Рішення

від 28.05.2025 по справі 288/16/25

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/16/25

Провадження № 2/288/146/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на частки в земельних ділянках в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі відповідач) про визнання права власності на частки в земельних ділянках в порядку спадкування, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема частки земельної ділянки площею 7,0656 гектара та земельної ділянки площею 8,3163 гектара.

Єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , є позивач, як син померлої, який відповідно до ст. 1261 ЦК України, вступив у права спадкування за законом на все майно, що належало померлій.

Маючи намір оформити право власності на частки у вказаних земельних ділянках, позивач звернувся до нотаріуса, однак нотаріусом йому відмовлено в зв`язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки.

Так як нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину на 1/4 частки в земельних ділянках, які належали спадкодавцю на час смерті на підставі свідоцтва про право на спадщину, однак право власності на них не було зареєстровано за спадкодавцем на час смерті, тому право позивача підлягає судовому захисту, шляхом визнання права.

Позивач просить визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на % частку земельних ділянок:

площею 7,0656 га, розташованої на території с. Романівка Житомирського (колишнього Попільнянського) району Житомирської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

площею 8,3163 га, розташованої на території с. Романівка Житомирського (колишнього Попільнянського) району Житомирської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Представника позивача Яковенко А.В. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, надав до суду лист в якому просив справу слухати без участі представника сільської ради. Рішення прийняти на розсуд суду.

Згідно частини третьої статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 12 листопада 2009 року Романівською сільською радою Попільнянського району Житомирській області, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено запис за № 15.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 19 жовтня 2023 року (повторно), батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , актовий запис № 9.

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 16 березня 2007 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, ОСОБА_2 оформила свої спадкові права на спадкове майно, а саме: ідеальну частку земельних ділянок площами: 7,0656 га та 8,3163 га, розташованих на території с. Романівка Житомирського (колишнього Попільнянського) району Житомирської області.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області від 19 грудня 2024 року № 62/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельних ділянок площами: 7,0656 га кадастровий номер 1824785700:07:000:0002 та 8,3163 га, кадастровий номер 1824785700:07:000:0001, розташованих на території с. Романівка Житомирського (колишнього Попільнянського) району Житомирської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації на зазначене майно.

Судом досліджено матеріали спадкової справи № 22/2010, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та матеріали спадкової справи № 458/2006 заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .

Відповідно до копії Державних актів серії ЯБ №015834 та ЯБ №015833, ОСОБА_4 належали земельні ділянки площею 7,0656 га, розташована на території с. Романівка Житомирського (колишнього Попільнянського) району Житомирської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

площею 8,3163 га, розташована на території с. Романівка Житомирського (колишнього Попільнянського) району Житомирської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно достатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частина 1 статті 81 Земельного Кодексу України визначає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Нормами статті 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації, цих прав, а відповідно до статті 126 цього ж Кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно достатті 131 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Статтею 140 Земельного Кодексу України передбачено підстави припинення права власності на земельну ділянку, серед яких відповідно до п. б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця.

Відповідно до пункту а частини третьої статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

У відповідності зі статтею 377 ч. 1 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування, на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У відповідності до частини 1статті 1225 Цивільного Кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10)Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Статтями 1216, 1218ЦивільногоКодексуУкраїни (даліЦК України) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов`язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Як вбачається з статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на цепосадової особивідповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщинуна нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Таким чином, зібрані у справі докази, їх належна оцінка, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем, права власності на вищевказані земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст. ст. 78, 120, 125, 126, 131, 140, 152 Земельного Кодексу України; статтями 1216, 1218, 1225, 1262, 1268, 1297 Цивільного Кодексу України; ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 200, 211, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на частки в земельних ділянках в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 частку земельних ділянок:

площею 7,0656 га, розташованої на території с. Романівка Житомирського (колишнього Попільнянського) району Житомирської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

площею 8,3163 га, розташованої на території с. Романівка Житомирського (колишнього Попільнянського) району Житомирської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко