Постанова від 20.05.2025 по справі 904/4054/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/4054/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Дорошенко О. М. (адвоката, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 (колегія суддів: Чус О. В. - головуючий, Кощеєв І. М., Дармін М. О.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 (суддя Ярошенко В. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕ100" (GE100 SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" (далі - ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕ100" (GE100 SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA) (далі - ТОВ "ГЕ100" (GE100 SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA)), в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у розмірі 37 518,00 євро, збитки в розмірі 50 636,70 євро та витрати на переклад матеріалів справи на польську мову в розмірі 1448,98 євро (57 650,00 грн).

1.2. Позовні вимоги ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар, унаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 37 518,00 євро. Крім того, позивач вважав, що відповідач завдав йому збитки у розмірі 50 636,70 євро.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у справі № 904/4054/23, частково задоволено позовні вимоги ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС".

Вирішено стягнути з ТОВ "ГЕ100" (GE100 SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA) на користь ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" заборгованість за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у розмірі 37 310,60 євро, витрати на переклад документів у розмірі 24 361,70 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Господарський суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті позовних вимог ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС", установив, що позивач 10.06.2025 через систему "Електронний суд" подав до місцевого господарського суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи докази. Як установив господарський суд першої інстанції, несвоєчасне подання доказів позивач обґрунтовував тим, що обмін інформацією між позивачем та відповідачем відбувався через електронну пошту, в месенджері "WhatsApp" та в телефонному режимі. Комунікацією з відповідачем займався менеджер зі збуту ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), який був оформлений за групою компаній "КРОНА ІМПУЛЬС". Однак, як зазначав позивач, відповідно до заяви про звільнення від 16.06.2023 та наказу від 16.06.2023 № 1623/к ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади за домовленістю сторін до моменту подання позову до суду. Тому позивач був позбавлений можливості подати докази, оскільки після звільнення ОСОБА_1 тривалий час не виходив на зв`язок.

Господарський суд першої інстанції, розглянувши клопотання ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" про долучення до матеріалів справи доказів, зазначив, що це клопотання подане з пропуском строку, встановленого законодавством, та без клопотання про поновлення пропущеного строку. Тому місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" про долучення до матеріалів справи доказів належить залишити без розгляду.

2.3. Господарський суд першої інстанції, розглянувши справу по суті позовних вимог ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС", установив, що відповідач у частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у розмірі 37 518,00 євро частково визнає позовні вимоги в розмірі 37 310,60 євро. При цьому місцевий господарський суд установив, що на момент розгляду справи відповідач не надав доказів на підтвердження сплати заборгованості за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у розмірі 37 310,60 євро. Тому місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у розмірі 37 310,60 євро. При цьому суд відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у розмірі 207,40 євро у зв`язку з їх необґрунтованістю.

2.4. Розглядаючи позовні вимоги ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 50 636,70 євро, місцевий господарський суд зазначив, що обов`язковою передумовою задоволення вимог про відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків (зв`язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком); розмір збитків (їх наявність та розмір); вина. Наведені складові частини правопорушення в сукупності утворюють склад цивільного правопорушення, який і є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому, за висновками господарського суду першої інстанції, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір збитків та подати докази невиконання зобов`язань і довести наявність причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Водночас відповідачу, за висновками господарського суду першої інстанції, потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу. Місцевий господарський суд установив, що відповідно до пунктів 4.8, 49 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L продавець (позивач) зобов`язується протягом трьох діб з моменту відправки вагонів із залізничної станції відправлення передати покупцю (відповідачу) оперативну інформацію із зазначенням загальної кількості відвантаженого товару з числа вагонів, а також передати покупцю в електронному вигляді скан-копії залізниці накладних (СМГС). Продавець направляє покупцю на кожну товарну партію такий комплект документів, необхідних для безперешкодного отримання товару: міжнародна залізнична накладна (СМГС) (оригінал на кожну транспортну одиницю або партію); рахунок-фактуру / інвойс (на партію); посвідчення про якість, видане продавцем на кожну транспортну одиницю. При цьому, як установив господарський суд першої інстанції, позивач посилався на те, що всі переговори щодо відвантаження товару за специфікацією від 18.04.2023 № 2 проводилися між сторонами в телефонному режимі, тому відповідачу було належним чином повідомлено про майбутнє відвантаження товару. За таких обставин позивач вважав, що відповідач взяв на себе обов`язок щодо отримання товару. Проте господарський суд першої інстанції не взяв до уваги такі доводи позивача та зазначив, що умовами контракту від 09.03.2023 № 0903/1L визначено порядок передання покупцем продавцю інформації щодо відвантаження товару. Однак, як установив господарський суд першої інстанції, матеріали справи не містять належних доказів про повідомлення відповідача щодо відвантаження та направлення товару. Тому, за висновком суду, позивач не довів наявності в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення. За таких обставин господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" у частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 50 636,70 євро.

