвала від 21.05.2025 по справі 922/4587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" травня 2025 р.Справа № 922/4587/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши заяву ліквідатора Кошовського С. В. (вх. № 7376 від 24.03.2025) про скасування обтяжень майна банкрута, подану у справі

за заявоюMramor LLP, Wales доФізичної особи-підприємеця Бабича Ігора Юрійовича про визнання банкрутом за участю представників сторін:

ліквідатора - Кошовський С. В. (особисто);

кредитор, боржник та залучені до розгляду заяви особи своїх представників не направили;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/4587/13 за заявою Mramor LLP, Wales про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця Бабича Ігоря Юрійовича.

Постановою Господарського суду Харківської області від 10.12.2013 фізичну особу-підприємця Бабича І.Ю. (далі - боржник) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023 для розгляду даної справи визначено суддю Байбака О. І.

Розгляд звіту ліквідатора неодноразово відкладався.

Ліквідатор Кошовський С.В. звернувся до суду з заяваю (вх. № 7376 від 24.03.2025) про скасування обтяжень майна банкрута, в якій просить суд скасувати безстроковий безоплатний земельний сервітут для обслуговування та проведення ремонтів водогону на земельній ділянці загальною площею 0,0409 га, кадастровий номер 5310137000:15:004:0160 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлений рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27.08.2019 у справі №554/5223/18.

В обґрунтування своїх вимог ліквідатор Кошовський С.В., зокрема, вказує, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27.08.2019 у справі № 554/5223/18 встановлено безстроковий безоплатний земельний сервітут для обслуговування та проведення ремонтів водогону на земельній ділянці загальною площею 0,0409 га, кадастровий номер 5310137000:15:004:0160 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Бабичу Д.І., законним представником якого є Нікіфорова Г.О. Однак, станом на момент винесення даної ухвали наявність вказаного сервітуту встановлює обмеження щодо розпорядження майном боржника у даній справі, ускладнює виконання ліквідатором своїх обов`язків в ліквідаційній процедурі, а тому цей сервітут, на думку ліквідатора, підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 заяву керуючого реалізацією Кошовського С. В. (вх. № 7376 від 24.03.2025) про скасування обтяжень майна банкрута прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено на 24.03.2025 р.; залучено до розгляду заяви: - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ); - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 );

В судовому засіданні 23.04.2025 розгляд заяви відкладено на 21.05.2025.

В процесі розгляду заяви відзиву або пояснень щодо заяви ліквідатора ані кредитор, ані боржник та залучені до розгляду особи не надали.

У судове засідання 21.05.2025 прибув ліквідатор Кошовський С. В., який просить суд задовольнити подану ним заяву про скасування обтяжень майна банкрута.

Кредитори, боржник та залучені особи своїх уповноважених представників на судове засідання не направили, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча судом вжито передбачених законом заходів з метою їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання. Оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд заяви за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Розглянувши подану заяву (вх. № 7376 від 24.03.2025), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства діючи арбітражний керуючий зобов`язаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів.

Частиною 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства дії встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; пред`являє до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Тобто, повноваження ліквідатора, передбачені ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства спрямовані як на збереження майна банкрута, так і на поповнення ліквідаційної маси з метою максимального задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства, до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що погашення боргів боржника це - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом. Оскільки в процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрота, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Тобто, з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку арешти чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.

Існування не скасованих арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Кодексом обов`язків.

Зняття заборон та арештів із майна боржника є безумовним - стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих та правоохоронних органів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № Б-5022/1359/2011.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;

- строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;

- скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника у порядку статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства є безумовним, і стосуються будь-яких органів і посадових осіб.

Згідно зі ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання йото банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 32 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують з бездокументарній формі, відбувається виключне на підставі заяви керуючого реалізацією.

Таким чином наявність арештів та інших обмежень стосовно майна банкрута обмежує права ліквідатора, що передбачені Кодексу України з процедур банкрутства та унеможливлює ефективне здійснення ним своїх функцій.

