Рішення

від 28.05.2025 по справі 289/235/25

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/235/25

Номер провадження 2/289/434/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2025 м. Радомишль

Радомишльський районнийсуд Житомирськоїобласті ускладі головуючогосудді КириленкаО.О.,розглянувши впорядку спрощеногопровадження безвиклику сторінцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 доТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СХІД-АГРОТРЕЙД», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЕНДПОІНТ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКОШ-АГРО», про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати договір оренди землі від 25.03.2015, який укладено між ОСОБА_2 та відповідачем, та покласти на останнього судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що є власником земельної ділянки, площею 1,5309 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку на підставі договору оренди від 25.03.2015, укладеного терміном на 15 років, ОСОБА_2 передав відповідачеві на умовах, визначених у договорі. Позивач є правонаступником ОСОБА_2 . Всупереч умовам вказаного договору оренди відповідач систематично його порушує щодо сплати орендної плати, що є підставою для розірвання такого договору.

Ухвалою суду від 14.02.2025 відкрито спрощене провадження у даній справі без виклику сторін (а.с. 35).

16.04.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що звернення позивача із позовною заявою до суду було зумовлене систематичним невиконанням відповідачем умов договору оренди землі в частині орендної плати, як на користь попереднього власника земельної ділянки, так і його правонаступника, тобто позивача, про, що було проінформовано відповідача заявою про розірвання договору оренди, та не заперечується ним самим. На думку представника позивача, відповідач був не тільки обізнаний про зміну орендодавця, а також про його намір припинити договірні взаємовідносини з ним через не дотримання ним умов договору. Представник позивача звертає увагу суду на те, що відповідач мав би проявити належну правову активність та звернутись до позивача за уточненнями щодо його правового статусу у якості орендодавця та/або продемонструвати свою незгоду з такою позицією склавши заперечення на позовну заяву у вигляді відзиву на позов (а.с. 70-77).

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, пояснень від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору до суду не надходило, клопотань про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін від учасників справи також не надходило.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідноч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.03.2015 ОСОБА_2 уклав з відповідачем договір оренди землі строком на 15 років, згідно якого ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1825086600:04:000:1019 (а.с. 15-17).

06.09.2022 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Камінською Л.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого позивач є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме вищевказаної земельної ділянки (а.с. 9, 27).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 08.06.2021 змінилось найменування ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СХІД-АГРОТРЕЙД».

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» передано вищевказану земельну ділянку в суборенду ТОВ «МАКОШ-АГРО» (а.с. 18-24).

14.07.2023 позивач надіслав на адресу відповідача заяву про розірвання вищевказаного договору оренди (а.с. 25, 26).

Згідно матеріалів справи відповідачем виплачено ОСОБА_2 у 2015 році орендну плату у розмірі 2035,08 грн, у 2016-2018 роках у розмірі 2442,10 грн, а також у 2020 році 1948,56 грн (а.с. 86).

Як вбачається з матеріалів справи з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2024 року відповідачем не було виплачено позивачеві орендної плати за вищевказаним договором (а.с. 12-14).

Згідно із статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі»(далі - Закон) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (касаційне провадження № 61-41932сво18) дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частині першій статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Отже, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 545/262/18 (провадження № 61-47367св18), та від 16 лютого 2022 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-6262св21).

Відповідно до ч. 6ст. 32 Закону України "Про оренду землі"перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічні положення містяться в п. 12.5 договору оренди землі від 25.03.2015, за яким:перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 з моменту відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкував права та обов`язки, які мав орендодавець ОСОБА_2 відповідно до договору оренди землі від 25.03.2015.

Як на підставу, для розірвання спірного договору оренди позивач посилається на систематичну несплату відповідачем орендної плати, при цьому, не зазначає про вжиті ним заходи щодо своєчасного повідомлення орендаря про перехід до нього права власності на спірну земельну ділянку після смерті орендодавця ОСОБА_2 , а направлення на адресу відповідача заяви про розірвання договору не може свідчити про виконання позивачем вимог ст. 148-1 ЗК України.

Водночас матеріали справи не містять доказів виконання позивачем вимог ст. 148-1 ЗК Українита повідомлення відповідача про спадкування прав і обов`язків орендодавця ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено обставини щодо істотного порушення відповідачем умов договору оренди і ухилення його від сплати орендної плати, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 15, 21, 22, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СХІД-АГРОТРЕЙД» (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 103/10, приміщення 316, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08148, код ЄДРПОУ 35893156), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЕНДПОІНТ» (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 13, с. Терлиця, Уманський р-н, Черкаська обл., 19135, код ЄДРПОУ 43779401), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКОШ-АГРО» (місцезнаходження: вул. Прорізна, буд. 18-Г, кв. 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 45435381), про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО