Ухвала від 29.05.2025 по справі 522/3742/25

Справа № 522/3742/25

Провадження № 2-н/522/1263/25

УХВАЛА

29 травня 2025 року cуддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду надійшла заява Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 9624,45 гривень, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Приписи п. 3 ч. 1ст. 161ЦПК Українипередбачають, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК Українидо заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст.19ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011 (надалі по тексту - Постанова Пленуму № 14) наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму № 14 якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Таким чином, в порядку наказного провадження підлягають задоволенню вимоги заявника, що мають безспірний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 09.02.2022 (справа № 953/24063/19 провадження № 61-5095 св 21) зазначено, що положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні.

Як вбачається з матеріалів справи заявник вказує на існуючу заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 9624,45 гривень, яку і просить стягнути. Натомість на підтвердження існуючої заборгованості заявником долучено листок розрахунків заборгованості ОСОБА_2 . До заяви про видачу судового наказу не надано документів, з яких можливо встановити розмір заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги.

Окрім того, з наданих суду документів не можливо встановити чи є ОСОБА_3 власником нерухомого майна, щодо якого стягувачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості. У наданій стягувачем інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно.

Згідно п. 1 ч.1 ст.165ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст.165ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що, відповідно до ч. 1ст. 166 ЦПК України, відмова у видачу судового наказу з такої підстави не є перешкодою для повторного звернення до суду з такою самою заявою, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст.2,4,5,19,160,161,165,352 - 355 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Комунальному підприємству «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Роз`яснити заявнику, що згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Cуддя Юлія ЧОРНУХА