Постанова від 20.05.2025 по справі 925/367/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/367/20(925/142/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" арбітражного керуючого Семенова Д. С.,

ТОВ "Спектр-Агро" - адвоката Бонтлаба В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконферензв`язку касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" арбітражного керуючого Семенова Д.С.

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 04.03.2025

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючого), Отрюха Б.В., Остапенка О.М.

та на рішення Господарського суду Черкаської області

від 20.03.2024

у складі судді Хабазні Ю.А.

у справі № 925/367/20 (925/142/24)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" арбітражного керуючого Семенова Д.С

до ОСОБА_1

про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

в межах справи № 925/367/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.04.2020 відкрито провадження у справі № 925/367/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" (далі - ТОВ "Остер").

2. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 64 691 459,63 грн.

3. Постановою Господарського суду Черкаської області від 09.12.2020 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Семенова Д.С.

4. Ліквідатором ТОВ "Остер" арбітражним керуючим Семеновим Д.С. подано заяву від 31.01.2024 про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Остер" у справі №925/367/20 про банкрутство на попереднього керівника боржника - ОСОБА_1 .

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

5. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі №925/367/20 (925/142/24) у задоволенні заяви боржника в особі ліквідатора арбітражного керуючого Семенова Дмитра Сергійовича відмовлено повністю.

6. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ліквідатор боржника звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Остер" арбітражного керуючого Семенова Д. С. залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у цій справі - залишено без змін.

8. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ліквідатор не визначив дату виникнення загрози неплатоспроможності боржника, від якої має бути обрахований місячний термін для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, що є предметом доказування. Одночасно ліквідатор не наводить даних про майнові активи (грошові кошти, товарні запаси, необоротні активи тощо) боржника в період виникнення загрози неплатоспроможності, які б дали можливість зробити висновок про можливість чи неможливість боржника виконати свої зобов`язання перед окремими кредиторами, а відтак і настання обов`язку у керівника боржника звернутись у господарський суд у відповідності до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі -КУзПБ), тобто встановити об`єктивну сторону правопорушення.

Рух касаційної скарги

9. 26.03.2025 ліквідатор ТОВ "Остер" арбітражний керуючий Семенов Д.С. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 26.03.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі № 925/367/20(925/142/24), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора ТОВ "Остер" арбітражного керуючого Семенова Д.С. у справі № 925/367/20(925/142/24) визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Картере В.І., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025.

11. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 925/367/20(925/142/24) за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Остер" арбітражного керуючого Семенова Д.С. від 26.03.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 та призначено розгляд касаційної скарги на 20.05.2025 року о 10:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

12. Ухвалою Суду від 14.05.2025 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Киришова О. В. про участь у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

13. Ухвалою Суду від 15.05.2025 задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Остер" арбітражного керуючого Семенова Д.С. про участь у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

14. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ліквідатором ТОВ "Остер" арбітражним керуючим Семеновим Д.С. подано касаційну скаргу, в якій останнє просить постанову суду апеляційної інстанції від 04.03.2025 та рішення суду першої інстанції від 20.03.2024 скасувати та прийняти нове рішення про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Остер" у справі про банкрутство на керівника - ОСОБА_1 .

15. Підставою касаційного оскарження визначено пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

16. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

16.1. Судами не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 20.07.2023 у справі 924/408/21, від 11.04.2023 у справі № 910/15018/19, від 19.11.2024 у справі № 910/3070/21 та від 21.11.2024 у справі № 925/1577/20, у подібних правовідносинах, щодо підстав застосування солідарної відповідальності згідно ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

16.2. З моменту призначення ОСОБА_1 керівником - 28.01.2020, він мав доступ до всієї бухгалтерської та статистичної документації підприємства та був достеменно обізнаний, що фактично починаючи з 2017 року підприємство мало негативну динаміку, заборгованість, фінансову нестабільність і як наслідок ознаки неплатоспроможності боржника. На дату призначення керівника у боржника були наявні борги щонайменше трьох кредиторів, загальна сума вимог яких складала 38 515 986, 76 грн.

16.3. За місяць до відкриття провадження у справі про банкрутство, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання солідарно відповідати за виконання зобов`язань ТОВ "Янтар-Черкаси" перед ТОВ "Фінансова Компанія "Централ Фінанс" у розмірі 3 981 894,39 доларів США та 24 526,89 Євро за договором поруки, що призвело до збільшення заборгованості боржника та кількості кредиторів.

16.4. Від реалізації майна боржника наразі фактично отримано коштів у сумі 14 574 967,30 грн, згідно реєстру вимог кредиторів загальна сума вимог кредиторів складає 34 252 764,63 грн. Отже, грошових вимог недостатньо для погашення всіх вимог кредиторів, тому є необхідність покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника підприємства з метою захисту прав кредиторів.

16.5. Скаржник також цитує пункти 60, 61 постанови Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22), пункт 84 постанови Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

17. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Предметом розгляду у цій справі є заява ліквідатора ТОВ "Остер" арбітражного керуючого Семенова Д. С. про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Остер" у справі №925/367/20 про банкрутство на попереднього керівника боржника - ОСОБА_1 .

21. Зокрема, як встановлено судами попередніх інстанцій заява ліквідатора обґрунтована наступним:

- згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у період з 28.01.2020 до 15.03.2021 керівником ТОВ "Остер" був ОСОБА_1 ;

- протягом усього часу перебування на посаді керівника ОСОБА_1 фактично мав доступ до усієї бухгалтерської та статистичної документації підприємства, а тому був обізнаний з тими обставинами, що починаючи з 2017 року підприємство мало негативну динаміку, заборгованість, фінансову нестабільність і, як наслідок, це свідчило про ознаки неплатоспроможності боржника;

- протягом 2018-2019 років відносно боржника були відкриті виконавчі провадження НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3 на значні суми боргу, що є підтвердженням фактичної неспроможності боржника здійснювати господарську діяльність та виконувати грошові зобов`язання перед кредиторами;

- незважаючи на неплатоспроможність підприємства ОСОБА_1 за один місяць до відкриття провадження у справі про банкрутство уклав договір поруки від 19.03.2020, за яким ТОВ "Остер" взяло на себе зобов`язання солідарно відповідати за виконання ТОВ "Янтар-Черкаси" зобов`язань перед ТОВ "Фінансова компанія "Централ фінанс" у розмірі 3 981 894,39 доларів США та 24 526,89 євро; такі дії керівника фактично призвели до збільшення зобов`язань ТОВ "Остер" та, як наслідок, збільшення кількості кредиторів;

- рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/367/20(925/107/21), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 вказаний вище правочин був визнаний недійсним з моменту укладення;

- загальна кредиторська заборгованість боржника згідно з реєстром вимог кредиторів складає 34 252 764,63 грн, у той час як розмір усіх активів останнього є набагато меншим;

- ОСОБА_1 не виконав свого прямого обов`язку, передбаченого ч. 6 ст. 34 КУзПБ, а саме не подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

22. Заперечуючи проти вказаної заяви, відповідач у відзиві від 28.02.2024 (вх.суду №3800/24 від 29.02.2024) зазначив, зокрема:

- що період часу, коли ОСОБА_1 міг би звернутися у порядку ч. 6 КУзПБ із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника обмежується проміжком часу з 28.01.2020 (дати призначення його на посаду керівника) до 25.03.2020 (дату звернення до суду ТОВ "Спектр-Агро" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство);

- із відомостей фінансової звітності, яка була у розпорядженні ОСОБА_1 , поточна кредиторська заборгованість ТОВ "Остер" становила 56 242 000,00 грн., натомість вартість активів підприємства становила 127 798 000,00 грн (14 618 000,00 грн (основні засоби) + 72 052 000,00 грн (виробничі запаси, товари) + 41 128 000,00 грн. (дебіторська заборгованість), що спростовує твердження позивача про перевищення сумарного розміру грошових зобов`язань перед усіма кредиторами, строк виконання яких настав, розміру усіх активів боржника;

-що часткове погашення вимог кредиторів стало можливим саме завдяки діям ОСОБА_1 як керівника, оскільки скаргу від 12.05.2020 на рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на майно боржника (нежитлові будівлі загальною площею 486,2 кв.м. по АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою площею 0,0532, а також комплекс будівель і споруд разом із земельною ділянкою по АДРЕСА_2 ) за третіми особами, було підписано і подано саме ОСОБА_1 , а не арбітражним керуючим Семеновим Д.С.

23. Також судами встановлено наступні обставини.

23.1. 12.12.1995 утворено ТОВ "Остер", засновниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

23.2. 28.01.2020 керівником боржника призначено ОСОБА_1 .

23.3. 17.02.2020 ТОВ "Еко Ніка" видано простий вексель серії АА №2489177 номіналом 16872639,80 грн., згідно з яким ТОВ "Еко Ніка" зобов`язався сплатити проти цього векселя ТОВ "Остер" або його наказу (а.с.11 т.34).

23.4. 18.02.2020 між ТОВ "Остер" в особі директора ОСОБА_1 (далі - Продавець) та ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами" в особі директора ОСОБА_4 (далі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу векселя (далі - Договір, а.с.8 т.34), згідно з умовами якого Продавець здійснює продаж Покупцеві, а Покупець купує у Продавця Вексель та майнові права вимоги до Векселедавця з приводу погашення його грошових зобов`язань, які слідують з Векселя.

23.5. 19.03.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Централ фінанс" (далі - Кредитор) та ТОВ "Остер" (далі - Поручитель) в особі його директора ОСОБА_1 укладено договір поруки, згідно з яким Поручитель зобов`язується перед Кредитором солідарно відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтар-Черкаси" (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 25204850) (…) зобов`язань за: А) кредитним договором №010/05-02/058-07 (…); Б) кредитним договором №010/05-02/064-08 (…), а саме повернення заборгованості за: кредитом (…) у розмірі, що складає гривневий еквівалент 1 718 125,37 доларів США (на день відповідного платежу); нарахованими процентами за користування кредитом (…) у розмірі, що складає гривневий еквівалент 1 747 974,72 доларів США (на день відповідного платежу); штрафними санкціями (…) у розмірі, що складає гривневий еквівалент 515 794,30 доларів США (на день відповідного платежу); нарахованими процентами за користування кредитом (…) у розмірі, що складає гривневий еквівалент 24 526,89 євро (на день відповідного платежу).

23.6. 25.03.2020 ініціюючий кредитор подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

23.7. 16.04.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

23.8. 10.11.2020 ухвалою суду у справі затверджено реєстр кредиторів із загальною сумою вимог 64 691 459,63 грн.

23.9. 02.12.2020 згідно з аналізом фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарному ринку ТОВ "Остер", проведеним розпорядником майна боржника, арбітражним керуючим Семеновим Д.С.: "(…) підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність (…)" "всі розраховані коефіцієнти, що визначають фінансове становище підприємства, мають надкритичне значення, що говорить фінансову нестабільність та залежність підприємства від кредиторів. Тобто підприємство не спроможне розплачуватися за своїми зобов`язаннями у встановлені терміни за рахунок найбільш ліквідних активів. Така ситуація говорить про тяжкий фінансовий стан підприємства, про повну неплатоспроможність підприємства. Ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства на підприємстві не виявлено. Підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність та рекомендовано застосувати ліквідаційну процедуру"

23.10. 09.12.2020 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Семенова Д.С.

23.11. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником боржника на день визнання його банкрутом був ОСОБА_1 .

23.12. За даними, що містяться у додатку 5 до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ квартал 2021 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Остер" на посаді директора у період з 28.01.2020 до 15.06.2021.

23.13. 03.11.2021 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/367/20(925/107/21), залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, задоволено позовну заяву ТОВ "Спектр-агро" від 29.01.2021 №29-2/01 та, серед іншого, визнано недійсним з моменту укладення договір поруки від 19.03.2020, укладений між ТОВ "Остер" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс".

23.14. 07.02.2024 рішенням суду у справі №925/367/20(925/1661/23) позовну заяву ОСОБА_2 від 01.12.2023 задоволено та визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі - продажу векселя від 18.02.2020, укладений між ТОВ "Остер" та ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами".

24. Надаючи оцінку аргументами скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням матеріального та процесуального права, колегія суддів звертає увагу на таке.

25. За змістом положень частини другої статті 197, частини першої статті 215, частини першої статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини четвертої статті 50, частини другої статті 75 Закону України "Про господарські товариства", попри загальне правило про відповідальність безпосередньо юридичної особи за допущені нею порушення у сфері господарювання (порушення своїх зобов`язань перед кредиторами), законодавець визначає також інших суб`єктів (третіх осіб), відповідальних за такі порушення, встановлюючи для цього певні підстави, умови та порядок.

26. Суб`єкти інші, ніж юридична особа - боржник, що відповідальні за порушення (виконання) зобов`язань боржника перед його кредиторами, визначені також положеннями спеціального нормативного акта з питань банкрутства - Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у межах покладення на цих суб`єктів за правилами цього Кодексу солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство.

27. За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ (в редакції, чинній на момент звернення кредитора із заявою про покладення солідарної відповідальності у спірних правовідносинах - 31.01.2024) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

28. Згідно з абзацом другим частини шостої цієї статті КУзПБ, якщо керівник (а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - органи управління боржника) допустив порушення цих вимог, то він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

29. Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).

30. Згідно висновків Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, які згідно з частиною четвертою статті 300 ГПК України враховуються при розгляді цієї справи, солідарна відповідальність покладається за порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника. Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (пункт 10.15 постанови).

31. Саме у такому розумінні Велика Палата Верховного Суду витлумачила положення про інший вид відповідальності третіх осіб за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство - про субсидіарну відповідальність, а саме частину другу статті 61 КУзПБ в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 78-81), застосувавши підхід, відповідно до якого доведенням боржника до банкрутства боржнику завдаються збитки, які і спричиняють його неплатоспроможність, і завдані не кредиторам боржника, а самому боржнику.

