Ухвала від 30.05.2025 по справі 911/1519/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" травня 2025 р. Справа № 911/1519/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив ВТВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор»

про стягнення боргу

за участю представника заявника: Сацюк Д.А. (ордер серії АА № 1543711 від 17.02.2025)

установив:

Господарський суд Київської області рішенням від 15.01.2025, у складі судді Грабець С.Ю., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі № 911/1519/24, задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив ВТВ» частково; ухвалив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив ВТВ» 365 414, 65 грн боргу та 6 231, 22 грн витрат на сплату судового збору; відмовив в іншій частині позову.

08.05.2025, на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2025 у справі № 911/1519/24, суд видав відповідний наказ.

20.05.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслане Товариством з обмеженою відповідальністю «Будвендор» (далі заявник / ТОВ «Будвендор») через підсистему «Електронний суд» клопотання, згідно змісту якого останнє просить суд зупинити виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.05.2025 по справі № 911/1519/24 до розгляду судом цього клопотання та визнати його таким, що частково не підлягає виконанню в сумі 100 000, 00 грн.

Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом автоматизованого розподілу б/н від 20.05.2025, означене клопотання передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Господарський суд Київської області ухвалою від 21.05.2025 у справі № 911/1519/24, зокрема, прийняв до розгляду клопотання ТОВ «Будвендор» про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, та призначив його розгляд на 30.05.2025 об 11:00, разом з тим відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Будвендор» в частині зупинення виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.05.2025 у справі № 911/1519/24 та запропонував ТОВ «Конструктив ВТВ» у строк до 29.05.2025 надати суду письмові пояснення та / або заперечення щодо клопотання заявника.

26.05.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслані, у встановлений судом строк, Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструктив ВТВ» (далі стягувач / ТОВ «Конструктив ВТВ») через підсистему «Електронний суд» заперечення на клопотання про визнання наказу Господарського суду Київської області від 08.05.2025 по справі № 911/1519/24 таким, що частково не підлягає виконанню в сумі 100 000, 00 грн.

Також Господарський суд Київської області ухвалою від 26.05.2025 задовольнив заяви ТОВ «Будвендор» про участь його представника у судовому засіданні 30.05.2025 об 11:00 в режимі відеоконференції, що були надіслані останнім через підсистему «Електронний суд» 23.05.2025 та 26.05.2025, та відповідно постановив провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/ призначене у справі на 30.05.2025 об 11:00 судове засідання.

У судове засідання 30.05.2025 представник стягувача не з`явився, водночас у поданих 26.05.2025 запереченнях на клопотання ТОВ «Будвендор» просив розгляд справи № 911/1519/24 проводити без участі його представника. Представник заявника, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав подане ним клопотання.

Розглянувши клопотання ТОВ «Будвендор» про визнання наказу Господарського суду Київської області від 08.05.2025 таким, що частково не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про його задоволення виходячи з такого.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 18, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є принцип обов`язковості судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, 08.05.2025 Господарським судом Київської області (суддя Грабець С.Ю.) видано наказ на виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2025 у справі № 911/1519/24, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025, про стягнення з ТОВ «Будвендор» на користь ТОВ «Конструктив ВТВ» 365 414, 65 грн боргу та 6 231, 22 грн витрат на сплату судового збору.

Водночас положення ст. 328 ГПК України визначають, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Із системного аналізу положень Господарського процесуального кодексу України випливає, що підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Крім того суд зазначає, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 328 ГПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави (причини) для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Отже, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 5011-9/15826-2012 та від 12.10.2018 у справі № 910/9026/13.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 2-4671/11 вказував, що у випадку визнання листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувана на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Як випливає з обґрунтування клопотання про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, 14.01.2025 ТОВ «Будвендор» добровільно сплатило на поточний рахунок позивача суму коштів у розмірі 100 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 55, однак, оскільки вказана сума перерахована за один день до винесення судом першої інстанції рішення, цей платіж не був врахований судом при постановленні рішення.

Натомість стягувач просить відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Будвендор» про визнання наказу Господарського суду Київської області від 08.05.2025 у справі № 911/1519/24 таким, що частково не підлягає виконанню та залишити без змін згадуваний наказ. Заперечення стягувача ґрунтуються на тому, що положення ч. 2 ст. 328 ГПК України покладають на відповідача, як боржника, обов`язок надати документальне підтвердження щодо повноцінного або часткового виконання обов`язку по факту його припинення / добровільного виконання / інших причин саме з моменту видачі наказу, тоді як відповідач обґрунтовує своє клопотання виключно посиланням на платіжну інструкцію № 55 від 14.01.2025, яка датована до набрання рішенням від 15.01.2025 законної сили згідно постанови апеляції від 22.04.2025, і дати видачі наказу, а також якій (платіжній інструкції) було надано правову оцінку апеляційною інстанцією, наслідком чого була відмова у врахуванні її та зміні рішення суду першої інстанції.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями ТОВ «Конструктив ВТВ», з огляду на таке.

Згідно зі ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Суд відзначає, що предметом спору у справі за позовом ТОВ «Конструктив ВТВ» до ТОВ «Будвендор» була заборгованість за договором поставки № 11-12/23-втв від 11.12.2023.

Водночас з наданої заявником платіжної інструкції № 55 від 14.01.2025 встановлено, що ТОВ «Будвендор» сплатило 14.01.2025 на користь ТОВ «Конструктив ВТВ» грошові кошти у сумі 100 000, 00 грн із призначенням платежу: «за матеріали згідно договору № 11-12/23-втв від 11.12.2023 року».

В розрізі викладених обставин, суд висновує, що платіжна інструкція № 55 від 14.01.2025, яка підтверджує проведення оплати на користь стягувача грошових коштів за відповідним договором, свідчить про часткове виконання боржником зобов`язання ще до набрання законної сили судовим рішенням та видачі наказу. Відтак, на момент видачі наказу обов`язок боржника частково вже був припинений у зв`язку з його добровільним виконанням, що відповідає підставам, визначеним ст. 328 ГПК України.

Натомість заперечення стягувача щодо того, що ТОВ «Будвендор» не надало доказів виконання зобов`язання з моменту видачі наказу, є юридично неспроможними, оскільки положення ч. 2 ст. 328 ГПК України передбачають можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі добровільного виконання зобов`язання незалежно від дати такого виконання, якщо на момент розгляду відповідної заяви обов`язок боржника вже припинено повністю або частково.

Доводи стягувача про те, що зазначена платіжна інструкція нібито отримала належну оцінку апеляційною інстанцією, також не мають процесуального значення, оскільки предметом розгляду в апеляційному провадженні було перегляд рішення по суті спору, тоді як в межах розгляду клопотання за ст. 328 ГПК України суд оцінює факт припинення обов`язку саме на момент розгляду питання про подальше виконання наказу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання ТОВ «Будвендор» про визнання наказу Господарського суду Київської області від 08.05.2025 у справі № 911/1519/24 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 100 000, 00 грн боргу, в порядку ст. 328 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 328 ГПК України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 234, 327, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1.Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню.

2.Визнати наказ Господарського суду Київської області від 08.05.2025 у справі № 911/1519/24 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» (08293, Київська область, місто Буча(пн), вулиця Тарасівська, будинок 32, офіс 201, ідентифікаційний код 41286491) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив ВТВ» (01033, місто Київ, вулиця Тарасівська, будинок 23/25, ідентифікаційний код 39080209) 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп. боргу.

Ухвала складена та підписана 30.05.2025, набирає законної сили негайно після її проголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення згідно із ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко