Постанова від 20.05.2025 по справі 902/1180/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення

боргів боржника

20 травня 2025 р. Справа № 902/1180/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання Марчук А.П.

представника АТ "Ощадбанк" - Драч Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

13.11.2024 до Господарського суду Вінницької області через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 (вх.№ 1233/24) від 13.11.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024, вказану заяву розподілено судді Лабунській Т.І.

Ухвалою суду від 25.11.2024 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 05.12.2024.

Ухвалою суду від 05.12.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінської Н.О., попереднє засідання призначено на 21.01.2025.

06.12.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1

23.12.2024 до суду від АТ "Державний ощадний банк України" надійшла заява № 55/5.8-03/155125/2024 від 19.12.2024 про визнання грошових вимог до боржника.

Вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.01.2025.

Ухвалою суду від 21.01.2025 визнано грошові вимоги АТ "Державний ощадний банк України", встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Белінською Н.О. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 та призначено судове засідання у справі на 25.02.2025.

Ухвалою суду від 25.02.2025 розгляд справи відкладено на 08.04.2025.

04.04.2025 до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшла заява про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів.

08.04.2025 до суду від АТ "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 08.04.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.05.2025.

В судовому засіданні 12.05.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, повідомивши, що проголошення вступної та резолютивної частин ухвали відбудеться 20.05.2025 о 12:30 год.

В судовому засіданні 20.05.2025 суд згідно з ч. 6 ст. 233 та ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив вступну та резолютивну частину ухвали суду.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши учасників провадження, дійшов наступних висновків з огляду на таке.

Як вбачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець акцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.

За змістом ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Отже, Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства, до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Згідно з ч. 5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст.ст. 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).

До боржника - фізичної особи Кодексу України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодексу України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства).

Кодексу України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з ч. 3 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 ч. 8 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Щодо застосування ч.11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Верховний Суд в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

За змістом ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:

- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;

- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, приписи частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи наведене, приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Судом встановлено, що арбітражною керуючою було призначено збори кредиторів на 04.02.2025 (шляхом опитування).

Від АТ «Ощадбанк» надійшов лист з проханням продовжити строк для надання відповіді на перші збори кредиторів, в зв`язку з їх погодженням правомочним органом Банку.

В зв`язку з зазначеним, перші збори кредиторів не відбулися «за кворумом голосів». Від АТ «Ощадбанк» не надійшла позиція і на повторні перші збори кредиторів. В зв`язку з зазначеним, повторні перші збори кредиторів не відбулися «за кворумом голосів».

Керуючою реструктуризацією призначено повторні перші збори кредиторів шляхом опитування, строк надання відповіді 20.02.2025, включно. Вказані збори кредиторів не відбулися «за кворумом голосів».

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства керуючою реструктуризацією призначено наступні перші збори кредиторів по справі №902/1180/24 шляхом опитування, строк надання відповіді 10.03.2025, включно. Зазначені збори кредиторів не відбулися «за кворумом голосів».

Керуючою реструктуризацією було в черговий раз призначено збори кредиторів по справі №902/1180/24 шляхом опитування, строк надання відповіді 03.04.2025, включно. Від АТ «Ощадбанк» знову не надійшла позиція, а тому повторні перші збори кредиторів не відбулися «за кворумом голосів».

Разом з тим, 08.04.2025 до суду від Банку надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Що стосується плану реструктуризації, то вказаним планом передбачалося погашення 6056,00 грн. судового збору та 54 944,00 грн. грн. основного боргу та списання 9 737 447,11 грн.

08.04.2025 АТ "Державний ощадний банк України" подано клопотання про закриття провадження у справі.

Вказане клопотання мотивовано тим, що в запропонованому ОСОБА_1 проекті плану реструктуризації боргів боржника не зазначено обставини, які спричинили його неплатоспроможність, а також Боржник з 2021 не отримує доходи та не розраховує на отримання офіційних доходів протягом процедури реструктуризації боргів; не зрозуміле походження зазначених Боржником в Плані реструктуризації щомісячних неофіційних доходів в розмірі 4 028,00 гри та джерел отримання коштів для задоволення побутових потреб родини Боржника; не заповнено Розділ XIV Декларацій Боржника «Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України».

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються, зокрема, розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожи ткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет У країни на 2024 рік" (станом на час звернення із заявою про неплатоспроможність до суду) установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 3 028,00 грн.

З огляду на наведене, розмір суми, яка щомісяця має залишатися боржнику на задоволення побутових потреб, складає принаймні 3 028,00 грн., з урахуванням самого боржника.

Водночас, у зазначеному плані боржник пропонує виділяти щомісяця 1000,00 грн. для погашення існуючих боргів без наведення належного обгрунтування того, чому саме таку суму вона має змогу виділяти щомісяця на погашення боргів перед кредиторами.

Наведені аргументи не підтверджують надання боржником, з метою сумлінного виконання процесуальних обов`язків та добросовісної співпраці з керуючим реструктуризацією і кредиторами, вичерпної інформації щодо дійсних причин неплатоспроможності - витрачання коштів, отриманих ОСОБА_1 від кредиторів, руху основних активів з часу виникнення відповідних зобов`язань тощо.

У зв`язку із чим, Банк вважає, що боржником подано завідомо невиконуваний план реструктуризації, який не відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства.

Умови реструктуризації боргів, викладені в плані реструктуризації, є неприйнятними для Банку, а саме: прощення (списання) у результаті виконання плану реструктуризації боргів становитиме 99,43% визнаних Господарських судом Вінницької області вимог Банку у результаті виконання такого плану, а саме: погашення розміру визнаних вимог Банку за кредитним договором №52 від 24.09.2024 в сумі 54 944,00 грн. (0,57 % від визнаних вимог) та списання заборгованості за Кредитним договором у розмірі 9 737 447,11 грн. без достовірного майнового стану боржника.

Окрім того, боржник не планує здійснювати жодних заходів для покращення свого майнового стану та задоволення вимог кредиторів, що також суперечить п. 5 ч. 3 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, проект плану реструктуризації боргів боржника не відповідає у повній мірі вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, та передбачає по своїй суті прощення (списання) 99,43 % від всієї суми заборгованості за кредитним договором.

Проаналізувавши звіт про проведену роботу арбітражного керуючого, AT «Ощадбанк» з`ясовано, що у звітах відсутня інформація від банківських та небанківських установ, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу про наявність рахунків та/або залишок коштів на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах)/електронних гаманцях, рух коштів та операції на рахунках боржника (у тому числі на рахунках у цінних паперах)/електронних гаманцях, а також інформація про договори боржника та членів сім`ї боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.

В матеріалах справи відсутні відповіді від банківських фінансових установ про відкриті рахунки фізичної особи ОСОБА_1 та членів її сім`ї.

Також матеріали справи не містять доказів походження коштів на оплату авансування винагороди арбітражному керуючому.

Наведене викликає у Банку сумніви щодо джерел існування боржника та його сім`ї протягом тривалого часу, щодо реальності та достовірності задекларованих боржником доходів та відповідності їх витрат, рівня та способу життя боржника, ініціювання справ про банкрутство, в межах якого передбачено сплату авансування винагороди арбітражного керуючого та де боржник користується послугами адвоката.

АТ "Державний ощадний банк України" вважає, що ОСОБА_1 не надала доказів щодо вжиття нею певних заходів, спрямованих на покращення свого фінансового стану, а натомість у проекті плану реструктуризації заборгованості запропонувала погашати заборгованість перед кредиторами в загальному розмірі 1000,00 грн. щомісячно протягом 5 років, а більшу частину заборгованості списати.

Банк вважає, що боржник недобросовісно використовує судову процедуру неплатоспроможності, адже визначені у плані умови з урахуванням інших обставин не свідчать про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника, так і кредиторів, та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її списання/прощення, а отже наявні підстави для закриття провадження у справі.

З даного приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Що стосується невідповідності плану реструктуризації положенням Кодексу України з процедур банкрутства.

В плані реструктуризації боржник запропонував погашення вимог в сумі 60 56,00 грн. судового збору та 54 944,00 грн. протягом 60 місяців та списання суми в розмірі 9 737 447,11 грн.

На розмір суми, яка була виділена боржником для погашення кредиторських вимог вплинуло те, що органами ДВС накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .. Боржник офіційно не працевлаштована. Разом з тим боржник повідомила, що нею отримується неофіційний дохід, середньомісячний дохід в сумі 4 028,00 грн. (доглядає знайомим дитину - інваліда з ДЦП з 08:00 до 17:00 у робочі дні), оскільки людині передпенсійного віку роботу знайти практично неможливо) і вона може сплачувати 1000 грн. на місяць.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

З огляду на зроблені Верховним Судом висновки щодо необхідності встановлення судом обставин неплатоспроможності, а також добросовісної поведінки боржника/кредиторів в даному випадку суд зазначає, що згідно зі звітом арбітражного керуючого Белінської Н.О. встановлено, що згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 13.01.2024 ОСОБА_1 доходу не отримує.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 395813982 від 20.09.2024 щодо ОСОБА_1 відомо про: Арешт нерухомого майна, обтяжувач: Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції;

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 39628555 від 24.09.2024 щодо ОСОБА_2 відомості відсутні.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 395815555 від 20.09.2024 щодо ОСОБА_2 відомо про: Арешт нерухомого майна, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції;

Згідно інформації з Акту опису майна від 22.01.2025 за результатами вжитих заходів щодо виявлення майна боржника, арбітражним керуючим Белінською Н.О. у власності у власності ОСОБА_1 рухоме та нерухоме майно:

- Будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2 , спільна сумісна власність;

- Земельна ділянка, загальною площею 0,0480 га, за адресою: АДРЕСА_3 , спільна сумісна власність;

- Aвтомобіль,VOLVO 760, 1982 (спільна сумісна);

- Автомобіль, JEEP GRAND CHEROKEE 5.7, 1993 (спільна сумісна);

Згідно листа Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 20 20-16/8257-24 від 19.12.2024 повідомлено, що документи дозвільного характеру у галузі рибного господарства ОСОБА_1 не видавались.

Згідно листа Державної інспекції архітектури та містобудування України № 6543/03/18-24 від 23.12.2024 повідомлено, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності та його архівній складовій частині, за параметром пошуку «замовник будівництва - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату надання відповіді не виявлено.

Згідно листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях №31/31/14-10911-2024 від 18.12.2024 повідомлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, в період часу з 05.12.2021 по дату розгляду запиту, за громадянкою ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 54171/6/02-32-12-01-17 від 24.12.2024 року повідомлено, що відповідно до Реєстру самозайнятих осіб ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець перебувала на податковому обліку в Вінницькій ДПІ ГУ ДПС у Вінницькій області з 08.09.1999 по 31.12.2016 як платник податків за основним місцем обліку.

Відповідно до Реєстру самозайнятих осіб ОСОБА_3 , як фізична особа-підприємець перебував на податковому обліку в Вінницькій ДПІ ГУ ДПС у Вінницькій області з 09.11.1998 по 17.05.2024 як платник податків за основним місцем обліку.

Інформація про наявність частки в статутних капіталах підприємству боржника ОСОБА_1 та членів її сім`ї відсутня.

Станом на 18.12.2024 відповідно до інформаційних баз даних ГУ ДПС у Вінницькій області в ОСОБА_1 , обліковується податковий борг по земельному податку в сумі 48,40 грн., активи в податкову заставу не реєструвались.

10.01.2025 арбітражним керуючим Белінською Н.О. подано до суду звіт про результатами перевірки декларації боржника, в якому, окрім іншого, зазначено про виявлені невідповідності, а саме: відсутня інформація про батьків боржника; відсутня інформація щодо вкладів у банках; електронні гроші, кошти на рахунках та інші активи, що перебувають/ли у власності боржника в період з 2021 по 2024; не заповнено Розділ ХІІІ Декларацій; не зазначена інформація про рухоме майно, належне боржнику; зазначена неповна інформація щодо рухомого майна, належному чоловіку боржника.

Разом з тим, 20.01.2025 до суду від боржника надійшла заява від 17.01.2025 до якої долучено уточнені декларації та надано пояснення щодо батьків та щодо майна належного чоловікові.

Отже, боржником у деклараціях про майновий стан зазначена повна та/або достовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, що підтверджено звітом керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій.

Відтак щодо подальшого руху справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 з врахуванням ст. 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства судом не встановлено обставин, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами, а відтак закриття провадження у справі.

Враховуючи те, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 05.12.2024, стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредитора, і станом на 20.05.2025 до суду так і не подано погоджений боржником і схвалений єдиним кредитором план реструктуризації боргів боржника, при цьому, відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , що передбачені ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства, а також не встановлено обставин, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання АТ "Державний ощадний банк України" про закриття провадження у справі, задовольнити клопотання арбітражного керуючого Белінської Н.О. від 04.04.2025 про перехід до процедури погашення боргів боржника, визнати боржника банкрутом та ввести процедуру погашення боргів боржника.

Відповідно до абз. 2 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.

Ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до компетенції зборів кредиторів серед іншого належить прийняття рішення про звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією.

Як встановлено судом, зборами кредиторів не подано до суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого на призначення керуючим реалізацією.

При цьому, у матеріалах справи наявна заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. про згоду на участь у справі у якості арбітражного керуючого.

Ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Враховуючи, що кандидатура арбітражного керуючого Белінської Н.О. відповідає встановленим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам, а також відсутність заперечень збоку учасників справи щодо призначення вказаного арбітражного керуючого керуючим реалізацією, відсутність заяв інших арбітражних керуючих про участь у справі, суд дійшов висновку про можливість призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі № 902/1180/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Н.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 190 від 12.02.2013) із наступним визначенням оплати послуг арбітражного керуючого за виконання відповідних повноважень у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць виконання своїх повноважень.

Отже, за наслідками розгляду справи у судовому засіданні, на підставі наданих до матеріалів справи доказів та наявних у ній документів, враховуючи надані присутніми в судовому засіданні учасниками справи пояснення, керуючись нормами Кодексу України з процедур банкрутства, судом встановлено наявність правових підстав для припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Белінської Н.О.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 28, 48, 113, 114, 123, 124, 126, 130 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 11, 18, 42, 197, 232, 233, 234, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання АТ "Державний ощадний банк України" у Вінницькій області № 55/5.8-03/39711/2025 від 04.04.2025 про закриття провадження у справі № 902/1180/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

2. Задовольнити заяву арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Белінської Наталії Олександрівни від 04.04.2025 про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів боржника.

3. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

4. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни.

5. Визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

6. Ввести процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 строком на 12 місяців.

7. Призначити керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 190 від 12.02.2013; адреса вул. Миколи Оводова, 38, кім. 305, м. Вінниця, 210150; ел. адреса - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

8. Встановити керуючому реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражному керуючому Белінській Наталії Олександрівні основну грошову винагороду у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

9. Оприлюднити протягом трьох днів з дня прийняття постанови на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

10. Керуючому реалізацією майна Белінській Наталії Олександрівні спільно із ОСОБА_1 не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

11. Зобов`язати керуючого реалізацією надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.

12. Призначити судове засідання у справі № 902/1180/24 на 05.08.2025 на 10:30 год. (в приміщенні Господарського суду Вінницької області, м. Вінниця вул. Пирогова, 29, 3-й поверх, 4-й зал).

13. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури набирає законної сили з моменту її прийняття.

14. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

15. Повний текст постанови суду складено та підписано - 30.05.2025.

16. Копію постанови суду надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Державний ощадний банк України" - ca@oschadbank.uа; lobanovoo@osсhadbank.ua; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; Першому відділу ДВС у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (м. Київ) - info@gs.vn.dvs.gov.ua; ГУ ПФУ у Вінницькій області - gu@vn.pfu.gov.ua; Регіональному відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - bankrut@vn.minjust.gov.ua.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи;