Ухвала

від 26.05.2025 по справі 922/440/24

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"26" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/440/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохоров С.А.

секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.

за участю:

ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" (боржника) - Муха С.С. в режимі відеоконференції

розпорядника майна - Касаткін Д.М. в режимі відеоконференції

ПрАТ "Харківенергозбут" - Такідзе М.Т.

АТ "Сенс Банк" - Дем`янець Я.В. в режимі відеоконференції

ТОВ "Транссервіс" - Лабовкін О.О. в режимі відеоконференції

розглянувши заяву ПрАТ "Харківенергозбут" вх. № 13870 від 29.05.2024 з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявоюТовариство з обмеженою відповідальністю "Лозівські машини РR" про визнання банкрутом Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод"

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівські машини РR" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 14.02.2024 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/440/24 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою суду від 29.04.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод", код ЄДРПОУ 00223243. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника.

Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора № 1802 від 22.06.2017 року).

29.04.2024 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства Харківський верстатобудівний завод (код ЄДРПОУ 00223243).

Попереднє засідання у справі було призначено на "24" червня 2024 р.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява ПрАТ "Харківенергозбут" (вх. № 13870 від "29" травня 2024 р.) з грошовими вимогами до боржника Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод" в розмірі 3 113 129,72 грн, а також 6 056,00 грн судового збору, сплаченого за подання заяви.

Згідно з абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 03.06.2024 заяву ПрАТ "Харківенергозбут" було прийнято до розгляду в попередньому засіданні, призначеному на 24.06.2024.

Боржником та розпорядником майна станом на 24.06.2024 не було подано повідомлень про розгляд заявлених грошових вимог.

Ухвалою суду від 24.06.2024 було продовжено строки проведення попереднього засідання суду у справі №922/440/24, продовжено строк розгляду кредиторських вимог, заявлених до боржника та надання до суду повідомлень про їх розгляд до 12.08.2024. Попереднє засідання у справі відкладено на "19" серпня 2024 р.

19.08.2024 від ПрАТ "Харківенергозбут" надійшли додаткові пояснення (вх. №20779) до заяви з грошовими вимогами.

Дослідивши обставини, які вказує кредитор в своїх поясненнях, судом встановлено, що в них він уточнив суму вимог до боржника та просить суд визнати конкурсні кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут, код ЄДРПОУ 42206328 до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод", код ЄДРПОУ 00223243 у розмірі 2 971 687 грн. 43 коп. підтвердженої заборгованості та включити до реєстру вимог кредиторів:

2 879 885 грн. 98 коп. - заборгованість зі сплати електричної енергії, 3% річних, інфляційних втрат, та судового збору за судовими рішенням про стягнення (що підлягає зарахуванню до четвертої черги погашення вимог кредиторів, з яких 2 009 856 грн. 54 коп. борг за електроенергію, 150 672 грн. 08 коп. 3% річних, 709 914 грн. 64 коп. інфляційних втрат та 9 443 грн. 02 коп. судового збору, стягнутого в межах судових справ);

91 801 грн. 45 коп. - штрафні санкції - пеня (що підлягає зарахуванню до шостої черги погашення вимог кредиторів);

а також 6 056 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви з кредиторськими вимогами (що підлягає зарахуванню до першої черги погашення вимог кредиторів).

Вказані уточнення долучені до матеріалів справи, а розгляд вимог ПрАТ "Харківенергозбут" продовжено судом з їх урахуванням.

При цьому, судом встановлено, що при підрахунку сум 2 009 856 грн. 54 коп. боргу за електроенергію, 150 672 грн. 08 коп. 3% річних, 709 914 грн. 64 коп. інфляційних втрат та 9 443 грн. 02 коп. судового збору, стягнутого в межах судових справ), зазначених кредитором вказана в заяві заборгованість зі сплати електричної енергії становить 2 879 886,28 грн, а не 2 879 885,98 грн, а загальний розмір вимог, відповідно становить 2 971 687 грн. 73 коп, а не 2 971 687 грн. 43 коп, як то зазначено в заяві.

Боржником та розпорядником майна станом на 19.08.2024 не було подано повідомлень про розгляд всіх заявлених грошових вимог.

Ухвалою суду від 19.08.2024 було продовжено строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод". Відкладено попереднє засідання у справі на "07" жовтня 2024 р. Продовжено боржнику та розпоряднику майна строк на надання до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 30.09.2024. Продовжено розпоряднику майна строк для проведення інвентаризації майна боржника та подання до суду оформленого звіту за результатами інвентаризації майна боржника до 30.09.2024.

Розпорядником майна станом на 07.10.2024 не було подано повідомлень про розгляд всіх заявлених грошових вимог.

Ухвалою суду від 07.10.2024 продовжено строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" та процедури розпорядження майном боржника до 21.10.2024.

Відкладено попереднє засідання у справі на "21" жовтня 2024 р.

Продовжено розпоряднику майна строк на надання до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 21.10.2024.