2.5. Розглядаючи вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на переклад матеріалів справи на польську мову в розмірі 57 650,00 грн, господарський суд першої інстанції установив, що такі витрати безпосередньо пов`язані з розглядом справи, а їх розмір є доведеним належними та допустимими доказами. Водночас господарський суд на підставі пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про те, що витрати на переклад матеріалів справи на польську мову слід розподілити пропорційно до задоволених позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача 24 361,70 грн.

2.6. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції за апеляційною скаргою ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС", яка була подана на рішення місцевого господарського суду тільки в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 50 636,70 євро, установив, що 03.01.2025 від ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання, в якому позивач просив поновити строк на подання доказів про направлення позивачем відповідачу через месенджер "WhatsApp" скан-копії залізнично-дорожної накладної від 19.04.2024 щодо постачання товару в кількості 717,300 тонн відповідачу та долучити їх до матеріалів справи. Крім того, позивач просив апеляційний господарський суд поновити строк на подання скриншоту підписаної специфікації від 18.04.2024 № 2 та інвойсу на сплату 99 704,70 євро за пелету з лушпиння соняшника насипом у кількості 717,300 тонн та визнати ці докази належними і допустимими. Наведене клопотання обґрунтовано тим, що обмін інформацією між позивачем та відповідачем відбувався, в тому числі, через електронну пошту, в месенджері "WhatsApp" та в телефонному режимі. ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" зазначало, що позивач виконав умови пунктів 4.8, 4.9 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L з огляду на наявність доказів направлення відповідачу через електронну пошту інвойсу та специфікації від 18.04.2024 № 2 на 717,300 тонн і направлення відповідачу в месенджері "WhatsApp" залізнично-дорожної накладної від 19.04.2023 на 717,300 тонн. Крім того, позивач зазначав, що комунікацією з відповідачем займався менеджер зі збуту ОСОБА_1 , який був оформлений за групою компаній "КРОНА ІМПУЛЬС". Однак, як зазначав позивач, відповідно до заяви про звільнення від 16.06.2023 та наказу від 16.06.2023 № 1623/к ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади за домовленістю сторін, тобто до моменту подання позову до суду. Тому позивач був позбавлений можливості подати докази, оскільки після звільнення ОСОБА_1 тривалий час не виходив на зв`язок. За доводами позивача, лише напередодні вдалося зв`язатися з Музиченком М. С. та запросити інформацію з його електронної пошти та месенджера "WhatsApp". Тому позивач зазначав, що докази знаходилися у володінні іншої особи і не могли бути надані суду своєчасно.

Апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" про поновлення строку на подання доказів, зазначив, що відповідно до приписів статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Водночас, за висновком апеляційного господарського суду, наведені ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання доказів (неможливість їх подання у визначений строк через те, що звільнений працівник не виходив тривалий час на зв`язок) є необґрунтованими, оскільки не мають об`єктивного характеру, а перебувають у площині відповідальності самого позивача за організацію власної господарської діяльності.

