Рішення від 28.05.2025 по справі 175/9949/24

Справа № 175/9949/24

Провадження № 2-а/175/62/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2025 року с. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бойка О.М.,

при секретарі Кальченко Ю.О.,

за участі:

представника позивача Карпенка Ю.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні адміністративнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії АА №00018902 від 22.04.2024 року винесеної Державною службою з безпеки на транспорті, -

встановив:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії АА №00018902 від 22.04.2024 року винесеної Державною службою з безпеки на транспорті.

В позовних вимогах просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00018902 від 22.04.2024 року винесеної Державною службою з безпеки на транспорті та повернути стягненні кошти.

Обґрунтував свій позов тим, що 15.04.2024 о 10 год 17 хв., за адресою М-30, км 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26.400, ДНЗ НОМЕР_1 .

22.04.2024, головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Соколюк Любомиром Миколайовичем, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території У країни, серії АА №00018902 від 22.04.2024 року, якою Позивача - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ., як директора юридичної особи ТОВ «Іванівка» - власника транспортного засобу, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.

У постанові було зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26.400 державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених в п.22.5 ПДР України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,25% (1,485 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7,739% (0,89тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон.

Правопорушення зафіксоване технічним засобом: WIM 20, WAGA-WIM35, зав №7, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії №04/445;1627;1626 до 24.11.2024 року.

15.04.2024 року ТОВ «Іванівка», ЄДРПОУ 31004377, керівником якого є Лапочкін Андрій Георгійович, згідно витягу з ЄДРПОУ, здійснювало поставку товару (борошна пшеничного та крупи манної) за договором поставки №319/08/18-СН від 21.08.2018 року загальною вагою 6020 кг. контрагенту покупцю товару - ТОВ «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс».

Крім того, ТОВ «Іванівка» надавало послуги ТОВ «Зернова Плюс», щодо перевезення вантажу на підставі договору надання послуг №0103/1 від 01.03.2021 року, яке також здійснювало поставку товару (борошна пшеничного) за договором поставки №288/03/18-СН від 01.03.2018 року загальною вагою 4020 кг контрагенту покупцю товару - ТОВ «М?ясна фабрика «Фаворит Плюс».

15.04. 2024 року ОСОБА_2 здійснював внутрішні вантажні перевезення вищезазначеного товару за маршрутом: пункт

завантаження - Дніпропетровська обл., Кам?янський район, КБС №1 на території Криничанської селищної ради; - пункт завантаження Дніпропетровська обл., Кам?янський район, с. Світлогірське, вул. Центральна, 21б, - пункт розвантаження - Дніпропетровська, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського, 76, автомобілем MAN TGA 26.400 номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Іванівка» (юридична адреса: 52300, Дніпропетровська обл., Кам?янський р-н, село Червоний Яр, Криничанська ТГ, вул. Петра Сагайдачного, будинок 20 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CXX 411402 від 04.09.2014 року.

У вищезазначеній Постанові міститься посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображеннями чи відеозапису в момент вчинення правопорушення та постановою в електронній формі.

Позивач стверджує, що з фото фіксації вбачається, що автомобіль MAN TGA 26.400 номерний знак НОМЕР_1 , має 3 осі, задні осі здвоєні.

Таким чином, з наведеного, для позивача вбачаються наступні невідповідності: автомобіль MAN TGA 26.400 номерний знак НОМЕР_1 має згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.09.2014 повну масу 26000,00 кг, проте у оскаржуваній постанові зазначено максимальну фактичну масу 18 тон, що не відповідає дійсності. Автомобіль MAN TGA 26.400 номерний знак НОМЕР_1 має три осі, задні осі здвоєні, проте у оскаржуваній Постанові зазначено, що даний автомобіль має дві осі, що не відповідає дійсності.

Відповідач ознайомившись із позовною заявою, надав до суду відзив, в якому заперечують позовні вимоги та просять суд залишити позов без задоволення. Оскаржувану постанову просять не скасовувати.

У судовому засіданні представник позивача Карпенко Ю.С. підтримав позовну заяву та просив її задовольнити посилаючись на доводи, які зазначенні в позовній заяві та всіх процесуальних документах, які містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні представник відповідача не з`явився. Клопотань не надавав. Про час та місце був належним чином повідомлений.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, заслухавши думку представника позивача та думку представника відповідача вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15.04.2024 о 10 год 17 хв., за адресою М-30, км 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26.400 , ДНЗ НОМЕР_1 .

Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України): перевищення загальної маси транспортного засобу на 8.25% (1.485 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7.739% (0.89 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин постановою на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00грн.

Не погоджуючись із постановою серії AA №00018902 від 22.04.2024 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн., Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритновагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно пункту 7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Тобто законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритновагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623).

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. Як наслідок, Відповідач виконує функції габаритновагового контролю транспортних засобів та може накладати адміністративні стягнення. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом Позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.

Згідно з частини 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.

Таке перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.

Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі Порядок № 1174) у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Посилання на відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення, відсутність інформації у постанові та доказів на підтвердження цього, є необґрунтованими та на їх спростування наводимо методику розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, яка застосовується Укртрансбезпекою при притягненні осіб до адміністративної відповідальності, що полягає в наступному.

Відповідно до пункту 22.5 ПДР України, за рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси, навантаження на вісь.

Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).

Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.

Відповідно: Постановою серії AA №00018902 від 22.04.2024 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу. Так, встановлено, що кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4800 мм; навантаження на вісь 1 - 6900 кг; 2 - 14750 кг; загальна маса - 21650 кг.

Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії AA №00018902 від 22.04.2024, загальна маса транспортного засобу скала 19485 кг., тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 8.25% (1.485 тон), навантаження на одинарну вісь транспортного засобу склало 12390 кг, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 7.739% (0.89 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на одинарну вісь 11,5 тон.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (21650-18000-(10%*21650))/(18 000)*100%=8.25% *розміри відсотків перевищення 9.5%, отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеному в постанові 1.71 тон це з урахуванням похибки.

Розрахунок відсоткового перевищення навантаження на одинарну вісь виглядає так: (14750-11 500-(16%814750))/(11500)8100%=7.739% *розміри відсотків перевищення 7.739%, отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеному в постанові 0.89 тон це з урахуванням похибки.

Водночас, в контексті пункту 22.5 ПДР України відповідальна особа, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язана обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме повну масу транспортного засобу.

Стаття 283 КУпАП встановлює, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритновагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

При цьому, Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (надалі Інструкція № 512) затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення. Звертаємо увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022.

Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення, аналогічні правові висновки містяться у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 548/2489/21, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 у справі № 378/870/21, постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2022 у справі № 152/1363/21 (з огляду на малозначність даної категорії справ наведена судова практика є такою, що має бути врахована під час розгляду спору).

З оскаржуваної постанови вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, зазначення реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на вісь.

Також постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

При цьому пункт 3 Розділу IIІ Інструкції №512 не містить посилання на форму постанови відповідно до додатку 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.

Вказане свідчить, що Інструкцією затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.

Таким чином, висновки про те, що зміст постанови не відповідає Інструкції, а подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП, відсутні, є суб`єктивними, адже Інструкція містить вказівку лише на форму постанови, в той час як вимоги щодо змісту постанови встановлені КУпАП та Порядком № 1174.

Конкретний обсяг внесених інформаційних даних залежить від індивідуальних порушень та має включати їх достатню кількість для ідентифікації суб`єктного та об`єктного складу правопорушення. Деталізована інформація щодо повної маси транспортного засобу, ширини, розподілу навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей) міститься в інформаційній картці габаритно-вагового контролю.

У відповідності до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Таким чином, основним доказом у приведених випадках є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови (п. 4 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174- далі Порядок №1174).

В свою чергу, постанова, яка оскаржується Позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП.

З фото фіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується, так як він не є самостійним суб`єктом адміністративної відповідальності.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Положеннями пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Таким чином, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП. Отже, максимально допустимі вагові параметри складають 40 тон (загальна маса).

Отже, фіксація факту вчиненого адміністративного правопорушення за допомогою спеціального технічного засобу, працюючим в автоматичному режимі, є належним доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Коли оспорювана постанова містить в собі інформацію про транспортний засіб, його власника, дату та місце зважування, висновок про перевищення вагових параметрів, інформацію про посадову особу Укртрансбезпеки, якою складена постанова, то вона є належним та допустимим доказом правопорушення.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 25 Правил № 30 встановлено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Згідно пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.

Так, згідно пункту другого Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Положеннями пункту 12 Порядку №1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: - вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; - вимірювання загальної маси транспортного засобу; - визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; - вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; - визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; - фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); - фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; - фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); - первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; - автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Згідно пункту 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про: - засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); - фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку № 1174).

Відтак, з системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: - про транспортний засіб; - відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; - наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; - та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку № 1174).

Закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.

Відповідно до статті 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, зокрема, але не виключно (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).

Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відтак, вказані вище норми врегульовують окремі особливості притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.

В позовній заяві Позивач зазначає про некоректну роботу автоматичного зважувального комплексу WIM 20, WAGA-WIM35, зав. № 7, оскільки наявна розбіжність між зафіксованими параметрами транспортного засобу, які відображені в постанові про адміністративне правопорушення серії АА №00018902 від 22.04.2024 та даними фотофіксації в автоматичному режимі.

Свою позицію Позивач обґрунтовує тим, що в постанові зафіксовано рух транспортного засобу з 2 осями, а на фото відображено наявність 3 осей, що на його думку є підставою для скасування постанови.

На підтвердження факту фіксації руху транспортних засобів Позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей повідомляємо, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 20, WAGA-WIM35, зав. № 7, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується: - свідоцтвом про повірку №04/4445; 1627; 1626.

WIM-комплекси відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що прямо вказано у п.52 Додатку 1 до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94.

Все обладнання, яке встановлено і працює, проходить обов`язкову сертифікацію згідно ДСТУ OIML R 134-1:2010, який повністю транслює вимоги Європейського стандарту OIML R 134-1:2006 для зважування транспортних засобів у русі. Цей стандарт не обмежує використання сертифікованих систем в залежності від типу вантажу. Всі майданчики сертифікуються згідно цього стандарту і мають відповідати класу точності не гірше ніж 10F.

За цим Регламентом, засоби вимірювальної техніки, прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь, можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію тільки у разі, коли вони відповідають вимогам Регламенту.

Таким чином, щодо WIM-комплексів як приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь застосовується презумпція відповідності засобів вимірювальної техніки.

Така презумпція є вимогою застосування європейських гармонізованих стандартів або вітчизняних ДСТУ.

Укртрансбезпека має всі необхідні сертифікати для приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь та загальної маси транспортного засобу.

Отже, Укртрансбезпека дотримується суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, установлених Технічних регламентом № 94 (п. 2 Загальної частини Технічного регламенту).

Всі постанови про порушення містять посилання на технічний засіб вимірювання, що призводить до можливості його точної ідентифікації, а вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ і враховує гранично допустимі похибки при зважуванні.

Враховуючи відповідність автоматичного вагового комплексу WIM 20 законодавчо встановленим технічним вимогам відповідності, Державною службою України з безпеки на транспорті зафіксовано, що 22.04.2024 о 10 год 23 хв., за адресою М-30, км 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл. рухався транспортний засіб MAN TGA 26.400 , ДНЗ НОМЕР_1 з піднятою віссю.

Отже, твердження Позивача про невідповідність кількості осей транспортного засобу є хибним та таким, що не відповідає дійсності.

На підтвердження вказаного факту Державна служба України з безпеки на транспорті надає суду фото транспортного засобу MAN TGA 26.400, ДНЗ НОМЕР_1 , на якому чітко видно, що третя вісь не має зчеплення з асфальтним покриттям та розташована вище ніж інші осі.

З наявних фото вбачається, що транспортний засіб оснащений піднімною (додатковою) віссю, але остання не була врахована при фіксуванні порушення оскільки була піднята та не використовувалась. Піднімна (додаткова) вісь автомобіля розташовується за його провідною віссю і оснащена приводом, що дозволяє їй опускатися і підійматися. У разі підняття додаткової осі, остання не контактує з поверхнею дорожнього покриття. Підняття осі допомагає скоротити знос покришок і знизити витрату палива. У випадках, коли масу автомобіля необхідно розподілити на велику площу, водій опускає додаткову вісь, тим самим розвантажуючи інші осі автомобіля. Водій може керувати осями за допомогою вимикача, розташованого в його кабіні. Включаючи подачу повітря в пневмосистему осі, він опускає її на дорожнє покриття і знижує навантаження на інші осі транспортного засобу. І навпаки, скидаючи повітря з пневмосистеми, водій підіймає вісь, і навантаження на решту осей зростає.

Таким чином, вищезазначеними доказами підтверджено, що Позивач допустив перенавантаження на одинарну вісь транспортного засобу. Водій здійснив підняття осі, що спричинило збільшення навантаження на вісь, та призвело до порушення правил п.22.5 ПДР. Тобто, в момент руху загальна маса перевищила навантаження на вісь, яка є одинарною.