Розпорядником майна станом на 21.10.2024 було подано повідомлення про розгляд заявлених ПрАТ "Харківенергозбут" грошових вимог (01-32/72-10 від 18.10.2024.

У своєму повідомленні розпорядником майна були визнані вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" в повному обсязі.

Боржником 09.12.2024 подано суду відзив (вх. №30929) на заяву ПрАТ "Харківенергозбут" в якому вимоги боржником визнані в повному обсязі.

31.03.2025 кредитором - ПрАТ "Харківенергозбут" подано суду додаткові пояснення щодо заявлених вимог (вх. № 7936).

Дослідивши додаткові пояснення кредитора, судом встановлено, що в них він підтримує заяву грошовими вимогами до боржника, яка була подана в первісній редакції (вх. №13870 від 29.05.2025) та просить суд визнати конкурсні кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут, код ЄДРПОУ 42206328 до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод", код ЄДРПОУ 00223243 саме у первісно заявленому розмірі тобто 3 113 129,72 грн заборгованості та включити до реєстру вимог кредиторів:

2 878 969,31 - заборгованість зі сплати електричної енергії, 3% річних, інфляційних втрат, та судового збору за судовими рішенням про стягнення (що підлягає зарахуванню до четвертої черги погашення вимог кредиторів, з яких 2 009 856 грн. 54 коп. борг за електроенергію, 150 672 грн. 08 коп. 3% річних, 709 914 грн. 64 коп. інфляційних втрат та 8 526,05 грн судового збору, стягнутого в межах судових справ);

234 160,41 грн - штрафні санкції - пеня (що підлягає зарахуванню до шостої черги погашення вимог кредиторів);

а також 6 056 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви з кредиторськими вимогами (що підлягає зарахуванню до першої черги погашення вимог кредиторів).

В судовому засіданні представник ПрАТ "Харківенергозбут" просив визнати вимоги в розмірі 3 113 129,72 грн заборгованості .

На вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" заявлені з урахуванням додаткових пояснень, ні боржником ні розпорядником майна повідомлень надано не було.

Суд зазначає, що провадження у справі №922/440/24 Приватного акціонерного товариства Харківський верстатобудівний завод" було відкрито ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та введено цією ухвалою процедуру розпорядження майном боржника.

Заява ПрАТ "Харківенергозбут" (вх. № 13870 від "29" травня 2024 р.) надійшла до суду 29.05.2024, тобто у арбітражного керуючого Касаткіна Д.В. було достатньо часу для виконання його обов`язків розпорядника майна у цій справі та надання повідомлення стосовно заявлених вимог до божника.

Частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Розглянувши заяву ПрАТ "Харківенергозбут" з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом,Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положеньГосподарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

29.05.2024, тобто у строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до суду надійшла заява ПрАТ "Харківенергозбут" (вх. № 13870 від "29" травня 2024 р.) з грошовими вимогами до боржника Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод" в розмірі 3 113 129,72 грн, а також 6 056,00 грн судового збору, сплаченого за подання заяви (остаточні вимоги з урахуванням додаткових пояснень від 31.03.2025).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).

Дослідивши вимоги заяви та подані суду документи в обґрунтування цих вимог, суд зазначає наступне.

У зв`язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ Харківенергозбут є постачальником електричної енергії споживачу за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

Відповідно до статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії (далі Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

ПрАТ Харківенергозбут, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, як за вільними цінами (розділ 3.1. Правил), так і на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (розділ 3.3. Правил).

Згідно з п. 3.1.1. Правил, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора (п. 3.1.5. Правил).

Згідно п. 3.1.7. Правил, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника.

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному вебсайті електропостачальника, договір укладається у письмовій формі шляхом підписання сторонами цілісного документа або обміну документами у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та/або Господарським кодексом України та цими Правилами, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації.

При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються, у письмовій формі, а у випадку укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації у формі електронного документа та підписуються обома сторонами (згідно п. 3.1.7. Правил).

Невід`ємною частиною договору між електропостачальником та споживачем, укладеного за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, є угода про електронний документообіг, укладена між споживачем та електропостачальником. Заява-приєднання подається споживачем у випадку приєднання до умов розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника комерційної пропозиції.

Згідно зі ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника "останньої надії" ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються відповідно до цього Закону. Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання "останньої надії" не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами (Згідно з п. 3.1.3. Правил та п. 4 ст. 56 Закону).

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором (НКРЕКП). Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут zbutenergo.kharkov.ua.

Згідно з п.п. 3.2.5 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. У відповідності до п 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

У відповідності до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п 9.1 1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між адміністратором комерційного обліку, постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ «Харківенергозбут» проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показників приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

У зв`язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, між споживачем та ПрАТ Харківенергозбут були фактично укладено:

- Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17УП від 01.01.2019 (далі - Договір № 17УП) на умовах Комерційної пропозиції № 6;

- Договір про постачання електричної енергії споживачу № 17 від 01.01.2019 (далі - Договір № 17) на умовах Комерційної пропозиції № 133 Ф-Р.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За нормами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 ГК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За нормами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом. За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок такої сплати.

Так, 01.01.2019 у відповідності до вимог діючого законодавства між боржником та ПрАТ Харківенергозбут був укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17УП від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 6.

Згідно п. 2.1 Договору № 17УП - постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору № 17УП - розрахунковий період становить календарний місяць.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Пунктом 5.13 Договору № 17УП передбачено, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, із зазначенням обраного способу оплаті в комерційній пропозиції.

Умовами п. 3 Публічної комерційної пропозиції № 6 передбачено розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.

Відповідно до п. 4 Публічної комерційної пропозиції № 6 - рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 6 до Договору № 17УП, передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу, 3 % річних з простроченої суми.

Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Суми пені, 3 % річних, інфляційних сплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника.

Також, 01.01.2019 у відповідності до вимог діючого законодавства між боржником та ПрАТ Харківенергозбут був укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 133 Ф-Р для малих непобутових споживачів

Згідно п. 2.1 Договору № 17 - постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору № 17 - розрахунковий період за цим Договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором Споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюється на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 5.10 Договору № 17 передбачено, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи.

Умовами п. 4 Публічної комерційної пропозиції № 133 Ф-Р передбачено розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу, в якому зазначається сума до сплати за електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.

Відповідно до п. 5 Публічної комерційної пропозиції № 133 Ф-Р - рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору. Пунктом 8 Комерційної пропозиції № 133 Ф-Р до Договору № 17, передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу, 3 % річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Суми пені, 3 % річних, інфляційних сплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника.

З поданих до суду доказів вбачається наступне.

Щодо заявлених вимог за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 17.

Заявлені кредитором вимоги за договором від 01.01.2019 № 17 включають в себе загальну суму у розмірі 807 159,01 грн., яку він складає з:

568 403,36 грн. - електрична енергія (безспірна заборгованість визнана рішенням судом у справі № 922/1838/22);

8 526,05 грн. - судовий збір (у справі № 922/1838/22);

142 358,96 грн. - пеня (нарахована кредитором за період з 07/2022 по 05/2023), деталізований розрахунок заборгованості з пені міститься в матеріалах справи.

25 412,36 грн. - 3% річних (за період з 07/2022 по 03/2024), деталізований розрахунок заборгованості з 3% річних міститься в матеріалах справи;

62 458,28 грн. - інфляційні втрати (за період з 09/2022 по 03/2024), деталізований розрахунок заборгованості з інфляційних втрат міститься в матеріалах справи.

Перевіривши обґрунтованість заявлених вимог в частині заборгованості за договором №17 судом було встановлено наступне.

01.01.2019 Приватне акціонерне товариство Харківський верстатобудівний завод приєдналося до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 17 шляхом підписання заяви-приєднання на умовах комерційної пропозиції № 133 Ф-Р.

В поданій споживачем заяві-приєднання, зазначено наступну інформацію про об`єкти споживання електричної енергії:

1. вид об`єкт: завод; адреса: м. Харків, пр. Московський, буд. 277; ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача: 62Z6515256813180;

2. вид об`єкт: завод; адреса: м. Харків, пр. Московський, буд. 277; ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача: 62Z1515703484019;

3. вид об`єкт: завод; адреса: м. Харків, пр. Московський, буд. 277; ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача: 62Z5856407038036;

4. вид об`єкт: завод; адреса: м. Харків, пр. Московський, буд. 277; ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача: 62Z4261868162213;

Кредитором ПрАТ Харківенергозбутразом із заявою з грошовими вимогами до суду надані засвідчені належним чином підписаний договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 17 та заява-приєднання до нього (містяться в матеріалах справи).

Отже, постачання електричної енергії здійснювалось відповідно до вказаної споживачем адреси об`єктів, а саме за місцем реєстрації юридичної особи боржника.

Разом з тим, щодо укладення договору про постачання електричної енергії споживачу, положеннями Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова) (в редакції від 28.12.2018) передбачено подання заяви-приєднання споживачем разом із копією документа на підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника - для юридичних осіб, копію довіреності, виданої в установленому порядку), за необхідності; витяг або копію довідки, або копію виписки з ЄДР, та інші документи, передбачені цими Правилами.

Тобто, надання правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, на момент приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу - не було передбачено Правилами.

Отже, договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 17 укладений згідно поданої заяви-приєднання, у порядку, визначеному Правилами.

Також, кредитор повідомив суд про те, що постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 17 - припинено 01.07.2022.

В свою чергу, рішенням Господарського суду Харківської області від 15.12.2022 у справі №922/1838/22 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 17 від 01 січня 2019 року в розмірі 568 403,36 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 526,05 грн.

Вказана заборгованість, що була стягнута рішенням у справі №922/1838/22 виникла за період з січня 2022 року по червень 2022 року.

Зазначене рішення не було оскаржено та набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" стосовно заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 17 від 01 січня 2019 року за період з січня 2022 року по червень 2022 року в розмірі 568 403,36 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 8 526,05 грн стягнуті рішенням Господарського суду Харківської області від 15.12.2022 у справі №922/1838/22 підлягають визнанню як безспірні вимоги та включенню до реєстру кредиторів Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" в четверту чергу задоволення.

Перевіряючи обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", заявлених за договором №17, а саме:

- 142 358,96 грн пені (нарахована кредитором за період з 07/2022 по 05/2023),

- 25 412,36 грн 3% річних (за період з 07/2022 по 03/2024),

- 62 458,28 грн - інфляційні втрати (за період з 09/2022 по 03/2024),

суд зазначає наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченихГосподарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті216та частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій, згідно з частиною 2статті 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Так, відповідно до статей230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 (в редакції від 27.02.2022) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії. В подальшому, відповідно до п. 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 (в редакції від 26.04.2022) вирішено на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії.

Тобто, до 26.04.2022 постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 року передбачала рекомендацію щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, а вже після 26.04.2022 постановою встановлено чітку заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій.

Як вбачається з представлених розрахунків пені за договором №17, вона повністю нарахована після 26.04.2022 року, що суперечить постанові НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року (в редакції від 27.02.2022 та 26.04.2022).

Судом враховано, що постановою ОП КГС від 19 квітня 2024 року у справі № 911/1359/22 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17 933 524,59 грн залишено без змін. При цьому, судом першої інстанції, що підтверджено судом апеляційної інстанції, відмовлено у задоволенні вимог про стягнення пені на підставі постанови НКРЕКП.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відхилення грошових вимог ПрАТ "Харківенергозбут" в частині стягнення пені в сумі 142 358,96 грн, нарахованої на заборгованість за договором №17.

Щодо грошових вимог в частині 3% річних в розмірі 25 412,36 грн та інфляційних в сумі 62 458,28 грн, нарахованих на заборгованість за договором №17, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснено у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства.

Водночас, відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені Договором строки здійснення оплати за поставлену йому електричну енергію.

Індекс інфляції та три проценти річних, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, інфляція та проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

При цьому, ст. 617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст.625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши поданий кредитором розрахунок вважає за необхідне визнати вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" в частині 3% річних в розмірі 25 412,36 грн та інфляційних в сумі 62 458,28 грн, нарахованих на заборгованість за договором №17, та включити до реєстру кредиторів Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" в четверту чергу задоволення.

Щодо заявлених вимог за договором про постачання електричної постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 17УП встановлено наступне.

Заявлені кредитором вимоги за договором від 01.01.2019 № 17УП включають в себе загальну суму у розмірі 2 305 970,71 грн., яку він у своїй заяві з грошовими вимогами від 28.05.2024 (вх. №13870 від 29.05.2025) складає з:

- 748 697,54 грн. - електрична енергія (спожита за період з 07/2021 по 10/2021; 02/2022; з 06/2022 по 12/2022; з 02/2023 по 01/2024),

- 51 244,98 грн. - пеня (за період з 07/2022 по 03/2024). деталізований розрахунок заборгованості з пені міститься в матеріалах справи,

- 92 633,50 грн. - 3 % річних (за період: з 02/2021 по 03/2021; з 11/2021 по 03/2024), деталізований розрахунок заборгованості з 3 % річних міститься в матеріалах справи.

- 533 476,52 грн. - інфляційні втрати (за період з 01/2021 по 08/2021; з 10/2021 по 07/2023; з 10/2023 по 03/2024), деталізований розрахунок заборгованості з інфляційних втрат міститься в матеріалах справи,

та заборгованість визнану боржником за мировою угодою, яку затверджено Господарським судом Харківської у справі №922/3445/21:

- 692 755,64 грн борг за електричну енергію,

- 40 556,47 грн пеня,

- 32 626,22 грн 3% річних,

- 113 979,84 грн інфляційні втрати.

Перевіривши обґрунтованість заявлених вимог в частині заборгованості за договором №17 судом було встановлено наступне.

01.01.2019 Приватне акціонерне товариство Харківський верстатобудівний завод приєдналося до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17 УП шляхом підписання заяви-приєднання на умовах комерційної пропозиції № 6.

В поданій споживачем заяві-приєднання, зазначено наступну інформацію про об`єкти споживання електричної енергії: вид об`єкт: жилмасив; адреса: м. Харків, пр. Московський, буд. 277; ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача: 62Z1515703484019.

Кредитором ПрАТ Харківенергозбут разом із заявою з грошовими вимогами до суду надані засвідчені належним чином підписаний договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 17УП та заява-приєднання до нього (містяться в матеріалах справи).

При цьому, ні розпорядником майна ні самими боржником не спростовувалося та не надавалося будь-яких пояснень з приводу того, що на момент укладання вказаного договору №17УП та в період до січня 2024 року (за який нараховано заборгованість за електричну енергію) такий об`єкт як жилмасив з точкою комерційного обліку за об`єктом споживача: 62Z1515703484019 був відсутній.

Крім того положеннями Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова) (в редакції від 28.12.2018) передбачено подання заяви-приєднання споживачем разом із копією документа на підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника - для юридичних осіб, копію довіреності, виданої в установленому порядку), за необхідності; витяг або копію довідки, або копію виписки з ЄДР, та інші документи, передбачені цими Правилами.

Тобто, надання правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, на момент приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу - не було передбачено Правилами.

Отже, договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 17 укладений згідно поданої заяви-приєднання, у порядку, визначеному Правилами.

Також судом було встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод", в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь 116 2901,11 грн., що складається із: заборгованості за електричну енергію за період з жовтня 2020 р. по червень 2021 р. в розмірі 938 306,08 грн., пені в розмірі 48 667,76 грн. нарахованої з квітня 2019 по вересень 2019, 3 % річних в розмірі 39 151,47 грн, нарахованих з жовтня 2020 по червень 2021 та інфляційних втрат в розмірі 136 775,80 грн, нарахованих з жовтня 2020 по червень 2021.

На обґрунтування позову вказував про неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №17УП від 01.01.2019 в частині здійснення споживачем своєчасної та повної оплати вартості спожитої (купленої) електричної енергії у встановлені договором строки.

Господарським судом Харківської області у справі №922/3445/21 за цим позовом, 29.11.2021 було затверджено мирову угоду, укладену 25.11.2021 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" та Приватним акціонерним товариством "Харківський верстатобудівний завод" на наступних умовах:

1. Предметом цієї Мирової угоди є врегулювання на підставі взаємних поступок спору у господарській справі № 922/3445/21, який виник між Сторонами в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань з оплати електричної енергії, поставленої за укладеним між Сторонами Договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 року № 17УП за період з квітня 2019 року по червень 2021 року на суму 1 162 901 грн. (один мільйон сто шістдесят дві тисячі дев`ятсот одна гривня) 11 копійок, у тому числі заборгованості за електричну енергію 938 306 грн. (дев`ятсот тридцять вісім тисяч триста шість гривень) 08 копійок, пеню у розмірі 48 667 грн. (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят сім гривень) 76 копійок, 3% річних у розмірі 39 151 грн. (тридцять дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна гривня) 47 копійок та індексу інфляції у розмірі 136 775 грн. (сто тридцять шість тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень) 80 копійок.

2. Відповідач визнає заявлені позивачем у справі № 922/3445/21 позовні вимоги в повному обсязі. Сторони остаточно домовляються про відстрочення та розстрочення сплати заборгованості за електричну енергію у сумі 938 306 грн. (дев`ятсот тридцять вісім тисяч триста шість гривень) 08 копійок та погоджують, що вона підлягає сплаті Відповідачем на користь Позивача в період з 01.02.2022 р. по 23.07.2022 р.

3. Сторони остаточно домовляються про відстрочення та розстрочення сплати заборгованості по пені, 3% річних та індексу інфляції у сумі 224595 (двісті двадцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять гривень) 03 копійки та погоджують, що вона підлягає сплаті Відповідачем на користь Позивача в період з 01.02.2022 р. (першого лютого дві тисячі двадцять другого року) по 23.07.2022 р. (двадцять третє липня дві тисячі двадцять другого року) щомісячно відповідно до наступного затвердженого Сторонами графіку.

Мирова угода - це письмова домовленість сторін судового процесу, що укладається з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується прав та обов`язків сторін та предмета позову.

Оскільки сама мирова угода являє собою не лише судову процедуру, а й угоду (багатосторонню), в своїй основі вона носить характер господарського договору, в якому мають місце цивільні правовідносини. Тому мирова угода є підставою для виникнення нових грошових зобов`язань, умови та порядок виконання яких закріплюються в угоді.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, дослідивши всі обставини, що мають значення для справи, надавши їм відповідну правову оцінку та врахувавши факт неналежного виконання боржником умов мирової угоди затвердженої у справі №922/3445/21 суд вважає вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" стосовно заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 17УП визнаної боржником за мировою угодою, яку затверджено Господарським судом Харківської у справі №922/3445/21 в розмірі 879 918,17 грн такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру кредиторів Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" в наступній черговості задоволення: 692 755,64 грн борг за електричну енергію - 4 черга, 40 556,47 грн пеня - 6 черга , 32 626,22 грн 3% річних - 4 черга, 113 979,84 грн інфляційні втрати - 4 черга.

Як вже зазначалось раніше, ПрАТ Харківенергозбут також заявлені вимоги за договором від 01.01.2019 № 17УП, зокрема і за спожиту електричну енергію за період з 07/2021 по 10/2021; 02/2022; з 06/2022 по 12/2022; з 02/2023 по 01/2024.

Згідно рахунків за електричну енергію та актів приймання-передачі електричної енергії Боржнику за Договором № 17УП за періоди з липня 2021 року по жовтень 2021 року, лютий 2022 року, з червня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по січень 2024 року було продано електричну енергію на загальну суму 623 914,60 гривень (+ 124 782,94 гривень ПДВ - ВСЬОГО 748 697,54 грн.), а саме:

- за липень 2021 року спожито 70329 кВт*год. на суму 98 460,60 грн., разом з ПВД 118 152,72 грн. Рахунок за липень 2021 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 09.08.2021 (за липень 2021)) направлені Споживачу 09.08.2021. Строк оплати рахунку 16.08.2021. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за серпень 2021 року спожито 71865 кВт*год. на суму 100 611,00 грн., разом з ПВД 120 733,20 грн. Рахунок за серпень 2021 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 09.09.2021 (за серпень 2021)) направлені Споживачу 09.09.2021. Строк оплати рахунку 16.09.2021. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за вересень 2021 року спожито 68048 кВт*год. на суму 95 267,20 грн., разом з ПВД 114 320,64 грн. Рахунок за вересень 2021 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 06.10.2021 (за вересень 2021)) направлені Споживачу 06.10.2021. Строк оплати рахунку 13.10.2021. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за жовтень 2021 року спожито 80654 кВт*год. на суму 112 915,60 грн., разом з ПВД 135 498,72 грн. Рахунок за жовтень 2021 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 08.11.2021 (за жовтень 2021)) направлені Споживачу 08.11.2021. Строк оплати рахунку 15.11.2021. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за лютий 2022 року спожито 64556 кВт*год. на суму 90 378,40 грн., разом з ПВД 108 454,08 грн. Рахунок за лютий 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 22.11.2022 (за лютий 2022)) направлені Споживачу 22.11.2022. Строк оплати рахунку 29.11.2022. Рахунок у повному обсязі у встановлений строк не сплачено - (частково погашено) залишок боргу - 59 557,18 грн.;

- за червень 2022 року спожито 22127 кВт*год. на суму 30 977,80 грн., разом з ПВД 37 173,36 грн. Рахунок за червень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 11.07.2022 (за червень 2022)) направлені Споживачу 11.07.2022. Строк оплати рахунку 18.07.2022. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за липень 2022 року спожито 2946 кВт*год. на суму 4 124,40 грн., разом з ПВД 4 949,28 грн. Рахунок за липень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 10.08.2022 (за липень 2022)) направлені Споживачу 10.08.2022. Строк оплати рахунку 17.08.2022. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за серпень 2022 року спожито 2997 кВт*год. на суму 4 195,80 грн., разом з ПВД 5 034,96 грн. Рахунок за серпень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 12.09.2022 (за серпень 2022)) направлені Споживачу 14.09.2022. Строк оплати рахунку 21.09.2022. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за вересень 2022 року спожито 3435 кВт*год. на суму 4 809,00 грн., разом з ПВД 5 770,80 грн. Рахунок за вересень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 11.10.2022 (за вересень 2022)) направлені Споживачу 11.10.2022. Строк оплати рахунку 18.10.2022. Рахунок у повному обсязі у встановлений строк не сплачено - (частково погашено) залишок боргу - 3 556,98 грн.;

- за жовтень 2022 року спожито 4651 кВт*год. на суму 6 511,40 грн., разом з ПВД 7 813,68 грн. Рахунок за жовтень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 11.11.2022 (за вересень 2022)) направлені Споживачу 11.11.2022. Строк оплати рахунку 18.11.2022. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за листопад 2022 року спожито 6441 кВт*год. на суму 9 017,40 грн., разом з ПВД 10 820,88 грн. Рахунок за листопад 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 12.12.2022 (за листопад 2022)) направлені Споживачу 12.12.2022. Строк оплати рахунку 19.12.2022. Рахунок у повному обсязі у встановлений строк не сплачено - (частково погашено) залишок боргу - 4 964,98 грн.;

- за грудень 2022 року спожито 6061 кВт*год. на суму 8 485,40 грн., разом з ПВД 10 182,48 грн. Рахунок за грудень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 11.01.2023 (за грудень 2022)) направлені Споживачу 11.01.2023. Строк оплати рахунку 18.01.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за лютий 2023 року спожито 4416 кВт*год. на суму 6 182,40 грн., разом з ПВД 7 418,88 грн. Рахунок за лютий 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 10.03.2023 (за лютий 2023)) направлені Споживачу 10.03.2023. Строк оплати рахунку 17.03.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за березень 2023 року спожито 5241 кВт*год. на суму 7 337,40 грн., разом з ПВД 8 804,88 грн. Рахунок за березень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 12.04.2023 (за березень 2023)) направлені Споживачу 12.04.2023. Строк оплати рахунку 19.04.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за квітень 2023 року спожито 4637 кВт*год. на суму 6 491,80 грн., разом з ПВД 7 790,16 грн. Рахунок за квітень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 12.05.2023 (за квітень 2023)) направлені Споживачу 12.05.2023. Строк оплати рахунку 19.05.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за травень 2023 року спожито 4354 кВт*год. на суму 6 095,60 грн., разом з ПВД 7 314,72 грн. Рахунок за травень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 12.06.2023 (за травень 2023)) направлені Споживачу 12.06.2023. Строк оплати рахунку 19.06.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за червень 2023 року спожито 3621 кВт*год. на суму 7 966,20 грн., разом з ПВД 9 559,44 грн. Рахунок за червень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 10.07.2023 (за червень 2023)) направлені Споживачу 10.07.2023. Строк оплати рахунку 17.07.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за липень 2023 року спожито 3506 кВт*год. на суму 7 713,20 грн., разом з ПВД 9 255,84 грн. Рахунок за липень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 07.08.2023 (за липень 2023)) направлені Споживачу 07.08.2023. Строк оплати рахунку 14.08.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за серпень 2023 року спожито 3495 кВт*год. на суму 7 689,00 грн., разом з ПВД 9 226,80 грн. Рахунок за серпень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 12.09.2023 (за серпень 2023)) направлені Споживачу 12.09.2023. Строк оплати рахунку 19.09.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за вересень 2023 року спожито 3554 кВт*год. на суму 7 818,80 грн., разом з ПВД 9 382,56 грн. Рахунок за вересень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 10.10.2023 (за вересень 2023)) направлені Споживачу 10.10.2023. Строк оплати рахунку 17.10.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за жовтень 2023 року спожито 5797 кВт*год. на суму 12 753,40 грн., разом з ПВД 15 304,08 грн. Рахунок за жовтень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 10.11.2023 (за жовтень 2023)) направлені Споживачу 10.11.2023. Строк оплати рахунку 17.11.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за листопад 2023 року спожито 4400 кВт*год. на суму 9 680,00 грн., разом з ПВД 11 616,00 грн. Рахунок за листопад 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 12.12.2023 (за листопад 2023)) направлені Споживачу 12.12.2023. Строк оплати рахунку 19.12.2023. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

- за грудень 2023 року спожито 5597 кВт*год. на суму 12 313,40 грн., разом з ПВД 14 776,08 грн. Рахунок за грудень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 08.01.2024 (за грудень 2023)) направлені Споживачу 08.01.2024. Строк оплати рахунку 15.01.2024. Рахунок не сплачено у встановлений строк; - за січень 2024 року спожито 6178 кВт*год. на суму 13 591,60 грн., разом з ПВД 16 309,92 грн. Рахунок за січень 2024 року та Акт приймання-передачі електричної енергії (Акт № 17УП від 09.02.2024 (за січень 2024)) направлені Споживачу 09.02.2024. Строк оплати рахунку 16.02.2024. Рахунок не сплачено у встановлений строк;

ПрАТ Харківенергозбут як Постачальник, виконав свої зобов`язання по Договорам № 17УП від 01.01.2019 у повному обсязі.

Проте Боржником умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконано, внаслідок чого у Боржника утворилась заборгованість зі сплати вартості електричної енергії за договором №17УП в розмірі 748 697,54 грн за періоди з липня 2021 року по жовтень 2021 року, лютий 2022 року, з червня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по січень 2024 року.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши поданий кредитором розрахунок вважає за необхідне визнати вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" в частині заборгованість зі сплати вартості електричної енергії за договором №17УП в розмірі 748 697,54 грн за періоди з липня 2021 року по жовтень 2021 року, лютий 2022 року, з червня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по січень 2024 року, та включити їх до реєстру кредиторів Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" в четверту чергу задоволення.

Також, за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань за договором №17УП Кредитором нараховані за договором №17УП пеня у розмірі 51 244,98 гривень за період з липня 2022 року по березень 2024 року; 3% річних у розмірі 92 633,50 гривень за періоди з лютого 2021 року по березень 2021 року та з листопада 2021 року по березень 2024 року по 07.04.2024; інфляційні втрати у розмірі 533 476,52 гривень за періоди з січня 2021 року по серпень 2021 року, з жовтня 2021 року по липень 2023 року та з жовтня 2023 року по березень 2024 року.

Щодо заявлених вимог Кредитора в частині нарахованої пені в сумі 51 244,98 грн за договором №17УП суд зазначає наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченихГосподарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій, згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Так, відповідно до статей230,231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 (в редакції від 27.02.2022) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії. В подальшому, відповідно до п. 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 (в редакції від 26.04.2022) вирішено на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно доЗакону УкраїниПро ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії.

Тобто, до 26.04.2022 постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 року передбачала рекомендацію щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, а вже після 26.04.2022 постановою встановлено чітку заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій.

Як вбачається з представлених розрахунків пені, вона повністю нарахована після 26.04.2022 року, що суперечить постанові НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року (в редакції від 27.02.2022 та 26.04.2022).

Судом враховано, що постановою ОП КГС від 19 квітня 2024 року у справі № 911/1359/22 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17 933 524,59 грн залишено без змін. При цьому, судом першої інстанції, що підтверджено судом апеляційної інстанції, відмовлено у задоволенні вимог про стягнення пені на підставі постанови НКРЕКП.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відхилення грошових вимог ПрАТ "Харківенергозбут" в частині стягнення пені в сумі 51 244,98 грн, нарахованої на заборгованість за договором №17УП.

Щодо грошових вимог в частині 3% річних та інфляційних нарахованих кредитором за неналежне виконання боржником зобов`язань за договором №17УП, суд зазначає наступне.

Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 зазначив, що порушення відповідачем строків розрахунків за отриманий товар, що встановлені договором поставки, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Верховний Суд України підкреслив, що платежі, встановлені ст.625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3% річних, інфляційних та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснено у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства.

Водночас, відповідно до ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені Договором строки здійснення оплати за поставлену йому електричну енергію.

Індекс інфляції та три проценти річних, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, інфляція та проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

При цьому, ст. 617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст.625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши поданий кредитором розрахунок вважає за необхідне визнати вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" в частині 3% річних в розмірі 92 663,50 грн та інфляційних в сумі 533 476,52 грн, нарахованих на заборгованість за договором №17УП, та включити до реєстру кредиторів Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" в четверту чергу задоволення.

Підсумовуючи викладене вище, суд задовільняє заяву ПрАТ "Харківенергозбут" з грошовими вимогами до боржника частково та визнає грошові вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" в розмірі 2 919 525,78 грн які складаються з:

- заборгованості за договором №17УП - 748 697,54 грн за періоди з липня 2021 року по жовтень 2021 року, лютий 2022 року, з червня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по січень 2024 року - 4 черга;

- заборгованості зі сплати нарахованих за договором №17УП 3% річних у розмірі 92 633,50 гривень за періоди з лютого 2021 року по березень 2021 року та з листопада 2021 року по березень 2024 року по 07.04.2024 - 4 черга;

- заборгованості зі сплати нарахованих за договором №17УП інфляційних втрат у розмірі 533 476,52 гривень за періоди з січня 2021 року по серпень 2021 року, з жовтня 2021 року по липень 2023 року та з жовтня 2023 року по березень 2024 року - 4 черга;

- заборгованості за договором №17УП згідно мирової угоди, затвердженої у справі № 922/3445/21 в розмірі 879 918,17 гривень, з яких 40 556,47 грн - 6 черга, 839 361,70 грн - 4 черга;

- заборгованості зі сплати нарахованих за договором №17 3% річних у розмірі 25 412,36 гривень за періоди з липня 2022 року по березень 2023 року - 4 черга;

- заборгованості зі сплати нарахованих за договором №17 інфляційних втрат у розмірі 62 458,28 гривень за періоди з вересня 2022 року по березень 2024 року - 4 черга;

- безспірної заборгованості за договором №17 згідно судового рішення у справі № 922/1838/22 в розмірі 576 929,41 гривень - 4 черга.

Грошові вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" до боржника в розмірі 193 603,94 грн нарахованої пені відхиляються судом.

Крім того, кредитором при зверненні до суду з заявою про грошові вимоги до боржника було сплачено судовий збір в розмірі 6 056,00 грн, який також підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі господарського суду з міркувань безпеки, та постійними повітряними тривогами, розгляд даної заяви здійснений судом у межах розумного строку в розумінні положеньГосподарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73, 74, 75, 76, 86, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,суд-

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. №13870 від "29" травня 2024 р.) з грошовими вимогами до боржника частково.

Визнати грошові вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" в розмірі 2 919 525,78 грн які складаються з:

- заборгованості за договором №17УП - 748 697,54 грн за періоди з липня 2021 року по жовтень 2021 року, лютий 2022 року, з червня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по січень 2024 року - 4 черга;

- заборгованості зі сплати нарахованих за договором №17УП 3% річних у розмірі 92 633,50 гривень за періоди з лютого 2021 року по березень 2021 року та з листопада 2021 року по березень 2024 року по 07.04.2024 - 4 черга;

- заборгованості зі сплати нарахованих за договором №17УП інфляційних втрат у розмірі 533 476,52 гривень за періоди з січня 2021 року по серпень 2021 року, з жовтня 2021 року по липень 2023 року та з жовтня 2023 року по березень 2024 року - 4 черга;

- заборгованості за договором №17УП згідно мирової угоди, затвердженої у справі № 922/3445/21 в розмірі 879 918,17 гривень, з яких 40 556,47 грн - 6 черга, 839 361,70 грн - 4 черга;

- заборгованості зі сплати нарахованих за договором №17 3% річних у розмірі 25 412,36 гривень за періоди з липня 2022 року по березень 2023 року - 4 черга;

- заборгованості зі сплати нарахованих за договором №17 інфляційних втрат у розмірі 62 458,28 гривень за періоди з вересня 2022 року по березень 2024 року - 4 черга;

- безспірної заборгованості за договором №17 згідно судового рішення у справі № 922/1838/22 в розмірі 576 929,41 гривень - 4 черга.

- 6 056,00 грн сплаченого за розгляд заяви судового збору - 1 черга.

Грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" в розмірі 193 603,94 грн пені відхилити.

Зобов`язати розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог ПрАТ "Харківенергозбут" до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 26.05.2025.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Повний текст ухвали суду складено та підписано - 30.05.2025.

Суддя Прохоров С.А.