Ухвала

від 28.05.2025 по справі 926/563/25

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

28 травня 2025 року Справа № 926/563/25

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча

секретар судового засідання Голіней Я.І.

представники сторін:

від позивача Черкез М.І.

від відповідача 1 - Іванович Л.Є.

від відповідача 2 - Філіп М.О.

від третьої особи на стороні позивача Кусмарцев М.О.

від третьої особи на стороні відповідача - не з`явився

розглянувши матеріали справи

за позовом Релігійної організації Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Релігійна організація «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області»

до відповідачів 1) Чернівецької міської ради

2) Управління комунальної власності Чернівецької міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Комунального некомерційного підприємства Чернівецької міської ради «Центральна міська клінічна лікарня»

про витребування майна з чужого незаконного володіння

СУТЬ СПОРУ: Релігійна організація «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви звернулася до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Чернівецької міської ради та Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна будівлі каплички літ. «З» храму святого великомученика Пантелеїмона, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Головна, 100, загальною площею 102,3 кв.м., вартістю 2 474 285 грн.

Позов обґрунтований тим, що згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 27647846 від 03.10.2014 року, за територіальною громадою міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради зареєстровано право власності на будівлі і споруди за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці. вул. Головна, 100, в тому числі каплиця літ «З» загальною площею 102.3 кв.м.

Позивач не згідний із вищевказаним свідоцтвом та рішенням про державну реєстрацію права комунальної власності на спірне майно - каплицю літ «З», яке побудоване власними коштами віруючих Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви, тож належить позивачу та перебуває у незаконному володінні відповідачів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 24.02.2025 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 20.03.2025.

У відзиві на позов від 28.02.2025 представник відповідача-1 позовні вимоги заперечує, вказуючи на те, що на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №59/3 від 12.02.2008 «Про надання дозволу суб`єктам підприємницької діяльності на реконструкцію з переобладнанням, присвоєння поштової адреси та внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету міської ради» дозволено комунальній медичній установі «Міська клінічна лікарня №3» побудувати каплицю на вулиці Головній, 100».

На підставі укладеного договору від 06.11.2008 між комунальною медичною установою «Міська клінічна лікарня №3» та Свято-Миколаївським Непоротівським чоловічим монастирем Чернівецької Єпархії Української Православної Церкви, лікарня дозволила на її території (з боку вулиці Чапаєва) будівництво культової споруди-каплиці Великомученика Пантелеімона-Цілителя за рахунок і силами Свято Миколаївського Непоротівського чоловічого монастиря. Дана культова споруда, згідно п.1.2 договору, належить лікарні, знаходиться на її балансі та виконує функції лікарняної церкви для потреб хворих і всіх бажаючих.

В подальшому, відповідно до укладеного між вказаними вище сторонами договору від 07.11.2011, який діяв до 05.11.2016, сторони визначили, що лікарня дозволяє будівництво на її території каплиці із вказівкою на рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №59/3 від 12.02.2008.

На дату введення в експлуатацію об`єкту лікарня керувалась статутом комунальної медичної установи «Міська лікарня №4», який затверджений рішенням Чернівецької міської ради 30.05.2013 №862. Даним статутом визначено, що лікарня є закладом охорони здоров`я та належить до сфери управління охорони здоров`я Чернівецької міської ради. Пунктом 11 статуту зазначено, що лікарня є лікарнею планового лікування з консультативною поліклінікою, створена Чернівецькою міською радою і є власністю територіальної громади м. Чернівці. Крім того, майно лікарні є комунальною власністю територіальної громади міста Чернівці і закріплюється на праві оперативного управління (п. 8.2 статуту).

Позивачем не надано документів, які б підтверджували, що саме він є власником майна, а подані копії заяв про прийняття благодійної пожертви на будівництво Храму не є належними та допустимими доказами, оскільки виникають сумніви щодо їх належного та обґрунтованого отримання.

