Рішення від 29.05.2025 по справі 547/359/25

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код02886143

Справа №547/359/25

Провадження №2/547/315/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" про стягнення заборгованості з несплаченої орендної плати за 2024 рік, інфляційних втрат, пені, моральної шкоди та розірвання договору оренди землі б/н від 19.03.2021,

УСТАНОВИВ:

03.04.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" (далі ТОВ "ДВК Агро") про стягнення заборгованості з несплаченої орендної плати за 2024 рік, інфляційних втрат, пені, моральної шкоди та розірвання договору оренди землі б/н від 19.03.2021.

В обґрунтування позову зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 5324582000:00:003:0433 для ведення особистого селянського господарства на території Рокитівської сільської ради Семенівського району Полтавської області. 19.03.2021 між ТОВ "ДВК Агро" та позивачем було укладено договір оренди землі, відповідно до якого останній надав у строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір укладено сторонами строком на 10 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10000,00 грн на рік, що становить 13,05 % від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по району. Орендна плата сплачується в повному обсязі за мінусом податку з доходів фізичних осіб та військового збору за ставками та в розмірах встановлених чинним законодавством на день сплати орендної плати. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки пропорційно якої здійснюється визначення розміру орендної плати, підлягає щорічній індексації. Орендна плата вноситься на протязі року, але не пізніше 31 грудня звітного року, крім оплати орендної плати за перший рік використання. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивач зазначив, що орендна плата за 2024 рік відповідачем не сплачена, а за 2022-2023 роки орендна плата сплачувалася відповідачем з порушенням термінів сплати, обумовлених у договорі оренди землі, а саме в 2024 році, що свідчить про систематичність порушення умов договору та порушень прав позивача, тому є підстави для розірвання даного договору.

Так, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.03.2025 у грудні 2022 позивачу було нараховано, але не виплачено 10000,00 грн орендної плати, з яких також не сплачена сума податку на доходи фізичних осіб та військовий збір; у лютому 2024 згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.03.2025 було нараховано, але не виплачено 10000,00 грн орендної плати, з яких також не сплачена сума податку на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, не зважаючи на те чи виплачена в подальшому дана заборгованість.

Тому позивач просив стягнути з відповідача несплачену орендну плату, нараховану на підставі договору оренди землі б/н від 19.03.2021 за 2024 рік у розмірі 10000,00 грн, 2426,92 грн інфляційних втрат, 1060,00 грн пені, 5000,00 грн моральної шкоди та розірвати договір оренди оренди землі б/н від 19.03.2021.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 07.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Судове засідання призначено на 13.05.2025.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом направлення судових повісток за адресою зазначеною ним у позовній заяві. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач ТОВ"ДВКАгро" копію ухвали суду про відкриття провадження отримав в системі електронний суд 08.04.2025 та 12.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу(а.с. 38, 39).

07.04.2025 представник відповідача ТОВ "ДВК Агро" Куліш М.Г. направила до суду письмові пояснення та зазначила, що 02.04.2025 ТОВ "ДВК Агро" здійснило виплату орендної плати за договором оренди за 2024 рік в сумі 10500,00 грн. Відповідно до ПКУ із суми орендної плати 10000,00 грн орендарем (податковим агентом) забезпечено перерахування коштів як податку до бюджету 18 % ПДФО та 5 % військового збору. Таким чином, загальна сума платежів до бюджету складає 2300,00 грн (18 % ПДФО 1800,00 грн, 5 % військовий збір 500,00 грн). І тому, до перерахунку безпосередньо орендодавцю підлягало 7700,00 грн. Позивачу перераховано орендну плату в розмірі 8085,00 грн. Таким чином, вважає, що орендна плата виплачена в повному обсязі з урахуванням всіх штрафних санкцій, які підлягають позивачу за договором оренди та відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324582000:00:003:0433 загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Рокитівської сільської ради Кременчуцького (Семенівського) району Полтавської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 247270716 від 09.03.2021 (а.с. 19).

19.03.2021 між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ "ДВК Агро" (орендарем) укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого позивач ОСОБА_1 передав у строкове платне користування належну йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5324582000:00:003:0433 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Рокитівської сільської ради Семенівського району Полтавської області. Відповідно до п. 7 договір укладено на 10 років. Згідно п. 8 - 14 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10000,00 грн на рік, що становить 13,05 % від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по району. Орендна плата сплачується в повному обсязі за мінусом податку з доходів фізичних осіб та військового збору за ставками та в розмірах встановлених чинним законодавством на день сплати орендної плати. Орендна плата вноситься на протязі року, але не пізніше 31 грудня звітного року, крім оплати орендної плати за перший рік використання. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с. 15-17).

Так, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.03.2025 у грудні 2022 року позивачу було нараховано, але не виплачено 10000,00 грн орендної плати, з яких також не сплачена сума податку на доходи фізичних осіб та військовий збір; у лютому 2024 року було нараховано, але не виплачено 10000,00 грн орендної плати, з яких також не сплачена сума податку на доходи фізичних осіб та військовий збір; у листопаді 2024 року було нараховано, та виплачено 20000,00 грн орендної плати, з яких також сплачена сума податку 3600,00 грн на доходи фізичних осіб та військовий збір 300,00 грн(а.с. 20-25).

Згідно виписки з АТ КБ "ПриватБанк" у листопаді 2024 позивачу ОСОБА_1 було виплачено 16050,00 грн (а.с 26).

Згідно платіжної інструкції № 44 від 02.04.2025 на рахунок ОСОБА_1 відповідачем перераховано 8085,00 грн за оренду землі за 2024 рік (а.с. 35).

Частиною 1 ст.2ЗаконуУкраїни"Проорендуземлі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст.526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ч. 1 ст.626ЦКУкраїни визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.629ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно пункту 3 частини першоїстатті 15Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21Закону України«Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Щодо стягнення заборгованості з несплаченої орендної плати з урахуванням інфляційних втрат, пені, суд зазначає наступне.

Згідно п. 8 договору оренди землі за користування земельною ділянкою встановлена орендна плата у розмірі 10000,00 грн в рік. 9.Орендна плата сплачується в повному обсязі за мінусом податку з доходів фізичних осіб та військового збору за ставками та в розмірах встановлених чинним законодавством на день сплати орендної плати.

Згідно п. 11 договору орендна плата має сплачуватися орендарем орендодавцю на протязі року, але не пізніше 31 грудня поточного року, крім оплати орендної плати за перший рік використання.

Пунктом 27 договору оренди визначене право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

27.11.2024 на картку позивача надійшло зарахування коштів у розмірі 16050,00 грн від «ДВК Агро» як орендна плата за землю, що підтверджується випискою карткового рахунку від 21.03.2025.

Згідно платіжної інструкції позивачу 02.04.2025 № 44 було перераховано 8085,00 грн за орендну плату за 2024 рік (орендна плата за мінусом ПДФО18% 40 та військового збору 5%) (а.с. 35, 36).

Щодо заборгованості з виплати орендної плати за 2024 рік.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки орендна плата становить 10000,00 грн в рік. Після сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 18% та військового збору в розмірі 5%, позивачу має бути перераховано 7700,00 грн.

Орендна плата за цей період виплачена з простроченням на 83 дні.

Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за січень лютий 2025 року становлять 10000,00*1,02009600-10000,00=200,96 грн.

Розмір пені за цей період становить 1000,00*0,01%*83=83,00 грн.

Разом з урахуванням інфляційних втрат та пені орендна плата для перерахунку позивачу мала становити 7700,00+200,96+83=7983,96 грн. Враховуючи, що позивачу було перераховано орендну плату за 2024 рік в розмірі 8085,00 грн, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені та інфляційних збитків за оренду земельної ділянки за 2024 рік.

Щодо стягнення інфляційних збитків та пені за 2022 та 2023 роки.

Оскільки орендна плата за 2022 рік була сплачена лише у листопаді 2024 року, відповідачем прострочено виплату орендної плати за 2022 рік на 671 день.

Отже, розрахунок орендної плати з урахуванням інфляційних втрат за 2022 рік становить:10000,00х(100,8/100)х(100,7/100)х(101,5/100)х(100,20/100)х(100,5/100)х(100,8/100)х(99,40/100)х(98,60/100)х(100,50/100)х(100,80/100)х(100,50/100)х(100,70/100)х(100,40/100)х(100,30/100)х(100,50/100)х(100,20/100)х(100,60/100)х(102,20/100)х(100,00/100)х(100,60/100)х(101,50/100)х(101,80/100)= 10000,00 х 1,13884572 = 11388,46 грн

Інфляційне збільшення становить: 11388,46-10000,00-10000,00=1388,46 грн.

Сума заборгованості зі сплати пені за прострочення виплати на 671 днів згідно умов договору становить 10000,00*0,01%*671=671,00 грн.

Загальна сума орендної плати за мінусом податку з доходів фізичних осіб 18% та військового збору 1,5% з урахуванням інфляційних втрат та пені за 2022 рік повинна становити 8050,00 +1388,46 +671,00= 10109,46 грн. Оскільки позивачу було перераховано кошти за оренду землі за 2022 рік в сумі 8050,00 грн при обов`язку перерахувати 10109,46 грн, недоплаченою залишилась сума 2059,46 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За 2023 рік відповідач прострочив виплату орендної плати на 306 днів.

З урахуванням інфляційних втрат орендна плата за 2023 рік має становити 10000,00х(100,40/100)х(100,30/100)х(100,50/100)х(100,20/100)х(100,60/100)х(102,20/100х(100,00/100)х(100,60/100)х(101,50/100)х(101,80/100)=10000,00х1,08374999=10837,50 грн.

Інфляційне збільшення становить 10000,00х1,08374999 1000,00=837,50 грн.

Сума заборгованості зі сплати пені за прострочення виплати на 306 днів складає 10000,00*,001%*306=306,00 грн.

Загальна сума орендної плати за мінусом податку з доходів фізичних осіб 18% та військового збору 1,5% з урахуванням інфляційних втрат та пені за 2023 рік повинна становити 8050,00 +837,50+306,00=9193,50 грн. Оскільки позивачу було перераховано кошти за оренду землі за 2023 рік в сумі 8050,00 грн при обов`язку перерахувати 9193,50 грн, недоплаченою залишилась сума 1143,50 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом за 2022 та 2023 роки позивачу недоплачено інфляційних збитків та пені на суму 2059,46+1143,50 = 3202,96 грн.

Отже, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 2225,96 грн ( 1388,46 +837,50) та пені в сумі 977,00 (671+303) грн.

Згідностатті 31Закону України«Про оренду землі»договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір відповідно достатті 32Закону України «Про оренду землі»може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Положеннями статей24,25 Закону України«Про оренду землі»визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першоїстатті 141 ЗК України(систематична несплата орендної плати), та приписи частини другоїстатті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першоїстатті 141 ЗК Україниє систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором.

Згідно п. 33 дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати у строки, встановлені договором.

Судом встановлено, що у порушення умов вказаного договору, орендарем не виплачувалася вчасно орендна плата за 2022, 2023, 2024 роки, що свідчить про істотні порушення умов договору оренди в частині виплати орендної плати.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 19.03.2021.

Щодо моральної шкоди, суд зазначає, що пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"роз`яснено, що скільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1ст. 1167 ЦК).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №216/3521/16-ц викладена правова позиція, що виходячи з положень статей16і23 ЦКта змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричиненняправо на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 496/1691/19 зазначив, що тлумаченнястатті 23 ЦКсвідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання "особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав". Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.11.2019 в справі №216/3521/16-ц, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2022 у справі №569/20510/19).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч.1, п. 9 ч. 2ст. 16 ЦК).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, з-поміж іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 23 ЦК).

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.03.2015, та від сплати судового збору звільнений (а.с. 18).

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 84, 89, 141, 263, 352 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" про стягнення заборгованості з несплаченої орендної плати за 2024 рік, інфляційних втрат, пені, моральної шкоди та розірвання договору оренди землі б/н від 19.03.2021 задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі б/н від 19.03.2021, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" щодо оренди земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 5324582000:00:003:0433, на строк 10 років.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю "ДВК Агро" на користь ОСОБА_1 2225,96 грн інфляційних втрат та 977,00 грн пені, а всього стягнути 3202,96 грн.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю "ДВК Агро" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н., с. Новий Калкаїв, вул. Гагаріна, буд. 31; РНОКПП 41256598).

Повне рішення складене 30.05.2025.

Суддя Л.М.Самойленко