Рішення від 29.05.2025 по справі 912/320/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 рокуСправа № 912/320/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Керівника Олександрійської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Кіровоградської обласної ради (пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022)

до відповідачів: Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" (вул. Героїв України, 36, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500)

Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АЛЬБА ФУДС" (вул. Угорська, 14, м. Львів, 79048)

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 26 166,50 грн,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.,

представники учасників справи:

від прокуратури - Топонар Н.С., прокурор, посвідчення №075395 від 01.03.23;

від позивача - участі не брали;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали,

у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівник Олександрійської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради до Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" (далі - КЗ "Світловодська спеціальна школа КОР") та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АЛЬБА ФУДС" (далі - ТОВ "КОМПАНІЯ "АЛЬБА ФУДС") з вимогами:

- визнати недійсним пункт 3.1 розділу 3 "Ціна договору" договору №91 від 19.12.2022, укладений між Комунальним закладом "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" та ТОВ "ТВК Укрпромпостач" в частині включення суми ПДВ до вартості поставленого товару (генератора) у розмірі 26 166,50 грн;

- стягнути з ТОВ "КОМПАНІЯ "АЛЬБА ФУДС" на користь Кіровоградської обласної ради грошові кошти в розмірі 26 166,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку протиправним включенням до ціни договору поставки №91 від 19.12.2022 суми податку на додану вартість, пункт 3.1 розділу 3 "Ціна договору" договору №91 від 19.12.2022, підлягає визнанню недійсним, а безпідставно отриманні кошти стягненню з ТОВ "КОМПАНІЯ "АЛЬБА ФУДС".

Ухвалою суду від 17.02.2025 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.

У межах встановленого судом строку прокурором усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 24.02.2025 надано відповідні докази.

Ухвалою від 05.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/320/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 27.03.2025 та встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

19.03.2025 від позивача надійшла заява, за змістом якої повідомлено суд про підтримання поданої керівником Олександрійської окружної прокуратури позовної заяви та проведення розгляду справи без участі представника обласної ради.

27.03.2025 суд відкрив підготовче засідання, в якому оголосив перерву до 22.04.2025, про що постановив протокольну ухвалу.

У підготовчому засіданні 22.04.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.05.2025.

06.05.2025 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті та оголосив перерву до 22.05.2025, про що постановив протокольну ухвалу.

22.05.2025 суд продовжив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

Позивач та відповідачі не брали участі у засіданні суду. Суд враховує заяву позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідно до положень п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони є такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Відзив на позов та будь-які клопотання від відповідачів до суду не надходили.

На підставі викладеного та відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за відсутності представників сторін.

Згідно з приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідачі не подали відзив на позов.

У судовому засіданні 22.05.2025 досліджено докази.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

КЗ "Світловодська спеціальна школа КОР" оголошено про проведення відкритих торгів UА-2022-12-05-006870-а - класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:31120000-3: Генератори. Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 27500, Україна, Кіровоградська область, Світловодськ, вул. Героїв України, 36. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: до 31 грудня 2022 року (а.с. 131-132).

Джерело фінансування відповідно до річного плану закупівлі зазначено - місцевий бюджет.

За результатами проведеної закупівлі, 19.12.2022 між КЗ "Світловодська спеціальна школа КОР" (далі - Замовник) та ТОВ "ТВК Укрпромпостач" (далі - Постачальник) укладено договір про постачання товару №91 (далі - Договір, а.с. 141-146), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується до 31.12.2022 поставити Замовнику якісний товар в асортименті, кількості та за цінами, що надаються в специфікації (додаток №1), а Замовник - прийняти цей товар та оплатити на умовах цього Договору.

У п. 1.2. Договору зазначено найменування товару - ДК 021:2015:31120000-3: Генератори.

Згідно з п. 3.1. Договору ціна цього договору встановлюється у національній валюті України та вказується в накладних, які підписуються Сторонами і становить 156 999,00 грн, у т.ч ПДВ 26 166,50 грн.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання сторонами (п. 11.1. Договору).

У додатку №1 до Договору (специфікація) передбачено найменування товару - генератор, 1 шт, ціна - 156 999,00 грн, у т.ч ПДВ 26 166,50 грн (а.с. 147).

Договір та додаток до нього підписано сторонами та скріплено печатками.

27.12.2022 Замовником складено розрахунковий документ та 28.12.2022 перераховано ТОВ "ТВК Укрпромпостач" кошти в сумі 156 999,00 грн, у тому числі ПДВ 26 166,50 грн (а.с. 150).

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UА-2022-12-05-006870-а сума оплати за Договором становить 156 999,00 грн, в тому числі ПДВ 26 166,50 грн (а.с. 148-149).

За даними з ЄДР ТОВ "ТВК Укрпромпостач" змінило назву на ТОВ "КОМПАНІЯ "АЛЬБА ФУДС".

За твердженням прокурора, в зв`язку з тим, що п. 3.1. Договору, в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 26 166,50 грн є недійсним, оскільки суперечить положенням законодавства, у відповідача наявний обов`язок повернути отримані у складі ціни товару грошові кошти в розмірі 26 166,50 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду.

Щодо підстав представництва прокурором, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи, інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Зміст поняття "державні інтереси" розглянуто в рішенні Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення кодексу України (справа про представництво прокуратурою інтересів держави в суді) від 08.04.1999.

Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних політичних, економічних, соціальних та інших дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №810/2763/17 дійшла висновку, відповідно до якого за загальним визначенням "публічним інтересом" є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок", передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 тощо.

До інтересів держави безпосередньо належить дотримання вимог законодавства, що регулює питання управління та використання бюджетних коштів, а протиправне витрачання з бюджету коштів підриває матеріальну основу органів влади, а також держави в цілому.

Як вказує прокурор, повномасштабне вторгнення російської федерації та введення в Україні правового режиму воєнного стану об`єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності додаткового фінансування органів місцевого самоврядування.

У зв`язку з цим, захист інтересів держави в бюджетних правовідносинах, у тому числі при зайвому витрачанні чи заволодінні бюджетними коштами, є пріоритетом роботи усіх органів, а порушення в цій сфері є неприпустимим в умовах сьогодення.

Забезпечення національної безпеки українського суспільства є однією з найважливіших функцій держави, основні завдання із захисту суверенітету і територіальної цілісності якої покладаються на військові формування.

За таких обставин, можливе протиправне отримання відповідачем бюджетних коштів, тривале їх неповернення, беззаперечно вказує на наявність порушень державних інтересів.

Отже, в зазначеному випадку наявний державний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі органів уповноважених здійснювати захист даних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 висловила правову позицію про те, що сам факт не звернення до суду органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави (територіальної громади), свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, та звернення до суду з таким позовом.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки вказані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Відповідно до Статуту КЗ "Світловодська спеціальна школа КОР", затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради №329гр від 23.10.2018, засновником КЗ "Світловодська спеціальна школа КОР" є Кіровоградська обласна рада. Власником Спеціальної школи є територіальні громади сіл, селищ, міст області, а управління діяльністю даного закладу здійснює галузевий структурний підрозділ з питань освіти Кіровоградської обласної державної адміністрації (п. 1.4. Статуту, а.с. 152-177).

Відповідно до п. 10.1. Статуту фінансово-господарська діяльність Спеціальної школи здійснюється на основі її кошторису за рахунок обласною бюджету.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, Олександрійською окружною прокуратурою 09.01.2025 на адресу Кіровоградської обласної ради направлено лист №55/03-158ВИХ-25, у якому повідомлено про протиправне включення до ціни Договору суми ПДВ та безпідставне отримання цих коштів ТОВ "ТВК Укрпромпостач", роз`яснено положення чинного законодавства, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також висловлено прохання про інформування прокуратури про те, чи вживались обласною радою заходи щодо повернення суми ПДВ (а.с. 178-180).

На вказаний лист Кіровоградська обласна рада листом №01-35/150-1 від 24.01.2025 повідомила про те, що позов обласною радою про стягнення безпідставно отриманих коштів не подавався, та остання не заперечує щодо вжиття заходів представницького характеру Олександрійською окружною прокуратурою (а.с. 181).

З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема, у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

Листом від 04.02.2025 прокуратура направила до Кіровоградської обласної ради повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (а.с. 84).

Таким чином, прокурор дотримався вимог законодавства щодо порядку представництва в суді та обґрунтовано визначив орган, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, судом встановлено достатні підстави для представництва в суді інтересів держави в даній справі.

Щодо суті позовних вимог, господарський суд враховує таке.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦRУкраїни).

Суд зазначає, що станом на момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 ГК України).

Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення").

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Податок на додану вартість (ПДВ), визначений в підп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України).

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Постановою Кабінету Міністрів України №1260 від 09.11.2022 "Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита" внесено зміни до переліку товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020, і відповідно до яких, операції з постачання на митній території України електрогенераторних установок звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Вказана постанова набрала чинності 11.11.2022.

Як установлено судом вище, спірний Договір був укладений 19.12.2022.

Разом з тим, у пункті 3.1. Договору сторонами визначено ціну договору з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 26 166,50 грн.

На виконання умов Договору відповідач 2 поставив обумовлений Договором товар на суму 156 999,00 грн, у тому числі ПДВ 26 166,50 грн (а.с. 148-149).

КЗ "Світловодська спеціальна школа КОР", у свою чергу, на виконання умов Договору оплатив поставлений відповідачем 2 товар на суму 156 999,00 грн, у тому числі ПДВ 26 166,50 грн (а.с. 150).

Суд наголошує, що здійснення постачання КЗ "Світловодська спеціальна школа КОР" товару на виконання умов Договору підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою, а тому умови п. 3.1. Договору щодо включення суми податку на додану вартість є безпідставними.

Отже, оскільки укладання спірного Договору і фактична поставка товару за Договором відбулася після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1260 від 09.11.2022, в зв`язку з чим товар, що є предметом спірного договору, віднесено до товару, який обкладається податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2021 у справі №910/12764/20 вказав, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Верховний Суд у вказаній постанові відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору), та зазначив про незгоду із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №910/22319/16, від 08.08.2019 у справі №911/1626/18.

Матеріалами справи встановлено, що в силу п. 11.1. Договору термін його дії закінчився 31.12.2022.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 зроблено висновок, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Також суд зазначив, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що визначення сторонами в п. 3.1. Договору ціни з урахуванням ПДВ у розмірі 26 166,50 грн здійснено з порушенням постанови Кабінету Міністрів України №1260 від 09.11.2022, що свідчить про недотримання при погоджені вказаного пункту Договору встановлених статтею 203 ЦК України вимог, а тому є підставою для визнання його недійсним у силу приписів статті 215 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №910/2416/23.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для визнання недійсним пункту 3.1. договору про постачання товару №91 від 19.12.2022 у частині включення до договірної ціни суми ПДВ.

Також прокурор просить суд стягнути з відповідача 2 на користь позивача сплачену суму ПДВ у розмірі 26 166,50 грн.

Як зазначалося вище, КЗ "Світловодська спеціальна школа КОР" на виконання умов Договору оплатив поставлений відповідачем 2 товар на суму 156 999,00 грн, у тому числі ПДВ 26 166,50 грн, що підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю та розрахунковим документом від 27.12.2022 з відміткою про оплату 28.12.2022 з призначенням платежу - за придбання генератора, дог. №91 від 19.12.2022 (а.с. 148-150).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

З огляду на те, що відповідачем 2 сума податку на додану вартість у розмірі 26 166,50 грн отримана та оплата відбулась за товар, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, дана сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача 2 за рахунок КЗ "Світловодська спеціальна школа КОР" поза підставою, передбаченою законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №916/707/21.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 2 отриманої суми ПДВ у розмірі 26 166,50 грн як безпідставно набутої.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений прокурором судовий збір покладається на обох відповідачів та розподіляється між ними наступним чином:

за вимогою про визнання недійсним пункту договору - порівну на обох відповідачів, до яких пред`явлено таку вимогу, як до сторін договору;

за вимогою про стягнення грошових коштів - повністю на відповідача 2 - ТОВ "КОМПАНІЯ "АЛЬБА ФУДС", до якого пред`явлено таку вимогу.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним пункт 3.1 розділу 3 "Ціна договору" договору №91 від 19.12.2022, укладеного між Комунальним закладом "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АЛЬБА ФУДС" в частині включення суми ПДВ до вартості поставленого товару (генератора) у розмірі 26 166,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АЛЬБА ФУДС" (вул. Угорська, 14, м. Львів, 79048, ідентифікаційний код 39224504) на користь Кіровоградської обласної ради (пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25022, ідентифікаційний код 22223982) грошові кошти в розмірі 26 166,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АЛЬБА ФУДС" (вул. Угорська, 14, м. Львів, 79048, ідентифікаційний код 39224504) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 4542,00 грн судового збору.

Стягнути з Комунального закладу "Світловодська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради" (вул. Героїв України, 36, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500, ідентифікаційний код 22219354) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 1 514,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи та Кіровоградській обласній прокуратурі до електронних кабінетів.

Повний текст рішення складено 30.05.2025.

Суддя М.С. Глушков