В даному ж випадку, як свідчать матеріали справи Октябрськими районним судом м. Полтави розглянуто справу №554/5223/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту.

Рішенням від 27.08.2019 позов задоволено, та встановлено безстроковий безоплатний земельний сервітут для обслуговування та проведення ремонтів водогону на земельній ділянці загальною площею 0,0409 га, кадастровий номер 5310137000:15:004:0160 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу (частини 1, 2).

Стаття 99 ЗК України передбачає види права земельних сервітутів. Однак цей перелік не є вичерпним.

Частинами першою, другою статті 100 ЗК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Сервітут є речовим правом на чуже майно (частина перша статті 395 ЦК України).

Статтею 401 ЦК України перебачено, що користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (стаття 402 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст 61 КзПБ ліквідатор приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.

Як вже зазначалось з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку арешти чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.

В даному випадку наявність на майно, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута, певних обмежень (зокрема сервітуту на земельній ділянці) значно ускладнює або унеможливлює виконання ліквідатором своїх обов`язків в ліквідаційній процедурі та суперечить вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.

До того ж, з рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27.08.2019 у справі №554/5223/18 вбачається, що судом встановлено безоплатний земельний сервітут для обслуговування та проведення ремонтів водогону на земельній ділянці загальною площею 0,0409 га, кадастровий номер 5310137000:15:004:0160 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , законним представником якого є Нікіфорова Г.О. Позов було заявлено Лісовою Оленою Олександрівною а в його обґрунтування зазначалося, що у відповідності до договору купівлі продажу від 17.10.2016 року їй на праві власності належить домоволодіння з земельною ділянкою площею 0.0365 га (кадастровий номер 5310137000:15:004:0159), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; що з 15.12.2017 року власником суміжної земельної ділянки площею 0.0409 га (кадастровий номер 5310137000:15:004:0160) за адресою: Полтава, пр. Бумажний, 7, є малолітній Бабич Данило Ігоревич, інтереси якого представляє Нікіфорова Г.О.; що через земельну ділянку Бабич Д.І. проходить водогін, який знаходиться в загальному користуванні, при цьому в ході експлуатації водогону виникла необхідність в його обслуговуванні та встановленні зовнішньої колонки, яка б дозволяла використовувати її в повному обсязі, а також використовувати воду для поливу, без заведення відповідних труб в приміщення і таке обслуговування та встановлення колонки може бути реалізоване лише на території відповідача.

Однак, як слушно зазначає ліквідатор Кошовський С.В., Лісова Олена Олександрівна не може вважатися законним власником земельної ділянки площею 0.0365 га (кадастровий номер 5310137000:15:004:0159), розташованої за адресою: Полтава, пр. Бумажний, 7а, що, в т.ч. підтверджується висновками, викладеними в ухвалах Господарського суду Харківської області від 23.08.2019 та від 21.12.2021 по даній справі, які в передбаченому Законом порядку набрали законної сили.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви ліквідатора Кошовського С.В. (вх. № 7376 від 24.03.2025) про скасування обтяжень майна банкрута, та скасування безстрокового безоплатного земельного сервітуту для обслуговування та проведення ремонтів водогону на земельній ділянці загальною площею 0,0409 га, кадастровий номер 5310137000:15:004:0160 за адресою: м. Полтава, пров. Полтавський Яр (раніше Бумажний), 7, встановлений рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27.08.2019 у справі №554/5223/18.

Керуючись ст. ст. 12, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву ліквідатора Кошовського С. В. (вх. № 7376 від 24.03.2025) про скасування обтяжень майна банкрута.

2. Скасувати безстроковий безоплатний земельний сервітут для обслуговування та проведення ремонтів водогону на земельній ділянці загальною площею 0,0409 га, кадастровий номер 5310137000:15:004:0160 за адресою: м. Полтава, пров. Полтавський Яр (раніше Бумажний), 7, встановлений рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27.08.2019 у справі №554/5223/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в строк та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з урахуванням вимог п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5 перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 29.05.2025

Суддя Байбак О.І.