Ухвала

від 30.05.2025 по справі 927/513/25

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

30 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/513/25

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали заяви б/н від 20.05.2025

Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»,

код ЄДРПОУ 01431535, вул. Шевченка, 15, м. Чернігів, 14000

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Салація»,

код ЄДРПОУ 38589566, вул. Пирогова, 15, м. Чернігів, 14000

про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство ПрАТ «НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» через підсистему «Електронний суд» подало до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салація» заборгованості з відшкодування витрат на обслуговування та утримання орендованого нерухомого майна за період з 21.10.2023 по 31.03.2025 в розмірі 62305,26 грн, з них: 46876,13 грн - витрат на утримання та обслуговування орендованого майна, 10213,04 грн пені, 1077,69 грн 3% річних та 4138,40 грн інфляційних нарахувань.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на неналежне виконання ТОВ «Салація» умов договору оренди нерухомого майна від 09.12.2021 в частині відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого майна, витрат на комунальні послуги.

Розглянувши подану Дочірнім підприємством ПрАТ «НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» заяву разом з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2, 4 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.

Згідно зі ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Обов`язкові вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ст.150 ГПК України, відповідно до п. 4, 5 ч. 2 якої у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника та обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

З аналізу вищенаведених норм законодавства випливає, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору та інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Тобто норми Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог, відповідно заявник/стягувач, крім іншого, має надати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових вимог.

Відтак безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд, згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, ДП «Чернігівнафтогазгеологія» надало копію договору оренди нерухомого майна від 09.12.2021 з додатками до нього, копії додаткових угод №1, 2 до договору оренди нерухомого майна від 09.12.2021 з додатками, копію акта приймання-передачі від 01.11.2021, рахунки на оплату №1624 від 30.09.2023 на суму 10 649,86 грн, №1812 від 31.10.2023 на суму 7715,60 грн, №1999 від 30.11.2023 на суму 6358,24 грн, №2173 від 31.12.2023 на суму 4189,45 грн, №166 від 31.01.2024 на суму 5343,59 грн, №354 від 29.02.2024 на суму 4123,39 грн, №534 від 31.03.2024 на суму 4173,53 грн, №700 від 30.04.2024 на суму 3758,46 грн, №846 від 31.05.2024 на суму 3691,82 грн, №1014 від 30.06.2024 на суму 4092,07 грн, №1203 від 31.07.2024 на суму 5321,24 грн, №1368 від 21.08.2024 на суму 4023,97 грн, №1525 від 30.09.2024 на суму 4168,20 грн, №1717 від 31.10.2024 на суму 9013,88 грн, №1896 від 30.11.2024 на суму 2697,22 грн, №2036 від 31.12.2024 на суму 2202,40 грн, №171 від 31.01.2025 на суму 1651,18 грн, №301 від 28.02.2025 на суму 1651,18 грн, №505 від 31.03.2025 на суму 1651,18 грн.

Суд встановив, що Господарський суд Чернігівської області розглядав справу №927/1134/24 за позовом Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салація» про стягнення 246 204,00 грн, зокрема: за договором оренди нерухомого майна № б/н від 09.12.2021 загального розміру заборгованості із нарахованими санкціями 174 697,07 грн, з яких: 111 455,98 грн - заборгованість з орендної плати, 13 924,39 грн - пеня, нарахована на заборгованість з орендної плати, 556,39 грн - 3% річних, нараховані на заборгованість із орендної плати, 37 022,97 грн - заборгованість із витрат на обслуговування та утримання орендованого майна, витрат на комунальні послуги за період з 21.10.2023 по 10.12.2024.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2025 у справі №927/1134/24, яке набрало законної сили 25.03.2025, зокрема, відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Салація» на користь ДП «Чернігівнафтогазгеологія» 37 022,97 грн заборгованості із витрат на обслуговування та утримання орендованого майна, витрат на комунальні послуги за період з 21.10.2023 по 10.12.2024.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Отже, в силу приписів вказаних норм закону, суд не позбавлений можливості самостійно дослідити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.

У справі №927/1134/24 суд зазначив, що: «з урахуванням умов Договору від 09.12.2021 та Договору № 47-272/22 від 06.06.2022 за твердженням позивача у відповідача виник обов`язок по сплаті витрат на обслуговування та утримання орендованого майна, витрат на комунальні послуги.

Так, за Договором від 09.12.2021 вищевказані витрати склали 76623,30 грн за період з 21.10.2023 по 10.12.2024, за Договором № 47-272/22 від 06.06.2022 15920,08 грн.

Відповідно до наявних у матеріалах справи карток рахунку відповідач частково відшкодував витрати, а саме: по Договору від 09.12.2021 в сумі 39600,33 грн, по Договору № 47-272/22 від 06.06.2022 в сумі 6093,30 грн.

Заборгованість по компенсації витрат станом на день звернення позивача до суду по Договору від 09.12.2021 склала 37022,97 грн, по Договору № 47-272/22 від 06.06.2022 9826,78 грн».

Отже, предметом позову у справі №927/1134/24, зокрема, є стягнення з ТОВ «Салація» заборгованості з відшкодування витрат на обслуговування та утримання орендованого майна та витрат на комунальні послуги у розмірі 37 022,97 грн за період з 21.10.2023 по 10.12.2024, а підставою позову неналежне виконання умов договору оренди нерухомого майна від 09.12.2021.

У заяві про видачу судового наказу заявник просить стягнути з ТОВ «Салація» заборгованість з відшкодування витрат на обслуговування та утримання орендованого майна та витрат на комунальні послуги у розмірі 46876,13 грн за період з 21.10.2023 по 31.03.2025, обґрунтовуючи їх неналежним виконанням боржником умов договору оренди нерухомого майна від 09.12.2021.