2.7. Апеляційний господарський суд, переглянувши рішення господарського суду першої інстанції у частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 50 636,70 євро, погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" у задоволенні наведених позовних вимог. Крім того, апеляційний господарський суд, дослідивши питання про наявність або відсутність протиправної поведінки в діях відповідача щодо неприйняття відвантаженого товару, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що умовами контракту від 09.03.2023 № 0903/1L визначено порядок передання інформації щодо відвантаження товару. Однак, як зазначив апеляційний господарський суд, належних доказів повідомлення відповідача про відвантаження та направлення товару, тобто виконання позивачем пункту 4.8 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L, матеріали справи не містять. На підставі викладеного апеляційний господарський суд констатував, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність такого елементу складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка відповідача.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Частково не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/4054/23, до Верховного Суду звернулося ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 50 636,70 євро, а справу № 904/4054/23 в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Крім того, ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" у касаційній скарзі та доданому до неї клопотанні просить поновити строк на подання доказів у справі № 904/4054/23.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині ухвалені з порушенням норм процесуального права. ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 76- 79, 119, 255 та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 903/581/18, від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867, від 03.12.2020 у справі № 923/1/19, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 14.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 18.02.2021 у справі № 442/3516/20, від 17.04.2020 у справі № 905/2319/17, від 25.03.2020 у справі № 570/1369/17, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 27.11.2019 у справі № 1540/3778/18, від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21, від 14.12.2018 у справі № 914/809/18, від 28.01.2020 у справі № 910/6981/19.

3.4. Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій помилково не прийняли докази у справі № 904/4054/23 та безпідставно відмовили в задоволенні клопотань позивача про поновлення пропущеного строку на подання доказів у справі № 904/4054/23.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 09.03.2023 між ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" (Україна) (постачальник) та ТОВ "ГЕ100" (GE100 SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA) було укладено контракт № 0903/1L

4.2. Пунктом 1.1 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L установлено, що на умовах і в порядку, передбаченому цим контрактом, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар - лушпиння соняшника гранульоване (пелети) (кількість товару визначається в інвойсі на кожну партію товару; якість товару визначається у сертифікатах якості на кожну партію товару), а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

4.3. Відповідно до пункту 2.1 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L продавець поставляє товар покупцю за цінами, що зазначені у специфікаціях, які є невід`ємними частинами контракту.

4.4. Загальна ціна контракту визначається як сума всіх специфікацій, на підставі яких було поставлено товар (пункт 2.1 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L).

4.5. Пунктом 2.4 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L передбачено, що моментом здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

4.6. Згідно з пунктом 2.5 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L після здійснення оплати покупець протягом одного дня зобов`язаний надати продавцю копію SWIFT (підтвердження про оплату) за допомогою електронного та/або факсимільного зв`язку.

4.7. Поставка товару здійснюється партіями на підставі інвойсів продавця до цього контракту. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка вказана у відвантажувальних (товаророзпорядчих) документах. Мінімальна партія поставки - одна транспортна одиниця (пункт 4.1 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L).

4.8. Пунктами 4.2- 4.4 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L визначено, що умови поставки товару відображаються у специфікації до цього контракту. Поставка товару здійснюється залізно-дорожним транспортом, що надається продавцем. Датою відвантаження вважається дата штампу на залізничній накладній станції відправника. Товар поставляється насипом.

4.9. Відвантаження товару продавцем здійснюється у випадку виконання умов контракту з боку покупця. Продавець зобов`язується протягом трьох діб з моменту відправки вагонів із залізничної станції відправлення передати покупцю оперативну інформацію із зазначенням загальної кількості відвантаженого товару із числа вагонів, а також передати покупцю в електронному вигляді скан-копії залізниці накладних (СМГС). Продавець направляє покупцю на кожну товарну партію такий комплект документів, необхідних для безперешкодного отримання товару: міжнародна залізнична накладна (СМГС); оригінал на кожну транспортну одиницю або партію; рахунок-фактура / інвойс - на партію; посвідчення про якість, видане продавцем на кожну транспортну одиницю (пункт 4.7, 4.8 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L).

4.10. Відповідно до пункту 6.1 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L у разі порушення або невиконання покупцем одного з пунктів 2.11, 4.7 цього контракту, продавець знімає з себе відповідальність за не своєчасні терміни відвантаження товару, які будуть вказані в інвойсі на кожну партію.

4.11. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим контрактом однією із сторін, що спричинили за собою збитки іншій стороні, винна сторона зобов`язана відшкодувати потерпілій стороні всі документально підтверджені збитки (пункт 6.2 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L).

4.12. Сторони погодили, що у випадку, якщо поставка товару відбувається залізничним шляхом на умовах поставки DDP або DAP (2020), то покупець зобов`язується здійснити розвантаження протягом трьох днів з моменту прибуття вагонів у пункт вивантаження (пункт 6.7 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L).

4.13. Як передбачено пунктом 7.1 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L, у всьому, що не передбачено цим контрактом, сторони керуються законодавством України, і підлягають вирішенню в Господарському суді Дніпропетровської області (м. Дніпро, Україна). Будь-які зміни або доповнення до цього контракту вважатимуться дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі, підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін та скріплені печаткою.

4.14. Згідно з пунктом 7.2 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L у разі виникнення між сторонами будь-яких суперечок і розбіжностей, пов`язаних із цим контрактом або невиконанням будь-якої із сторін своїх зобов`язань за цим контрактом, сторони прикладуть усіх зусиль для їх дружнього вирішення шляхом переговорів між уповноваженими особам кожної із сторін. Строк розгляду претензії - двадцять календарних днів. Якщо сторони не дійдуть згоди шляхом переговорів, всі суперечки та розбіжності між сторонами остаточно вирішуються в суді за законодавством України.

4.15. Цей контракт вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за контрактом. Якщо жодна зі сторін письмово не повідомляє іншу сторону про своє бажання розірвати цей контракт не пізніше ніж за двадцять календарних днів до закінчення його строку, його дія автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік (пункт 8.1 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L).

4.16. Відповідно до пункту 8.8 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L у випадку порушення з боку покупця строків та умов оплати за товар та/або ненадання письмових інструкцій пов`язаних з оформленням відвантажувальних (товаророзпорядчих) документів та/або у випадку порушення строків прийняття товару, більш ніж на три дні, продавець має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу покупця, при цьому покупець зобов`язаний на вимогу продавця протягом п`яти банківських днів з моменту його надсилання сплатити всі передбачені контрактом штрафні санкції та провести повний розрахунок з продавцем за поставлений товар. Сторони погодили, що контракт при цьому вважається розірваним через п`ятнадцять днів з моменту направлення повідомлення про його розірвання.

4.17. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов контракту від 09.03.2023 № 0903/1L сторони підписали:

- специфікацію від 14.03.2023 № 1, відповідно до якої позивач зобов`язався поставити товар "Пелети з лушпиння соняшника" в кількості 350 тонн (загальна вартість 48 650,00 євро). Термін поставки: березень 2023 року. Умови оплати: 100 % вартості продукції за відміткам залізничної станції Wola Baranowska;

- специфікацію від 22.03.2023 № 2, відповідно до якої позивач зобов`язався поставити товар "Пелети з лушпиння соняшника" в кількості 211,90 тонн (загальна вартість 29 454,10 євро). Термін поставки: березень 2023 року. Умови оплати: 100 % вартості продукції за відміткам залізничної станції Wola Baranowska.

4.18. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що згідно із залізнично-дорожньою накладною СМГС № 40628141 (відмітка на станції Wola Baranowska від 29.03.2023) покупець отримав 333 500 кг на суму в розмірі 46 564,00 Євро.

4.19. Наступна поставка згідно із залізнично-дорожньою накладною СМГС № 40719650 (відмітка на станції Wola Baranowska від 08.04.2023) покупець отримав 211 900 кг на суму в розмірі 29 454,00 євро.

4.20. Наведене, як зазначили господарські суди, також підтверджується митними деклараціями за довідковими номерами Вн № 127, Вн № 122.

4.21. Крім того, господарські суди зазначили, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму в розмірі 76 018,00 євро. При цьому відповідач частково оплатив поставлений товар в розмірі 38 500,00 євро, а несплаченою залишилася сума в розмірі 37 518,00 євро.

4.22. У подальшому, як установили господарські суди попередніх інстанцій, між позивачем і відповідачем була підписана специфікація від 18.04.2023 № 2, відповідно до якої ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" зобов`язалося поставити товар у кількості 717,30 тонн (+/- 10 %) на суму 99 704,70 євро.