32. Хоча інститути солідарної відповідальності керівника/органів управління боржника та субсидіарної відповідальності мають різну правову природу, проте мають і подібні риси, які полягають в тому, що в обох випадках негативні наслідки правопорушень настають у зв`язку із зменшенням майнової сфери боржника через дії чи бездіяльність винних осіб. За правовою природою зазначене зменшення майнової сфери боржника є збитками (частина друга статті 22 ЦК України), які завдані боржнику такими особами (див. mutatis mutandis постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21).

33. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 дійшла висновку, що тлумачення положень частини шостої статті 34 КУзПБ полягає в такому:

- порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;

- належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник;

- якщо суд виявив порушення законодавчої вимоги своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, такий висновок відображається у мотивувальній, а не резолютивній частині рішення;

- кошти, стягнені із суб`єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.

34. Окрім того, судова палата для розгляду справ про банкрутство у наведеній вище постанові зазначила, що законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб`єкта відповідної суми.

35. Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.

36. У справі, що розглядається судами встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ "Остер" - 28.01.2020.

16.6. Ліквідатор посилається на те, що з моменту призначення ОСОБА_1 керівником - 28.01.2020, він мав доступ до всієї бухгалтерської та статистичної документації підприємства та був достеменно обізнаний , що фактично починаючи з 2017 року підприємство мало негативну динаміку, заборгованості, фінансову нестабільність і як наслідок ознаки неплатоспроможності боржника. При цьому, загроза неплатоспроможності боржника доводиться ліквідатором із посиланням на відкриті виконавчі провадження з примусового виконання рішень судів про стягнення з боржника на користь ТОВ "Спектр-Агро" грошових коштів сумі 100 441 836,76 грн та на користь ТОВ "Баєр" в сумі 21 600 000 грн. Також, ліквідатор посилається на аналіз фінансового становища підприємства, який був досліджений судом у підсумковому засіданні, згідно з яким товариство протягом 2017-2019 років перебувало у тяжкому фінансовому стані.

37. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що дата початку виконання керівником Товариства відповідних обов`язків сама по собі не є безумовним моментом для початку відліку місячного строку, передбаченого частиною шостою статті 34 КУзПБ.

38. Момент виникнення такого обов`язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об`єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

39. Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

40. При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими, а для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.

41. Як встановлено судами попередніх інстанцій ліквідатор не посилається на дату виникнення загрози неплатоспроможності боржника, від якої має бути обрахований місячний термін для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Одночасно ліквідатор не наводить даних про майнові активи (грошові кошти, товарні запаси, необоротні активи тощо) боржника в період виникнення загрози неплатоспроможності, фінансово-господарські показники діяльності боржника, що підтверджують загрозу неплатоспроможності боржника, які б дали можливість зробити висновок про можливість чи неможливість боржника виконати свої зобов`язання перед окремими кредиторами, а відтак і настання обов`язку у керівника боржника звернутись у господарський суд у відповідності до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, тобто встановити об`єктивну сторону правопорушення.

42. За вказаних обставин справи, враховуючи принцип диспозитивності, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора боржника арбітражного керуючого Семенова Д. С.

43. При цьому колегія суддів не вбачає неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 34 КУзПБ у наведених скаржником постановах, оскільки такі висновки здійснені судами за різних фактичних обставин справи.

.

44. Аргументи касаційної скарги, що спонукають до переоцінки встановлених судами обставин, є необґрунтованими, оскільки в силу вимог статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не здійснює переоцінку доказів, не приймає і не розглядає вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції та апеляційної інстанції.

45. Крім того, зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі та відповідної заяви про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника не вбачається, що звертаючись із вказаною заявою, ліквідатор заявив вимоги про стягнення із зазначеної особи конкретної суми відповідальності. З огляду на таке відсутні підстави для висновку, що задоволення господарськими судами вказаної заяви (за умови наявності обґрунтованих підстав для цього) мало б наслідком безпосереднє вирішення спору про покладення на ОСОБА_1 конкретної суми солідарної відповідальності, захист і відновлення прав кредиторів за рахунок особистого майна керівника Боржника, а не лише дослідження обставин щодо наявності / відсутності допущення ним порушень вимог частини 6 статті 34 КУзПБ.

46. За таких обставин, Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав для скасування правильних по суті постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в цілому, за змістом яких суд відмовив у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника боржника - ОСОБА_1 з підстав, визначених частиною 6 статті 34 КУзПБ.

47. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

48. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

49. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

50. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" арбітражного керуючого Семенова Д.С. від 26.03.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі № 925/367/20(925/142/24) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі № 925/367/20(925/142/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає

Головуючий В. В. Білоус

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк