Ухвала від 28.05.2025 по справі 495/3738/25

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

28 травня 2025 рокуСправа № 495/3738/25 Номер провадження 2-з/495/22/2025

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана одночасно із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, встановлення порядку і способу участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, встановлення порядку і способу участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними, якою позивач просить:

1) зобов`язати ОСОБА_2 не вчиняти ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні та вихованні дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2) установити такий порядок і способи особистого спілкування ОСОБА_1 з дітьми та його участі у вихованні дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- за місцем проживання батька, без присутності матері: під час літніх канікул у школі, з 01 липня до 14 серпня (45 календарних днів) кожного року, а також під час зимових канікул у школі, з 02 січня по 09 січня (8 календарних днів) кожного року, з можливістю відвідування батьком із дітьми в цей період культурно-масових, спортивних, розважальних, освітніх заходів, а також за додатковим погодженням із матір`ю - з можливістю виїзду батька з дітьми за межі м. Києва на відпочинок та/або оздоровлення;

- за місцем проживання дітей, без присутності матері: зобов`язати ОСОБА_2 організувати спілкування ОСОБА_1 з дітьми в режимі телефонного та/або інтернет-зв`язку, в т.ч. відеозв`язку, через засоби мобільного зв`язку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp, щотижня, кожної п`ятниці, починаючи з 19:00 год., протягом не менше як 30 хвилин.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 26.05.2025 подав до суду заяву про забезпечення позову, якою просить:

- зобов`язати ОСОБА_2 до ухвалення судом рішення у справі забезпечити спілкування (контакт) малолітнього сина ОСОБА_3 , 2016 року народження, та малолітної дочки ОСОБА_5 , 2018 року народження, з батьком ОСОБА_1 , у телефонному режимі по відеозв`язку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp, протягом не менше 1 години, не пізніше, ніж через 7 днів із дня набрання ухвалою про забезпечення позову законної сили;

- зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше, ніж через 7 днів із дня набрання ухвалою про забезпечення позову законної сили, повідомити ОСОБА_1 , телефоном чи письмово її, ОСОБА_2 , актуальний номер телефону для безперешкодного прямого зв`язку зі батьком дітей, та повідомити актуальні номери телефонів дітей: малолітнього сина ОСОБА_3 , 2016 року народження, та малодітної дочки ОСОБА_5 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 до ухвалення судом рішення у справі повідомляти ОСОБА_1 про причини, з яких діти недоступні для контакту зі мною за номерами їх телефонів, протягом 1 (однієї) доби з часу отримання ОСОБА_2 такого запиту від ОСОБА_1 на вказаний нею номер телефону.

Заява мотивована тим, що 29.10.2015 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб; у липні 2021 року шлюб між сторонами розірвано (у подальшому відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »); за час шлюбу народились двоє дітей, які на цей час є малолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу матір дітей ОСОБА_2 разом з дітьми проживають у м. Білгород-Дністровський Одеської області, батько дітей ОСОБА_1 постійно проживає у АДРЕСА_1 (є власником частки вказаного нерухомого майна), має постійну роботу (вчитель у ліцеї).

Враховуючи значну віддаленість місць проживання батьків, після розірвання шлюбу між ними існувала домовленість, про те що діти будуть постійно проживати з матір`ю у м. Білгород-Дністровський, а позивач матиме можливість безперешкодно з ними спілкуватися засобами телефонного та інтернет зв`язку; також існувала домовленість про те, що на літні та зимові канікули позивач матиме право і можливість забирати сина та дочку до себе у м. Київ на тривалий час, організовуватиму їх дозвілля, забезпечувати відпочинок.

ОСОБА_8 працює вчителем у ліцеї у м. Києві, тому час шкільних канікул може присвячувати дітям, дуже їх любить і жалкує про те, що не може бачити їх частіше, тому намагався використати для перебування із дітьми і свої канікули. Кілька років після розірвання шлюбу домовленості обопільно виконувалися, позивач безперешкодно спілкувався з дітьми, для чого придбав кожному, синові та дочці, окремо планшети із установленою програмою інтернет зв`язку (месенджер Viber). Більше місяця літніх канікул та в зимові канікули протягом 2021 - серпня 2023 років син і дочка, за погодженням із відповідачем, були із позивачем у м. Київ.

Разом із тим, на зимові канікули 2024 року відповідач дітей до позивача вже не відпустила; не надала дозволу забрати дітей протягом літніх канікул 2024 року та зимових канікул 2025 року.

Протягом 2024 року позивач намагався домовитись із відповідачем, з`ясувати причини, які спричинили порушення домовленостей про участь батька у вихованні на спілкуванні з дітьми, пропонував їх закріпити відповідним договором. Однак, дійти згоди сторонам не вдалось; відповідач лише повідомила позивача, що загалом не заперечує батьківських прав позивача, але віддаватиме дітей лише за рішенням суду. Із осені 2024 року відповідач взагалі припинила спілкування із позивачем, не відповідає на телефонні дзвінки, текстові повідомлення; також припинився телефонний зв`язок з дітьми.

У день народження дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач не зміг привітати дитину, оскільки ні відповідач ні донька не відповідали на телефонні дзвінки; однак з іншими членами сім`ї (сестрою позивача) відповідач продовжує спілкуватись.

У день народження сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дітей поїхала матір позивача (бабуся дітей); зустріч бабусі та дітей відбулась у школі, під час якої вона передала дітям подарунки на свята. Під час цієї зустрічі позивач через мобільний телефон матері розмовляв з дітьми, які повідомили, що відповідач змінила їм номери телефонів. На прохання бабусі надати батьку нові номери телефонів дітей відповідач не відмовила, однак номерів телефонів дітей позивачу так і не повідомила.

Позивач не має змоги бачити і спілкуватись із дітьми більше шести місяців, у зв`язку із цим перебуває у розпачі; остерігається того, що діти можуть втратити зв`язок із батьком.

Керуючись наведеним, ОСОБА_1 просить застосувати заходи забезпечення позову заявленим способом з метою уникнення негативних наслідків, забезпечення найкращих інтересів дітей, недопущення ситуації втрати батьком доступу до дітей протягом тривалого часу за наявності судового спору між батьками.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина перша статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані на її обґрунтування докази, суд дійшов таких висновків.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Позов забезпечується , зокрема: встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19 (провадження № 61-10859св20) вказано, що у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір`ю.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив і у постанові від 04.04.2018 у справі № 344/16653/16-ц.

Спілкування батька з дітьми є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин.

На підставі доданих до заяви доказів суд не встановив підстав для висновку про те, що спілкування дітей із батьком може призвести до негативних наслідків для стану дітей.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21) вказано, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, встановлення порядку і способу участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітніх дітей особисто з батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дітей від спілкування з батьком.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.11.2020 у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення справи про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, встановлення порядку і способу участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними проживає окремо від дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а матір не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей і таке спілкування відбувається саме в інтересах дітей.

При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У зв`язку із зверненням позивача із відповідним позовом до суду необхідно дійти висновку про наявність спору між батьками щодо участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними; на підставі доказів, доданих до заяви (зокрема фототаблиці) у суду відсутні підстави для висновку про негативний вплив батька на дітей та завдання шкоди найкращим інтересам дітей у результаті спілкування та спільного проживання з батьком.

Аналіз матеріалів заяви свідчить про те, що спілкування батька з дітьми потенційно може сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків заявника з дітьми і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Проте, у даному випадку необхідно врахувати, що предметом спірних правовідносин між сторонами є участь батька у вихованні дітей та спілкування з ними; до заявлених спірних правовідносин не входить спілкування матері дітей ОСОБА_2 з батьком дітей ОСОБА_11 ; з огляду на вказане заява про забезпечення позову у частині зобов`язання ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_1 телефоном чи письмово її, ОСОБА_2 , актуальний номер телефону для безперешкодного прямого зв`язку з батьком дітей є безпідставною.

При цьому суд звертає увагу батьків, що дотримуватись принципу забезпечення найкращих інтересів дітей покладається першочергово саме на батька, матір дітей; сторони не позбавлені права та можливості налагодити телефонний зв`язок між собою у позапроцесуальний спосіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову судом також враховано правову позицію Верховного Суду у справі № 467/403/22, рішення від 15.11.2023.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149-153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Застосувати заходи забезпечення позову таким способом:

1. Зобов`язати ОСОБА_2 до ухвалення судом рішення у справі забезпечити спілкування (контакт) малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та малолітної дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з батьком ОСОБА_1 , у телефонному режимі по відеозв`язку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp, протягом не менше 1 години у день, не пізніше, ніж через 7 днів із дня набрання ухвалою про забезпечення позову законної сили;

2. Зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше, ніж через 7 днів із дня набрання ухвалою про забезпечення позову законної сили, повідомити ОСОБА_1 , телефоном чи письмово актуальні номери телефонів дітей: малолітнього сина ОСОБА_3 , 2016 року народження, та малодітної дочки ОСОБА_5 ;

3. Зобов`язати ОСОБА_2 до ухвалення судом рішення у справі повідомляти ОСОБА_1 про причини, з яких діти недоступні для контакту з ним за номерами їх телефонів, протягом 1 (однієї) доби з часу отримання матір`ю такого запиту від батька.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду направити позивачу, відповідачу.

Відповідач вправі подати вмотивоване клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку, визначеному статтею 158 ЦПК України.

Повне найменування сторін:

заявник (позивач) ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

Повний текст ухвали складено 28.05.2025.

Суддя Ю.Ф.Волкова