4.23. Однак, за твердженням позивача, відповідач товар не прийняв, на зв`язок не виходив. Наведене, за доводами позивача, спричинило здійснення додаткових витрат, а саме, з метою повернення вагонів з товаром ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" було понесені такі витрати: вартість залізничних перевезень згідно з договором транспортного експедирування від 06.03.2023 № 06/2023, що був укладений між ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВА ТРАНС ГРУП".

4.24. Відповідно до пункту 1.1 наведеного договору транспортного експедирування клієнт доручає, а експедитор за плату, за дорученням клієнта і за його рахунок організовує транспортно-експедиційне обслуговування внутрішньоукраїнських, експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта і порожнього транспорту при їх перевезенні по території України та інших країн.

4.25. Додатковою угодою від 06.03.2024 № 2 до договору транспортного експедирування від 06.03.2023 № 06/2023 сторони встановили вартість перевезення по ПКП ЛХС:

- (1) залізничне перевезення навантаженого вагону по ПКП: 20,00 євро/тонна;

- (2) повернення приватного порожнього вагону на територію України: 140,00 EUR/вагон;

- (3) оплата подачі / забирання вагону: 15,00 євро/вагон;

Крім того, встановлено додаткові збори. Маршрут: Хрубешов кордон - Вола Барановська ПКП/Славкув ПКП; вантаж: лушпиння соняшникове, ГНВ 1404.

4.26. Господарські суди зазначили, що позивач оплатив надані послуги відповідно до платіжної інструкції від 21.04.2023 № 68 на суму 1 067 838,18 грн, що еквівалентно 26 700,00 євро.

4.27. Господарські суди також зазначили, що між позивачем та Філією "МХП ЛОГІСТИКА" Публічного акціонерного товариства "МХП" було укладено договір-доручення від 06.04.2023 № 1Л про надання митно-брокерських послуг.

4.28. Відповідно до пункту 1.1 наведеного договору-доручення замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату, що передбачена в додатку № 1 до цього договору, і в обумовлений цим договором термін надати брокерські послуги з митного оформлення товару, консультаційні послуги у сфері митного законодавства, а також надавати інші послуги, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, в тому числі здійснювати постановку на облік/переоблік в митницях Держмитслужби.

4.29. Як зазначили господарські суди, за надані послуги ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" сплатило 1 800,00 грн з ПДВ, що еквівалентно 45 євро. Це підтверджується платіжною інструкцією від 02.05.2023 № 8105.

4.30. Крім того, позивач відповідно до платіжної інструкції від 26.04.2023 № 8005 оплатив вартість ПДВ у зв`язку з реімпортом в сумі 889 000,00 грн, що еквівалентно 22 225,00 євро (оформлено митною декларацією № 23UA205080001963U4).

4.31. Господарські суди встановили, що між ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція охорони "Титан" укладено договір на охорону і супровід вантажів від 27.04.2023 № 27/04-23Т.

4.32. Відповідно до пункту 1.1 наведеного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки із забезпечення охорони та супроводу вагонів під час слідування вантажу залізницями України, в тому числі, на початкових, транзитних і кінцевих станціях залізниці України.

4.33. Додатковою угодою від 27.04.2023 № 1 до договору на охорону і супровід вантажів від 27.04.2023 № 27/04-23Т сторони встановили, що вартість послуг з охорони вагонів у кількості від 1 до 18 вагонів становить 2 000,00 грн (з урахування ПДВ 20 %) за одну добу.

4.34. Відповідно до акта надання послуг від 16.05.2023 № 18 за загальний період із 29.04.2023 до 15.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція охорони "Титан" надало послуги на загальну суму 34 000,00 грн, що еквівалентно 850,00 євро.

4.35. Крім того, згідно з рахунком від 10.05.2023 № СФ-0000062 та актом від 10.05.2023 № ОУ-0000064 приймання-передачі робіт (надання послуг) компенсація витрат за залізничні послуги становить суму в розмірі 2807,16 грн. Ці послуги сплачено відповідно до платіжної інструкції від 10.05.2023 № 8314 на підставі договору від 26.04.2023 № РА-26/04/23.

4.36. Відповідно до рахунку від 28.04.2023 № СФ-0000055 та акта приймання-передачі робіт (надання послуг) від 07.05.2023 № ОУ-0000063 надано послуги з відстою вагонів на суму 13 440,00 грн. Ці послуги сплачено відповідно до платіжної інструкції від 10.05.2023 № 8315 на підставі договору від 26.04.2023 № РА-26/04/23.

4.37. Згідно з рахунком від 19.05.2023 № СФ-0000071 та актом приймання-передачі робіт (надання послуг) від 19.05.2023 № ОУ-0000072 сплачено послуги з відстою вагонів на суму 2880,00 грн на підставі договору від 26.04.2023 № РА-26/04/23.

4.38. Позивач, вважаючи порушеними свої права внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із цим позовом. Крім того, позивач вважав, що відповідач завдав йому збитки.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/4054/2 та вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

5.2. 20.05.2025 до Верховного Суду від ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" надійшло клопотання, в якому позивач просить здійснювати розгляд справи без його участі.

5.3. Верховний Суд установив, що ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" у касаційній скарзі та доданому до неї клопотанні просить поновити строк на подання доказів у справі № 904/4054/23.

Колегія суддів, розглянувши наведені клопотання, відмовляє в їх задоволенні, оскільки відповідно до приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.5. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.6. Предметом позову в цій справі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог є вимоги ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" до ТОВ "ГЕ100" (GE100 SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у розмірі 37 518,00 євро, збитків у розмірі 50 636,70 євро та витрат на переклад матеріалів справи на польську мову в розмірі 1448,98 євро (57 650,00 грн).

5.7. Підставою позовних вимог, на думку ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС", є неналежне виконання відповідачем зобов`язань за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар. Крім того, позивач вважав, що відповідач завдав йому збитки.

5.8. Верховний Суд установив, що ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" оскаржує судові рішення тільки в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 50 636,70 євро.

5.9. Отже, під час касаційного провадження Верховний Суд здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень тільки в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 50 636,70 євро.

5.10. Верховний Суд зазначає, що за приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

5.11. Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

5.12. Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 та постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 906/41/24.

5.13. Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча би одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 906/41/24, від 06.03.2025 у справі № 910/18717/23, від 20.11.2024 у справі № 905/17/24.

5.14. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 904/4054/23, частково задовольнили позовні вимоги ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" та вирішили стягнути з ТОВ "ГЕ100" (GE100 SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA) на користь ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" заборгованість за контрактом від 09.03.2023 № 0903/1L у розмірі 37 310,60 Євро, витрати на переклад документів у розмірі 24 361,70 грн; у іншій частині позовних вимог відмовили.

5.15. ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" частково не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 50 636,70 євро.

5.16. ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.17. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

5.18. Касаційну скаргу ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 76- 79, 119, 255 та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 903/581/18, від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867, від 03.12.2020 у справі № 923/1/19, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 14.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 18.02.2021 у справі № 442/3516/20, від 17.04.2020 у справі № 905/2319/17, від 25.03.2020 у справі № 570/1369/17, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 27.11.2019 у справі № 1540/3778/18, від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21, від 14.12.2018 у справі № 914/809/18, від 28.01.2020 у справі № 910/6981/19. При цьому скаржник зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій помилково встановили, що сповіщення через месенджер "WhatsApp" є неналежним доказом.

5.19. Колегія суддів, перевіривши та надавши оцінку доводам скаржника, установила, що висновки, на які посилається ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" у касаційній скарзі, стосуються, зокрема:

- відповідності доказів вимогам щодо належності, допустимості, достовірності та достатності (постанова Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 903/581/18);

- вимог щодо належності доказів та їх зв`язку із предметом доказування (постанова Верховного Суду; від 15.11.2019 у справі № 909/887/18);

- обов`язку доказування та стандартів доказування (постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18);

- змісту принципу змагальності та покладення тягаря доказування на сторони; стандарту переваги більш вагомих доказів (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 14.12.2019 у справі № 917/2101/17);

- поняття електронного документа та електронного доказу; належності та допустимості електронних доказів; можливості подання електронних доказів у паперовій формі (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 18.02.2021 у справі № 442/3516/20, від 17.04.2020 у справі № 905/2319/17, від 25.03.2020 у справі № 570/1369/17, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 27.11.2019 у справі № 1540/3778/18, від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21);

- вимог щодо оцінки доказів судом (постанови Верховного Суду від 14.12.2018 у справі № 914/809/18, від 28.01.2020 у справі № 910/6981/19).