Отже, заявник заявив до стягнення грошову суму, частина якої у розмірі 37 022,97 грн вже була предметом позову у справі №927/1134/24 і щодо цієї позовної вимоги суд ухвалив рішення про відмову у її задоволенні.

Тобто щодо заявленої до стягнення грошової суми у розмірі 37 022,97 грн вже є рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення заборгованості у розмірі 37 022,97 грн на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Щодо решти заявленої до стягнення заборгованості з відшкодування витрат на обслуговування та утримання орендованого майна та витрат на комунальні послуги у розмірі 9853,16 грн (за листопад 2024 року березень 2025 року) суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.6 договору оренди нерухомого майна від 09.12.2021 (далі Договір), укладеного між ПрАТ «НАК «Надра України» від імені якого діє ДП «Чернігівнафтогазгеологія» (далі повірений/орендодавець) та ТОВ «Салація (далі орендар) Орендар щомісячно відшкодовує Повіреному витрати на утримання та обслуговування орендованого майна згідно Акта приймання передачі, витрати на комунальні послуги (електропостачання, втрати електроенергії в лініях електропередач та трансформаторах) 10% від спожитої електроенергії за розрахунковий період), а також оплату реактивної електроенергії пропорційну кількості спожитої активної електроенергії; втрати Повіреного по сплаті податку на землю та водопостачання з водовідведенням пропорційно кількості спожитої води Перелік та розрахунок вказаних витрат визначається в Додатку № 2 до Договору, який є його невід`ємною частиною. Орендар відшкодовує витрати Повіреного, вказаного в абзаці першому пункту 3.6. Договору до 10 числа місяця наступного за місяцем, в якому такі витрати були понесені Повіреним на підставі виставленого рахунку (п. 3.6. Договору).

07.07.2023 сторони уклали додаткову угоду, у якій дійшли згоди затвердити в новій редакції Щомісячний розрахунок відшкодування витрат Повіреного на обслуговування та утримання орендованого майна та витрат на комунальні послуги, який є Додатком № 1 до Додаткової угоди (Додаток № 2 до Договору оренди), що є невід`ємною частиною Договору та вступає в силу з моменту набрання чинності даної Додаткової угоди.

У Додатку №2 до договору оренди (у редакції додаткової угоди №2) зазначений такий щомісячний розрахунок відшкодування витрат:

- комунальні послуги: електропостачання (квл) окремий лічильник, опалення (кв. м) не вказано; водопостачання (куб. м) окремий договір; каналізація (куб м) окремий договір);

- компенсація витрат податку на землю (підвальне приміщення) 1835,33 грн; компенсація витрат податку на землю (прилегла земельна ділянка) 1335,74 грн; разом з ПДВ 3805,28 грн.

Отже, сторонами у додатках №2 до Договору погоджений фіксований розмір земельного податку, а кількість спожитої електричної енергії визначається за показаннями лічильника, при цьому водопостачання та водовідведення здійснюється на підставі окремого договору.

Проте заявник не надав доказів, які підтверджують обсяг спожитих боржником комунальних послуг та їх вартість у спірному періоді.

Хоча сторони у додатку №2 до Договору погодили фіксований розмір земельного податку, який становить 3805,28 грн, проте у наданих рахунках за листопад 2024 року березень 2025 року зазначена значно менша сума компенсації витрат від погодженої.

Суд наголошує, що при зверненні із заявою про видачу судового наказу заявник повинен надати документи, які підтверджують як наявність заборгованості (період виникнення, розмір, настання строку виконання зобов`язання), так і безспірність його вимог до боржника.

При цьому суд враховує, що безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати будь-якого сумніву у відсутності спору про право та належності заявнику права вимоги до боржника. Вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнів ані момент настання права вимоги, ані сума грошових коштів, ані те, що вимоги пред`явлені відповідно до умов договору.

Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, суд має перевірити наявність обставин щодо факту виникнення, розміру заборгованості та настання строку виконання боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що подання заявником самих лише договору оренди з додатком та рахунків на оплату послуг не підтверджує наявність у орендаря заборгованості у визначеному заявником розмірі, правильність і безспірність здійснених розрахунків.

З наданих заявником документів неможливо перевірити наведену суму заборгованості з відшкодування витрат на обслуговування та утримання орендованого майна та витрат на комунальні послуги у розмірі 9853,16 грн (за листопад 2024 року березень 2025 року) у зв`язку з ненаданням доказів щодо кількості та вартості спожитих боржником комунальних послуг у спірному періоду та невідповідністю фіксованого розміру земельного податку сумі, зазначеній у рахунках.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заявником не надано належних доказів на підтвердження існування у боржника заборгованості за Договором з відшкодування витрат на обслуговування та утримання орендованого майна та витрат на комунальні послуги у розмірі 9853,16 грн (за листопад 2024 року березень 2025 року), а з наданих заявником доказів не вбачається безспірності таких вимог.

Таким чином, заявником не дотримано вимоги п. 4, 5 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, оскільки надані ним докази свідчать про спірність його вимог до боржника та наявність спору про право.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі судового наказу в частині стягнення з боржника основної суми заборгованості, відсутні підстави і для стягнення похідних вимог пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Крім того, 28.05.2025 ТОВ «Салація» через підсистему «Електронний суд» подало до суду заперечення проти заяви по видачу наказу, у яких зазначає про наявність спору між сторонами.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 175, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Дочірньому підприємству ПрАТ «НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салація» заборгованості у розмірі 62 305,26 грн, з якої 46876,13 грн витрат на утримання та обслуговування орендованого майна, 10213,04 грн пені, 1077,69 грн 3% річних та 4138,40 грн інфляційних нарахувань.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун