Рішення

від 28.05.2025 по справі 907/174/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 р.м. УжгородСправа № 907/174/25

Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Кірик К.І., розглянувши у загальному позовному провадженні справу

за позовом Керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, місцезнаходження 90400, Закарпатська область, місто Хуст, вулиця 900- річчя Хуста, 16, в інтересах держави в особі

позивача: Хустської міської ради, код ЄДРПОУ 34005221, місцезнаходження 90400, Закарпатська область, місто Хуст, вулиця 900-річчя Хуста, 27,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар», код ЄДРПОУ 35199307, місцезнаходження 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 75, кабінет, 7,

про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок,

за участі представників сторін:

від прокуратури Андрейчик А.М., прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури,

від позивача Калин А. М. (у порядку самопредставництва), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду,

від відповідача не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Хустської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 28.01.2025 №07.54-113-999-24 в інтересах держави в особі позивача Хустської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар», згідно з якою просить суд:

- стягнути з товариства з обмеженої відповідальністю «Хуст Солар» (код ЄДРПОУ 35199307) заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками з кадастровими №2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, № 2110800000:01:045:0007 площею 0,88 га, № 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га, в сумі 120119,49 грн на користь місцевого бюджету Хустської міської ради;

- розірвати договір оренди земельної ділянки без номера, від 22.11.2018, укладений між Хустською міською радою (код ЄДРПОУ 34005221) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» (код ЄДРПОУ 35199307), на підставі якого вказане товариство здійснює користування земельними ділянками за кадастровими номерами 2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, 2110800000:01:045:0007 площею 0,88 га, 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, 2110800000:01:045:0007 площю 0,88 га, 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га.

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» повернути Хустській міській раді за актом приймання-передачі земельні ділянки за кадастровими номерами 2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, 2110800000:01:045:0007 площею 0,88 га, 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га, для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташовані за адресою: м. Хуст, в межах вулиць Івана Франка, Сливова та об`їзної дороги у комунальну власність.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 24 березня 2025.

Згідно ухвали суду у порядку абзацу 3 ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) звернуто увагу відповідачу на його обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет на виконання вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України, що також надасть відповідачеві можливість ознайомлюватися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль) та забезпечить йому швидкий обмін документами по справі.

Згідно відповідей №7192784, 7192813 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС від 18.02.2025, сформованої на запит суду, встановлено, що Хустська окружна прокуратура, код ЄДРПОУ 0290996725 та позивач Хустська міська рада, код ЄДРПОУ 34005221, мають зареєстрований електронний кабінет. Згідно відповіді №7192823 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС від 18.02.2025, сформованої на запит суду, встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар», код ЄДРПОУ 35199307, не має зареєстрованого електронного кабінету.

Враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ухвала суду від 24.02.2025 направлена Товариству з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0601116595749 від 25.02.2025 по місцезнаходженню відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 75, кабінет 7.

14.03.2025 на адресу суду повернулося рекомендоване поштове відправлення із повідомленням про вручення №0601116595749 від 25.02.2025, з якого вбачається повернення ухвали суду від 24.02.2025 із зазначенням причини повернення «закінчення встановленого терміну зберігання».

Ухвалою суду від 24.03.2025 задоволено клопотання представника позивача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 30 квітня 2025 р. на 11:45 год.

Ухвалою суду від 25.03.2025 виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2025 у справі №907/174/25.

Враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ухвали суду від 24.03.2025 та 25.03.2025 направлені Товариству з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0601128822686 від 27.03.2025 по місцезнаходженню відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 75, кабінет 7 та поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0601128811390 від 27.03.2025 по місцезнаходженню відповідача згідно відомостей зазначених у спірному договорі оренди земельної ділянки: 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Другетів, будинок 114.

09.04.2025 на адресу суду повернулося рекомендоване поштове відправлення із повідомленням про вручення №0601128811390 від 27.03.2025, з якого вбачається повернення ухвал суду від 24.03.2025 та 25.03.2025 із зазначенням причини повернення «закінчення встановленого терміну зберігання».

16.04.2025 на адресу суду повернулося рекомендоване поштове відправлення із повідомленням про вручення №0601128822686 від 27.03.2025, з якого вбачається повернення ухвал суду від 24.03.2025 та 25.03.2025 із зазначенням причини повернення «закінчення встановленого терміну зберігання».

24.04.2025 через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшла заява від 24.04.2025 (зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/3928/25), відповідно до якої прокурор просив долучити до матеріалів справи докази направлення позовної заяви відповідачу ТОВ «Хуст Солар» по місцезнаходженню відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 75, кабінет 7.

Ухвалою суду від 30.04.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 28 травня 2025 р. на 16:00 год.

Враховуючи приписи ст. 6 і 242 ГПК України, ухвали суду від 24.02.2025, 14.03.2025, 24.03.2025, 25.03.2025, 30.04.2025 в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч. 5 ст. 6 ГПК України були доставлені до Електронного кабінету прокуратури та позивача 25.02.2025 о 10:26 год., 14.03.2025 о 16:37 год., 26.03.2025 о 01:54 год., 26.03.2025 о 01:54 год., 02.05.2025 о 11:14 год.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ухвала суду від 30.04.2025 направлена Товариству з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0601141798433 від 02.05.2025 по місцезнаходженню відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 75, кабінет 7 та поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №060114172940 від 02.05.2025 по місцезнаходженню відповідача згідно відомостей зазначених у спірному договорі оренди земельної ділянки: 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Другетів, будинок 114.

Крім цього, з метою вжиття вичерпних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та призначене судове засідання, 02.05.2025 судом у порядку ст.122 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) було опубліковано на офіційному вебсайті «Судової влади України» оголошення про призначення розгляду справи в судовому засіданні 28.05.2025, що в сукупності з вищевикладеним свідчить про вжиття всіх адекватних, розумних та можливих заходів із метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

06.05.2025 на адресу суду повернулося рекомендоване поштове відправлення із повідомленням про вручення №0601141798433 від 02.05.2025, з якого вбачається повернення ухвали суду від 30.04.2025 із зазначенням причини повернення «закінчення терміну зберігання».

22.05.2025 на адресу суду повернулося рекомендоване поштове відправлення із повідомленням про вручення №060114172940 від 02.05.2025, з якого вбачається повернення ухвали суду від 30.04.2025 із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Щодо цього суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Суд наголошує на тому, що, всі постановлені судом ухвали надсилалася відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.01.2014 №173/24950.

Так, відповідно до ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071) (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку).

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 8 та 15 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Згідно з п. 81, 82, 83 Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК"), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, пунктів 8, 11, 15, 17, 81, 82, 83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19; у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18).

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді та неодноразово у належний спосіб, своєчасно повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи. З цього приводу суд зазначає, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

Таким чином, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про призначене на 28.05.2025 судове засідання у справі.

Отже, сторони про дату, час та місце розгляду справи по суті, призначеного на 16 годину 00 хвилин 28.05.2025, належним чином повідомлені.

Відповідно щодо неявки відповідача в судові засідання, то суд зазначає, що ТОВ «Хуст Солар», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчих засідань та розгляду справи по суті, не уповноважив свого представника в підготовчі засідання 24.02.2025, 14.03.2025, 24.03.2025, 30.04.2025, а також для участі в розгляді справи по суті 28.05.2025.

Застосовуючи при розгляді справи відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Прокурор в судовому засіданні та представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції 28.05.2025 позовні вимоги підтримали з наведених в позовній заяві підстав в повному обсязі, надали усні пояснення щодо заявлених вимог у даній справі.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 28.05.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Суть спору за позицією прокурора

Прокуратура покликається на неналежне виконання ТОВ «Хуст Солар» зобов`язань зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 22.11.2018, укладеним між Хустською міською радою та ТОВ «Хуст Солар», на підставі рішення №1193 VІІІ сесії Хустської міської ради VІІ скликання від 31.10.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки в м. Хуст, в межах вулиць Івана Франка, Сливова та об`їзної дороги, ТОВ «Хуст Солар». Вказаний договір зареєстрований 22.11.2018 за №0673 в управлінні з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Хустської міської ради.