5.20. Водночас колегія суддів зазначає, що зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що господарські суди попередніх інстанцій із дотриманням вимог процесуального законодавства здійснили оцінку доказів та встановили обставини справи на підставі належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів. При цьому господарські суди не порушили принципи та стандарти доказування. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій не визнавали сповіщення через месенджер "WhatsApp" неналежними доказами, а тому такі доводи скаржника є необґрунтованими.

5.21. З урахуванням наведеного колегія суддів, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові 10.06.2019 у справі № 903/581/18, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 14.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 14.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 18.02.2021 у справі № 442/3516/20, від 17.04.2020 у справі № 905/2319/17, від 25.03.2020 у справі № 570/1369/17, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 27.11.2019 у справі № 1540/3778/18, від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21, від 14.12.2018 у справі № 914/809/18, від 28.01.2020 у справі № 910/6981/19, на які посилається скаржник.

5.22. Крім того, скаржник з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867, від 03.12.2020 у справі № 923/1/19 (щодо поновлення пропущеного строку на подання доказів), вважає, що господарські суди попередніх інстанцій помилково не прийняли докази у справі № 904/4054/23 та безпідставно відмовили в задоволенні клопотань позивача про поновлення пропущеного строку на подання доказів у справі № 904/4054/23.

5.23. Колегія суддів, розглянувши такі доводи скаржника, визнає їх необґрунтованими, оскільки, як установили господарські суди попередніх інстанцій, 10.06.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав до місцевого господарського суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи докази. Як установили суди, несвоєчасне подання доказів позивач обґрунтовував тим, що обмін інформацією між позивачем та відповідачем відбувався через електронну пошту, в месенджері "WhatsApp" та в телефонному режимі. Комунікацією з відповідачем займався менеджер зі збуту ОСОБА_1 , який був оформлений за групою компаній "КРОНА ІМПУЛЬС". Однак, як зазначав позивач, відповідно до заяви про звільнення від 16.06.2023 та наказу від 16.06.2023 № 1623/к ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади за домовленістю сторін, тобто до моменту подання позову до суду. Тому позивач був позбавлений можливості подати докази, оскільки після звільнення ОСОБА_1 тривалий час не виходив на зв`язок.

5.24. Водночас господарський суд першої інстанції, розглянувши клопотання ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" про долучення до матеріалів справи доказів, зазначив, що це клопотання подане з пропуском строку, встановленого законодавством, та без клопотання про поновлення пропущеного строку. Тому місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" про долучення до матеріалів справи доказів належить залишити без розгляду.

5.25. Колегія суддів зазначає, що такі процесуальні дії господарського суду першої інстанції відповідають вимогам процесуального законодавства, оскільки відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

5.26. Крім того, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції за апеляційною скаргою ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС", яка була подана на рішення місцевого господарського суду тільки в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 50 636,70 євро, установив, що 03.01.2025 від ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання, в якому позивач просив поновити строк на подання доказів про направлення позивачем відповідачу через месенджер "WhatsApp" скан-копії залізнично-дорожної накладної від 19.04.2024 щодо постачання товару в кількості 717,300 тонн відповідачу та долучити їх до матеріалів справи. Крім того, позивач просив апеляційний господарський суд поновити строк на подання скриншоту підписаної специфікації від 18.04.2024 № 2 та інвойсу на сплату 99 704,70 євро за пелету з лушпиння соняшника насипом у кількості 717,300 тонн та визнати ці докази належними і допустимими. Наведене клопотання обґрунтовано тим, що обмін інформацією між позивачем та відповідачем відбувався, в тому числі, через електронну пошту, в месенджері "WhatsApp" та в телефонному режимі. ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" зазначало, що позивач виконав умови пунктів 4.8, 4.9 контракту від 09.03.2023 № 0903/1L з огляду на наявність доказів направлення відповідачу через електронну пошту інвойсу та специфікації від 18.04.2024 № 2 на 717,300 тонн і направлення відповідачу в месенджері "WhatsApp" залізнично-дорожної накладної від 19.04.2023 на 717,300 тонн. Крім того, позивач зазначав, що комунікацією з відповідачем займався менеджер зі збуту ОСОБА_1 , який був оформлений за групою компаній "КРОНА ІМПУЛЬС". Однак, як зазначав позивач, відповідно до заяви про звільнення від 16.06.2023 та наказу від 16.06.2023 № 1623/к ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади за домовленістю сторін, тобто до моменту подання позову до суду. Тому позивач був позбавлений можливості подати докази, оскільки після звільнення ОСОБА_1 тривалий час не виходив на зв`язок. За доводами позивача, лише напередодні вдалося зв`язатися з ОСОБА_1 та запросити інформацію з його електронної пошти та месенджера "WhatsApp". Тому позивач зазначав, що докази знаходилися у володінні іншої особи і не могли бути надані суду своєчасно.

5.27. Апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" про поновлення строку на подання доказів, зазначив, що відповідно до приписів статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Водночас, за висновком апеляційного господарського суду, наведені ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання доказів (неможливість їх подання у визначений строк через те, що звільнений працівник не виходив тривалий час на зв`язок) є необґрунтованими, оскільки не мають об`єктивного характеру, а перебувають у площині відповідальності самого позивача за організацію власної господарської діяльності.

5.28. Верховний Суд з урахуванням доводів скаржника, перевіривши правильність наведених висновків апеляційного господарського суду, зазначає, що відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

5.29. За змістом статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

5.30. Наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.

5.31. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 916/5400/23, від 21.03.2024 у справі № 22/96-10/90/08, від 20.01.2025 у справі № 925/1596/23.

5.32. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.33. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову в поновленні цього строку. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30.04.2025 у справі № 914/2191/18, від 14.04.2025 у справі № 904/2796/22, від 12.12.2024 у справі № 907/439/22.

5.34. Зміст приписів статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини для відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 916/626/18, від 23.10.2024 у справі № 8/219-05, від 17.04.2025 у справі № 920/482/24.

5.35. Таким чином, апеляційний господарський суд, установивши, що доводи ТОВ "КРОНА ІМПУЛЬС" на обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання доказів (неможливість їх подання у визначений строк через те, що звільнений працівник не виходив тривалий час на зв`язок) є необґрунтованими, оскільки не мають об`єктивного характеру, а перебувають у площині відповідальності самого позивача за організацію власної господарської діяльності, з дотриманням приписів процесуального законодавства відмовив позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів.

5.36. Наведеним спростовуються доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом приписів процесуального законодавства, а зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що висновки судів, не суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867, від 03.12.2020 у справі № 923/1/19, на які посилається скаржник.

5.37. Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

5.38. Ураховуючи принципи змагальності та рівності сторін, предмет доказування, Верховний Суд зазначає, що скаржник не довів порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час відмови в задоволенні клопотань про долучення доказів та поновлення строку на їх подання.

5.39. За таких обставин колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 76- 79, 119, 255 та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 903/581/18, від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867, від 03.12.2020 у справі № 923/1/19, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 14.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 18.02.2021 у справі № 442/3516/20, від 17.04.2020 у справі № 905/2319/17, від 25.03.2020 у справі № 570/1369/17, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 27.11.2019 у справі № 1540/3778/18, від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21, від 14.12.2018 у справі № 914/809/18, від 28.01.2020 у справі № 910/6981/19.

Верховний Суд також визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що суди помилково не прийняли докази у справі № 904/4054/23 і безпідставно відмовили в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів.

5.40. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав.

5.41. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судами із правильним застосуванням норм процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються.

5.42. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

5.43. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/4054/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак