Рішення

від 29.05.2025 по справі 914/220/25

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2025 Справа № 914/220/25

За позовом: Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, м. Турка Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС», с. Завадівка Львівської області,

про: розірвання Договору оренди землі від 01.04.2014 та зобов`язання повернути земельну ділянку

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

прокурора: Леонтьєва Н.Т.

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Керівника самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Турківської міської ради Самбірського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» про розірвання Договору оренди землі від 01.04.2014 та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою суду від 06.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 01.05.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.05.2025.

В судове засідання 29.05.2025 прокурор з`явився, надав пояснення по суті спору. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю систематичної заборгованості за 2022-2024 роки по орендній платі за використання земельної ділянки в сумі 4155,34 грн. У зв`язку з чим, прокурор просить розірвати Договір оренди землі від 01.04.2014 (ділянка № 5-з) та зобов`язати відповідача повернути на користь територіальної громади в особі Турківської міської ради спірну земельну ділянку.

В судове засідання 29.05.2025 представник позивача не з`явився, через канцелярію суду 20.05.2025 подав клопотання (вх.№ 13236/25) про розгляд справи без участі представника Турківської міської ради Самбірського району Львівської області. Позовні вимоги підтримав та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.2025 не з`явився.

Копії ухвал суду надсилалися відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та були отримані останнім про, що сформовано відповідні Довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет відповідача від 04.02.2025, 28.02.2025, 04.04.2025 та 02.05.2025.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

В судовому засіданні 29.05.2025 була проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Як встановлено судом, 01.04.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» укладено Договір оренди землі (ділянка № 5-з) кадастровий номер 4625582900:11:000:0087 площею 1,0000 га для будівництва і обслуговування вітрової електростанції.

За умовами п.1 Договору, ГУ Держземагентства у Львівській області (Орендодавець) передає, а ТОВ «Карпатська ВЕС» (Орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та обслуговування вітрової електростанції, яка знаходиться за межами населеного пункту села Мельничне Турківського району (на даний час - Турківської територіальної громади).

Відповідно до п. 2. Договору в оренду передається земельна загальною площею 1,0000 га з кадастровим номером 4625582900:11:000:0087.

Пунктом 8 Договору визначено, що такий укладено на 49 років.

На виконання умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем 01.04.2014 було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду.

Право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4625582900:11:000:0087 на підставі вказаного Договору за Відповідачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.04.2014 (номер запису про право: 5357684), що підтверджується інформаційною довідкою № 406921357.

Право комунальної власності земельної ділянки за Позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.10.2022 (номер запису про право: 48079310).

Пунктом 38 Договору визначено, що його дія припиняється шляхом розірвання на підставі рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

За інформацією Турківської міської ради Самбірського району від 03.01.2025 №19- 02.17 в ТзОВ «Карпатська ВЕС» станом на 01.01.2025 наявна систематична заборгованість за 2022-2024 роки по орендній платі за використання земельної ділянки кадастровий номер 4625582900:11:000:0087 в сумі 4155,34 грн.

Згідно інформації ГУ ДПС у Львівській області від 26.06.2024 №7950/5/13-01-13-08-07 ТзОВ «Карпатська ВЕС» має заборгованість по сплаті орендної плати за всі земельні ділянки на загальну суму 1 млн. 873,8 тис. грн.

Також, щодо ТзОВ «Карпатська ВЕС» Львівським окружним адміністративним судом 26.03.2021 прийнято рішення у справі №380/719/21 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати на землю в сумі 114,4 тис. грн та 06.12.2021 прийнято рішення у справі №380/11214/21 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати на землю в сумі 231,5 тис. грн.

Крім того, у 2023 році ГУ ДПС у Львівській області до суду направлено матеріали про стягнення новоствореного боргу. 31 травня 2023 року судом задоволено позов в адміністративній справі № 380/3666/23 і стягнуто з боржника 1,4 млн. грн.

Заборгованість ТзОВ «Карпатська ВЕС» з орендної плати за землю за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 4625582900:11:000:0087 обліковується по Турківській територіальній громаді, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» території села Мельничне, увійшли до території Турківської територіальної громади.

Таким чином, при наявності заборгованості починаючи з березня 2022 року по орендній платі за землю в сумі 4155,34 грн та договірного зобов`язання про щомісячне внесення орендної плати за землю, встановлено відсутність передбачених щомісячних проплат з орендної плати за оренду земельної ділянки кадастровий номер 4625582900:11:000:0087 площею 1,0000 га в період з березня 2022 року по грудень 2024 року.

У ТзОВ «Карпатська ВЕС» була заборгованість по орендній платі за землю і в 2021 році, яка погашалась платежами в травні 2022 року, а заборгованість за січень- березень 2022 року в листопаді 2022 року та в вересні-жовтні 2023 року.

Враховуючи систематичне невиконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати за договором оренди, прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області із матеріально-правовою вимогою про розірвання Договору оренди землі (ділянка № 5-з) від 20.11.2014 та зобов`язання ТзОВ «Карпатська ВЕС» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4625582900:11:000:0087 площею 1,0000 га, розташовану за межами населеного пункту села Мельничне на території Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Щодо здійснення представництва інтересів держави прокурором в суді.

Як встановлено положеннями ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У своїх процесуальних документах прокурор зобов`язаний обґрунтувати, в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, зазначити підстави для звернення до суду, а також орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог тягне наслідки, передбачені ст. 174 ГПК України. У разі відкриття провадження за позовом прокурора, такий орган набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до такого органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на ситуацію: призначити перевірку, виправити порушення, подати позов або повідомити прокурора про відсутність підстав. У разі невжиття жодних дій протягом розумного строку це розцінюється як бездіяльність.

У цій справі прокурор визнав органом, уповноваженим державою у спірних правовідносинах, Турківську міську раду, яка з 12.06.2020 є власником спірної земельної ділянки. Це відповідає нормам Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування» та «Про оренду землі», а також Земельного кодексу України.

З матеріалів справи встановлено, що до звернення до суду прокурор надіслав Турківській міській раді листа №14.56/04-22-вих-24 від 06.12.2024, у якому запитував про наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати у розмірі 4155,34 грн

У відповідь міська рада підтвердила наявність заборгованості, повідомила про відсутність заходів з боку ради та попросила прокурора звернутися до суду з позовом. Також було зазначено, що об`єкти нерухомості на земельній ділянці відсутні.

Згодом прокурором було направлено лист №49-02.32 від 24.01.2025, в якому повідомлялось про подання позову в інтересах держави.

Таким чином, прокурор належним чином повідомив орган місцевого самоврядування про порушення інтересів держави та надав можливість відреагувати. Проте компетентний орган не вжив жодних заходів для захисту цих інтересів, що свідчить про його бездіяльність.

Суд дійшов висновку, що прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у суді відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», належним чином визначив, у чому полягає порушення, і правильно визначив компетентний орган у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.148-1 ЗК України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Отже, суд вважає встановленим, що з моменту переходу права власності на земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 4625582900:11:000:0087 до Турківської міської ради, до останньої перейшли усі права та обов`язки попереднього орендодавця: Головного управління Держземагентства у Львівській області за Договором оренди землі (ділянка № 5-з) від 01.04.2014.

Як передбачено ч.4 ст.148-1 ЗК України, внесення змін до договорів оренди із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку (стаття 24), а орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (ст.25 ЗУ «Про оренду землі»).

Матеріали справи свідчать про фактичне користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4625582900:11:000:0087, а також про наявність заборгованості ТзОВ «Карпатська ВЕС» зі сплати орендної плати в період з березня 2022 року по грудень 2024 року.

Станом на 01.01.2025 року загальна сума заборгованості по вказаній ділянці становить - 4155,34 грн, а саме: за березень-грудень 2022 року - 1017,31 грн, січень -грудень 2023 року -1597,92 грн, за січень місяць 2024 року - 1540,11 грн.

Сплачені суми коштів «Карпатською ВЕС» у 2022 році (12.05.2022 року; 17.11.2022 року) в сумі -312,13 грн, зараховуються на погашення заборгованості з орендної плати за землю за попередній рік (2021 рік та 2022 рік), відповідно сплачені суми коштів у 2023 році (25.09.2023 року; 02.10.2023 року) в сумі - 62,17 грн. зараховуються на погашення наявних сум заборгованості за 2022 рік.

Доказів, які б спростовували ці обставини, суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору внаслідок систематичного невиконання покладених на нього обов`язків як орендаря.

В даному випадку прокурор звернувся до суду із матеріально-правовими вимогами немайнового характеру про розірвання договору оренди землі та повернення на користь позивача земельної ділянки із кадастровим номером 4625582900:11:000:0087, посилаючись на систематичну несплату відповідачем орендних платежів.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Суд зазначає, що станом на дату ухвалення рішення, між сторонами продовжують існувати договірні орендні відносини, оскільки згідно з п.8 договору оренди землі, його укладено на 49 років.

Згідно із ст. ст.31, 32 ЗУ «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Схожі за змістом умови узгоджено сторонами у п.38 Договору оренди землі (ділянка №5-з) від 20.11.2014.

Статтею 141 ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

При вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню підлягають положення ч.2 ст.651 ЦК України щодо підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав істотного порушення договору другою стороною (постанова Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 903/775/23).

За приписами ст.651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 922/2216/19 вказано, що істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Згідно зі ст. ст. 13, 15, 21 ЗУ «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання орендної плати у встановленому розмірі. Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає земельну ділянку в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. У результаті порушення цього інтересу сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки (постанова Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 903/775/23).

З урахуванням того, що відповідач не здійснював сплату орендних платежів упродовж тривалого періоду таке неналежне виконання умов договору суттєво позбавило орендодавця очікуваного результату від укладення договору оренди.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що допущене відповідачем порушення є істотним у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, а тому вимога про розірвання договору оренди є правомірною, належно обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцю на умовах, визначених договором, і не має права утримувати її з метою задоволення власних вимог до орендодавця.

У зв`язку з розірванням договору оренди землі за рішенням суду, вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку є обґрунтованою та також підлягає задоволенню.

Відтак, враховуючи наведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 6056,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2. Розірвати Договір оренди землі від 01.04.2014 (ділянка №5-з), укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (82540, Львівська область, Самбірський район, с. Завадівка, вул. Середня, 10; код ЄДРПОУ: 36787838).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (82540, Львівська область, Самбірський район, с. Завадівка, вул. Середня, 10; код ЄДРПОУ: 36787838) повернути Турківській міській раді Самбірського району Львівської області (82500, Львівська область, Самбірський район, м. Турка, вул. Січових Стрільців, 62; код ЄДРПОУ: 04056026) земельну ділянку з кадастровим номером 4625582900:11:000:0087 площею 1,0000 га, розташовану за межами населеного пункту села Мельничне на території Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (82540, Львівська область, Самбірський район, с. Завадівка, вул. Середня, 10; код ЄДРПОУ: 36787838) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, буд. 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 6056,00 грн судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.05.2025.

СуддяБерезяк Н.Є.