Крім того, слід зауважити, що перевезення вантажу транспортними засобами з піднятою однією віссю є досить поширеною практикою. Судами неодноразово розглядались подібні справи про адміністративні правопорушення та детально досліджено причини збільшення навантаження на осі при русі транспортного засобу з піднятою віссю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2023 року у справі задоволено апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті у справі №357/9066/23 та зазначено наступне:

«Так, відповідачем в апеляційній скарзі було зазначено та в судовому засіданні зауважено повторно про те, що з наявних в матеріалах справи фото вбачається, що транспортний засіб оснащений піднімною (додатковою) віссю, але остання не була врахована при фіксуванні порушення оскільки була піднята та не використовувалась.

Піднімна (додаткова) вісь автомобіля розташовується за його провідною віссю і оснащена приводом, що дозволяє їй опускатися і підійматися. У разі підняття додаткової осі, остання не контактує з поверхнею дорожнього покриття. Підняття осі допомагає скоротити знос покришок і знизити витрату палива.

У випадках, коли масу автомобіля необхідно розподілити на велику площу, водій опускає додаткову вісь, тим самим розвантажуючи інші осі автомобіля. Водій може керувати осями за допомогою вимикача, розташованого в його кабіні. Включаючи подачу повітря в пневмосистему осі, він опускає її на дорожнє покриття і знижує навантаження на інші осі транспортного засобу. І навпаки, скидаючи повітря з пневмосистеми, водій підіймає вісь, і навантаження на решту осей зростає.

Враховуючи вищеобумовлене, водій здійснив підняття осі, що спричинило збільшення навантаження на вісь, та призвело до порушення правил п.22.5 ПДР.

Тобто, в момент руху загальна маса перевищила навантаження на вісь, яка є подвоєною. Транспортний засіб DAF XF 105.460 , ДНЗ НОМЕР_1 має рушійну вісь. Суть вказаного механізму полягає у можливості підняття осі на незначну висоту, у зв`язку із чим за наявності 6-х осей переміщення буде здійснюватися на 5-х осях, що і має місце у даному випадку.

Тому до уваги необхідно брати саме ті характеристики транспортного засобу, які мали місце при фактичному здійсненні перевезень. В даному випадку перевезення здійснювалися на 5-ох осях, що чітко зафіксовано автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Таким чином, при розрахунку навантаження на кожну окрему вісь потрібно враховувати, що на момент фіксації адміністративного правопорушення, шоста вісь транспортного засобу була піднята водієм, а тому загальна вага вантажу розподілялась на п`ятьох осях.

До того ж, відповідач на підтвердження факту перевищення позивачем нормативів, встановлених підпунктом «в» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, надав картку габаритно вагового контролю, за змістом якої зафіксовано показники навантаження транспортного засобу. При цьому, відповідач навів відповідний розрахунок відсотку перевищення на вісь транспортного засобу із урахуванням похибки 16%».

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі №592/1061/23 підтверджено правомірність винесеної постанови про адміністративне правопорушення:

«Представник позивача зазначає, що транспортний засіб MAN 23.403 н.з. НОМЕР_3 має три осі та згідно з технічним паспортом на транспортний засіб максимальна маса транспортного засобу встановлена 24 тони, а не 18 тон. Представник позивача стверджує, що три осі транспортного засобу торкалися автомобільної дороги під час руху, і одна з вісей транспортного засобу не була піднята. …

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що під час руху транспортного засобу три осі торкалися автомобільної дороги, оскільки одна з вісей транспортного засобу була піднята, як це вбачається з наявних фото та відеоматеріалів.

Дослідивши фото та відеоматеріали (а.с.69-72, 74-76), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на момент проїзду через комплекси WIM зчеплення з поверхнею було лише двома осями, тому інспектором проводився розрахунок навантаження на одинарну вісь, яка була задіяна в процесі руху».

Обов`язок Відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою статті 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, в постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 КУпАП та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-2 КУпАП є, автоматично внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Фотографії руху транспортного засобу через автоматичний пункт, містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями, які є у кожній постанові та могли б бути перевірені на предмет їх належності, об`єктивності та достовірності, якби внаслідок кібератак, вчинених на початку збройного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну дані та доступ до вебресурсу не були частково втрачені. В той час як зазначена інформаційна картка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається у вигляді метаданих уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення і використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення та відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALAv. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) міститься висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venirecon trafactum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contrafactum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Підсумовуючи вищевикладене, судом встановлено, що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Дії посадових осіб Відповідача під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALAv. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

Відтак, суд вважає, що оскаржувана постанова не підлягає скасуванню, а дії відповідача є правомірними.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії АА №00018902 від 22.04.2024 року винесеної Державною службою з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Бойко