Представник відповідача-1 звертає увагу суду на те, що на підставі Указу Президента України від 28.12.2022 зупинено громадянство України керівнику Консисторії Єгоренку В.В. та згідно Указу Президента України №863/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.12.2022 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» ОСОБА_1 тимчасово обмежено користуватися та розпоряджатися активами, що належать юридичній та фізичній особі терміном на п`ять років. Тож пред`явлення даного позову, з урахуванням того, що позивач є юридичною особою, яка вважає себе власником спірного приміщення, а її керівника тимчасово позбавлено правом користуватися та розпоряджатися активами є прямим порушенням вимог вищезазначеного Указу Президента України.

Чернівецька міська рада вважає, що позивач пропустив строк позовної давності щодо визнання права власності на приміщення, оскільки йому було відомо про те, що майно є комунальною власністю територіальної громади і що саме вона розпоряджається цим майном, шляхом укладення договору оренди, а тому просить на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві від 11.03.2025 представник відповідача-2 зазначив, що позивачем не доведено належним чином, чому саме Релігійна організація «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви повинна виступати позивачем у справі, оскільки стороною договору від 06.11.2008 є сам Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир Чернівецької Єпархії Української Православної Церкви і міська клінічна лікарня №3 погодилась на будівництво каплиці на її території.

Представник відповідача-2 погоджується з позицією Чернівецької міської ради і зауважує, що Чернівецька міська територіальна громада правомірно з 2014 року набула право власності на вказану каплицю. Управління комунальної власності правомірно та в межах своїх повноважень виступало орендодавцем вказаної каплиці, що підтверджується договорами оренди №103 від 22.04.2015, №121 від 10.09.2018 та №90 від 20.08.2021.

Зокрема, пунктом 1.4 договору №103 від 22.04.2015 погоджено, що об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці і знаходиться на балансі КМУ «Міська клінічна лікарня №3». Дублюючі положення містяться і в договорах оренди №121 від 10.09.2018 та №90 від 20.08.2021.

Тобто, підписуючи договори оренди каплиці та сплачуючи орендну плату релігійна громада підтверджувала наявність договірних орендних відносин із відповідним визнанням права комунальної власності.

Крім того, представник відповідача-2 зауважує, що позивачем не наведено жодного аргументу, чому позов пред`явлено до Управління комунальної власності, яке не є власником каплиці та не може бути відповідачем у справі в розумінні статті 387 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 20.03.2025 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 08.03.2025.

08.04.2025 від представника позивача надійшли:

1) клопотання про витребування у Чернівецької міської ради, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради та Комунального некомерційного підприємства Чернівецької міської ради Центральна міська клінічна лікарня - доказів здачі в експлуатацію будівлі каплиці літ. З, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 100, загальною площею 102.3 кв.м., а саме доказів реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та засвідчену копію такої декларації, або засвідчену копію акту готовності об`єкта до експлуатації та засвідчену копію виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією сертифіката.

2) клопотання про долучення доказів та виклик свідків.

Ухвалою суду від 08.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів та виклик свідків, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 22.04.2025.

Ухвалою суду від 22.04.2025 за клопотанням представника позивача розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 08.05.2025.

29.04.2025 від представника відповідача 1 надійшли додаткові пояснення в яких представник Чернівецької міської ради зазначив, що в тексті відзиву допущено технічну помилку та помилково зазначено, що на дату введення в експлуатацію об`єкту лікарня керувалась статутом комунальної медичної установи "Міська лікарня №4", який затверджено рішенням Чернівецької міської ради 30.05.2013 року №862, однак лікарня керувалась статутом комунальної медичної установи "Міська клінічна лікарня №3", затвердженим рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 17.01.2006року №18/1.

08.05.2025 від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Релігійну організацію «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області».

В обґрунтування поданої заяви представник позивача посилається на те, що з доданих до відзиву відповідачем письмових доказів вбачається, що в теперішній час фактичним користувачем спірного майна яке розташоване за адресою: вул. Головна, 100 в м. Чернівці, є Релігійна організація «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області».

Крім того 08.05.2025 від представника позивача надійшло клопотання про долучення в якості доказів заяв свідків та встановлення додаткового строку для подання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 08.05.2025 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Релігійну організацію «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області», встановлено третій1 особі строк у 10 днів з дня отримання ухвали надати суду письмові пояснення по суті справи, встановлено позивачу додатковий строк до 19.05.2025 для подання доказів, підготовче засідання відкладено на 28.05.2025.

28.05.2025 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог та приєднання до справи додаткових доказів.

Подана заява обґрунтована тим, що позивач не погоджується з свідоцтвом про право власності серії та номер САМ №0607868, індексний номер 27647651, від 03.10.2014 та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 16238322 від 03.10.2014 в частині реєстрації права власності на будівлі і споруди за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці. вулиця Головна, 100, в тому числі каплиця літ «З» загальною площею 102.3 кв.м за Чернівецькою міською радою.

Вищевказане зареєстроване новостворене нерухоме майно побудовано віруючими Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви і за їх кошти в сумі 2 474 285 грн та будь-яких витрат на таке будівництво Чернівецька міська рада, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, Комунальне некомерційне підприємство Чернівецької міської ради «Центральна міська клінічна лікарня», - не несли.

На підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України представник позивача просить збільшити позовні вимоги, а саме - визнати протиправним і скасувати свідоцтво про право власності серії та номер САМ №0607868, індексний номер 27647651, від 03.10.2014 року, видане реєстраційною службою Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області та - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 16238322 від 03.10.2014 року про реєстрацію комунальної власності за територіальною громадою міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради на будівлі і споруди за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці. вулиця Головна, 100, в частині реєстрації каплиці літ «З» загальною площею 102.3 кв.м.

Крім того, представник позивача просить приєднати до матеріалів справи нотаріально посвідчені заяви свідків.

До початку судового засідання 28.05.2025 від представника третьої особи на стороні позивача Релігійна організація «Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 28.05.2025 представник третьої особи просив суд подані пояснення по справі залишити без розгляду.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні підтримав подану заяву, просив суд збільшити позовні вимоги та приєднати до справи нотаріально посвідчені заяви свідків.

Розглянувши та дослідивши заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 зазначив про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

У свою чергу, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Збільшено (зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (постанови Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).

Виходячи зі змісту поданої позивачем заяви він просить збільшити позовні вимоиг шляхом пред`явлення додаткової вимоги немайнового характеру, що суперечить вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене у задоволені заяви про збільшення позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 80, ст. 118, ч. 1, 2, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, нормами Господарського процесуального кодексу України чітко визначено обов`язок позивача подати суду докази разом з поданням позовної заяви.

В порушення вимог ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, представник позивача не повідомив письмово суд, що докази не можуть бути подані у встановлений законом строк з об`єктивних причин з зазначенням: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Крім того, суд ухвалою від 08.05.2025 встановив позивачу додатковий строк для подання доказів включно до 19.05.2025.

Враховуючи, що клопотання про долучення доказів подано представником позивача з пропущенням встановленого судом строку та не заявлено про поновлення пропущеного строку на його подання, суд вважає за необхідне дане клопотання залишити без розгляду.

Згідно п.3 ч.2 ст.183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках - в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи, що суд зберігає об`єктивність і неупередженість, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 50, 177, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні заяви про збільшення позовних вимог від 28.05.2025 відмовити.

2. Клопотання представника позивача від 28.05.2025 про долучення додаткових доказів залишити без розгляду.

3. У підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 14:00 год. 10 червня 2025 року.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, 2 поверх, зал судових засідань №3, телефон 55-29-52.

4. Попередити учасників судового процесу, що неявка їх представників не перешкоджатиме закриттю підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали підписано 29.05.2025.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.І. Ніколаєв