У відповідності до пункту 2 договору - об`єктом оренди являються земельні ділянки за кадастровими номерами 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га, 2110800000:01:045:0007 площею 0,88 га, 2110800000:01:045:0006 площею 1,57 га, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташовані за адресою: місто Хуст, в межах вулиць Івана Франка, Сливова та об`їзної дороги.

Відповідно до пункту 3.1 договору, земельна ділянка передається в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років.

Розділом 4 договору «Орендна плата та порядок розрахунків» передбачено, що орендна плата вноситься орендарем відповідно до 45-го економіко-планувального району м. Хуст і складає 220162,31 грн в рік, тобто 3% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або 18346,86 грн в місяць. Орендна плата вноситься щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця (Місцевий бюджет м. Хуст - 18010600 р/р 33215812007004 код 37891119, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) до 30-го числа місяця наступного за звітнім, з моменту підписання сторонами договору. Розмір орендної плати не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням щорічної індексації нормативно-грошової оцінки та внесення змін на підставі вимог діючого законодавства, інших нормативно - правових документів, в тому числі рішення сесії Хустської міської ради. При зміні коефіцієнтів індексації нормативно грошової оцінки, орендна плата може переглядатися щорічно. В такому разі укладання додаткової угоди до даного договору не є обов`язковим.

Пунктом 4.9 договору передбачено, що у випадку несплати або неповної сплати орендної плати, орендодавець надсилає орендарю рахунок на сплату заборгованості.

За твердженням прокурора, 06.06.2024 Хустською міською радою на адресу ТОВ «Хуст Солар» направлено претензію за № 1963/02-16 з вимогою погашення заборгованості у сумі 76050,91 грн у термін до 24.06.2024. за результатами розгляду якої 17.07.2024 орендарем здійснено часткову оплату в сумі 33000,00 грн.

Відповідно до вимог пункту 8.4 договору, згідно з яким - орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до пункту 14.3 договору - підставою для розірвання вищезазначеного договору є несплата оренди протягом 6 місяців з дня закінчення строку платежу.

Прокурор, покликаючись на недобросовісність орендаря в частині своєчасності виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування спірними земельними ділянками, повідомляє про ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом рішення у справі № 260/3135/21 від 15.09.2021, яким задоволено адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області до ТОВ «Хуст Солар» про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 104249,31 грн, що виник у зв`язку з частковою несплатою ТОВ «Хуст Солар» в повному обсязі орендної плати за 2020 рік.

Крім того, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2022 у справі №907/2023/22 закрито провадження за позовом окружної прокуратури в інтересах Хустської міської ради до ТОВ «Хуст Солар» про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 220162,32 грн, розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок у зв`язку із відсутністю предмету спору. Постановлення вказаної ухвали судом обумовлено повним погашенням заборгованості відповідачем у розмірі 220162,32 грн., а також затвердженням мирової угоди між сторонами.

Відповідно до умов мирової угоди від 12.08.2022, ТОВ «Хуст Солар» зобов`язується сплатити органу місцевого самоврядування заборгованість у сумі 224270,53 грн, яка виникла за період 2018-2020 років, щомісячно в сумі 10000,00 грн існуючого боргу за вказаний період згідно з графіком розстрочки платежів до 30 числа наступного місяця. Окрім зазначеної суми, ТОВ «Хуст Солар» зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі 18346,86 грн, в строки передбачені договором оренди від 22.11.2018.

За твердженням прокурора, починаючи з 01.08.2022, місячний платіж, який ТОВ «Хуст Солар» зобов`язується сплачувати становить 28346,86 грн, з яких 10000,00 грн - сума заборгованості за період 2018-2020 років, та 18346,86 грн - нарахована фактична щомісячна сума орендної плати за користування земельними ділянками.

На думку прокурора, викладене підтверджує обізнаність ТОВ «Хуст Солар» про наявний обов`язок щодо своєчасності оплати орендної плати відповідно до умов договору оренди від 22.11.2018 та мирової угоди від 12.08.2022.

Листом виконавчого комітету Хустської міської ради № 3725/02-12 від 10.12.2024, окружну прокуратуру поінформовано, що ТОВ «Хуст Солар», як орендар вищевказаних земельних ділянок, не виконує обов`язок щодо сплати орендної плати в строки визначені договором. Згідно розрахунку заборгованість по сплаті орендної плати ТОВ «Хуст Солар» за період 11 місяців 2024 року становить 120119,49 грн.

Відповідачем за період 11 місяців 2024 року орендна плата вносилась лише три рази, а не щомісячно як встановлено договором, що, на думку прокурора, свідчить про недобросовісне виконання та систематичне порушення таким пунктів 4.3 та 8.4 договору, мирової угоди від 12.08.2022 та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», що є підставою звернення до суду з позовною заявою.

Позиція позивача

Представник позивача у заяві підтвердила обставини викладені прокурором у позовній заяві щодо укладеного між Хустською міською радою та ТОВ «Хуст Солар» договору оренди земельної ділянки від 22.11.2018.

Зазначила, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта:

- зареєстрований Договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2018, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44292342 від 28.11.2018, державним реєстратором Мега Т.В., на земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій кадастровий номер 2110800000:01:045:0006 площею 1,57 га., строком до 21.11.2067 року, між Хустською міською радою та ТОВ «Хуст Солар»;

- зареєстрований Договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2018, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44292982 від 28.11.2018, державним реєстратором Мега Т.В., на земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій кадастровий номер 2110800000:01:045:0007 площею 0,88 га., строком до 21.11.2067 року, між Хустською міською радою та ТОВ «Хуст Солар»;

- зареєстрований Договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2018, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44302975 від 28.11.2018, державним реєстратором Мега Т.В., на земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій кадастровий номер 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га., строком до 21.11.2067 року, між Хустською міською радою та ТОВ «Хуст Солар».

На думку позивача, відповідно до розрахунку заборгованості у ТОВ «Хуст Солар» за період 11 місяців 2024 року виникла заборгованість по сплаті оренди у розмірі 120119,49 грн.

Позивач вказує, що відповідач не виконує свого зобов`язання по орендній платі у встановлений договором строки та використанню земельної ділянки, у зв`язку з чим позивач був позбавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який він міг розраховувати укладаючи договір оренди земельної ділянки, що свідчить про істотність порушення його умов та є підставою для розірвання договору оренди.

Позивач підтримує позов в повному обсязі, вважає обґрунтованими та підставними позовні вимоги у справі № 907/174/25, заявлені Хустською окружною прокуратурою Закарпатської області в інтересах держави в особі Хустської міської ради, до ТОВ «Хуст Солар» про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок та просить їх задовольнити.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів виконання гарантійних зобов`язань не надав.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).

Відтак, з врахуванням положень частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Рішенням VIII сесії VII скликання Хустської міської ради №1193 від 31.10.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельних ділянок в м. Хуст, в межах вулиць Івана Франка, Сливова та об`їзної дороги, ТОВ «Хуст Солар» вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування на умовах оренди загальною площею 15,0000 га ТОВ «Хуст Солар» та надати у довгострокову оренду строком на 49 років земельні ділянки загальною площею 15,0000 га ТОВ «Хуст Солар», ТОВ «Хуст Солар» у місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки з Хустською міською радою та провести державну реєстрацію.

До матеріалів справи долучено копію договору оренди земельної ділянки від 22.11.2018 (далі договір), укладеного між Хустською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Хуст Солар» (орендар), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі рішення №1193 VIII сесії Хустської міської ради VII скликання від 31.10.2018, передає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою м. Хуст (в межах вулиць Івана Франка, Сливова та об`їзної дороги).

Згідно з пунктом 2.1 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 15,0000 га.

Кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (земельної ділянки) 1693286021108;

Кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:045:0007, площею 0,88 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (земельної ділянки) 1693065321108;

Кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:045:0008, площею 12,55 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (земельної ділянки) 1692717221108 (пункт 2.1).

Відповідно до пункту 2.4 договору, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 7338743,69 грн.

Згідно з пунктом 3.1 договору, земельна ділянка передається в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років.

За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендну плату у грошовій формі (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору, орендна плата за землю вноситься орендарем відповідно до 45-го економіко-планувального району м. Хуст і складає 220162,31 грн (двісті двадцять тисяч сто шістдесят дві грн 31 коп.) в рік; або 18346,86 грн (вісімнадцять тисяч триста сорок шість грн 86 коп.) в місяць (згідно розрахунку).

Орендна плата вноситься щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця (місцевий бюджет м. Хуст 18010600 р/р 33215812007004 код 37891119 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) до 30-го числа місяця наступного за звітним з моменту підписання сторонами договору (пункт 4.3 договору).

Відповідно до пункту 4.4 договору, розмір орендної плати не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням щорічної індексації нормативно-грошової оцінки та внесення змін на підставі вимог діючого законодавства, інших нормативно-правових документів в тому числі рішення сесії Хустської міської ради.

Згідно з пунктом 4.5 договору, при зміні коефіцієнтів індексації нормативно-грошової оцінки (в порядку ст. 289 Податкового кодексу України) орендна плата може переглядатись щорічно. В такому разі укладання додаткової угоди до даного договору не є обов`язковим.

Орендна плата справляється також у випадках якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору (пункт 4.7 договору).

Відповідно до пункту 8.1 договору, орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з пунктом 8.4 договору, орендар зобов`язаний, зокрема, відповідно до п. 4 цього договору своєчасно вносити орендну плату; самостійно перераховувати орендну плату в разі індексації нормативної грошової оцінки в порядку визначеного п. 4.1.

В разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання договору оренди, орендар зобов`язаний в десятиденний термін повернути орендареві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він її одержав в оренду (пункт 9.1 договору).

Відповідно до пункту 14.3 договору, підставою для розірвання договору є:

- взаємна згода сторін;

- вимога однією із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором;

- добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря;

- примусове вилучення земельної ділянки у встановленому законом порядку;

- не сплата орендної плати протягом 6 місяців з дня закінчення строку платежу.

Згідно з пунктом 14.4 договору, сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін. У разі, коли з будь-яких причин, будь-які положення цього договору є недійсними, недіючими, не законними або такими, що не мають юридичної сили, це не впливає на дійсність або юридичну силу будь-якого або успішних інших положень цього договору. Сторони попереджаються, що у випадку, коли будь-яке з положень цього договору втратило юридичну силу, вони невідкладно розпочнуть переговори на засадах взаємної доброзичливості для того, щоб змінити це положення таким чином, щоб у зміненому вигляді воно стало чинним та у максимально можливому обсязі відображало початкові наміри сторін щодо суті зазначеного положення.

Договір зареєстровано в управління з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Хустської міської ради, про що у книгах записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №0673 22.11.2018.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №933 від 06.11.2018 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2110800000:01:045:0006 становить 768121,84 грн.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №932 від 06.11.2018 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2110800000:01:045:0007 становить 430539,63 грн.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №931 від 06.11.2018 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2110800000:01:045:0008 становить 6140082,22 грн.

Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №1218/221-24 від 27.02.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2110800000:01:045:0006 становить 785533,14 грн.

Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №1217/221-24 від 27.02.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2110800000:01:045:0007 становить 440298,83 грн.

Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №1219/221-24 від 27.02.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2110800000:01:045:0008 становить 6279261,73 грн.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, ТОВ «Хуст Солар» 24.11.2018 проведено державну реєстрацію іншого речового права, земельна ділянка кадастровий номер: 2110800000:01:045:0006, площа 1,57 га, номер запису про інше речове право: 29147797, відповідно до якої ТОВ «Хуст Солар» є орендарем, Хустська міська рада орендодавцем, вид іншого речового права право оренди земельної ділянки.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, ТОВ «Хуст Солар» 24.11.2018 проведено державну реєстрацію іншого речового права, земельна ділянка кадастровий номер: 2110800000:01:045:0007, площа 0,88 га, номер запису про інше речове право: 29147797, відповідно до якої ТОВ «Хуст Солар» є орендарем, Хустська міська рада орендодавцем, вид іншого речового права право оренди земельної ділянки.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, ТОВ «Хуст Солар» 24.11.2018 проведено державну реєстрацію іншого речового права, земельна ділянка кадастровий номер: 2110800000:01:045:0008, площа 12,55 га, номер запису про інше речове право: 29157893, відповідно до якої ТОВ «Хуст Солар» є орендарем, Хустська міська рада орендодавцем, вид іншого речового права право оренди земельної ділянки.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №260/3135/21 задоволено повністю адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області до ТОВ «Хуст Солар» про стягнення податкового боргу у розмірі 104249,31 грн по платежу 50 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб».

В матеріалах справи наявна мирова угода (у справі 907/203/22) від 12.08.2022, укладена між Хустською міською радою (позивач, стягувач) та ТОВ «Хуст Солар» (відповідач, боржник), за змістом якої позивач відмовляється від позовних вимог про розірвання договору оренди земельних ділянок кадастрові номери: 2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, 2110800000:01:045:0007, площею 0,88 га, 2110800000:01:045:0008, площею 12,55 га, про скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «Хуст Солар» на вище згадані земельні ділянки, про зобов`язання ТОВ «Хуст Солар» повернути Хустській міській раді вище згадані земельні ділянки, а відповідач зобов`язується сплатити позивачу заборгованість у розмірі 224270,53 грн.

Згідно пункту 7 мирової угоди, окрім вище згаданої суми боржник зобов`язується сплачувати стягувачу орендну плату за землю в розмірі 18346,86 грн в строки та на умовах укладеного договору на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2022 у справі №907/203/22 за позовом керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі позивача Хустської міської ради до відповідача ТОВ «Хуст Солар» про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок провадження у справі закрито у зв`язку із відсутністю предмету спору відповідачем сплачено заборгованість зі сплати орендної плати за договором у розмірі 220162,32 грн.

05.12.2024 Хустською окружною прокуратурою направлено на адресу Хустської міської ради Запит у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №07.54-6803ВИХ-24 про надання до окружної прокуратури розрахунку заборгованості з орендної плати ТОВ «Хуст Солар».

Листом від 10.12.2024 №3725/0212 Виконавчий комітет Хустської міської ради повідомив Хустську окружну прокуратуру про наявність заборгованості ТОВ «Хуст Солар» за договором оренди землі від 22.11.2018 та направлення 06.06.2024 на адресу ТОВ «Хуст Солар» претензії з вимогою сплатити заборгованість.

Додатками до листа є розрахунок заборгованості ТОВ «Хуст Солар» за договором оренди земельної ділянки №0673 від 22.11.2018 кадастровий номер: 2110800000:01:045:0006, 2110800000:01:045:0007, 2110800000:01:045:0008, яка за період з 01.01.2024 по 30.11.2024 становить 120119,49 грн; претензія Виконавчого комітету Хустської міської ради від 06.06.2024 №1963/02-16 на адресу ТОВ «Хуст Солар» щодо заборгованості з орендної плати відповідно до договору №0673 від 22.11.2018.

16.01.2025 Хустською окружною прокуратурою направлено на адресу Хустської міської ради запит у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №07.54-113-999-24 про надання до окружної прокуратури відомостей про вжиття заходів, спрямованих на стягнення з ТОВ «Хуст Солар» заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками за кадастровими номерами: 2110800000:01:045:0006, 2110800000:01:045:0007, 2110800000:01:045:0008, в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви за вказаним фактом до суду.

Листом від 17.01.2025 №02-12/122 Виконавчий комітет Хустської міської ради повідомив Хустську окружну прокуратуру про невиконання ТОВ «Хуст Солар» зобов`язань зі сплати за договором оренди та просив здійснити представництво інтересів в суді щодо стягнення з ТОВ «Хуст Солар» заборгованості зі сплати орендної плати та розірвання договору у зв`язку з систематичним невиконанням зобов`язань ТОВ «Хуст Солар».

Листом від 20.01.2025 №07.54-113-999-24 Хустська окружна прокуратура повідомила Хустську міську раду про подачу позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.

Невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за період із 01.01.2024 по 30.11.2024 у розмірі 120119,49 грн, стало підставою звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Хустської міської ради з позовом про стягнення з відповідача означеної суми грошових коштів у примусовому порядку.

Крім того, із посиланням на п. 14.3. договору оренди земельної ділянки від 22.11.2018 та обставину систематичної несплати відповідачем сум орендних платежів за користування землею прокурор вказує на наявність підстав для дострокового розірвання вищевказаного договору, зобов`язання ТОВ «Хуст Солар» повернути орендовану земельну ділянку в комунальну власність та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди відповідача на останню.

Правове обґрунтування і оцінка суду

Щодо представництва інтересів позивача прокурором

За змістом ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, обов`язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (ч. 3 ст. 4 ГПК України).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 3, 4 ст. 53 ГПКУкраїни).

У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абз. 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

На переконання суду, прокурор, звертаючись із даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, яке полягає у систематичному ненадходженні до місцевого бюджету коштів за використання спірних земельних ділянок, що в умовах їх дефіциту суттєво порушує економічні інтереси держави, створює перешкоди позивачу для реалізації соціально-економічного розвитку громади, оскільки плата за землю є одним із основних джерел доходу місцевого бюджету.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором направлено на адресу позивача Хустської міської ради лист-запит №07.54-113-999-24 від 16.01.2025 щодо встановлення факту вжиття позивачем заходів зі стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати (у тому числі, в судовому порядку).

Водночас останнім, за встановлених судом обставин, відповідних заходів не вжито, що й зумовило підстави для захисту прокурором порушених інтересів держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі Хустської міської ради з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Щодо спірних правових відносин

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Стаття 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила ЦК України та ГК України.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписами ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

З аналізу вищенаведених законодавчих норм випливає, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Абзацом 1 п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент укладення між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки від 22.11.2018) передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1. та 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Аналізуючи вказані приписи законодавства, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 вказала, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно навіть від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Така правова позиція кореспондується також із висновками, які містяться в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №922/539/18, від 13.06.2019 у справі №910/11764/17, від 20.11.2019 у справі №916/2769/18, від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 04.02.2020 у справі №922/378/19, від 13.01.2022 у справі №922/194/21, від 05.07.2022 у справі №926/613/21 та від 16.01.2024 у справі №926/244/23.

За приписами ч. 1-3 ст. 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, зокрема, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Тобто чинне законодавство не встановлює конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

У відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

В силу приписів ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а орендар земельної ділянки, у свою чергу, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

За змістом ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, господарське зобов`язання (зобов`язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, у порушення умов договору оренди земельної ділянки від 22.11.2018, неналежно виконувалися взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати за користування земельною ділянкою за період із 01.01.2024 по 30.11.2024 включно, внаслідок чого за ТОВ «Хуст Солар» рахується заборгованість перед позивачем Хустською міською радою в розмірі 120119,49 грн (із урахуванням часткового погашення нарахованих орендних платежів протягом спірного періоду).

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача суми 120119,49 грн заборгованості по сплаті орендної плати є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.11.2018, зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку в комунальну власність та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди відповідача на останню, суд зазначає наступне.

Підстави припинення договору оренди землі це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до спеціальної норми частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Схожу за змістом умову для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки від 22.11.2018 позивач та відповідач погодили в п. 14.3. останнього та вказали, що підставою розірвання договору є, зокрема, несплата оренди протягом 6 місяців з дня закінчення строку платежу.

Водночас для того, щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

При цьому, повинні враховуватися приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення його умов, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №918/391/23 зазначено, що «під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість, разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №922/367/21, від 04.07.2023 у справі №906/649/22, від 20.02.2024 у справі №917/586/23, від 02.04.2024 року у справі №922/1165/23 та інші).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 виснувала, що правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України (систематична несплата орендної плати), та приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних. У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України, а загальне правило ч. 2 ст. 651 ЦК України. У той же час, підставою розірвання договору оренди землі згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма в такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми ч. 2 ст. 651 ЦК України немає потреби.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як зазначалось судом попередньо, пунктом 14.3. укладеного між позивачем та відповідачем договору передбачено, що підставою для розірвання останнього є, зокрема, несплата оренди протягом 6 місяців з дня закінчення строку платежу.

За встановлених судом у даній справі обставин, відповідач систематично не сплачував належні за договором орендні платежі у розмірі та у строк, що визначені останнім, тим самим допустивши виникнення заборгованості перед позивачем на суму 120119,49 грн (при цьому, протягом спірного періоду 01.01.2024 30.11.2024 ТОВ «Хуст Солар» було прострочено сплату орендних платежів більш, ніж на 6 місяців із дня закінчення строку їх оплати), і вказане, у свою чергу, є суттєвим порушенням умов договору в розумінні ст. 610, ч. 2 ст. 651 ЦК України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 ЦК України, законодавець визначає розірвання договору.

У зв`язку з наведеним, суд визнає вимогу прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.11.2018 документально доведеною та обґрунтованою, відповідачем належними й допустимими доказами не спростованою, а відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог прокурора про зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку в комунальну власність та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди ТОВ «Хуст Солар» на останню, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені також у ст. 34 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 якої передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

В пункті 9.1. договору оренди земельної ділянки від 22.11.2018 сторони дійшли згоди, що в разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання договору оренди орендар зобов`язаний у десятиденний термін повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відтак, беручи до уваги встановлені судом підстави для розірвання спірного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, заявлена прокурором вимога про зобов`язання ТОВ «Хуст Солар» повернути Хустській міській раді в комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки за кадастровими номерами 2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, 2110800000:01:045:0007 площею 0,88 га, 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га, для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташовані за адресою: м. Хуст, в межах вулиць Івана Франка, Сливова та об`їзної дороги, підлягає до задоволення.

Водночас згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Абзацами 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

За таких обставин, із урахуванням висновків суду про наявність підстав для розірвання спірного договору оренди землі та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку в комунальну власність за актом її приймання передачі, вимога прокурора про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Хуст Солар» на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, 2110800000:01:045:0007 площею 0,88 га, 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га, в даному випадку є ефективним способом захисту порушеного права та підлягає до задоволення.

Щодо обґрунтованості рішення

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13 14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями статті 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд у справі, не подав своїх заперечень проти позовних вимог та наведених прокурором обставин справи, не надав доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин, а також не надав доказів виконання своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 22.11.2018.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними і достовірними доказами.

Розподіл судових витрат

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 9 ст. 129 ГПК України передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А тому судові витрати прокурора по сплаті судового збору в розмірі 12112,00 грн на підставі ст.129 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» (код ЄДРПОУ 35199307, місцезнаходження 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 75, кабінет, 7) на користь Хустської міської ради (код ЄДРПОУ 34005221, місцезнаходження 90400, Закарпатська область, місто Хуст, вулиця 900-річчя Хуста, 27) 120119,49 грн (сто двадцять тисяч сто дев`ятнадцять гривень 49 копійок) заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 22.11.2018.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 22.11.2018, укладений між Хустською міською радою (код ЄДРПОУ 34005221, місцезнаходження 90400, Закарпатська область, місто Хуст, вулиця 900-річчя Хуста, 27) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» (код ЄДРПОУ 35199307, місцезнаходження 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 75, кабінет, 7) щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, 2110800000:01:045:0007 площею 0,88 га, 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га, що розташовані за адресою: м. Хуст, в межах вулиць Івана Франка, Сливова та об`їзної дороги.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» (код ЄДРПОУ 35199307, місцезнаходження 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 75, кабінет, 7) повернути Хустській міській раді (код ЄДРПОУ 34005221, місцезнаходження 90400, Закарпатська область, місто Хуст, вулиця 900-річчя Хуста, 27) в комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки з кадастровими номерами 2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, 2110800000:01:045:0007 площею 0,88 га, 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га, для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташовані за адресою: м. Хуст, в межах вулиць Івана Франка, Сливова та об`їзної дороги.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» (код ЄДРПОУ 35199307, місцезнаходження 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 75, кабінет, 7) на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110800000:01:045:0006, площею 1,57 га, 2110800000:01:045:0007 площею 0,88 га, 2110800000:01:045:0008 площею 12,55 га.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Хуст Солар» (код ЄДРПОУ 35199307, місцезнаходження 88018, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 75, кабінет, 7) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909967, місцезнаходження 88000, вул. Коцюбинського, будинок 2а, м. Ужгород, Закарпатська область) 12112,00 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок) у повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено і підписано 30.05.2025.

Суддя С.В.Сисин