Ухвала

від 29.05.2025 по справі 912/2220/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29 травня 2025 рокуСправа № 912/2220/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши заяву Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 16.05.2024 про розстрочку виконання судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006)

до: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (вул. Перспективна, 32-А, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28008)

про стягнення 8 492 419,59 грн

Секретар судового засідання - Коваленко Т.А.,

представники сторін

від позивача - Руденко Т.В., адвокат, довіреність №560/Дов-24 від 26.12.24;

від відповідача - Сивець О.І., самопредставництво, довіреність № 08 від 02.01.24, в режимі відеконференції,

УСТАНОВИВ:

Рішенням від 08.10.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" 7 921 179,12 грн основної заборгованості, 41 878,37 грн 3% річних, 185152,16 грн пені, 159 057,79 грн інфляційних втрат та 50954,52 грн сплаченого судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою від 16.04.2025 Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду від 08.10.2024.

25.04.2025на виконання рішення видано наказ.

16.05.2025 через систему "Електронний суд" Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" подало заяву про розстрочку виконання судового рішення у справі №912/2220/24, згідно якої просить розстрочити виконання рішення у даній справі терміном на 12 місяців шляхом сплати згідно наданого графіку.

Ухвалою від 19.05.2025 суд призначив вказану заяву до розгляду в судовому засіданні на 29.05.2025.

28.05.2025 стягувач подав заяву, за змістом якої просить відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення у даній справі.

29.05.2025 у судовому засіданні сторони підтримали подані заяви.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення, господарський суд враховує таке.

Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1 ст. 331 ГПК України).

Положеннями ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Таким чином, обставини, які зумовлюють надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, такими, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, а питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Тому, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів та заперечень сторін.

В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, яке пов`язане із недостатністю надходження коштів від споживачів послуг, але робить усе можливе для погашення заборгованості. Підприємство має намір повністю та добровільно погасити заборгованість без застосування примусових процедур виконання судового рішення, проте через відсутність достатніх грошових коштів не в змозі в короткий термін виконати рішення. Наявність заборгованості із заробітної плати працівникам, податкових зобов`язань, за спожиту електроенергію та газ ускладнює виконання рішення, але воно може бути виконаним у спосіб розстрочення заборгованості на 12 місяців сплатою відповідними сумами згідно з поданим графіком.

На підтвердження своїх доводів заявник посилається на докази подані раніше у даній справі. Так заявником зазначено, що станом на 01.01.2023 заборгованість перед КП "Теплокомуненерго" різних категорій споживачів складала 135 087,3 тис. грн, станом на 01.01.2024 ця заборгованість складає 154 756 тис. грн, тобто спостерігається тенденція до зростання даного показника; обсяг нарахованої та не відшкодованої з державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію станом на 01.01.2024 складає 116 203,7 тис. грн, відповідність цих сум засвідчена протокольно обласною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Кіровоградської обласної військової адміністрації; сума непокритих збитків по підприємству станом на 01.01.2023 становила 76 068 тис. грн, станом на 01.01.2024 становила вже 79 076 тис. грн, що підтверджується даними статистичної фінансової звітності за відповідні періоди.

В матеріалах справи наявні докази, подані заявником раніше, та які враховані судом при зменшенні розміру пені на 50% при прийнятті рішення у даній справі. На підтвердження погіршення фінансового стану відповідача, що призвело до прострочення зобов`язань перед позивачем, надано баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2024, довідку про заборгованість КП "Теплокомуненерго" за червень та обсяг заборгованості в різниці тарифів станом на 01.07.2024.

Інших доказів КП "Теплокомуненерго" подано не було.

Оцінюючи надані заявником докази в обґрунтування поданої ним заяви, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як вже зазначалось судом, на підтвердження погіршення фінансового стану відповідача, що призвело до прострочення зобов`язань перед позивачем, надано баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2024, довідку про заборгованість КП "Теплокомуненерго" за червень та обсяг заборгованості в різниці тарифів станом на 01.07.2024. Зважаючи на неподання заявником підтверджуючих доказів щодо своїх доводів станом на дату подання заяви суд позбавлений можливості надати оцінку обставинам, які ускладнюють виконання рішення у даній справі, дослідити питання дотримання балансу інтересів сторін та вирішити питання про наявність або відсутність у цьому конкретному випадку обставин, за яких можливе розстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 16.05.2024 про розстрочку виконання судового рішення у справі.

Керуючись ст. 234-235, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради від 16.05.2024 про розстрочку виконання судового рішення у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Копії ухвали направити учасникам справи систему "Електронний суд".

Повний текст ухвали складено - 30.05.2025.

Суддя М.С. Глушков