Постанова від 28.05.2025 по справі 347/686/24

Справа № 347/686/24

Провадження № 22-ц/4808/776/25

Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.,

суддів: Баркова В.М., Бойчука І.В.

з участю секретаря Кузнєцова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Атаманюк Володимир Михайлович, на рішення Косівського районного суду від 01 квітня 2025 року, в складі судді Крилюк М.І., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа, виконавчий комітет Матеївецької сільської ради, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування заяви зазначала, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Трач, Косівського району, Івано-Франківської області.

Із 2005 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спочатку деякий час вони зустрічалися, а в подальшому стали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу по АДРЕСА_1 . Від спільного проживання у них дітей немає.

За час проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, будували та реалізовували свої сімейні плани, крім того всі свята проводили разом. Вони підтримували, поважали та дбали одне про одного, спільно проживали з 2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 47 років ОСОБА_2 раптово помер. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. До спадково майна відноситься земельна ділянка площею 7,28 га, яка розташована на території Березинської селищної Ради Тарутинського району Одеської області. Матір померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає по АДРЕСА_2 , не претендує на земельну ділянку, про що є її письмова заява в матеріалах спадкової справи. Інші спадкоємці, які б претендували на спадщину, відсутні.

Заявник, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса, де отримала роз`яснення про неможливість видачі свідоцтва про спадщину через відсутність документів, які встановлюють факт родинних зв`язків зі спадкодавцем, у зв`язку із чим звернулася до суду із вказаною заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Просила заяву задовольнити.

Рішенням Косівського районного суду від 01 квітня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Матеївецької сільської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Атаманюк В.М. , подала апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду не відповідає вимоги законності, обґрунтованості та вмотивованості, судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Зазначає, що заявницею подано достатньо доказів на підтвердження заявлених вимог, зокрема долучено до матеріалів справи покази свідків, які в заявах підтвердили факт спільного проживання заявниці з померлим. Крім того, явка свідків була забезпечена в одному з судових засідань, однак такі не були допитані.

Крім того, до матеріалів справи було долучено акт обстеження матеріально побутових умов, довідку Матеївецької сільської ради, які додатково підтверджують факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_2 .

Судом першої інстанції не взято до уваги фото таблицю, яка також підтверджує факт їхнього спільного проживання з 2005 року.

Вважає, що суд не проаналізував та не врахував ані вказані обставини у заяві, ані подані докази по справі.

Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити та встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник Атаманюк В.М. , а також представник заінтересованої особи виконавчий комітет Матеївецької сільської ради в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані стороною заявника докази в своїй сукупності не доводять факту спільного проживання, ведення спільного господарства з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , наявності у них спільного бюджету, наявності спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї на підставі яких можливо було б встановити факт, проживання заявниці однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу.

З таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 в поданій заяві стверджує, що із 2005 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із яким проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу по АДРЕСА_1 .

Із долученої до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 47 років.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. До спадково майна належить земельна ділянка площею 7,28 га, яка розташована на території Березинської селищної Ради Тарутинського району Одеської області.

В підтвердження належності ОСОБА_2 земельної ділянки площею 7,28 га, яка розташована на території Березинської селищної Ради Тарутинського району Одеської області до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.12.2003 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.12) а також копії Державного акту виданого на ім`я ОСОБА_2 (а.с.13).

При зверненні ОСОБА_1 до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Григорець В.М. роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за відсутності документів, які підтверджують факт родинних відносин із спадкодавцем.

У поданій до суду заяві ОСОБА_1 зазначила, що матір померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 яка проживає по АДРЕСА_2 не претендує на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті сина, про що від неї є письмова заява в матеріалах спадкової справи, а інших спадкоємців не має.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами 1, 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10.04.2019 року у справі №320/948/18, від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 , метою встановлення такого факту вказувала необхідність оформлення нею права на спадкове майно - після смерті ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку площею 7,28 га, яка розташована на території Березинської селищної Ради Тарутинського району Одеської області.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення таких юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 520/8495/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17,від 31 березня 2022 року у справі № 461/4532/20, від 12 січня 2023 року у справі № 754/6012/21, від 20 лютого 2023 року у справі № 520/11160/18, від 08 серпня 2023 року у справі № 752/13615/20-ц, від 26 жовтня 2023 року у справі № 522/10701/20, від 25 червня 2024 року у справі № 125/1873/22.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.

Колегія суддів зауважує, що у поданій до суду заяві ОСОБА_1 зазначила, що матір померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає по АДРЕСА_2 не претендує на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті сина, про що від неї є письмова заява в матеріалах спадкової справи, а інших спадкоємців не має.

Разом з тим, до матеріалів справи заявницею не долучено копії такої заяви та не залучено до участі у справі матір ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка є спадкоємцем першої черги після смерті сина.

Наведені у справі обставини у їх сукупності дають підстави для висновку що факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право заявниці щодо спадкування після смерті ОСОБА_2 , який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Частиною шостою статті 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

За установлених у цій справі обставин, факт спільного проживання без реєстрації шлюбу, про встановлення якого просить заявниця, не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв`язку із чим заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду скасувати із залишенням без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу.

Керуючись ст.ст. 374, 294, 315, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Косівського районного суду від 01 квітня 2025 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа, виконавчий комітет Матеївецької сільської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 30 травня 2025 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: В.М. Барков

І.В. Бойчук