Рішення від 26.05.2025 по справі 913/101/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року м.Харків Справа № 913/101/25

Провадження № 4/913/101/25

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 18.03.2025

Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м. Київ

до відповідача Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) в особі ліквідаційної комісії, м. Сєвєродонецьк Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м. Слов`янськ Донецької області

про зобов`язання включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги в сумі 19213638 грн 06 коп.

Секретар судового засідання: Величко О.Р.

У засіданні брали участь:

від позивача: Валентинова О.М. за довіреністю № 51 від 30.12.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: Федорченко А.В. за довіреністю б/н від 28.10.2024 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулося до Господарського суду Луганської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою про зобов`язання Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги в сумі 19213638 грн 06 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 18.11.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про рішення засновника Сєвєродонецької КЕЧ Міністерства оборони України щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Станом на дату подання позову відповідач перебуває у стані припинення. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 20.01.2025. Господарський суд Луганської області рішенням від 24.12.2024 у справі № 913/408/24, яке набрало законної сили 16.01.2025, стягнув з Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» заборгованість за поставлену електроенергію в сумі 12097313 грн 88 коп., 15% річних у сумі 4162801 грн 71 коп., інфляційні втрати в сумі 2725692 грн 77 коп., судовий збір у сумі 227829 грн 70 коп. Позивач 16.01.2025 звернувся до ліквідаційної комісії відповідача з кредиторською вимогою № 44/22-64 про задоволення грошових вимог за вищезазначеним рішенням суду, а також копія вказаної вимоги була направлена засновнику Сєвєродонецької КЕЧ Міністерству оборони України на його електронну адресу. Відповіді щодо задоволення чи відхилення кредиторських вимог позивач не отримав, у зв`язку з чим вимоги безпідставно не були включені до проміжного ліквідаційного балансу.

27.02.2025 на адресу позивача надійшов лист Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики ЗбройнихСил України від 14.02.2025 № 2459/1754, в якому повідомлено, що відповідно доспільної директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.10.2024 № Д-321/101/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2024-2025 роках» Сєвєродонецьку квартирно-експлуатаційну частину (району) ліквідовано. Правонаступником визначено Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганськ. Проте жодних зобов`язаньпо діючим договорам постачання електричної енергії або кредиторської заборгованості за спожиту електроенергію минулих періодів КЕВ м.Луганськ не передавалось. У КЕВ м. Луганськ немає законних підстав для здійснення оплати заспожиту електричну енергію на виконання зазначеного рішення суду.

Отже, кредиторська вимога позивача не була розглянута протягом встановленого законом строку відповідачем.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 24.03.2025 відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 14.04.2025 об 11 год. 00 хв., залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ.

Суд ухвалою від 14.04.2025 відклав підготовче засідання у справі на 05.05.2025 об 11 год. 00 хв., а в подальшому ухвалою від 05.05.2025 продовжив строк проведення підготовчого провадження на 3 дні до 26.05.2025 включно, закрив підготовче провадження у справі № 913/101/25 та призначив справу до судового розгляду по сутіна 26.05.2025 об 11 год. 00 хв.

Суд ухвалою від 09.05.2025 забезпечив позов шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора проводити державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення юридичної особи Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 38, ідентифікаційний код 26614952) до набрання законної сили рішенням Господарського суду Луганської області у справі № 913/101/25.

Представник позивача Валентинова О.М. та представник третьої особи Федорченко А.В. приймали участь у судовому засіданні 26.05.2025 в режимі відеоконференції.

Відповідач участі свого представника у судове засідання 26.05.2025 не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду від 05.05.2025 до його електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка була отримана ним 07.05.2025 о 18 год. 34 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

11.04.2025 відповідач подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.10.2024 № Д-321/101/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2024-2025роках» Сєвєродонецьку квартирно-експлуатаційну частину (району) ліквідовано. Правонаступником визначено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ. Згідно затвердженого плану заходів станом на 27.12.2024 був складений та прийнятий правонаступником передавальний баланс фінансових та не фінансових активів Сєверодонецької КЕЧ (району).

Відповідно до наказу начальника КЕВ м. Луганськ №132 від 27.12.2024 було затверджено склад комісії з прийому передачі майна та здійснено прийом - передачу майна від Северодонецької КЕЧ (району) до КЕВ м.Луганськ. Згідно зазначеного наказу прийняття на баланс КЕВ м. Луганськ майна, переданого від Сєверодонецької КЕЧ (району), було здійснено до 16.01.2025.

Згідно повідомлення ГУ Державної казначейської служби України в Луганській області казначейські рахунки Сєверодонецької КЕЧ (району) станом на 27.12.2024 були закриті.

28.12.2024 відповідними органом засновника Сєверодонецької КЕЧ (району) -Міністерством оборони України був затверджений ліквідаційний акт Сєверодонецької КЕЧ (району). Зазначені факти свідчать, що після 28.12.2024 Сєверодонецька КЕЧ (району) припинила будь-яку господарську та фінансову діяльність, тому внесення змін в ліквідаційний (передавальний) баланс після 28.12.2024 не буде відображати фактичний стан фінансово господарської діяльності Сєверодонецької КЕЧ ( району). Відповідно вимоги позивача про зобов`язання включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові кошти в розмірі 19213638 грн 06 коп. не відповідають фактичним обставинам та не можуть бути задоволені.

На теперішній час відносно юридичної особи Сєверодонецької КЕЧ (району) (код ЄДРПОУ 26614952) в органах Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України здійснюється перевірка, після закінчення якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців буде внесено запис про припинення юридичної особи.

Виконання рішення Господарського суду Луганської області у справі № 913/408/24 про стягнення з Сєверодонецької КЕЧ ( району) на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» заборгованості за поставлену електроенергію в сумі 12097313 грн 88 коп. повинно бути виконано у відповідності до норм, визначених в ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

17.04.2025 третя особа Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ, подала через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» письмові пояснення, у яких зазначає, що позовні вимоги не вважає обґрунтованими і просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, оскільки на час подачі позову було здійснено прийом-передачу майна та фінансових активів від Северодонецької КЕЧ (району) до КЕВ м. Луганськ, про що був складений передавальний баланс фінансових та нефінансових активів Сєверодонецької КЕЧ (району) станом на 27.12.2024. В позовній заяві не визначена дата, на яку необхідно включити грошові вимоги позивача в розмірі 19213638 грн 06 коп., то зобов`язання включити ці грошові вимоги в баланс, станом на дату прийняття судом рішення за цим позовом, не можливо бути виконати, в зв`язку з тим, що після 28.12.2024 Сєверодонецька КЕЧ (району) припинила будь-яку господарську та фінансову діяльність і не є розпорядником будь яких фінансових або матеріальних активів. Будь яких зобов`язань до правонаступника Сєверодонецької КЕЧ (району), яким є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ, позовні вимоги, що є предметом розгляду в судовій справі № 913/101/25, не містять. Третя особа підтримує думку відповідача, що рішення Господарського суду Луганської області у справі № 913/408/24 про стягнення з Сєверодонецької КЕЧ (району) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» заборгованості за поставлену електроенергію в сумі 12097313 грн 88 коп. повинно бути виконано у відповідності до норм, визначених у ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

21.04.2025 позивач подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідь на відзив, у якій зазначає, що ліквідаційна комісія, отримавши заяву від кредитора, зобов`язана її розглянути і в разі її обґрунтованості - визнати заборгованість шляхом надсилання відповідного повідомлення, включивши таку заборгованість до проміжного ліквідаційного балансу, та виплатити кредитору грошову суму в порядку черговості, встановленою ст. 112 ЦК України.

18.11.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1003831100019004620 про рішення засновника Сєвєродонецької КЕЧ Міністерства оборони України щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 20.01.2025. З відзиву позивачу стало відомо, що його грошова вимога не розглянута ліквідаційною комісією, оскільки станом на 27.12.2024 відповідачем був вже складений та прийнятий правонаступником (третьою особою) передавальний баланс фінансових та нефінансових активів Сєверодонецької КЕЧ (району). 28.12.2024 ліквідаційна комісія Сєвєродонецька КЕЧ (району) склала ліквідаційний баланс. З наведеного вбачається, що передавальний баланс та ліквідаційний акт складені відповідачем до закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами, що є порушенням ст. 105 ЦК України.

Законодавець пов`язує право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права, зокрема, з обставинами наявності відмови ліквідаційної комісії відповідача у внесенні вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу або ухилення від їх розгляду, що має місце у спірних правовідносинах. Норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Через те, що відповідачем не включена до передавального балансу грошова вимога позивача у розмірі 19 213 638 грн 06 коп., яка підтверджена рішенням Господарського суду Луганської області від 24.12.2024 року у справі № 913/408/24, позивач не може звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником у справі № 913/408/24 у порядку ст. 15 Закону України «Провиконавче провадження».

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Сєвєродонецька квартирно-експлуатаційна частина (району) є юридичною особою, що утворена 01.11.2016 (запис про державну реєстраціюв Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.11.2016 № 13831200000004620).

18.11.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1003831100019004620 про рішення засновника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України, щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 20.01.2025.

Господарський суд Луганської області рішенням від 24.12.2024 у справі № 913/408/24, яке набрало законної сили 16.01.2025, стягнув з Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» заборгованість за поставлену електроенергію в сумі 12097313 грн 88 коп., 15% річних у сумі 4162801 грн 71 коп., інфляційні втрати в сумі 2725692 грн 77 коп., судовий збір у сумі 227829 грн 70 коп.

16.01.2025 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) та Міністерства оборони України з вимогою № 44/22-64 в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України погасити заборгованість у сумі 19213638 грн 06 коп., підтверджену рішенням Господарського суду Луганської області від 24.12.2024 у справі № 913/408/24.

У зв`язку з тим, що Сєвєродонецька квартирно-експлуатаційна частина (району) знаходиться на окупованій Російською Федерацію території, позивач надіслав вимогу № 44/22-64 від 16.01.2025 на її офіційну електронну пошту severkech@post.mil.gov.ua, а Міністерству оборони України на електронну пошту admou@post.mil.gov.ua, яка була доставлена 16.01.2025, що підтверджується скріншотом з електронної пошти.

Ліквідаційна комісія Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) відповідь на вимогу позивачу не надала, кредиторські вимоги позивача не розглянула, просвоє рішення щодо включення таких вимог до проміжного ліквідаційного балансупротягом встановленого законом строку не повідомила.

Проте, Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України листом № 2459/1754 від 14.02.2025 повідомило позивача, що відповідно доспільної директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача ЗбройнихСил України від 31.10.2024 № Д-321/101/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2024-2025 роках» Сєвєродонецьку квартирно-експлуатаційну частину (району) ліквідовано. Правонаступником визначено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ. Проте жодних зобов`язаньпо діючим договорам постачання електричної енергії або кредиторської заборгованості за спожиту електроенергію минулих періодів КЕВ м.Луганськ не передавалось. У КЕВ м. Луганськ немає законних підстав для здійснення оплати за спожиту електричну енергію на виконання зазначеного рішення суду.

Лист № 2459/1754 від 14.02.2025 був надісланий позивачу рекомендованою кореспонденцією з трек-номером 0601114481673 та отриманий позивачем 27.02.2025, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта».

Тимчасово виконуючий обов`язки начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ Законь Д. наказом № 132 від 27.12.2024 на виконання вимог директиви Командувача Сил Логістики Збройних Сил Українивід 01.11.2024 № Д-23/ДСК та наказу начальника Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління № 247 від 14.11.2024 створив для прийому-передачі озброєння, військової техніки, казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок, квартирного майна та інших матеріальних засобів від Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ комісію у складі: голови комісії Шаповала А. та членів комісії Бойка І., Чупікова А., Власова Є, головному бухгалтеру начальнику фінансово-економічного відділення Семеновій Л. встановлено строк для забезпечення на прийняття на баланс визначеного майна до 16.01.2025.

27.12.2024 складений та підписаний передавальний баланс від Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ відповідно до директиви Командувача Сил Логістики Збройних Сил України від 01.11.2024 № Д-23/ДСК.

28.12.2024 тимчасово виконуючий обов`язки Командувача Сил логістики Збройних Сил України бригадний генерал Гуть О. затвердив ліквідаційний акт Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району).

Згідно повідомлення від 30.12.2024 № 09.2-04-06/4199 Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області рахунки Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) станом на 27.12.2024 закриті.

Відповідач у відзиві зазначає, що після 28.12.2024 Сєверодонецька КЕЧ (району) припинила будь-яку господарську та фінансову діяльність, тому внесення змін в ліквідаційний (передавальний) баланс після 28.12.2024 не буде відображати фактичний стан фінансово-господарської діяльності Сєверодонецької КЕЧ ( району). На теперішній час відносно юридичної особи Сєверодонецької КЕЧ (району) (код ЄДРПОУ 26614952) в органах Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України здійснюється перевірка, після закінчення якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців буде внесено запис про припинення юридичної особи.

Отже, безпідставне ухилення ліквідаційної комісії Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) від розгляду кредиторських вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 5 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною першою ст. 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (ч. 3 ст. 105 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно з ч. 5 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частиною шостою ст. 105 ЦК України передбачено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами (ч. 2 ст. 107 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідуєтьсяза рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи (ч. 8 ст. 111 ЦК України).

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач перебуває в стані припинення з 18.11.2024, головою комісії з припинення призначено Законь Дмитра Артуровича, вимоги кредиторів розглядаються до 20.01.2025.

Як свідчать матеріали справи, позивач своєчасно 16.01.2025 звернувся до голови ліквідаційної комісії Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) та Міністерства оборони України з вимогою № 44/22-64 в порядку ст. 105 ЦК України погасити заборгованість у сумі 19213638 грн 06 коп., підтверджену рішенням Господарського суду Луганської області від 24.12.2024 у справі № 913/408/24, яке набрало законної сили. Вимога була доставлена електронною поштою 16.01.2025, що не заперечується учасниками справи.

Однак, позивач жодної відповіді від відповідача щодо розгляду його кредиторських вимог протягом встановленого чинним законодавством строку не отримав.

Проте, 27.02.2025 позивач отримав від Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України лист № 2459/1754 від 14.02.2025, зі змісту якого також вбачається, що кредиторські вимоги позивача були залишені без розгляду.

Позивач у встановлений строк 18.03.2025 звернувся до суду з позовною вимогою про зобов`язання включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги, які підтверджені судовим рішенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Зазначені вище норми ЦК України передбачають особливий порядок звернення до юридичної особи, що перебуває в процесі припинення, з кредиторськими вимогами. Такі вимоги подаються до ліквідаційної комісії, яка повинна їх розглянути у визначений ст. 105 ЦК України строк. Виходячи із змісту ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду, але ця норма не містить жодних положень щодо того, з яким саме позовом кредитор має право звернутися до суду, який саме спосіб захисту порушеного права в цьому випадку є належним та ефективним.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Така правова позиція міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 (п. 128), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (п. 9.21).

Розглядаючи справу, суд з`ясовує: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Якщо боржник не виконує грошове зобов`язання, то належною позовною вимогою є вимога кредитора про стягнення грошових коштів. Така вимога опосередковує такий спосіб захисту, встановлений законом, як примусове виконання обов`язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України).

Позивач вже звертався до Господарського суду Луганської області з вимогою про стягнення грошових коштів з відповідача, які були предметом спору у справі № 913/408/24. За результатами розгляду суд задовольнив позовні вимоги. Рішення набрало законної сили 16.01.2025.

Відмовляючи у позові, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 905/451/22, а саме на п. 64, у якому зазначено наступне.

«Позовна вимога про зобов`язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу є неефективною. По-перше, виконання судового рішення про задоволення такої вимоги залежить виключно від волі відповідача. По-друге, навіть виконання такого судового рішення, тобто включення вимоги кредитора до проміжного ліквідаційного балансу юридичної особи, само по собі не гарантує сплати боргу юридичною особою, бо така сплата теж залежить виключно від волі боржника. По-третє, учасники юридичної особи, до проміжного ліквідаційного балансу якої на виконання судового рішення включені грошові вимоги кредитора, або відповідний орган юридичної особи чи відповідний державний орган можуть прийняти рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи (частина 11 статті 17, пункт 7 частини 1 статті 251 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), внаслідок чого внесення вимоги кредитора до проміжного ліквідаційного балансу юридичної особи втратить будь-яке значення. У цьому випадку кредитору доведеться повторно звертатись до суду, але вже з вимогою про стягнення грошової суми».

Об`єднана палата також дійшла висновку, що частина перша статті 112 ЦК України має на меті врегулювати черговість добровільного задоволення боржником тих вимог кредиторів, які визнані ним самостійно, і не регулює задоволення вимог кредиторів за судовими рішеннями, які підлягають примусовому виконанню. Протилежне тлумачення зазначених законодавчих норм призвело би до порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) у світлі практики ЄСПЛ (п. 67 постанови).

До вимог, які заявлені вчасно, та вимог, які підлягають примусовому задоволенню на підставі судового рішення, правила про погашення вимог не застосовуються. Якщо у процедурі ліквідації юридичної особи з`ясується, що майна юридичної особи недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів, боржник зобов`язаний звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України (п. 68 постанови).

Виходячи з викладеного, статтю 112 ЦК України не можна тлумачити так, що вона забороняє примусове виконання судового рішення, ухваленого щодо боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення. Такого регулювання стаття 112 ЦК України не містить (та й не може містити з огляду на статтю 6 Конвенції у світлі практики ЄСПЛ, п. 69 постанови).

Тому доти, доки ознаки неплатоспроможності боржника - юридичної особи не встановлені, такі кредитори мають отримувати задоволення своїх вимог в загальному порядку у виконавчому провадженні (п. 70 постанови).

Подібні висновки Об`єднана палата зробила у зв`язкуіз набранням чинності новим Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, який не передбачає такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, як перебування боржника у стані ліквідації, та не визнає таку обставину ані підставою для закінчення виконавчого провадження, ані підставою для його зупинення.

Таке регулювання не означає наявності в чинному Законі прогалини, яку слід було б заповнити, а свідчить про виправлення законодавцем помилок, які були наявні у Законі України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV та призводили до явно нерозумних і несправедливих результатів, суперечили статті 6 Конвенції.

Під час дії Закону № 606-XIV його статтею 67 було передбачене таке: « 2. У разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. 3. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом».

Отже, Закон № 606-XIV передбачав, що коли учасники юридичної особи прийняли рішення про її ліквідацію, то судові рішення про стягнення з юридичної особи грошей чи майна не підлягали примусовому виконанню. Натомість сама юридична особа (в особі ліквідатора) мала розраховуватись з кредиторами (як тими, з якими у юридичної особи не було спорів, так і з тими, хто мав судові рішення на свою користь).

Вади регулювання, яке встановлювалося Законом № 606-XIV у зазначеному відношенні, були цілком очевидними із-за вкрай несприятливих для кредиторів наслідків.

Тому Об`єднана палата дійшла висновків про те, щознаходження юридичної особи - боржника у стані припинення жодним чином не впливає ані на можливість відкриття виконавчого провадження, ані на примусове виконання судового рішення щодо цього боржника у процедурі виконавчого провадження, зокрема, не тягне закінчення виконавчого провадження і не є підставою для його зупинення (п. 62 постанови). Виконання судового рішення, яке може бути виконане від імені боржника іншою особою, тобто якщо обов`язок боржника не має особистого характеру (стаття 63 чинного Закону України "Про виконавче провадження"), зокрема судового рішення про стягнення грошових коштів, не може бути покладено на самого боржника, який не виконав його добровільно, а підлягає примусовому виконанню. Протилежний висновок суперечив би статті 6 Конвенції (п. 56 постанови).

У зв`язку з наведеним об`єднана палата відступила від викладених у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 924/478/16, від 20.01.2020 у справі № 922/416/19, від 25.11.2021 у справі № 922/2194/21, від 12.09.2023 у справі № 909/101/21 висновків про те, що якщо юридична особа перебуває у стані припинення, то належному способу захисту прав кредитора відповідає позовна вимога про зобов`язання юридичної особи включити до проміжного ліквідаційного балансу боржника вимог кредитора, а не про стягнення з такої юридичної особи боргу.

Отже, рішення Господарського суду Луганської області від 24.12.2024 у справі № 913/408/24, яким стягнуто з Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» заборгованість у сумі 19213638 грн 06 коп., у разі відмови боржника добровільно виконати його, має бути виконано у примусовому порядку відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII. У такий спосіб права кредитора захищаються повністю.

І тому суд погоджується з доводами відповідача, третьої особи в частині щодо виконання рішення суду в примусовому порядку згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Суд відхиляє доводи позивача про те, що ліквідаційна комісія, отримавши заяву від кредитора, зобов`язана її розглянути і в разі її обґрунтованості - визнати заборгованість шляхом надсилання відповідного повідомлення, включивши таку заборгованість до проміжного ліквідаційного балансу, та виплатити кредитору грошову суму в порядку черговості, встановленою ст. 112 ЦК України.

Як вже було зазначено вище, ст. 112 ЦК України передбачає право кредитора звернутися до суду у разі ухилення від розгляду його вимог, але ця норма не містить жодних положень щодо того, з яким саме позовом кредитор має право звернутися до суду, який саме спосіб захисту порушеного права в цьому випадку є належним та ефективним. Окрім цього, ч. 1 вказаної статті має на меті врегулювати черговість добровільного задоволення боржником тих вимог кредиторів, які визнані ним самостійно, і не регулює задоволення вимог кредиторів за судовими рішеннями, які підлягають примусовому виконанню.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що оскільки відповідачем не включена до передавального балансу грошова вимога позивача у розмірі 19 213 638 грн 06 коп., яка підтверджена рішенням Господарського суду Луганської області від 24.12.2024 року у справі № 913/408/24, позивач не може звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником у справі № 913/408/24 у порядку ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з необґрунтованістю. На теперішній час є судове рішення у справі № 913/408/24, яке набрало законної сили, та має бути виконано у примусовому порядку згідно із Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII відповідачем або його правонаступником незалежно від того, чи були включені до передавального балансу грошові вимоги.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (п. 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (п. 99)).

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права у вигляді звернення до суду із позовом про зобов`язання відповідача, який перебуває в стані припинення, включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги в сумі 19213638 грн 06 коп., тому зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

У зв`язку з повною відмовою судом у задоволенні позову, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.05.2025 у справі № 913/101/25.

Відповідно до ч. 11 ст. 145 ГПК України примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 123, 129, ч.ч. 9-11 ст. 145, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

3.Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.05.2025 у справі № 913/101/25, про заборону суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора проводити державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення юридичної особи Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 38, ідентифікаційний код 26614952) до набрання законної сили рішенням Господарського суду Луганської області у справі № 913/101/25 скасувати.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано - 30.05.2025.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО