Рішення від 29.05.2025 по справі 924/254/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2025 р. Справа № 924/254/25

м.Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судових засідань Демчук М.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали

за позовом Відділу освіти молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл"

про стягнення 155 598,60 грн. внаслідок неналежного виконання договору закупівлі

Представники сторін:

від позивача: адвокат Чорна Г.Б. за довіреністю від 03.03.2025

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Відділу освіти молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення 155 598,60 грн., з яких 120 380 грн. попередньої оплати за договором про закупівлю №195 від 29.02.2024, 7 762,96 грн. інфляційних втрат, 19 020,04 грн. пені, 8 426,60 грн. штрафу, внаслідок неналежного виконання договору поставки №195 від 29.02.2024.

Ухвалою суду від 21.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

01.05.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач - Відділ освіти молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області (далі позивач, замовник) наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" в порушення укладеного між ним, як постачальником, та позивачем, як замовником, договору про закупівлю №195 від 29.02.2024 не забезпечило позивачу поставку попередньо оплаченого товару (бензину А 95) в кількості 2 315 літрів за ціною 52 грн. за літр, а всього на суму 120 380 грн. за адресою та місцезнаходженням АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області у встановлений строк.

Стверджує, що за договором про закупівлю №195 від 29.02.2024 в редакції додаткової угоди №3 від 18.11.2024 відповідач зобов`язався передати позивачу протягом 2024 року у власність товар (бензин А-95) у кількості 1500 л за ціною 51 грн. за літр на суму 76 500 грн. та 3 920 л за ціною 52 грн. за літр на суму 203 840,00 грн.

Позивачем здійснено повну попередню оплату за товар та отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" паливні скретч-картки (талони) згідно видаткових накладних №0005/0000511 від 11.03.2024 та № 0005/0002027 від 03.10.2024.

Водночас, зв`язку з відсутністю товару за адресою та місцезнаходженням АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області позивач позбавлений можливості отримати попередньо оплачений товар у кількості 2 315 літрів на суму 120 380 грн.

Стверджує, що звертався до відповідача із претензією, в якій зазначав про неможливість отримання товару в місці виконання договору поставки шляхом заправки автомобілів на АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області та вимагав забезпечити виконання договору поставки за місцем виконання договору або повернути попередньо сплачені за товар грошові кошти. Однак претензія залишена без реагування.

З метою захисту своїх прав Відділ освіти молоді та спорту Волочиської міської ради звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 120 380,00 грн. попередньо сплачених коштів, 7 762,96 грн. інфляційних втрат, 19 020,04 грн. пені та 8 426,60 грн. штрафу.

В якості правових підстав позову посилається на ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 599, 626-629, 655, 669, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 218, 230, 231 Господарського кодексу України.

Представник позивача під час розгляду справи по суті підтримала позовні вимоги прокурора, вважає їх підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (далі ТОВ "Армерія Ойл", постачальник, відповідач) не скористався правом на подання відзиву та правом участі в судових засіданнях, причин неявки в судові засідання не повідомив; належним чином повідомлений про дати, час та місце розгляду справи шляхом надіслання йому ухвал суду до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Ухвали суду від 21.03.2025, 15.04.2025, 01.05.2025, 16.05.2025 доставлені до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.

Судом враховуються положення пункту 2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), відповідно до якого днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005). Разом з тим, гарантованому праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення від 07.07.1989 у справі "Uniуn Alimentaria Sanders SA v. Spain").

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16.02.2017 у справі "Каракуця проти України", де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом установлено, що ТОВ "Армерія Ойл" обізнане про здійснення Господарським судом Хмельницької області судового провадження у справі №924/254/25, у якій воно є відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення відповідача про дати, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

29.02.2024 між Відділом освіти молоді та спорту Волочиської міської ради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл", як постачальником, укладено договір про закупівлю №195 (далі - Договір), згідно п.1.1 якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати замовнику у власність протягом 2024 року предмет закупівлі: ДК 021:2015, код 09130000-9 - Нафта і дистиляти (бензин А-95) (далі товар), а замовник зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Кількість, асортимент та вартість товару, що підлягає поставці у відповідності до конкурсної пропозиції учасника-переможця закупівлі: бензин А-95 в кількості 9 000 л по ціні 51 грн. за літр, а всього на суму 459 000 грн. з ПДВ (п.1.2 Договору).

Відпуск товару з АЗС здійснюється за заявками замовника або в іншому вигляді відповідно до способів поставки товару, передбачених Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (п.1.3 Договору).

Відповідно до п.1.4 Договору обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником по кількості і якості з моменту отримання товару згідно умов договору (п.2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна Договору становить 459 000 грн. з ПДВ 76 500 грн.

Оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника (п.4.1 Договору).

Замовник зобов`язаний сплатити вартість товару у розмірі 100% вартості такого товару на момент його передачі та не пізніше 30 календарних днів з дати отримання товару, що зафіксована в акті приймання-передачі товару або видатковій накладній на товар або в іншому документі, що фіксує умови, кількість та асортимент передачі товару, а у разі відсутності коштів на рахунках замовника з моменту їх надходження (п.2.4 Договору).

Строк поставки товару до 31.12.2024 (п.5.1 Договору).

Товар вважається переданим по кількості та асортименту, якщо замовником не будуть надіслані претензії за адресою постачальника (п.5.2 Договору).

Відповідно до п.5.3 Договору місце поставки (передачі) товарів: за адресою та місцезнаходженням АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що передача замовнику товару за цим Договором здійснюється постачальником на АЗС шляхом заправки транспорту при пред`явленні довіреними особами замовника відповідних документів на отримання товару.

Згідно п.п.3.1 п.6.3 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п.7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному відповідно до п.7.3.1, 7.3.2 Договору, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

За порушення строків поставки товарів стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення поставки за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості (п.7.3.2 Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.10.1 Договору).

Відповідно до п.10.2 Договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.10.1 цього Договору та діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань постачальником та замовником.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

15.08.2024 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлю №195 від 29.02.2024, згідно п.1 якої виклали п.1.2 Договору в новій редакції: "Кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у відповідності до конкурсної пропозиції учасника-переможця закупівлі: бензин А-95 в кількості 5 500 л по ціні 51 грн. за літр на суму 280 500 грн. з ПДВ".

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №1 від 15.08.2024 до Договору сторони погодили нову редакцію п.3.1 Договору: "Ціна Договору становить 280 500 грн. з ПДВ".

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору №195 від 29.02.2024 (п.3 Додаткової угоди №1).

Інші умови Договору залишаються без змін (п.4 Додаткової угоди №1).

Додаткова угода №1 від 15.08.2024 підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

02.10.2024 сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору про закупівлю №195 від 29.02.2024, згідно п.1 якої виклали п.1.2 Договору в новій редакції: "Кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у відповідності до конкурсної пропозиції учасника-переможця закупівлі: бензин А-95 в кількості 1 500 л по ціні 51 грн. за літр на суму 76 500 грн. з ПДВ, та бензин А-95 в кількості 3 923,077 л по ціні 52 грн. за літр на суму 204 000 грн. з ПДВ ".

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору №195 від 29.02.2024 (п.2 Додаткової угоди №2).

Інші умови Договору залишаються без змін (п.3 Додаткової угоди №2).

Додаткова угода №2 від 02.10.2024 підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

18.11.2024 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору про закупівлю №195 від 29.02.2024, згідно п.1 якої виклали п.1.2 Договору в новій редакції: "Кількість, асортимент та вартість товарів, що підлягають поставці у відповідності до конкурсної пропозиції учасника-переможця закупівлі: бензин А-95 в кількості 1 500 л по ціні 51 грн. за літр на суму 76 500 грн. з ПДВ та бензин А-95 в кількості 3920 л по ціні 52 грн. за літр на суму 203 840 грн. з ПДВ ".

Відповідно до п.2 Додаткової угоди №2 від 02.10.2024 до Договору сторони погодили нову редакцію п.3.1 Договору: "Ціна Договору становить 280 340 грн. з ПДВ".

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору №195 від 29.02.2024 (п.3 Додаткової угоди №3).

Інші умови Договору залишаються без змін (п.4 Додаткової угоди №3).

Додаткова угода №3 від 18.11.2024 підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

На виконання умов Договору позивач отримав від відповідача талони на пальне, що підтверджується видатковими накладними №0005/0000511 від 11.03.2024 на бензин А-95 у кількості 1500 л за ціною 51 грн. за літр на суму 76 500 грн. та №0005/0002027 від 03.10.2024 на бензин А-95 у кількості 3920 л за ціною 52 грн. за літр на суму 203 840 грн., вартість яких позивачем сплачена в повному обсязі на суму 280340 грн .з ПДВ, що стверджується платіжними інструкціями №6563 від 07.10.2024 на суму 7800 грн., №1078 від 07.10.2024 на суму 135 200 грн., №385 від 07.10.2024 на суму 23 400 грн., №311 від 07.10.2024 на суму 37 440 грн., №274 від 11.03.2024 на суму 25 500 грн., №105 від 11.03.2024 на суму 51 000 грн.

13.02.2025 позивачем скеровано відповідачу претензію, в якій він зазначає про неможливість отримання товару в місці виконання договору поставки шляхом заправки автомобілів на АЗС у м.Волочиськ Хмельницької області та вимагає забезпечити виконання договору поставки за місцем виконання договору або повернути попередньо сплачені за товар грошові кошти.

Інших доказів, що стосуються предмету спору, матеріали справи не містять.

Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, судом береться до уваги таке.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.02.2024 між Відділом освіти молоді та спорту Волочиської міської ради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл", як постачальником, укладено договір про закупівлю № 195, згідно п.1.1 якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати замовнику у власність протягом 2024 року предмет закупівлі: ДК 021:2015, код 09130000-9 - Нафта і дистиляти (бензин А-95), а замовник зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Вказані положення ГК України кореспондуються з положеннями ст.712 ЦК України.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем проведено повну оплату обумовленого товару на суму 280 340 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №6563 від 07.10.2024 на суму 7800 грн., №1078 від 07.10.2024 на суму 135 200 грн., №385 від 07.10.2024 на суму 23 400 грн., №311 від 07.10.2024 на суму 37 440 грн., №274 від 11.03.2024 на суму 25 500 грн., №105 від 11.03.2024 на суму 51 000 грн.

Спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли з підстав невиконання відповідачем, як постачальником, своїх договірних зобов`язань з поставки товару.

Частиною 1 ст.662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч.1 ст. 664 ЦК України).

Згідно п.1.3 Договору відпуск товару з АЗС здійснюється за заявками замовника або в іншому вигляді відповідно до способів поставки товару, передбачених "Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.

За видатковими накладними №0005/0000511 від 11.03.2024 на бензин А-95 у кількості 1500 л за ціною 51 грн. за літр на суму 76 500 грн. та №0005/0002027 від 03.10.2024 на бензин А-95 у кількості 3920 л за ціною 52 грн. за літр на суму 203 840 грн. відповідач повинен був забезпечити передачу позивачу бензину А-95 на підставі переданих талонів (скретч-карток) шляхом заправки автомобілів на АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області на загальну суму 280 340 грн, які позивач оплатив.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що передача замовнику товару за цим Договором здійснюється постачальником на АЗС шляхом заправки транспорту при пред`явленні довіреними особами замовника відповідних документів на отримання товару.

Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського договору про закупівлю товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (далі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).

Згідно п.9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).

Згідно із п.3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п.10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п.п.10.3.3.2).

З огляду на наведене, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

Отже, факт підписання Відділом освіти молоді та спорту Волочиської міської ради видаткових накладних №0005/0000511 від 11.03.2024 та №0005/0002027 від 03.10.2024 не свідчить про факт передачі товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

За твердженням позивача на АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області, на які здійснюється відпуск товару ТОВ "Армерія Ойл" позивачу відсутнє в наявності бензин А-95 та, відповідно, неможливо здійснити обмін талонів на товар, що стало підставою звернення позивача до відповідача з претензією.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

В силу пунктів 2.1, 5.1 договору про закупівлю №195 від 29.02.2024 поставка товару позивачу мала бути здійснена до 31.12.2024, тобто товар мав бути переданим постачальником і прийнятим замовником по кількості і якості на АЗС у м. Волочиськ Хмельницької області в повному обсязі не пізніше 31.12.2024.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 ст.693 ЦК України закріплено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, про те що ст.693 ЦК України наділяє особу правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.

Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу товару за Договором на суму 120 380 грн.

Суд відзначає, що відповідачем не спростовано, як переліку невикористаних позивачем талонів, так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий позивачем, вважає його обґрунтованим та арифметично правильним.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору про закупівлю №195 від 29.02.2024 щодо своєчасної передачі позивачу товару, відтак у відповідача виник обов`язок з повернення позивачу 120 380 грн. за товар, вартість якого сплачена.

З огляду на викладене, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 120 380 грн. попередньої оплати за договором про закупівлю №195 від 29.02.2024 є належним способом захисту порушеного права позивача, а тому підлягає задоволенню.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

У зв`язку з порушенням договірних зобов`язань позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за договором про закупівлю №195 від 29.02.2024, а саме: 19 020,04 пені та 8 426,60 грн. штрафу, а також 7 762,96 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст.546 ЦК України).

Згідно ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Аналогічна норма міститься у ст.230 ГК України, зокрема штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному, відповідно до п.7.3.1, 7.3.2 Договору, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

За порушення строків поставки товарів стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення поставки за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості (п.7.3.2 Договору).

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення виконання зобов`язань (120 380 грн.) за кожен день прострочення в сумі 19 020,04 грн. за період з 04.10.2024 по 10.03.2025 та штрафу в розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару в сумі 8 426,60 грн.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, судом встановлено, що нарахування пені здійснено з 04.10.2024, в той час як з огляду на положення п.5.1 Договору поставка товару позивачу мала бути здійснена до 31.12.2024, тому першим днем прострочення поставки є 01.01.2025.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п.7.3.2 Договору та виходячи із вартості непоставленого товару, суд встановив, що правильним буде нарахування пені в розмірі 8 306,22 грн. за період з 01.01.2025 по 10.03.2025 (120 380 грн. х 0,1% х 69 днів прострочення), тому позовна вимога підлягає задоволенню в межах суми, допустимої до стягнення - 8 306,22 грн. У стягненні 10 713,82 грн. пені належить відмовити.

Перевіривши розрахунки штрафу, судом встановлено, що позивачем правомірно здійснено нарахування штрафу в сумі 8 426,60 грн. (120 380 грн х 7%) на підставі п.7.3.2 Договору (7% від вартості недопоставленого в строк товару), відтак вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7 762,96 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р., згідно якого при застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19. Так, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови КМУ №1078). Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за увесь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат від простроченої суми, судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення в розмірі 7 762,96 грн. більша суми, допустимої до стягнення 2 419,16 грн., тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в межах суми, допустимої до стягнення. У стягненні 5 343,80 грн. інфляційних втрат належить відмовити.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.

За змістом частин 1-3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Отже, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги Відділу освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 120 380 грн. попередньої оплати за договором про закупівлю №195 від 29.02.2024, 2 419,16 інфляційних втрат, 8 306,22 грн. пені, 8 426,60 грн. штрафу. У стягненні 10 713,82 грн. пені та 5 343,80 грн. інфляційних втрат - відмовити.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на розмір задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 715,51 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 29, 73, 74, 86, 123, 129, 130 231-233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м.Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 44618933) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради Хмельницької області (31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Незалежності, буд. 88, код ЄДРПОУ 40208983) 120 380 (сто двадцять тисяч триста вісімдесят) гривень попередньої оплати за договором про закупівлю №195 від 29.02.2024, 2 419 (дві тисячі чотириста дев`ятнадцять) гривень 16 копійок інфляційних втрат, 8 306 (вісім тисяч триста шість) гривень 22 копійки пені, 8 426 (вісім тисяч чотириста двадцять шість) гривень 60 копійок штрафу та 2 715 (дві тисячі сімсот п`ятнадцять) гривень 51 копійку витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 5 343 (п`яти тисяч трьохсот сорока трьох) гривень 80 копійок інфляційних втрат, 10 713 (десяти тисяч сімсот тринадцяти) гривень 82 копійок пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.05.2025.

СуддяО.І. Шевчук