Рішення від 20.05.2025 по справі 910/260/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2025Справа № 910/260/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

про стягнення 1 275 231,30 грн

за участю представників:

від позивача: Валентинова О.М.

від відповідача: Пащенко О.О.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго», позивач) до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (далі - Університет, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 275 231,30 грн за договором № 718 від 12.12.2023 про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленої позивачем електроенергії як постачальником «останньої надії», у зв`язку з чим у відповідача виникала заборгованість.

У позові ДП «Укрінтеренерго» просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію у лютому 2022 року, листопаді-грудні 2023 року в сумі 899 016,53 грн; інфляційні втрати в сумі 159 349,61 грн та 15% річних у сумі 216 865,16 грн. що разом становить 1 275 231,30 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин укладення договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з відповідачем, доказів направлення відповідачу рахунків на оплату спожитої електроенергії, доказів початку фактичного постачання та припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, а тому позов є необґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що договір на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» був укладений з відповідачем з моменту фактичної поставки електроенергії, що Університет підтвердив своїми діями та не вимагав письмового підписання цього договору. У той же час укладення договору сторонами підтверджується повідомленням оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії» ДП «Укрінтеренерго», а також звітами корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку, при цьому рахунки на оплату за спожиту електричну енергію позивач направляв на офіційну електронну адресу відповідача, фактичне постачання електроенергії.

У запереченні до відповіді на відзив Університет наполягав, що позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 11.03.2025, підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити, також повідомив про сплату Університетом основної суми заборгованості.

Представник відповідача під час розгляду справи підтвердив факт оплати основної заборгованості, просив в цій частині закрити провадження та заявив клопотання про зменшення суми 15% річних, заявлених до стягнення, до розміру 3% річних.

Отже, розглянувши заяви учасників справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Установлено, що за даними ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.02.2022, що підтверджується листом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 29.01.2022 № 3/01/21/3631.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником "останньої надії" на період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2024 року.

Положеннями частини 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила) затверджено типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до Правил).

Пунктом 1.2.9 вказаних Правил передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах (п. 3.2.1 Правил).

На виконання вимог ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua ДПЗД "Укрінтеренерго" було розміщено публічну оферту: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційну пропозицію № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (додаток № 1 до договору).

Відповідно до положень статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Матеріали справи свідчать, що 17.05.2022 позивачем направлено відповідачу на його електронну адресу примірник договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з додатками.

Листом від 29.09.2023 № 20-1-665 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» повідомило про переведення відповідача на постачання електричної енергії до постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» з 01.10.2023.

Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже судом встановлено, що 12.12.2023 між ДПЗД «Укрінтеренерго» (постачальник) та Національним медичним університетом імені О. О. Богомольця (споживач) був укладений договір № 718 про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національною комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 № 312 та є однаковими для всіх споживачів України.

Відповідно до п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8 договору).

Згідно з п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії - його дія не може перевищувати 90 діб (п. 13.1 договору).

Додаток № 1 до договору містить комерційну пропозицію № 6 від 09.06.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 4.1 комерційної пропозиції оплата за електричну енергію здійснюється споживачем виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений в окремому листі постачальника або рахунку.

Згідно з п. 4.2 комерційної пропозиції оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Пунктом 4.3 комерційної пропозиції визначено, що розмір попередньої оплати визначається споживачем самостійно (без отримання рахунку від постачальника), виходячи зі свого прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни. Постачальник, за вимогою споживача, може виставити споживачу рахунок на попередню оплату за розрахунковий або інший період (декада, тиждень, інший період), який споживач повинен оплатити протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка, але в будь в якому разі не пізніше чим за 1 день до початку розрахункового періоду (п. 4.4 комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 4.6 комерційної пропозиції постачальник надсилає споживачу рахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію до 20-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника. Вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період.

Пунктами 4.3 (4.7) комерційних пропозицій № 5, 6 передбачено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі,та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Положеннями п. 4.4 (4.8) комерційних пропозицій № 5, 6 встановлено, що акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Згідно з п. 4.5 комерційної пропозиції оплата за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється споживачем в строк до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника. Вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до ч. 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, на підставі звіту за фактичне споживання електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» було виставлено споживачу:

- за лютий 2022 - акт купівлі-продажу електричної енергії № 023173 від 28.02.2022; рахунок на оплату № 000002010787/08/О02/30658 від 26.04.2022 на суму 631 665,84 грн; корегувальний акт № 24257 від 31.05.2022 та рахунок на оплату № 000002010787/08/К02/31767 від 06.06.2022 на суму 743 133,76 грн;

- за жовтень 2023 - акт купівлі-продажу електричної енергії № 048311 від 31.10.2023 на суму 94 807,86 грн; рахунок на оплату № 000002010787/09/О10/55972 від 09.11.2023 на суму 94 807,86 грн;

- листопад 2023 - акт купівлі-продажу електричної енергії № 050484 від 30.11.2023 на суму 275 881,66 грн; рахунок на оплату № 000002010787/09/О11/58178 від 11.12.2023 на суму 275 881,66 грн.

- за грудень 2023 - акт купівлі-продажу електричної енергії № 052383 від 31.12.2023 на суму 294 140,51 грн; рахунок на оплату № 000002010787/09/О12/60110 від 15.01.2024 на суму 294 140,51 грн; корегувальний акт № 55261 від 31.03.2024 та рахунок на оплату 000002010787/09/К12/63035 від 09.04.2024 на суму 328 079,80 грн.

Таким чином загальна сума вартості поставленої позивачем електроенергії у вказаний період склала 1 441 903,08 грн.

Проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату за спожиту електричну енергію здійснив неналежним чином, лише на суму 542 886,55 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку ДПЗД «Укрінтеренерго» від 19.08.2022 та платіжною інструкцією № 0001405 від 21.12.2023, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Отже матеріали справи свідчать, що на день звернення до суду з цим позовом заборгованість відповідача складала 899 016,53 грн (1 441 903,08 - 542 886,55).

Разом з тим під час розгляду справи встановлено, що Університет сплатив всю суму заявленої до стягнення основної заборгованості в розмірі 899 016,53 грн, що підтверджується наданими ним платіжними інструкціями № 0001510 від 11.04.2025 на суму 275 881,66 грн, № 0001511 від 11.04.2025 на суму 328 079,80 грн, № 0001509 від 11.04.2025 на суму 295 055,07 грн, та свідчить про те, що спір в цій частині позову припинився.

За таких обставин суд дійшов висновку, що провадження в частині стягнення основної заборгованості в сумі 899 016,53 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, адже спір в цій частині позову припинив своє існування під час розгляду справи.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 159 349,61 грн та 15% річних у сумі 216 865,16 грн.

Як слідує з правових позицій Верховного Суду, інфляційні втрати та відсотки річних не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв`язку із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому в п. 7.4 комерційної пропозиції укладеного сторонами договору встановлено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Отже нарахування інфляційних витрат та 15% річних також було передбачено у комерційній пропозиції, що є додатком 1 до договору, і сторони визначили збільшений розмір річних, ніж вказаний у ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, зважаючи на встановлене судом прострочення відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 15% річних, суд дійшов висновку про правильність нарахування відповідачу інфляційних втрат у сумі 159 349,61 грн та 15% річних у сумі 216 865,16 грн.

Разом з цим відповідачем було заявлено клопотання про зменшення 15% річних до визначеного законом розміру - 3%, посилаючись на те, що Університет є бюджетною установою і що сума стягнення збільшених відсотків створюватиме додаткове навантаження на державний бюджет.

Розглянувши вказане клопотання, проти якого заперечив позивач, суд вважає, що воно підлягає задоволенню.

Так, аналіз змісту постанов Великої Палати Верховного Суду, в яких застосовувалася частина друга статті 625 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку, що Велика Палата кваліфікує проценти річних, передбачені ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, як спеціальну форму відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Зокрема Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц).

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Відтак, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, інтереси обох сторін, ступінь виконання зобов`язання відповідачем (у повному обсязі), незначний період прострочення, відсутність доказів понесення позивачем збитків (у зв`язку з простроченням зобов`язання відповідачем), в даному випадку суд вбачає підстави для зменшення встановленого у комерційній пропозиції розміру 15% річних до передбаченого статтею 625 ЦК України розміру 3% річних, що становите суму - 43 373,03 грн, яку суд стягує з відповідача.

Отже позов ДПЗД «Укрінтеренерго» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При цьому судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки позивачем було заявлено правомірні вимоги про стягнення 15% річних, а зменшення судом їх розміру не впливає на відшкодування відповідачем позивачу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про стягнення 1 275 231,30 грн в частині стягнення основного боргу в сумі 899 016,53 грн - закрити.

Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про стягнення 376 214,77 грн задовольнити частково.

Стягнути з Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 13, ідентифікаційний код 02010787) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ідентифікаційний код 19480600) інфляційні втрати в сумі 159 349 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч триста сорок дев`ять) грн 61 коп., 3% річних у сумі 43 373 (сорок три тисячі триста сімдесят три) грн 03 коп. та судовий збір у сумі 4 514 (чотири тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн. 57 коп.

У решті вимог - відмовити.

Вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 20 травня 2025 року.

Повне рішення складене 30 травня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.

Суддя К. І. Головіна