Рішення

від 14.09.2012 по справі 2-109/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №2-109/11

2/0418/64/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2012 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючої судді - Овчаренко Н.Г.,

при секретареві - Волошиній Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про визнання права власності на нерухоме майно.

В підтвердження позову посилається на те, що 29 липня 1994 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб. 30 травня 2005 року шлюб було розірвано.

За час перебування у шлюбі сторонами було спільно набуте нерухоме майно, а саме п`ятикімнатна житлова квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 160 кв.м., трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 70 кв.м.; гараж № НОМЕР_1 у ГБК «Будівельник-2»за адресою АДРЕСА_3 .

Після розлучення майнових спорів між сторонами не було, оскільки за домовленістю сторін за відповідачкою залишалась квартира по АДРЕСА_4 , за позивачем - квартира за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 70 кв.м. і гараж № НОМЕР_1 у ГБК «Строитель-2»за адресою АДРЕСА_3 .

Позивач гараж на своє ім`я не переоформив, але користувався ним, сплачував внески, брав участь у різних заходах ГБК.

Оскільки періодичність загальних зборів членів кооперативу раз на рік, позивач почав готувати документи на переоформлення гаражу на квітень 2007 року, однак від імені відповідачки його попросили звільнити гараж.

В уточненнях позовних вимог позивач посилається на те, що сімейні відносини були припинені фактично в 2003 році, автомобіль BMW 525 д/н НОМЕР_2 вони продали у 2001-2002 році за взаємною згодою та витратили кошти на ремонт квартири АДРЕСА_1 , спільне ведення побуту та бізнесу.

Частина житлової квартири (39/100 частини) по АДРЕСА_2 02.07.1998 року була подарована позивачу ОСОБА_2 .

Гараж № НОМЕР_1 у ГБК «Будівельник-2»придбаний у 1997 році за спільні кошти на ім`я ОСОБА_2 .

Житлова квартира АДРЕСА_1 була придбана за час перебування у шлюбі: у 1994 році 3 кімнати, потім на підставі рішення виконкому Красногвардійської районної ради № 288/2 від 20.10.95 року позивачу було надано чотири кімнатну підвальну квартиру, загальною площею 48 кв.м. В 1999 році за спільні кошти було додатково куплено ще 2 кімнати у цій же квартирі.

В 2005 році позивачем було подаровано відповідачці частина нерухомого майна в цій квартирі. Вирішення питання щодо належності іншої частини нерухомого майна в цій квартирі було залишено на майбутнє.

Побутова техніка (телевізор, холодильник, мікрохвильова піч та ін.) посуд меблі в квартирі залишились для використання відповідачкою і є їх сумісною власністю.

Просить визначити порядок поділу майна , що утворилось за час спільного проживання, а саме гаражу № НОМЕР_1 у ГБК «Будівельник-2», 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ; побутову техніку, меблі посуд, що залишились відповідачці для використання.

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя.

В підтвердження зустрічного позову посилається на те, що 29.07.1994 між сторонами був зареєстрований шлюб.

З 2003 року до травня 2005 року стосунки між сторонами стали погіршуватись і 30.05.2005 року шлюб між ними було розірвано Красногвардійським ВРАЦС, про що зроблено запис № 211.

За час шлюбу було придбано у сумісну власність: гараж № НОМЕР_1 у ГБК «Будівельник-2», розташований по АДРЕСА_3 вартістю 10000 грн.; автомобіль BMW 525 д/н НОМЕР_2 вартістю 10000 грн.; 39/100 частини квартири АДРЕСА_5 ; 23/100 частини квартири АДРЕСА_1

Після того, як шлюб було розірвано, 19.07.2005 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 23/100 частини квартири АДРЕСА_1 . Окрім того, 02.07.1998 року позивачка подарувала ОСОБА_1 39/100 частини квартири АДРЕСА_5 .

Таким чином, на думку позивачки залишилось майно, що підлягає поділу - гараж № НОМЕР_1 у ГБК «Будівельник-2»вартістю 10000 грн. та автомобіль BMW 525 д/н НОМЕР_2 вартістю 10000 грн. ? частина вартості майна кожного із співвласників складає 10000 грн.

Автомобіль BMW 525 д/н НОМЕР_2 був проданий відповідачем без згоди позивачки по зустрічному позову у 2002 році і всі кошти відповідач залишив у себе.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив майно у вигляді побутової техніки, посуд, меблі. З такими вимогами позивачка не погоджується, так як цього майна немає і доказів його існування ОСОБА_1 не надав.

Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову у повному обсязі. Провезти розподіл майна, набутого під час шлюбу, виділивши їй в натурі гараж № НОМЕР_1 у ГБК «Будівельник-2»вартістю 10000 грн., ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 грн. за продаж автомобіля BMW 525 д/н НОМЕР_2 вартістю 10000 грн.

Позивач за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі та, посилаючись на ті самі підстави, просив суд первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти первісного позову заперечував, просив суд в його задоволенні відмовити в повному обсязі, позовні вимоги зустрічного позову задовольнити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги сторін не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 29 липня 1994 року по 30 травня 2005 року, коли шлюб було розірвано.

За час сумісного проживання ними було придбано у сумісну власність автомобіль BMW 525 д/н НОМЕР_2 вартістю 10000 грн.; 39/100 частини квартири АДРЕСА_5 ; 23/100 частини квартири АДРЕСА_1 .

02 липня 1998 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 39/100 частини квартири по АДРЕСА_2 , яка належала дарувальнику на підставі договору дарування від 02.06.1995 року. Цей дар сторонами був оцінений у 2901 грн.(а.с.80)

19 липня 2005 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 23/100 частини квартири АДРЕСА_1 . Ці 23/100 частини належали продавцю на підставі свідоцтва на праві власності , виданого виконкомом Красногвардійської районної ради м.Дніпропетровська 27.10.2004 року. Продаж вчинено за 2840,42 грн.(а.с.81)

Інші данні про належність сторонам нерухомого майна у суду відсутні.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Отже, щодо розподілу гаражу № НОМЕР_1 у ГБК «Будівельник-2»вартістю 10000 грн. та автомобіль BMW 525 д/н НОМЕР_2 вартістю 10000 грн., суд вважає, що автомобіль BMW 525 д/н НОМЕР_2 вартістю 10000 грн. був проданий сторонами в 2002 році за час, коли вони перебували у шлюбі і кошти від продажу були витрачені за взаємною згодою. Відповідачка за первісним позовом не надала суду доказів, що спростовували б в цій частині твердження позивача, а відповідно до ст.22 КпШТ УРСР майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до ч.1 ст.23 КпШС України майном, нажитим за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою. При укладенні угод одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення угод по відчуженню спільного майна подружжя, що потребують обов`язкового нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя повинна бути висловлена у письмовій формі. Але і в цій частині обох позовів ніяких письмових доказів сторонами не надано.

Суд вважає, що позивач по первісному позову не надав суду доказів про існування побутової техніки, посуду та меблів, які він вважає залишились у відповідачки. Отже, він не спростував тверджень відповідачки за первісним позовом, що цього майна не існує.

Суд вважає, щодо розподілу гаражу № НОМЕР_1 у ГБК «Будівельник-2»вартістю 10000 грн., що сторони не надали правовстановлюючих документів на гараж, що були б зареєстровані відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Отже, право власності на гараж у сторін не виникло, а тому він не може бути включеним до майна, що підлягає розподілу між подружжям

Керуючись ст. 334 ЦК України, 22 КпШС УРСР, ст.ст.60,212-214 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно відмовити в повному обсязі.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.Г. Овчаренко